joomla template

Меню користувача

Сільське господарство

До уваги керівників сільськогосподарських підприємств, голів фермерських господарств, членів кооперативів, власників худоби!

7 лютого Кабінет Міністрів України схвалив програми підтримки аграрного сектору за ключовими напрямами у рамках Державного бюджету на 2018 рік. Загальна сума підтримки складе 6,3 млрд гривень проти 5,5 млрд грн у минулому році.

Основні зусилля сконцентровано на галузях, які зможуть забезпечити довготривалий економічний ефект.

Зокрема, передбачено:

- компенсація 25% вартості придбання нової сільгосптехніки та обладнання українського виробництва.

- компенсація частини тіла кредиту, залученого на будівництво тваринницьких комплексів, що формує ефективну ставку на рівні 3%, відшкодування вартості введених в експлуатацію тваринницьких комплексів, збудованих за власний кошт інвестора, а також здешевлення до 3% позик для проектів, що реалізуються в сфері аквакультури, вівчарства, козівництва тощо.

- здешевлення утримання ВРХ молочного напрямку на агропідприємствах із розрахунку 1 500 гривень/голову/рік.

- здешевлення утримання молодняку (до 1 року), що утримується в господарствах громадян із розрахунку 2,5 тисячі гривень/голову/рік.

- здешевлення на 80% вартості посадкового матеріалу у садівництві та ягідництві.

- малим та середнім фермерським господарствам передбачено відшкодування 100% вартості закупленого українського насіння, 90% вартості дорадчих послуг. Також ця категорія сільгосптоваровиробників отримає доступ до дешевого кредитного ресурсу, а також користується додатковою преференцію при купівлі української сільгосптехніки – їм компенсується 40% її вартості.

- в рамках підтримки та розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів держава співфінансуватиме проекти, які реалізуються СОК в тваринництві, садівництві, будівництві овоче- та фруктосховищ, беручи на себе 70% витрат на придбання нового обладнання для них.

Детальна інформація розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України у розділі «Підтримка аграріїв» за посиланням: http://minagro.gov.ua/support_apk.

Картинки по запросу ранньоквітучі рослини червоної книги

 

До уваги мешканців району!

Нагадуємо, що за порушення Порядку придбання чи збуту об'єктів рослинного світу занесених до Червоної книги України або таких, що охороняються відповідно до міжнародних договорів України передбачена відповідальність за статтею 88-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу на суму від ста до двохсот п’ятнадцяти  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 – 3655 грн.) з конфіскацією об'єктів рослинного світу чи без такої.

За погіршення середовища перебування (зростання) рослин, види яких занесені до Червоної книги України, знищення, незаконне або з порушенням встановленого порядку вилучення їх з природного середовища, а також порушення умов утримання (вирощування) рослин цих видів у ботанічних садах, дендрологічних та зоологічних парках, інших спеціально створених штучних умовах, що призвело до їх загибелі та пошкодження накладається штраф за статтею 90 Кодексу України про адміністративні правопорушення на громадян від двадцяти до тридцяти  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 - 510 грн.) з конфіскацією незаконно добутого і на посадових осіб - від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 - 850 грн.) з конфіскацією незаконно добутого.

Крім того, за один екземпляр незаконно добутої рослини, занесеної до Червоної книги України, передбачена відповідна компенсація за її знищення, наприклад: черемша (цибуля ведмежа) – 62грн.; шафрани (крокуси), підсніжники від 49 до 62 грн. в залежності від виду, сон трава від 37до 62 грн. в залежності від виду.

З метою збереження рідкісних ранньоквітучих рослин (ефемероїдів), які збираються для подальшої їх реалізації, Державною екологічною інспекцією у Черкаській області спільно з Національною поліцією будуть посилені заходи державного контролю щодо збереження ранньоквітучих об'єктів рослинного світу, в тому числі тих, що занесені до Червоної книги України.

Тож пам'ятайте, що збираючи дикорослі рослини, ви підриваєте можливість їх відтворення, а також можете недорахуватись певної суми в своєму бюджеті.

 

У риб багато біоритмів, що визначають їх життєдіяльність, одним із яких є нерест. Це особливий період у житті мешканців водойм, який обумовлений наявністю у водоймі сприятливих умов, для відкладання ікри самками з подальшим її заплідненням самцями. Інстинкт продовження роду робить водних мешканців у цей період необережними і безпомічними. Вони стають легкою здобиччю браконьєрів.

Перед тим як вирушати на нерест, риби починають збиватися в зграї. Потім їх шлях йде до верхівок річок,  так званий міграційний шлях. Відстані таких міграцій можуть бути різними: від сотень метрів до багатьох сотень кілометрів. Одні запливають в маленькі річки або протоки, а інші вибирають просто  добре прогріті мілководдя, де і відкладають ікру. У цей період дуже важливо, щоб рівень води залишався стабільним, так як різка зміна глибини може викликати загибель ікринок, завдавши значної шкоди рибним ресурсам.

Нерест риб відбувається в різний час тому, що у кожного виду риб існує свій нерестовий сезон, коли температура води найбільше сприяє їх розмноженню. Якщо температура води буде занадто низька або занадто висока, нересту може взагалі не відбутись або він відбудиться частково.  Причина в тому, що від цього безпосередньо залежать терміни дозрівання ікри. Добравшись до нерестовищ самки відкладають ікру, а самці запліднюють її. Через деякий час з ікринок починають виходити личинки, які віддалено нагадують риб. Кілька днів вони знаходяться в нерухомому стані, а після починають активно харчуватися різними мікроорганізмами. Як правило, цей процес займає близько місяця. Протягом усього цього періоду тіло личинок поступово покривається лускою, з’являються і повноцінні плавники.

Нерестовий період дуже важливий для рибної галузі тому, що від того наскільки успішно пройде період розмноження риб, залежить відтворення біорізноманття і сталість популяції риб у наших водоймах. Тому в цей період у рибогосподарських водних об’єктах забороняється здійснення промислового лову риби та обмежується любительське рибальство, проведення днопоглиблювальних, вибухових, бурових,  видобуток  гравію та піщано-ракушникової суміші. Терміни заборони на лов (добування) риби у весняно-літній період природного відтворення (нересту) будуть встановлені відповідним наказом.

Перелік нерестовищ на яких спортивний і любительський лов риби в період нересту заборонено:

ВЕРХНЯ ЧАСТИНА ВОДОСХОВИЩА

  1. Мілководдя в нижньому б’єфі Канівської ГЕС;
  2. Мілководдя острова «Просеред»;
  3. Заплави нижньої частини річки Рось;
  4. Заплави острова «Плавучий»;
  5. Мілководдя в районі с.Сушки – с. Дмитрівка;
  6. Озеро «Осове» з заплавами;
  7. Урочища «Глусець», «Станове», «Жовте», «Гадючка» та гирло річкиВільшанка;
  8. Остров Марченка з заплавами;
  9. Мілководдя в районі с. Дмитрівка – с. Домантове;
  • Остров Аврумів з заплавами;
  • Мілководдя в районі с. Коробівка;
  • Мілководдя в районі с. Сокирне – м. Черкаси (м-н «Дахнівка»);
  • Мілководдя в районі с. Кедина Гора – с. Чапаєвка.

СЕРЕДНЯ ЧАСТИНА ВОДОСХОВИЩА

  1. Затока в районі с. Чапаєвка між брегом та а/д «Черкаси-Чапаєвка»;
  2. Остров «Мурашки»;
  3. Урочище «Качатник»;
  4. Урочища «Шовковички», «Леськівська канава»;
  5. Урочища «Грицькова балка», «Фокина канава», «Бадовського»;
  6. Урочища «Копійки», «Буші», «Очеретяне», канал ГНС с. Худяки;
  7. Остров «Вереміївський»;
  8. Острови «Жовнінські».

 

ПЕРЕЛІК

ділянок, що відводяться для спортивного і любительського лову риби в період весняно-літньої заборони на Кременчуцькому водосховищі

Черкаська область

м. Канів, Канівський район

–  дренажний канал в районі дрібнооптової бази, від літнього танцмайданчика вниз за течією до пристані «Тарасова Гора»;

–  від нижньої межі о. «Заповідник» до пристані «Пекарі»;

–  від риббригади с. Келеберда до пристані «Прохорівка»;

м. Черкаси, Черкаський район

–  від риббригади с. Сокирне вгору проти течії до початку територій баз відпочинку;

–  від Тубільської пристані до початку  рибдільниці СФГ »Осіпов і Ко»;

– дренажний канал мікрорайону «Дахнівка» по всій його довжині, за винятком режимної 500-метрової  зони насосної станції;

– від Дахнівського човнового причалу до верхньої межі річкового порту, за винятком охоронної зони залізничного мосту;

– від нижньої межі річкового порту до кінця території дачного кооперативу «Дніпро» (с.Ч.Слобода) за винятком режимної 500-метрової зони насосної станції ВАТ «Азот»;

–  р-н с. Сагунівка (від риббригади ТОВ «Прелесть» вниз за течією вздовж берегової лінії до риббригади ТОВ «СаПтрін-2005»).

Чигиринський район

– від нижньої межі риббригади с. Боровиця до будівельного                                                                майданчика Чигиринської ПГС с. Вітово, за винятком режимних 500-метрових зон насосних станцій та риб дільниць.

Золотоніський район

–  від автомобільного мосту на с. Матвіївка по р. Супой вниз за течією до лісового масиву;

–  від  Коробівської бази УТМР до першої бази відпочинку с. Коробівка;

–   від урочища «Млин» с. Коробівка вздовж берега Комарівських дач.

–  дренажний канал від с. Чапаєвка по всій довжині за винятком режимної 500 метрової зони Чехівської насосної станції;

–   від початку заплави з боку р. Дніпро до 500-м зони насосної станції с. Чехівка.

Чорнобаївський район

–   в районі села Придніпровське від узвозу «Камінний» до гори «Острюха».

–  від риббригади СТОВ «Дніпро» вниз по течії до риббригади ПСРП «Рибартіль» с. Тимченки межах дамби насосної станції з боку водоймища);

– від 500-метрової зони Вереміївської насосної станції вниз за течією до межі Сулинського заказника.

Корсунь-Шевченківський район

на річці Рось від 500-метрової зони верхнього б’єфу Корсунь-Шевченківської ГЕС до 500 -метрової зони нижнього б’єфу Стеблівської ГЕС.

Любительський лов водних біоресурсів в період нересту дозволяється:

– на визначених ділянках водойм однією вудкою  із  одним гачком і спінінгом з берега.

– у водоймах загального користування дозволяється  одній особі вилов за одну добу риби – 3 кг;  за винятком  випадків,  коли вага однієї рибини перевищує встановлену норму вилову.

Забороняється лов водних біоресурсів:

– із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих  знарядь  лову,  вогнепальної  та  пневматичної  зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання),  промислових та  інших  знарядь  лову,  виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів  усіх  видів  і найменувань, а також способом багріння, спорудження  гаток,  запруд  та спускання води з рибогосподарських водойм;

– у підвідних, магістральних і в шлюзових каналах, тощо;

– у верхніх б’єфах  гребель  на  відстані  ближче  ніж  за  500  метрів, поблизу мостів,   які  охороняються,  в  межах  режимних  зон  охорони;

лов раків у нерестовий період, під час линьки і виношування ікри,  а також у темну пору доби (пізніше  години  від заходу  сонця  та  раніше  години  до його сходу) із застосуванням підсвічування;

– лов водних біоресурсів, занесених до Червоної книги України.

Окрім заборони лову на період нересту риби в місцях оголошених нерестовищами, заборонено пересування всіх плавучих засобів, крім суден спеціально уповноважених органів охорони.

За порушення правил рибальства передбачається, як адміністративна так і кримінальна відповідальність, а саме:

Згідно ст. 85 ч. 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,  за вчинення порушень правил рибальства передбачена відповідальність від попередження до накладення штрафу: на громадян від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 – 170 грн.) і попередження або накладення штрафу на посадових осіб від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 – 510 грн.).

Згідно ст. 85 ч. 4 КУпАП за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову) – тягне за собою накладення штрафів: на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 – 680 грн.) з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої і на посадових осіб – від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 – 850 грн.) з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.

Порушення порядку придбання чи збуту об’єктів тваринного або рослинного світу відповідно до ч. 1 ст. 88-1 КУпАП тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1700 грн.) з конфіскацією об’єктів тваринного світу чи без такої.

Відповідно ч. 1 ст. 249 вже Кримінального кодексу України за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн.) або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

За ті самі діяння згідно ч. 2 ст. 249 КК України, якщо вони вчинені із застосуванням вибухових, отруйних речовин, електроструму або іншим способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, караються штрафом від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 до 6800 грн.) або обмеженням волі на строк до трьох років, чи позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

 
Ця подія покликана привернути увагу громадськості і урядів різних країн світу до цінності водно-болотних угідь для підтримання стійкого розвитку нашої планети.Конвенція про водно-болотні угіддя, які мають міжнародне значення в першу чергу в якості середовища проживання водоплавних птахів, була підписана 2 лютого 1971 р. В місті Рамсаре (Іран), і з тих часів носить назву Рамсарської конвенції.
День її підписання в 1997 р. був об’явлений Всесвітнім днем водно-болотних угідь. Головною ціллю конвенції є збереження і раціональне використання водно-болотних угідь як засіб досягнення стійкого розвитку в усьому світі.
Однією з головних умов приєднання до Рамсарської конвенції є створення хоча б одного Рамсарського угіддя на своїй території. Вибір території здійснюється за складною системою критеріїв. Угіддя, проголошені державою Рамсарськими, вносяться секретаріатом Конвенції в перелік водно-болотних угідь міжнародного значення. Інформація про стан цих об’єктів тримається в базі даних Міжнародного бюро по збереженню водно-болотних угідь і постійно обновляється.
До теперішнього часу до Рамсарської конвенції приєдналося 144 держави, а загальна кількість Рамсарських угідь перевищила 1400 с загальною площею 122 млн. га.
Уряд СРСР у 1975 р. проголосив 12 водно-болотних угідь такими, що мають міжнародне значення, з яких 3 знаходились на території РСФСР. У вересні 1994 року відповідною постановою уряду РФ міжнародний статус був підтверджений для трьох існувавши до того угідь і наданий ще 32 ділянкам.
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 2 з 14