joomla template

Меню користувача

Культура

Днями у Смілянському УТОСі працівники районної бібліотеки Валентина Єфремова та Інна Хіміч провели усний журнал «Берегині землі української». Ведучі пригадали жінок, які прославили Україну, ставши гордістю нашого народу. Розповіли про життєвий шлях та цікаві факти особистого життя княгині Анни Романової, оперної співачки Оксани Петрусенко і відомої письменниці Ольги Кобилянської. Доповненням до заходу стала виставка – портрет «Жіночих доль сувій барвистий», на якій були розміщені фото та документальні матеріали, спогади і художні твори про славетних українок.
Оксана Нечипоренко,провідний бібліотекар
 Смілянської районної бібліотеки
 

Нещодавно у Києві відбулася планова конференція сільського зеленого туризму. Як повідомив «Сміляночці» голова Смілянського районного осередку зеленого туризму Сергій Тимофієв, взяти участь в конференції з’їхалися понад 150 учасників з усіх областей України, що представляли районні осередки зеленого туризму. Також на конференцію були запрошені представники влади та іноземні гості.
У ході обговорення методів і принципів роботи зеленого туризму в різних регіонах України учасники конференції особливо зацікавились методами роботи зеленого туризму на Смілянщині. Зокрема, міжнародна консалтингова агенція "Vesselka Consulting Ltd", яка вивчає взаємодію громадських організацій та владних структур, звернула свою увагу на проект, представлений Смілянським районним осередком зеленого туризму спільно із відділом культури і туризму Смілянської райдержадміністрації.
Описуючи деталі цього проекту, Сергій Тимофієв розповів:
– Наш проект називався «Створення туристичного продукту Смілянщини на селі».  Презентуючи його, ми окреслили, яким чином планується розвиток роботи Смілянського районного осередку, як спільно з районною владою ми розробили проект кластерної моделі економічного розвитку села. Також ми розповіли про те, як село Плескачівка виявило бажання зробити народний музей, як саме ми створювали цей музей, як тепер цей музей працює. Учасники конференції дізналися, про те, яку користь дав селу музей: він дозволив створити два робочих місця; люди, які приїжджають в село, можуть побувати на майстер-класах, які проводять дві особи; після музею туристи їдуть на зелену садибу, де селяни приймають їх, годують, показують власне господарство тощо. Сільська рада та осередок разом створили цей проект і тепер разом отримують від цього кошти, – відзначив голова Смілянського районного осередку зеленого туризму.
Описуючи враження іноземців від проекту Смілянщини, Сергій Тимофієв підкреслив:
– Те, що ми запропонували, вони не бачили нічого рівного чи подібного з усіх проектів, з якими вони до цього часу ознайомлювалися в Україні, – сказав він.
На конференції прозвучала пропозиція детально вивчити смілянський проект та провести навесні наступного року Всеукраїнську конференцію на Смілянщині. Головною темою конференції, в разі її проведення, стане спільна робота громадських організацій та  влади по розвитку сільських територій.
 

Середа, 05 грудня 2012, 10:34

«Дерунова Логуна»

«Дерунова Логуна»
Агросадиба сільського зеленого туризму «Дерунова Лагуна» розташована на винятково чудовій місцевості. З одного боку її межі омиває річка Тясмін, а з другого «Голуба Лагуна» - озеро артезіанської води глибиною у 42 м.
Беріг лагуни і річки з’єднаний підвісним мостом, якій народ назвав «Чортів міст», довжиною 80 метрів. Любителям дайвінгу – справжня знахідка, дзеркально чиста вода вабить справжніх цінителів підводного полювання.
Садиба розміщує водночас до 9 осіб. Має усі зручності, пропонується «руська баня». Гості проживають окремо. Річкою курсує великий пліт.
Адреса: Україна, 20745, Черкаська обл. Смілянський район, с. Велика Яблунівка, вул.. Першотравнева, 1. тел. 8 (063) 691 – 59 – 06 Дерун Сергій Петрович

Вівторок, 04 грудня 2012, 10:32

Подорож Холодним Яром

Подорож Холодним Яром
(розповідає С.П. Тимофієв)
Осередок сільського-зеленого туризму Черкащини створено у 2005 р. з метою популяризації як в Україні, так і за її межами неповторних родзинок села Черкащини, культуру народу, який вирощує хліб, його побут і особисті риси характеру, сформовані оточуючою територією та щедрими сировинними запасами Черкаської землі.
Це – саме та ланка у розмаїтті туристичних організацій, яка популяризує Українське-Черкаське село.
Селяни радо зустрічають гостей і щедро діляться своєю багатовіковою історією, розповідають гостям сільського-зеленого туризму Черкащини, як жили їх предки, чим користувалися в побуті, як обробляли землю, що виробляли для продажу на ярмарках, які свята відзначали, як створювали сім’ю.
Осередком сільського-зеленого туризму Черкащини розроблено і пропонується гостям 18 туристичних маршрутів вихідного дня по Холодному яру, які прокладено тими місцями, де залишили по собі слід скіфи, проходило повстання українських селян «Коліївщина», існувала «Холодноярська республіка» та ще багато чого неповторного. Кожен похід закінчиться відвідуванням сільської-зеленої садиби.
Туристичні маршрути мають різну протяжність по відстані і часу. Маршрути  вихідного дня розраховані на різні вікові групи, а також на фізичні та пізнавальні потреби гостей сільського-зеленого туризму Черкащини.
Осередок сільського-зеленого туризму Черкащини запрошує Вас, шановні гості, відвідати перлину історії України славнозвісний «ХОЛОДНИЙ ЯР».
Холодний Яр – це узагальнена назва дивовижної гірської місцевості, вкритої реліктовим дубовим лісом.
«Загальна площа усієї території – приблизно 30 тис. га. Уся вона буквально прорізана сотнями великих і досить глибоких утворень, сформованих у суцільну, надзвичайно переплетену звивинами мережу ярів.
Глибина деяких з них сягає від 50 до 100 метрів», – саме таким Холодний Яр побачив дослідник Л.І. Похілевич у ХІХ столітті, й свої враження стисло зафіксував на папері.
З історії відомо, що життя людини було тісно пов’язане з лісом – там була їжа, вода, захист від холоду, схованка від звірів. І Холодний Яр віками манив до себе людину.
Мотронинське городище є центром Холодного Яру, датоване воно V – III тис. до н.е. Велич його укріплень вражає через тисячоліття: складно уявити, яка кількість людей створювала вали і глибокі рови городища, адже огороджена площа сягає 48 га. Щоб прогодувати таку кількість людей потрібна була значна кількість хліба, овочів, м’яса, тож економіка сільського виробництва того часу мала відповідати потребам.

Звісно, такий рівень виробництва продукту вабив загарбників здобиччю. Крові в цих місцях пролилося не мало, про це яскраво свідчить долина скіфських курганів, кількість і розміри яких вражають. Порослі густим лісом кургани не розорювалися і мало вивітрювалися, тож загальний вигляд вони зберегли і донині.
Мережа підземних ходів, прорита від городища не досліджена і досі. Вказівник повідомляє, що довжина дослідних лабіринтів сягає 10 км.
Біля Мотронинського монастиря на поверхню виходить декілька входів. Відвідувачі мають змогу уявити, які ходи були 5 тис. років тому. Характерною рисою є те, що деякі монастирі утворилися саме на місці древніх цивілізацій й існуючі підземні фортифікаційні лабіринти, підземні ходи слугували шляхом спасіння під час нападу ворога. Так, наприклад, існує версія, що Смілянський Ірдинський Виноградський Успенський монастир має величезні ходи, що сполучаються з Юровою горою.
 Систему підземних ходів також  має Жаботинський Онуфрієвський монастир, крім цього, ходи виявлено поблизу Лебединського монастиря, а це, до речі, ті монастиря, які під час насадження «унії» залишалися православними.
Холодноярський Свято-Троїцький Мотронинський монастир відіграв неоціненну роль збереженні православ’я в України. Перші спогади про існування обителі дотовано  1037 р. У XVIII ст. Мотронинським монастирем опікувався настоятель Мельхіседек Значко-Яворський. Одна з легенд свідчить,  що під час насадження «унії», коли значна кількість населення була насильно покатоличена, настоятель монастиря Мельхіседек прийняв до монастиря у якості послушників сімох козаків, яких очолював Йосип Шелест.
Ця нечисленна кількість відважних почала готувати повстання проти шляхти. Також вони заснували «гайдамацьку січ».
Загалом, не витримуючи тиску поляків, величезна кількість селян стала тікала в «гайдамаки». У лісах вони об’єднувалися у ватаги, загони і робили напади на польські маєтки, здобуваючи собі їжу та зброю.
Деякі такі загони нараховували до 500 осіб. Послушники Холодноярського монастиря взяли на себе складну роль об’єднання гайдамаків у січ.
 Чергова спроба «унії» знищити Свято-Троїцький Мотронинський монастир і покінчити з православ’ям у травні 1768 року призвела до спалаху масштабного повстання селян проти своїх духовних і соціальних поневолювачів. Воно отримало назву «Коліївщина». Розпочавшись у Холодному яру, Коліївщина поширилася на Смілу, Корсунь, Лисянку, Умань. Після того, як повстання скінчилося, Холодний Яр ще довго переховував у своїх хащах розрізнені загони повстанців.
Дух свободи витав над Холодного Яром і надалі. У 1919 році під час громадянської війни В. Чучупака організував «Холодноярську республіку», яка об’єднала під своїм прапором 42 найближчих села, які розташовані у Холодному яру і за його межами. Устав республіки забов’язував кожного козака мати зброю, коня, одяг, захищати і утримувати свою сім’ю. Виставлялися караули, роз’їзди, територія республіки охоронялася. Селяни вирощували і виробляли продукцію, і везли її на базар під охороною холодноярців. Звісно нападати і відбирати товар, грабувати оселі розрізнені банди і радянські продзагони не могли.
Економічний рівень селян Холодноярської республіки стрімко ріс. Радянська влада зробила спроби військовим шляхом ліквідувати створену республіку, але марно. Холодноярців щиро підтримувало населення і лише за допомогою зради в 1923 році В. Чучупаку було схоплено та вбито. Холодноярці викрали його тіло і таємно поховали на території с. Медведівка.
Соратники В. Чучупаки розпорошилися по світу і ще довго воювали за свободу. Наприклад, досвід бійців Холодного Яру був використаний при створенні УПА.
Нащадки зберегли у пам’яті місце поховання засновника Холодноярської республіки, й після проголошення Україною незалежності, встановили біля нього пам’ятний хрест. А на місці схоплення В. Чучупаки встановлена меморіальна плита.
Історичний клуб «Холодний яр» відтворив події тих далеких часів.
У липні в день заснування Холодноярської республіки до пам’ятних місць збираються тисячі патріотів України віддати шану холодноярцям.  У 2011 році в цей день Холодний Яр прийняв понад 10 тис. шанувальників.
Із початком Великої Вітчизняної війни в 1941 році Холодний Яр з його звивинами, глибиною ярів, хащами лісу стає надійним притулком для партизанського руху. Тут було створено декілька партизанських загонів, які відчайдушно воювали з гітлерівцями. На озброєнні загону Дубового був навіть бронетранспортер.
При знищенні гітлерівцями загону командира Коршикова на Кривенькій горі гітлерівці задіяли танки, артилерію і авіацію. Після жорстокого бою з настанням сутінок з 15-го на 16-те серпня 1943 року оточені партизани прийняли десант спецназу з «Великої землі» під керівництвом Д.Ф. Гарячого. Командир диверсійної групи Д.Ф. Гарячий оцінив обстановку, яка виникла, і зміг вивести увесь загін з оточення 16 серпня 1943 року.
Партизани широко використовували підземні ходи Мотронинського городища, гайдамацькі тропи і тактику ведення бою бійцями Холодноярської республіки.
Уцілілі воїни за допомогою влади встановили у Холодному яру пам’ятник партизанам, де 9 травня кожного року збираються учасники бойових дій.
Тож гостям осередку сільського-зеленого туризму Черкащини є чим пишатися, відпочиваючим пропонуються цікаві екскурсії та теплий прийом.
Одним із сіл Холодного Яру є с. Сунки. Дослідник Л.І. Похилевич писав: «с. Сунки в 8-ми верстах от местечка Смелой, при истоках ручья Сунка в Мотронинском лесу начинается». Територія Холодного яру, де розташувалося с. Сунки, надзвичайно мальовнича. У ХІХ – на початку ХХ ст. серед творчої інтелігенції Російської імперії, яка часто гостювала у власниці Сунок  Н.Г. Яшвіль, цю територію називали «Українська Швейцарія», або ж «Малі Карпати». Видатний російський художник М. Нестєров прожив у Сунках 9 років, створюючи неповторні етюди Марфо-Марьїнської обителі у Москві.
Осередок СЗТ Смілянщини створив у с. Сунки 4 зелені садиби, які чекають на гостей. Усі вони розташовані у надзвичайно красивих місцях.
 На високому пагорбі у підніжжя Реп’яшиного Яру притулилася ключова «Гостинна садиба» Смілянського районного осередку Спілки сільського зеленого-туризму України на Черкащині «Холодноярський зорепад».
Осередок сільського-зеленого туризму Черкащини, а саме його Смілянська районна гілка, розробив і впровадив у життя туристичний маршрут «Гайдамацький шлях», який на конкурсі 7-ми кращих туристичних маршрутів сільського-зеленого туризму Черкащини до футбольного чемпіонату «ЄВРО – 2012» був серед кращих в Україні.
На основі цього маршруту створено тури вихідного дня, де групи від 2-х до 15-ти осіб знайомляться з історією рідного краю, краєзнавством, відпочивають у сільській садибі, знайомляться з побутом села.
До садиби заїжджають молодята, трудові колективи,  іменинники, шкільні групи, а абсолютна більшість приїжджають просто відпочити серед лісу.
У нас можна замовити баню, покататися на квадроциклі, половити рибу у ставку, позбирати гриби, трави, ягоди. На замовлення до Вас може приїхати кінний екіпаж.
Любіть свій край, поважайте його історію, вивчайте українські традиції, культуру, і Ви відчуєте, на якій благодатній землі ми живемо, а осередок сільського-зеленого туризму Черкащини радо Вам у цьому допоможе.
До зустрічі!
Осередок сільського-зеленого туризму Черкащини,  
Смілянський районний осередок.  с. Сунки
  Реп’яший Яр
 097–871–66-88