joomla template

Меню користувача

Сільське господарство

Про це йшлося в ході зустрічі Міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Кутового з Надзвичайним та Повноважним Послом Швейцарської Конфедерації в Україні Гійомом Шойрером.

На початку розмови Міністр ознайомив швейцарських партнерів з розробленою міністерством концепцією реформування аграрної галузі «3+5». Особливу увагу він приділив одному з трьох пріоритетів – реформуванню системи державної підтримки аграріїв: «Розвиток фермерства – це те, що забезпечить стабільність галузі. Саме тому важливо змінити систему держпідтримки таким чином, щоб вона була спрямована на малий і середній бізнес, на фермерів, які обробляють менше 500 га. Сьогодні вони не мають змоги отримати кредит у банку, тобто не можуть поповнити робочий капітал, або знайти ресурси для розвитку. Тому і обсяги держпідтримки повинні зрости, щоб допомога надавалася не лише на виживання, а ставала ґрунтом для успіху і процвітання малого бізнесу».

Одним із шляхів підтримки Тарас Кутовий назвав допомогу фермерам у переорієнтованні на виробництво продукції з більшою доданою вартістю, зокрема органічної. «В Україні близько 6 млн га придатні для органічного землеробства. Попит на органіку є і на внутрішньому ринку, і за кордоном. Це саме той сегмент, у якому простіше створювати додану вартість. І тут фермерам не доведеться конкурувати з великими агрохолдингами, адже останнім він менш цікавий з точки зору співвідношення між трудовитратами і валовим результатом», - пояснив Міністр. Він також подякував швейцарській стороні за вже існуючі програми співпраці, попросив розглянути можливість їх адаптації під нову стратегію галузі і зазначив, що Україна зацікавлена використовувати досвід Швейцарії у розвитку фермерства.

Зі свого боку Надзвичайний та Повноважний Посол Швейцарської Конфедерації в Україні відзначив продуманість і ґрунтовність стратегії «3+5», яка була створена менше ніж за місяць після зміни Уряду. Він підтвердив готовність Швейцарії продовжувати співпрацю з українською стороною і навіть розширювати її. Гійом Шойрер зазначив, що в його країні сільське господарство представляють як раз малі та середні фермери, які, щоб бути успішними освоїли виробництво органічної продукції та працюють в інших сегментах, де є вища додана вартість. «Між нашими країнами вже діє програма, за якою Швейцарію можуть щорічно відвідувати 300 українських фермерів. Ми пропонуємо зібрати тих, хто вже скористався цією можливістю, та запитати, чим цей візит допоміг, а також ідеї, як можна покращити програму. Також ми розраховуємо, що міністерство активно запрошуватиме нових учасників».

Наприкінці зустрічі пан Гійом Шойрер запросив Міністра у якості основного спікера на круглий стіл «модернізація і розвиток українського аграрного сектору», що відбудеться 14 червня 2016 у м. Цюріх.

Прес-служба  Мінагрополітики

 

В Інституті помології ім. Л.П. Симиренка НААН України, який є одним з провідних не тільки на території України, а й за її межами, відбувся виїзний науково-практичний семінар: «Використання інтенсивних технологій в садівництві і ягідництві та їх економічна оцінка».

Садівництво – традиційна галузь сільського господарства України, яка має багатовікову історію. Важливість галузі полягає передусім в тому, що тут виробляються виключно цінні продукти харчування, які мають до того ж значні лікувальні властивості. Плоди та ягоди мають важливе значення як незамінні продукти. Це джерело імунітету та здоров’я  людини. Нажаль промислове садівництво в Україні та області в роки реформування аграрного сектору значно знизилось. Зменшення обсягів виробництва і споживання плодової продукції, значне скорочення плодоносних площ багаторічних насадження, планомірне зменшення питомої частки молодих садів, відсутність необхідної фінансової підтримки з боку держави призвели до збитковості виробництва цієї галузі.

В області нараховується лише 6 тис. га багаторічних насаджень в плодоносному віці. Щороку в середньому збирається від 40 до 58 тис. тонн плодооягідної продукції, але більше 85% врожаю припадає  на господарства населення.

Вирощуванням плодово-ягідної продукції займаються більше 50 великих сільськогосподарських  та фермерських господарств області. 

Найбільші площі садів з використанням новітніх технологій розміщені зокрема у Інституту помології ім. Л.П. Симиренка Національної академії аграрних наук України, ТОВ «Золотоніські сади» с. Гладківщина Золотоніського району, ФГ «Голден» с. Шельпахівка Христинівського району, ТОВ «Яблуневе ВТБ» с. Руська Поляна Черкаського району, ТОВ АПК «Маїс» с. Боровиця Чигиринського району, СПОП «Відродження» м. Шпола.

Як досягти збільшення виробництва за рахунок підвищення продуктивності насаджень на основі подальшої інтенсифікації галузі, зокрема проведення науково-дослідної роботи зі створення плодових насаджень нового типу, виведення і впровадження високопродуктивних якісних сортів з підвищеною стійкістю до морозів, хвороб, шкідників тощо.

Обговоренню цього питання був присвячений виїзний науково-практичний семінар  «Використання інтенсивних технологій в садівництві і ягідництві та їх економічна оцінка», який відбувся 25 травня 2016 року в Інституті помології ім. Л.П. Симиренка НААН України с. Мліїв Городищенського району.

В  роботі семінару прийняли участь радник голови обласної ради Наталя Старікова, депутат обласної ради Валентин Галушко, депутат районної ради Сергій Ковела,  директор Інституту помології ім. Л.П. Симиренка НААН України Микола Кучер, начальник управління агропромислового розвитку Городищенської райдержадміністрації Павло Попович, начальник управління агропромислового розвитку Смілянської райдержадміністрації Степан Косенко, спеціалісти обласного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, начальники, агрономи, інженери районних управлінь агропромислового розвитку, керівники та агрономи плодово-ягідних господарств Монастирищенського, Смілянського і Тальнівського районів, зокрема голова ФГ "Вікторія" с.Ковалиха Віктор Сліпенко, представники науки, преси та ін.

З презентацією виступили фахівці – науковці Інституту помології Микола Кучер, Людмила Костюк, Лариса Юрик, які ознайомили присутніх з основними напрямками діяльності даної наукової установи, сучасними технологіями вирощування плодово-ягідних культур, сортами для інтенсивного садівництва, економічною ефективністю виробництва,  основними проблемами галузі.

Як підкреслив директор Інституту Микола Кучер: «Сад може плодоносити до кількох десятків років. Це актив який можна передавати наступним поколінням. Розвиток цього напряму актуальний не тільки для Черкащини, а і для всієї держави».

Під час семінару учасники оглянули дослідні ділянки інтенсивних садів та ягідників, сучасні вітчизняні та іноземні машини та агрегати, що використовуються в садівництві. В співбесіді були обговорені проблемні питання стосовно створення насаджень та практичні шляхи їх вирішення, а саме: виділення землі, придбання саджанців, практична допомога з технології вирощування.

Форум пройшов плідно.

Справжньою ізюминкою семінару став огляд музею родини Симиренків та прогулянка дендропарком Інституту.

 

Довідково: Інститут помології ім. Л.П. Симиренка НААН України є одним з провідних, знаних не тільки на території України, а й за її межами . Дана наукова установа - найстаріша в Україні і через кілька років буде святкувати своє 100-річчя.

Основний вид діяльності: проведення науково-дослідної роботи  з формування, збереження і вивчення генетичних ресурсів плодових, ягідних і горіхоплідних культур, селекція цих культур для того, щоб зробити їх максимально придатними до природно-кліматичних умов, що складаються.

Сьогодні Інститут помології ім. Л.П. Симиренка НААН України очолює Кучер Микола Федорович.

Завдяки зусиллям колективу інституту, де кожен знає і виконує свою роботу професійно, досягнуто високих результатів.

Середньооблікова чисельність працюючих в  Інституті помології ім. Л.П. Симиренка НААН України 90 осіб, з яких 30 - наукові співробітники (1-доктор с-г наук ,8 – кандидатів наук, фахівці, техніки), середньомісячна заробітна плата за  2015 рік склала 2,5 тис. грн.

На даний час в колекціях насаджень інституту вивчається близько 3200 сортів плодових і ягідних культур, що є цінним генетичним фондом України. Науково-дослідна робота проводиться за чотирма напрямками наукових досліджень.

Дослідне господарство Інституту помології ім. Л.П. Симиренка Національної академії аграрних наук України здійснює діяльність на 342 га сільськогосподарських угідь, з яких 136 га – рілля.

Площа плодоносних садків 98 га, ягідників – 8 га. Близько 6 га зайнято інтенсивними садами на дротяних шпалерах.

Валовий збір з 1 гектара - 55 ц плодів та 19 ц ягід.

Площа розсадників фруктових дерев – 2 га. Щорічно реалізується понад 40 тис. саджанців.

Та поряд з проведенням грандіозної науково-дослідної роботи господарство займається вирощенням зернових та технічних культур, що зумовлено перш за все технологічними вимогами ведення галузі.

Постійно орієнтуючись на потреби ринку дослідне господарство  прагне бути більш динамічним, щоб вчасно рекомендувати  і впроваджувати нові сорти. Наукові розробки використовуються та рекомендуються при створенні інтенсивних насаджень у сільськогосподарських підприємствах. Дивлячись з оптимізмом у майбутнє установа планує вихід на Європейський рівень.  В Інституті помології ім. Л.П. Симиренка НААН впроваджується система управління якістю відповідно до стандарту ДСТУ ІSO 9001-2009, що дасть змогу  реалізувати свої досягнення та продукцію за світовими стандартами якості.

 

30 травня голова Смілянської райдержадміністрації Андрій Колесник провів засідання колегії райдержадміністрації.

Про підсумки господарювання в галузі агропромислового комплексу та хід проведення весняно-польових робіт доповів начальник управління агропромислового розвитку Смілянської райдержадміністрації Степан Косенко.

Доповідач проінформував, що під урожай 2016 року у Смілянському районі посіяно 9570 га озимої пшениці, 23 га озимого жита, 529 га озимого ячменю та 3090 га озимого ріпаку. Озимі культури посіяні високоякісним протруєним насінням. Господарствами району проводилися сортозаміна та сортооновлення. Для посіву озимини підприємства внесли понад 3,5 тис. тонн мінеральних та 60,0 тис. тонн органічних добрив.

Загалом під урожай 2016 року всіма категоріями господарств заплановано посіяти 14,5 тис. га ярих зернових (+14% до минулого року), 15,1 тис. га технічних культур (–8% у порівнянні з 2015 роком), 3,3 тис. га картоплі та овоче-баштанних і понад 2,6 тис. га кормових культур.

У структурі посівних площ зернові культури займають 54%, технічні – 33%, картопля та овочі – 7%, кормові – 6%.

Під час проведення комплексу весняно-польових робіт вологу закрито на площі 30,4 тис. га,  підживлення озимих культур та багаторічних трав проведено на  площі 19,9 тис. га, підготовку ґрунту – на площі 15,8 тис. га.  Одними з перших у цьому році провели підживлення озимини такі господарства як: СТОВ «Перемога», СТОВ «Зернова компанія «Хорс», ТОВ «Голов'ятинське», СТОВ «Смілянський Агросоюз», СТОВ «Сердюківське», ФГ «Аграрій» та ФГ «Вікторія».

Посів зернових та технічних культур здійснено протруєним кондиційним насінням високих репродукцій. Для отримання запланованих врожаїв закуплено і внесено понад 5,0 тис. тонн мінеральних добрив, зокрема 3465 тонн азотних добрив, 1542 тонни комплексних та 48 тонн калійних мінеральних добрив.

Для організованого та якісного проведення весняно польових робіт в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників знаходилося 117 тракторів, 128 культиваторів (з них 8  комбінованих агрегатів типу «Європак»), 110 сівалок, 18 протруювачів, 48 машин для внесення мінеральних добрив та інші технічні засоби. Пально-мастильні матеріали господарства отримували в міру потреби. Випадків виробничого травматизму під час проведення посівної кампанії виявлено не було. Усі роботи проводилися з дотриманням правил техніки безпеки.

Для проведення весняно-польових робіт сільськогосподарські підприємства району залучили понад 165,0 млн. грн.

Станом на сьогодні по Смілянському району посіяно 364 га ярої пшениці, 1452 га ярого ячменю, 55 га овесу, 100 га гороху, 8130 га соняшнику, 12376 га кукурудзи на зерно, 750 га кукурудзи на силос, 370 га однорічних та багаторічних трав, 316 га гречки, 20 га гірчиці, 2845 га сої, 687 га овочевих культур, посаджено 2581 га картоплі. Господарства проводять хімічні обробки посівів сільськогосподарських культур засобами захисту рослин проти шкідників та хвороб.

Станом на 01.04.2016 у сільськогосподарських підприємствах району утримується 3109 гол. великої рогатої худоби, з них 1569 корів; 2636  свиней та 975,8 тис. голів птиці. У порівнянні з аналогічним періодом 2015 року поголів'я ВРХ залишилось на тому ж рівні, поголів'я свиней збільшилось на 17%, поголів'я птиці збільшилось на 19%. На 100 га с/г угідь в господарствах району утримується в середньому 8 голів великої рогатої худоби, 4 корови, 11 свиней та 2,5 тис. голів птиці.

За 3 місяці 2016 року сільськогосподарськими підприємствами Смілянського району вироблено 2,9 тис. тонн м'яса, 2,5 тис. тонн молока та 1,3 млн. штук яєць. У порівнянні з аналогічним періодом 2015 року виробництво м'яса зменшилось на 19%, молока –  на 3%, яєць – на 33%. Надій на фуражну корову у порівнянні з аналогічним періодом 2015 року зменшився на 2% і становить 1602 кг. На одну курку-несучку отримано 79 яєць (+7% до 2015 року). Середньодобовий приріст великої рогатої за І квартал цього року становив 735 грам (+6% до 2015 року), свиней – 522 грама (+13% до 2015 року).

Незважаючи на те, що виробництво м'яса ВРХ та свиней збільшилось відповідно на 2% та 37% у порівнянні з відповідним періодом 2015 року, загалом спостерігаємо зменшення виробництва м'яса у цілому по району внаслідок зменшення виробництва м'яса птиці, яке у структурі виробництва займає 91%. Виробництво м'яса птиці зменшилось внаслідок того що ТОВ «Агро-Рось» реалізувало велику партію курей-бройлерів у лютому місяці (490 тис. голів).

На зменшення виробництва продукції тваринництва також впливає складна цінова ситуація на ринку у зв’язку із невідповідністю закупівельних цін на продукцію і понесених на неї затрат. Так виробництво яєць зменшилось через скорочення поголів'я курей-несучок по СТОВ «Лан» на початок року у зв'язку із збільшенням витрат на складові для комбікорму птиці.

У 2016 році ТОВ «Агро-Рось» (с.Макіївка) планує провести реконструкцію приміщень молочнотоварної ферми у селі Будо-Макіївка під пташники та модернізацію власного птахозабійного цеху в с. Балаклея; СТОВ «Лан» (с.Плоске) продовжуватиме реконструкцію тваринницьких приміщень; СТОВ «Залевківське» (с.Залевки) проведе роботи по будівництву та реконструкції тваринницьких приміщень для утримання свинопоголів’я; ДПДГ «Черкаське» (с.Холоднянське) планує продовжити реконструкцію тваринницьких приміщень та ввести в експлуатацію лабораторію по штучному осіменінню свиней. За І квартал 2016 року сільськогосподарські підприємства району закупили техніки на суму понад 67,0 тис. грн.

За підсумками розгляду питань прийнято відповідні рішення.

 

У Міністерстві аграрної плітики та продовольства України 17 травня відбулася урочиста церемонія відкриття Центру підтримки експорту до ЄС, який консультуватиме українських аграріїв щодо роботи на європейських ринках, повідомляє прес-служба відомства.

У заході взяли участь Міністр аграрної політики і продовольства України Тарас Кутовий і Парламентський Статс-секретар Федерального міністерства продовольства і сільського господарства Німеччини Петер Блезер.

«Я переконаний, що завдання міністерства – створити рівні умови для всіх, хто бажає досягти успіху на ринку. Відкриття Центру підтримки експорту до ЄС – саме така історія, адже його послуги однаково доступні і для тих, хто вже продає в Європу, і для тих, хто тільки розмірковує про це. Важливо, що аграрії зможуть в одному місці отримати всю базову інформацію з питань експорту. Я вдячний німецькому уряду і зокрема Федеральному міністерству продовольства і сільського господарства Німеччини за донорську підтримку і реалізацію цього проекту», - зазначив Тарас Кутовий. Він також додав, що початок роботи Центру відповідає прагненню Мінагрополітики бути відкритими до спілкування з ринком.

Тарас Кутовий підкреслив, що найбільше від відкриття Центру виграють малі і середні сільгоспвиробники, які на відміну від великих компаній не мають власних юридичних служб і відділів, що займаються розвитком міжнародних ринків. «Ми хочемо, щоб фермер витрачав час на виробництво першокласної продукції, а не на пошук і перевірку інформації про експортні можливості. У Центрі він отримає професійну консультацію щодо умов виходу на ринки ЄС і закріплення на них, перспективних ніш, діючих квот, преференцій тощо», - зауважив Міністр.

У свою чергу Парламентський Статс-секретар Федерального міністерства продовольства і сільського господарства Німеччини Петер Блезер зауважив: «Ми розраховуємо, що цей проект буде корисним для обох країн і сприятиме поглибленню відносин між нами. Ми завжди підтримували і надалі підтримуватимемо Угоду про асоціацію України з ЄС. Саме тому вкладаємо 1,5 млн євро у проект «Консультування України в питаннях аграрної торгівлі – в рамках повної та всеохоплюючої угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС». Переконаний, ваша країна має перспективи для розширення торговельних відносин з Німеччиною і іншими членами Євросоюзу».

Довідково:

Центр підтримки експорту до ЄС відкрився в рамках спільного проекту Мінагрополітики України та Федерального Міністерства продовольства та сільського господарства Німеччини «Консультування України в питаннях аграрної торгівлі – в рамках повної та всеохоплюючої угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС». Мета проекту – посилити спроможність аграрних та продовольчих підприємств України використовувати нові можливості для розширення експорту сільськогосподарської продукції та продуктів харчування, підготувати підприємців до відкриття українських ринків та подальшого освоєння міжнародних ринків.

 

<< Початок < Попередня 11 12 13 Наступна > Кінець >>
Сторінка 13 з 13