joomla template

Меню користувача

Культура
Четвер, 23 серпня 2018, 12:04

Літературні подарунки поетеси

  Днями до Балаклеївської сільської бібліотеки завітала Валентина Мандрика, місцева поетеса, відмінник освіти, учитель - методист Балаклеївської спеціалізованої школи № 1  І-ІІІ ступенів ім. Є. Гуглі та поділилася радісною новиною. Щойно вийшла з друку її нова збірка «Мого дитинства казка», яку вона люб’язно подарувала бібліотеці.

  Нова збірка віршів  присвячена одвічним цінностям людини – любові до ближнього, родині, мові, рідному краю. Поезія Валентини Мандрики  змушує  читача задуматись над тим, що залишає по собі людина. Як  справжній митець, Валентина Мандрика зуміла віднайти поетичні образи в найбуденніших речах: « … У долині, де річка і став,

  Любі пахощі ніжних отав…» («Балаклея»), «Хай ранок Вас пестить, як землю святу і день пробіга без утоми» («Мамі»), «У шкільному костюмчику вересень, Як хлопчисько, стоіть за вікном» («Першовересень»).

  Також поповнять краєзнавчий фонд нашої бібліотеки новий випуск часопису «Апокриф», де надруковані декілька поезій Валентини Мандрики, збірка духовних поезій та роздумів «Закон для щастя Возлюби!», серед укладачів якої В. Мандрика та книга відомого українського літератора, сценариста Олександра Денисенка «Тарас. Повернення» про найтяжчі миті життя генія українського народу Тараса Шевченка.

  Працівники бібліотеки щиро дякують Валентині Михайлівні Мандриці за її доброту, щедрість душі, щирість у спілкуванні і бажають від себе особисто та від усіх читачів - поціновувачів поетичного слова нових творчих злетів, щедрих спонсорів для видання майбутніх збірок, а всіх бажаючих запрошуємо в бібліотеку для ознайомлення з краєзнавчими  новинками.

 

Лілія Маслюк, завідуюча Балаклеївською сільською бібліотекою

 

Четвер, 23 серпня 2018, 11:59

«Чебрецева елегія» в подарунок

  Отримувати подарунки завжди приємно. А нові книги, подаровані сільській бібліотеці – це велика радість. В серпні 2018 року побачила світ нова збірка поезій «Чебрецева елегія» талановитої поетеси Тетяни Шугар-Благодарної, два примірника якої авторка люб’язно подарувала Костянтинівській сільській бібліотеці. Це вже восьма збірка поетеси.

   Від імені читачів сільської книгозбірні дякую Тетяні Вікторівні, що не залишає нас без красивого рідного поетичного слова. Відвідувачі з задоволенням читають усі попередні збірки поетеси і «Чебрецева елегія», упевнена, не стане винятком, адже знайдуть у ній вірші для себе як дорослі так і малі читачі.

  Бажаємо нашій талановитій односельчанці нових звершень, здоров’я, натхнення і чекаємо на нові поетичні скарби!

 

Лариса Тищенко, завідуюча Костянтинівською бібліотекою

  Нещодавно в Балаклеївській сільській бібліотеці пролунав телефонний дзвінок. Чоловік на тому кінці дроту поцікавився, чи є в бібліотеці книга Михайла Девятаєва «Втеча з острова Узедом», яка була написана автором в 60-х роках минулого століття. Книги на полиці не було, тож попросили контакти для зворотнього зв’язку, щоб повідомити, коли книгу повернуть до бібліотеки. Так ми познайомилися з 92 – річним Василем Михайловичем Кучером, який не так давно переїхав із Звенигородщини, що на Черкащині, на постійне місце проживання до сина в село Балаклею.

  З розповіді Василя Михайловича ми дізналися, що в роки війни він був примусово вивезений до Німеччини, де 3 роки провів в  таборах.  Працював з такими ж остарбайтерами на аеродромі поблизу м. Штеттіна, ремонтував злітну смугу після бомбардувань, розвантажував баржі з піском, щебнем. Під постійним прицілом автоматів працювали тяжко, кожної миті ризикуючи життям. 

  Довелося Василю Михайловичу побувати на островах Узедом і Рюген в Балтійському морі на території Німеччини. Полігон Узедом був таємницею німецької імперії. Кожний в’язень, доставлений сюди на роботу, був приречений на страту і вважався смертником.

  Одного разу серед сміття, яке вивозив, знайшов газету з картою розташування військ на східному фронті. Вночі, коли вивчав її з товаришами, була перевірка і Василь Михайлович потрапив у штрафний концтабір Пиліц. Добре, що пробув там недовго. Разом з іншими 100 в’язнями Василя Кучера   повезли спочатку в Берлін на Потсдамський вокзал, а потім ешелонами в сторону Франції на будівництво укріплень. По дорозі їхній ешелон  розбомбили. Тож всіх, хто вцілів і міг самостійно рухатися, погнали пішки в Кельн. Помістили в таборі Мессе, поділили на бригади. Василь Михайлович потрапив в ремонтно-будівельну. Збирав, відкопував нерозірвані бомби, ремонтував мости після бомбардувань через річку Рейн.  Працювали і під час бомбардувань та артобстрілів. В ті страшні роки загинуло дуже багато в’язнів.

  В районі містечка Шладен (Німеччина) Василю Михайловичу вдалося втекти і потрапити в розташування американських військ. З ними дійшов до річки Ельби і переправився до радянських військ, де пройшов не одну перевірку та був направлений в Берлін у саперний батальйон.

  Потім  майже 6 років служби в армії в Берліні. Займався демонтажем об’єктів в рахунок репарації. Не раз бував на островах Рюген і Узедом, де радянські військові частини демонтували оснащення для запуску ракет ФАУ. Трофейне устаткування, вивезене з Німеччини, стало технічною базою для Ватутінського вугільного заводу Звенигородського району на Черкащині.   Комплекс складався з унікального відвального моста з вбудованим роторним екскаватором, екскаваторів видобутку, ТЕЦ і фабрики брикета.

  Після майже дев’ятирічного перебування в Німеччині, Василь Михайлович  повернувся додому і 35 років пропрацював в автороті на різних посадах.

  І ось вже 33 роки перебуває на заслуженому відпочинку.

  В 2004 році на запрошення німецької сторони відвідав м. Кельн, побував на місцях колишніх концтаборів, кладовищі, де поховано 777 в’язнів, місцях, де був змушений працювати під дулом ворожих автоматів.

  Сьогодні, незважаючи на свої 92 роки, Василь Михайлович активний пенсіонер — цікавиться громадським життям села, ділиться життєвим  досвідом з молоддю та дітьми, приймає участь в заходах, що проходять на території села. Відвідує і нашу сільську бібліотеку, цікавиться довідковою літературою, зокрема словниками німецької мови, щоб згадати   роки  непростої юності, переглянути свої нотатки. Зберігає вирізку з газети «Известия» за 1987 рік, де була стаття про Михайла Девятаєва, легендарного льотчика, який разом з вірними товаришами здійснив втечу з острова Узедом, викравши німецький бомбардувальник «Хейнкель».

Василь Михайлович дуже хотів прочитати книгу Девятаєва «Втеча з острова Узедом», але куди не звертався, книги не було. Лише в нашій бібліотеці книжка ще збереглася (видана в 1984 році). Здивувало  нашого поважного читача те, що в книзі немає жодної фотографії  Девятаєва і його побратимів.

  Сьогодні Василь Михайлович дуже радіє спілкуванню з новими людьми на новому місці.

 До Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни Василь Кучер   разом з ветеранською організацією села Балаклея відвідав мітинг скорботи та поклав квіти біля обеліска Слави.  А Балаклеївській сільській бібліотеці залишив власноруч написані спогади про пережите під час війни, які знайшли своє почесне місце на книжковій викладці «Війна на сторінках книг».

  Бібліотекар сільської бібліотеки Іраїда Бондаренко провела патріотичну хвилинку біля виставки та розповіла про життєвий шлях поважного ветерана Василя Михайловича Кучера.

 

Лілія Маслюк, завідуюча Балаклеївською сільською бібліотекою

  До Балаклеївської сільської бібліотеки надійшла пізнавальна книга для дітей та підлітків «Це зробила вона», яка щойно побачила світ. Ця книга – подарунок для вас, наші читачі. Завдячуємо ми цим благодійній організації «Благодійний Фонд «Бібліотечна країна», яка надала змогу прийняти участь бібліотекам у конкурсі та виграти цю книгу. Партнер фонду «Нова Пошта» безкоштовно доставив книгу на адресу бібліотеки.

  Це перша ілюстрована книга про видатних жінок - українок. Їхні життєві історії спонукатимуть вас поринути у різні часи та епохи. Ви прочитаєте про 50 успішних жінок, що вже стали частиною історії нашої країни. Над книгою близько року невтомно працювали 120 талановитих авторів, щоб ви мали змогу на 104 сторінках прочитати про успіх, натхнення й наснагу йти до своєї мети. «Це зробила вона». Це зможете зробити і ви, дівчата, бо  маєте приклади для наслідування, які доводять, що жінці підвладне все!

  Особливістю цього видання є те, що використання обох картонних палітурок книжки можливе як трафарет для стенсилів. Видавці вважають, що використання гасел книжки як стенсилів не тільки спонукатиме дівчаток іти до поставленої мети, а й боротиметься зі зневагою до внеску українських жінок у житті суспільства.

  Тож завітайте до нашої бібліотеки для ознайомлення з унікальним виданням «Це зробила вона»!

 

Лілія Маслюк, завідуюча Балаклеївською сільською бібліотекою

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 9 з 124