joomla template

Меню користувача

Сільське господарство

З 19 квітня 2017 року розпочався прийом документів для участі в екологічному конкурсі „Україна в стилі ЕКО“, метою проведення якого є формування екологічних цінностей, сприяння духовному зростанню, становленню нових ідеалів та орієнтирів дітей і молоді області у взаємодії з природою рідного краю.

У Конкурсі можуть взяти участь проекти, підготовлені громадськими об’єднаннями екологічного спрямування (якщо така діяльність передбачена в статутах організацій), органами місцевого самоврядування, об’єднаними територіальними громадами, навчальними закладами (дошкільними, позашкільними, загальноосвітніми, професійно-технічними, вищими) та природознавчими гуртками учнівської молоді (далі - Суб’єкти подання заявок). Не розглядаються проекти, подані від політичних партій, профспілкових та релігійних організацій.

Кількість переможців визначається, виходячи з обсягу коштів, передбачених в обласному бюджеті на відповідний рік на цю мету, з розрахунку не більше 30 тис. грн. на один проект.

Оголошення про проведення Конкурсу з необхідною інформацією розміщено на сайті обласної державної адміністрації в рубриці „Новини“ і на сайті управління екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації в рубриках „Актуально“ та „Конкурси“.

Проекти приймаються до 19 травня 2017 року.

За детальною Інформацією звертатися до управління екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації за тел. 63-09-78 (відповідальна особа: Литвин Альона Валеріївна).

У риб багато біоритмів, що визначають їх життєдіяльність, одним із яких є нерест. Це особливий період у житті мешканців водойм, який обумовлений наявністю у водоймі сприятливих умов, для відкладання ікри самками з подальшим її заплідненням самцями. Інстинкт продовження роду робить водних мешканців у цей період необережними і безпомічними. Вони стають легкою здобиччю браконьєрів.

Перед тим як вирушати на нерест, риби починають збиватися в зграї. Потім їх шлях йде до верхівок річок,  так званий міграційний шлях. Відстані таких міграцій можуть бути різними: від сотень метрів до багатьох сотень кілометрів. Одні запливають в маленькі річки або протоки, а інші вибирають просто  добре прогріті мілководдя, де і відкладають ікру. У цей період дуже важливо, щоб рівень води залишався стабільним, так як різка зміна глибини може викликати загибель ікринок, завдавши значної шкоди рибним ресурсам.

Нерест риб відбувається в різний час тому, що у кожного виду риб існує свій нерестовий сезон, коли температура води найбільше сприяє їх розмноженню. Якщо температура води буде занадто низька або занадто висока, нересту може взагалі не відбутись або він відбудиться частково.  Причина в тому, що від цього безпосередньо залежать терміни дозрівання ікри. Добравшись до нерестовищ самки відкладають ікру, а самці запліднюють її. Через деякий час з ікринок починають виходити личинки, які віддалено нагадують риб. Кілька днів вони знаходяться в нерухомому стані, а після починають активно харчуватися різними мікроорганізмами. Як правило, цей процес займає близько місяця. Протягом усього цього періоду тіло личинок поступово покривається лускою, з’являються і повноцінні плавники.

Нерестовий період дуже важливий для рибної галузі тому, що від того наскільки успішно пройде період розмноження риб, залежить відтворення біорізноманття і сталість популяції риб у наших водоймах. Тому в цей період у рибогосподарських водних об’єктах забороняється здійснення промислового лову риби та обмежується любительське рибальство, проведення днопоглиблювальних, вибухових, бурових,  видобуток  гравію та піщано-ракушникової суміші. Терміни заборони на лов (добування) риби у весняно-літній період природного відтворення (нересту) будуть встановлені відповідним наказом.

Перелік нерестовищ на яких спортивний і любительський лов риби в період нересту заборонено:

ВЕРХНЯ ЧАСТИНА ВОДОСХОВИЩА

  1. Мілководдя в нижньому б’єфі Канівської ГЕС;
  2. Мілководдя острова «Просеред»;
  3. Заплави нижньої частини річки Рось;
  4. Заплави острова «Плавучий»;
  5. Мілководдя в районі с.Сушки – с. Дмитрівка;
  6. Озеро «Осове» з заплавами;
  7. Урочища «Глусець», «Станове», «Жовте», «Гадючка» та гирло річкиВільшанка;
  8. Остров Марченка з заплавами;
  9. Мілководдя в районі с. Дмитрівка – с. Домантове;
  • Остров Аврумів з заплавами;
  • Мілководдя в районі с. Коробівка;
  • Мілководдя в районі с. Сокирне – м. Черкаси (м-н «Дахнівка»);
  • Мілководдя в районі с. Кедина Гора – с. Чапаєвка.

СЕРЕДНЯ ЧАСТИНА ВОДОСХОВИЩА

  1. Затока в районі с. Чапаєвка між брегом та а/д «Черкаси-Чапаєвка»;
  2. Остров «Мурашки»;
  3. Урочище «Качатник»;
  4. Урочища «Шовковички», «Леськівська канава»;
  5. Урочища «Грицькова балка», «Фокина канава», «Бадовського»;
  6. Урочища «Копійки», «Буші», «Очеретяне», канал ГНС с. Худяки;
  7. Остров «Вереміївський»;
  8. Острови «Жовнінські».

 

ПЕРЕЛІК

ділянок, що відводяться для спортивного і любительського лову риби в період весняно-літньої заборони на Кременчуцькому водосховищі

Черкаська область

м. Канів, Канівський район

–  дренажний канал в районі дрібнооптової бази, від літнього танцмайданчика вниз за течією до пристані «Тарасова Гора»;

–  від нижньої межі о. «Заповідник» до пристані «Пекарі»;

–  від риббригади с. Келеберда до пристані «Прохорівка»;

м. Черкаси, Черкаський район

–  від риббригади с. Сокирне вгору проти течії до початку територій баз відпочинку;

–  від Тубільської пристані до початку  рибдільниці СФГ »Осіпов і Ко»;

– дренажний канал мікрорайону «Дахнівка» по всій його довжині, за                                     винятком режимної 500-метрової  зони насосної станції;

–   від Дахнівського човнового причалу до верхньої межі річкового порту, за винятком охоронної зони залізничного мосту;

–  від нижньої межі річкового порту до кінця території дачного кооперативу «Дніпро» (с.Ч.Слобода) за винятком режимної 500-метрової зони насосної станції ВАТ «Азот»;

–  р-н с. Сагунівка (від риббригади ТОВ «Прелесть» вниз за течією вздовж берегової лінії до риббригади ТОВ «СаПтрін-2005»).

Чигиринський район

–   від нижньої межі риббригади с. Боровиця до будівельного                                                                майданчика Чигиринської ПГС с. Вітово, за винятком режимних 500-метрових зон насосних станцій та риб дільниць.

Золотоніський район

–  від автомобільного мосту на с. Матвіївка по р. Супой вниз за течією до лісового масиву;

–  від  Коробівської бази УТМР до першої бази відпочинку с. Коробівка;

–   від урочища «Млин» с. Коробівка вздовж берега Комарівських дач.

–  дренажний канал від с. Чапаєвка по всій довжині за винятком режимної 500 метрової зони Чехівської насосної станції;

–   від початку заплави з боку р. Дніпро до 500-м зони насосної станції с. Чехівка.

Чорнобаївський район

–   в районі села Придніпровське від узвозу «Камінний» до гори «Острюха».

–        від риббригади СТОВ «Дніпро» вниз по течії до риббригади ПСРП «Рибартіль» с. Тимченки межах дамби насосної станції з боку водоймища);

–        від 500-метрової зони Вереміївської насосної станції вниз за течією до межі Сулинського заказника.

Корсунь-Шевченківський район

на річці Рось від 500-метрової зони верхнього б’єфу Корсунь- Шевченківської ГЕС до 500 -метрової зони нижнього б’єфу Стеблівської ГЕС.

Любительський лов водних біоресурсів в період нересту дозволяється:

– на визначених ділянках водойм однією вудкою  із  одним гачком і спінінгом з берега.

– у водоймах загального користування дозволяється  одній особі вилов за одну добу риби – 3 кг;  за винятком  випадків,  коли вага однієї рибини перевищує встановлену норму вилову.

Забороняється лов водних біоресурсів:

– із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих  знарядь  лову,  вогнепальної  та  пневматичної  зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання),  промислових та  інших  знарядь  лову,  виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів  усіх  видів  і найменувань, а також способом багріння, спорудження  гаток,  запруд  та спускання води з рибогосподарських водойм;

– у підвідних, магістральних і в шлюзових каналах, тощо;

– у верхніх б’єфах  гребель  на  відстані  ближче  ніж  за  500  метрів, поблизу мостів,   які  охороняються,  в  межах  режимних  зон  охорони;

лов раків у нерестовий період, під час линьки і виношування ікри,  а також у темну пору доби (пізніше  години  від заходу  сонця  та  раніше  години  до його сходу) із застосуванням підсвічування;

– лов водних біоресурсів, занесених до Червоної книги України.

Окрім заборони лову на період нересту риби в місцях оголошених нерестовищами, заборонено пересування всіх плавучих засобів, крім суден спеціально уповноважених органів охорони.

За порушення правил рибальства передбачається, як адміністративна так і кримінальна відповідальність, а саме:

Згідно ст. 85 ч. 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,  за вчинення порушень правил рибальства передбачена відповідальність від попередження до накладення штрафу: на громадян від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 – 170 грн.) і попередження або накладення штрафу на посадових осіб від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 – 510 грн.).

Згідно ст. 85 ч. 4 КУпАП за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову) – тягне за собою накладення штрафів: на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 – 680 грн.) з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої і на посадових осіб – від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 – 850 грн.) з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.

Порушення порядку придбання чи збуту об’єктів тваринного або рослинного світу відповідно до ч. 1 ст. 88-1 КУпАП тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1700 грн.) з конфіскацією об’єктів тваринного світу чи без такої.

Відповідно ч. 1 ст. 249 вже Кримінального кодексу України за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн.) або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

За ті самі діяння згідно ч. 2 ст. 249 КК України, якщо вони вчинені із застосуванням вибухових, отруйних речовин, електроструму або іншим способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, караються штрафом від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 до 6800 грн.) або обмеженням волі на строк до трьох років, чи позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

Середа, 15 березня 2017, 15:21

Щодо недопущення загибелі бджіл

Шановні аграрії!

З початком весняно-польових робіт сільгосптоваровиробники широко застосовують отрутохімікати для обробки посівів. Юридичні та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин, зобов’язані дотримуватися діючих нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєння. В минулому році, у зв'язку із порушеннями при масовому застосуванні на посівних площах сільськогосподарських рослин пестицидів, почастішали випадки отруєння та загибелі бджіл.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про бджільництво» фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.

Відповідно до пункту 7 «Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл» власників пасік оповіщають за три доби до хімобробок з зазначенням застосовуваного отрутохімікату, місця (у радіусі   7 км), часу і способу проведення обробки. Указують час ізоляції бджіл. Обробки проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові або вечірні години. Не допускають обробку квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл.

Згідно підпункту 5.26 пункту 5 «Державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України» забороняється проведення авіаційних обробок пестицидами всіх груп токсичності з метою боротьби зі шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур, лісових та інших угідь, які розташовані ближче:

а) 5 км від місця постійного перебування медоносних пасік;    

б) 2 км від рибогосподарських водойм, відкритих джерел водопостачання, місць випасу домашніх тварин, об'єктів природно-заповідного фонду (заповідників, національних парків, ботанічних і зоологічних заказників і т. д.);

в) 1 км від населених пунктів, тваринницьких і птахівничих ферм, а також посівів сільськогосподарських культур, які вживаються в їжу без термічної обробки, садів, виноградників і місць проведення інших сільськогосподарських робіт.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про бджільництво» порушення законодавства в галузі бджільництва тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Зокрема відповідальність за порушення законодавства в галузі бджільництва несуть особи, винні у:

а) неповідомленні (приховуванні) або наданні неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам при застосуванні засобів захисту рослин;

б) порушенні технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення, що призвело до погіршення умов у ареалах розселення бджіл.

 Відповідно до статті 20 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» порушення законодавства про пестициди і агрохімікати тягне за собою цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством. Зокрема, відповідальність несуть особи, винні у:

- приховуванні або перекрученні інформації, що могло спричинити або спричинило загрозу життю та здоров'ю людини, а так само майну і навколишньому природному середовищу;

- недотриманні вимог стандартів, санітарних норм і правил та інших нормативних документів під час виробництва, транспортування, зберігання пестицидів, агрохімікатів і технічних засобів їх застосування;

- забрудненні пестицидами і агрохімікатами понад допустимі рівні сільськогосподарської сировини, кормів, харчових продуктів, ґрунту, води, повітря;

- порушенні регламентів та санітарних норм і правил транспортування, зберігання, торгівлі та застосування пестицидів і агрохімікатів;

- застосуванні пестицидів, агрохімікатів, технічних засобів, які не пройшли державних випробувань, реєстрації, перереєстрації;

- невиконанні законних вимог посадових осіб, які здійснюють державний нагляд і контроль;

- використанні завідомо фальсифікованих пестицидів і агрохімікатів.

 Для попередження випадків отруєння та загибелі бджіл внаслідок порушення вимог чинного законодавства щодо використання пестицидів та агрохімікатів при обробці посівів сільськогосподарських рослин нагадуємо про необхідність забезпечення належного контролю цих питань.»

Середа, 15 березня 2017, 09:44

Збережемо первоцвіти!

У Черкаській області розпочато проведення операції «Первоцвіт-2017», в рамках якої буде зосереджена робота в місцях збору, збуту та транспортування рослин.

За порушення Порядку придбання чи збуту об'єктів рослинного світу занесених до Червоної книги України або таких, що охороняються відповідно до міжнародних договорів України передбачена відповідальність за статтею 88-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу на суму від ста до двохсот п’ятнадцяти  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 – 3655 грн.) з конфіскацією об'єктів рослинного світу чи без такої.

За погіршення середовища перебування (зростання) рослин, види яких занесені до Червоної книги України, знищення, незаконне або з порушенням встановленого порядку вилучення їх з природного середовища, а також порушення умов утримання (вирощування) рослин цих видів у ботанічних садах, дендрологічних та зоологічних парках, інших спеціально створених штучних умовах, що призвело до їх загибелі та пошкодження накладається штраф за статтею 90 Кодексу України про адміністративні правопорушення на громадян від двадцяти до тридцяти  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 - 510 грн.) з конфіскацією незаконно добутого і на посадових осіб - від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 - 850 грн.) з конфіскацією незаконно добутого.

Крім того, за один екземпляр незаконно добутої рослини, занесеної до Червоної книги України, передбачена відповідна компенсація за її знищення, наприклад: черемша (цибуля ведмежа) – 62 грн.; шафрани (крокуси), підсніжники від 49 до 62 грн. в залежності від виду, сон трава від 37 до 62 грн. в залежності від виду.

З метою збереження рідкісних ранньоквітучих рослин (ефемероїдів), які збираються для подальшої їх реалізації, Державною екологічною інспекцією у Черкаській області спільно з Національною поліцією будуть посилені заходи державного контролю щодо збереження ранньоквітучих об'єктів рослинного світу, в тому числі тих, що занесені до Червоної книги України.

Тож пам'ятайте, що збираючи дикорослі рослини, ви підриваєте можливість їх відтворення, а також можете недорахуватись певної суми в своєму бюджеті.

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 5 з 13