joomla template

Меню користувача

Культура

  Нещодавно в Балаклеївській сільській бібліотеці пролунав телефонний дзвінок. Чоловік на тому кінці дроту поцікавився, чи є в бібліотеці книга Михайла Девятаєва «Втеча з острова Узедом», яка була написана автором в 60-х роках минулого століття. Книги на полиці не було, тож попросили контакти для зворотнього зв’язку, щоб повідомити, коли книгу повернуть до бібліотеки. Так ми познайомилися з 92 – річним Василем Михайловичем Кучером, який не так давно переїхав із Звенигородщини, що на Черкащині, на постійне місце проживання до сина в село Балаклею.

  З розповіді Василя Михайловича ми дізналися, що в роки війни він був примусово вивезений до Німеччини, де 3 роки провів в  таборах.  Працював з такими ж остарбайтерами на аеродромі поблизу м. Штеттіна, ремонтував злітну смугу після бомбардувань, розвантажував баржі з піском, щебнем. Під постійним прицілом автоматів працювали тяжко, кожної миті ризикуючи життям. 

  Довелося Василю Михайловичу побувати на островах Узедом і Рюген в Балтійському морі на території Німеччини. Полігон Узедом був таємницею німецької імперії. Кожний в’язень, доставлений сюди на роботу, був приречений на страту і вважався смертником.

  Одного разу серед сміття, яке вивозив, знайшов газету з картою розташування військ на східному фронті. Вночі, коли вивчав її з товаришами, була перевірка і Василь Михайлович потрапив у штрафний концтабір Пиліц. Добре, що пробув там недовго. Разом з іншими 100 в’язнями Василя Кучера   повезли спочатку в Берлін на Потсдамський вокзал, а потім ешелонами в сторону Франції на будівництво укріплень. По дорозі їхній ешелон  розбомбили. Тож всіх, хто вцілів і міг самостійно рухатися, погнали пішки в Кельн. Помістили в таборі Мессе, поділили на бригади. Василь Михайлович потрапив в ремонтно-будівельну. Збирав, відкопував нерозірвані бомби, ремонтував мости після бомбардувань через річку Рейн.  Працювали і під час бомбардувань та артобстрілів. В ті страшні роки загинуло дуже багато в’язнів.

  В районі містечка Шладен (Німеччина) Василю Михайловичу вдалося втекти і потрапити в розташування американських військ. З ними дійшов до річки Ельби і переправився до радянських військ, де пройшов не одну перевірку та був направлений в Берлін у саперний батальйон.

  Потім  майже 6 років служби в армії в Берліні. Займався демонтажем об’єктів в рахунок репарації. Не раз бував на островах Рюген і Узедом, де радянські військові частини демонтували оснащення для запуску ракет ФАУ. Трофейне устаткування, вивезене з Німеччини, стало технічною базою для Ватутінського вугільного заводу Звенигородського району на Черкащині.   Комплекс складався з унікального відвального моста з вбудованим роторним екскаватором, екскаваторів видобутку, ТЕЦ і фабрики брикета.

  Після майже дев’ятирічного перебування в Німеччині, Василь Михайлович  повернувся додому і 35 років пропрацював в автороті на різних посадах.

  І ось вже 33 роки перебуває на заслуженому відпочинку.

  В 2004 році на запрошення німецької сторони відвідав м. Кельн, побував на місцях колишніх концтаборів, кладовищі, де поховано 777 в’язнів, місцях, де був змушений працювати під дулом ворожих автоматів.

  Сьогодні, незважаючи на свої 92 роки, Василь Михайлович активний пенсіонер — цікавиться громадським життям села, ділиться життєвим  досвідом з молоддю та дітьми, приймає участь в заходах, що проходять на території села. Відвідує і нашу сільську бібліотеку, цікавиться довідковою літературою, зокрема словниками німецької мови, щоб згадати   роки  непростої юності, переглянути свої нотатки. Зберігає вирізку з газети «Известия» за 1987 рік, де була стаття про Михайла Девятаєва, легендарного льотчика, який разом з вірними товаришами здійснив втечу з острова Узедом, викравши німецький бомбардувальник «Хейнкель».

Василь Михайлович дуже хотів прочитати книгу Девятаєва «Втеча з острова Узедом», але куди не звертався, книги не було. Лише в нашій бібліотеці книжка ще збереглася (видана в 1984 році). Здивувало  нашого поважного читача те, що в книзі немає жодної фотографії  Девятаєва і його побратимів.

  Сьогодні Василь Михайлович дуже радіє спілкуванню з новими людьми на новому місці.

 До Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни Василь Кучер   разом з ветеранською організацією села Балаклея відвідав мітинг скорботи та поклав квіти біля обеліска Слави.  А Балаклеївській сільській бібліотеці залишив власноруч написані спогади про пережите під час війни, які знайшли своє почесне місце на книжковій викладці «Війна на сторінках книг».

  Бібліотекар сільської бібліотеки Іраїда Бондаренко провела патріотичну хвилинку біля виставки та розповіла про життєвий шлях поважного ветерана Василя Михайловича Кучера.

 

Лілія Маслюк, завідуюча Балаклеївською сільською бібліотекою

  До Балаклеївської сільської бібліотеки надійшла пізнавальна книга для дітей та підлітків «Це зробила вона», яка щойно побачила світ. Ця книга – подарунок для вас, наші читачі. Завдячуємо ми цим благодійній організації «Благодійний Фонд «Бібліотечна країна», яка надала змогу прийняти участь бібліотекам у конкурсі та виграти цю книгу. Партнер фонду «Нова Пошта» безкоштовно доставив книгу на адресу бібліотеки.

  Це перша ілюстрована книга про видатних жінок - українок. Їхні життєві історії спонукатимуть вас поринути у різні часи та епохи. Ви прочитаєте про 50 успішних жінок, що вже стали частиною історії нашої країни. Над книгою близько року невтомно працювали 120 талановитих авторів, щоб ви мали змогу на 104 сторінках прочитати про успіх, натхнення й наснагу йти до своєї мети. «Це зробила вона». Це зможете зробити і ви, дівчата, бо  маєте приклади для наслідування, які доводять, що жінці підвладне все!

  Особливістю цього видання є те, що використання обох картонних палітурок книжки можливе як трафарет для стенсилів. Видавці вважають, що використання гасел книжки як стенсилів не тільки спонукатиме дівчаток іти до поставленої мети, а й боротиметься зі зневагою до внеску українських жінок у житті суспільства.

  Тож завітайте до нашої бібліотеки для ознайомлення з унікальним виданням «Це зробила вона»!

 

Лілія Маслюк, завідуюча Балаклеївською сільською бібліотекою

  З 28 по 30 червня 2018 року в селі Шевченкове Звенигородського району Черкаської області на території стадіону Шевченківської спеціалізованої школи-інтернату проходив Шевченківський пленер «Тараса пензлі оживають», який зібрав талановитих дітей Черкащини.

  30 червня  відбулася заключна концертна програма та нагородження переможців зазначеного заходу. В програмі заходу було передбачено проведення для школярів майстер-класів із образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, виставка творів майстрів народної творчості, концертна програма за участі дитячих колективів, вокальних ансамблів, нагородження переможців конкурсу.

  Майстри народно-прикладного мистецтва Черкаської області  також представили свої вироби на фестивалі талановитих дітей, деякі з них проводили майстер-клас, так   майстри показували своє вміння ручного ткацтва на станку, майстри гончарного виробництва вчили бажаючих ліпленню із глини гончарних виробів, а розпис пряників глазур’ю у дітей викликав неабияке задоволення, також діти мали змогу навчитися майстерності декупажу. Смілянські майстри народно-прикладного мистецтва представили на виставці такі вироби як: кошики з лози від Бориса Мавродія майстра народної творчості України, капелюхи плетені з соломи від Петра Кучеренка, вишиті рушники від Людмили Конопля, які вражали своєю майстерністю і красою, а Жупинас Татяна із своїм сином Аратюняном Станіславом представили гончарні вироби які оздоблені символами трипільської культури, різні декоративні свічки від Кочури Раїси дивували своєю красою і незвичайністю, інші майстри такі як: Дворних Н., Лебідь І., Лебідь О., Гуляйченко Е., Євдокімова О., Клименко С., Ковалева І., Строгова С. предстивили різноманітну сувенірну продукцію, дитячі іграшки, ляльки-мотанки, картини із солоного тіста, прикраси тощо.

  Участь смілянських майстрів у заході відбулася завдяки ГО «Коловрат» м. Черкаси та Боговик Людмилі Вікторівні, методисту Смілянського районного будинку культури. Поїздка відбувалася на комфортабельному автобусі, під час якої деякі із майстрів мали змогу ознайомитись із історією селищ через які пролягав маршрут. Людмила Боговик розповіла дуже цікаві історичні факти з історії сіл: Балаклея, Теклино, Мале Старосілля.

  Закінчення фестивалю було надзвичайно феєричним, так як таланти наших діточок запалювали його своїми іскорками творчості, навіть дощик, який пішов наприкінці заходу не злякав їх і вони продовжували палахкотіти малюючи нариси свого майбутнього, Тараса пензлі ожили саме завдяки їх таланту та наполегливій праці. 

 

 Олена Євдокімова,

майстер народно-прикладного мистецтва по сувенірній продукції 

Вівторок, 03 липня 2018, 16:19

«Шевченка пензлі оживають»

  30 червня учні Ротмістрівської дитячої музичної школи філії Балаклея та Валика Яблунівка (керівники Наталія Міненко та Олена Котович) взяли участь в обласному Шевченківському пленері «Шевченка пензлі оживають», що відбувся в селі Шевченкове Звенигородського району.

  На батьківщині Тараса Шевченка, на власні очі, побачили відтворену хату, де проходило  дитинство великого художника і поета. Відвідали місцевий музей, дізналися  про нові сторінки із біографії Шевченка, переглянули безліч цікавих експозицій і залишили запис у книзі відгуків.

  Переглянули виставку картин молодих художників, а також виставку-продаж кращих майстрів Черкащини. Смілянщину представили аж 13 майстрів  народно-прикладного мистецтва. Взяли участь у майстер-класах.

  Для всіх учасників пленеру відбувся святковий концерт, за участю кращих виконавців та творчих колективів області, в тому числі і учнів Ротмістрівської дитячої музичної школи.

  Діти та викладачі отримали приємні враження від організації та проведення заходу!

 

Наталія Міненко,

головний спеціаліст сектору культури райдержадміністрації

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 1 з 116