joomla template

Меню користувача

П'ятниця, 27 травня 2011, 01:57

Село Плескачівка

Плескачівка – село, центр сільської ради, до складу якої входить також село Шевченко.
На сьогодні у селі 477 дворів, в яких проживають 893 особи, переважно літнього віку.
У селі Шевченко нині 160 дворів із населенням 317 мешканців.
За історико-краєзнавчими джерелами, обидва села засновані на початку XVІI ст. Щоправда, місцевість біля Плескачівка обжита раніше, а саме з 4-3 ст. до н.е., про що свідчать останки скіфського городища неподалік від села Шевченко. Дослідники городища Плескачівське вважають, що занепад поселення відбувся внаслідок вторгнення кочівників.
Населення Плескачівки займалося хліборобством, а також виробництвом глиняного посуду, оскільки ця місцевість багата на якісні глини. Ремісників, що вміли виробляти з глини посуд, називали плескачами, а поселення отримало назву Плескачівка. В 1737 році у Плескачівці була побудована Михайлівська церква, проте вже в той час на території села в урочищі «Черешники» діяв монастир-фортеця.
Жителі Плескачівки брали участь у національно-визвольній  боротьбі Богдана Хмельницького проти польського поневолення 1648-1654 років, а пізніше у національно-визвольному русі, що отримав назву Гайдамаччина і характеризувався селянськими повстаннями від початку XVІIІ ст. до кінця ХІХ ст. Активну учать брали жителі Плескачівка у національно-визвольному русі проти польського поневолення під проводом Максима Залізняка та Івана Гонти – Коліївщині 1768-1769 рр. Участь жителів Плескачівки у гайдамаччині була, насамперед, пов’язана із територіальною близькістю до центру українського бунтівського руху – Холодного яру (села Медведівка та Мельники).
У XVІIІ-ХІХ ст. Плескачівка належала поміщику Красовському, а з початку ХХ ст. – поміщиці Веселкіній.
На той час у Плескачівці налічувалося 323 двори, в яких проживала 1831 особа. У селі діяли православна церква, церковнопарафіяльна школа, 14 вітряків, 2 кузні, хлібний магазин.
З проголошенням у 1917 році Української Народної Республіки «повіяв новий огонь з Холодного яру», і 87 жителів села Плескачівка на чолі із сотенним отаманом Тодосьом Смовжем увійшли до вільної козачої дружини, взявши участь у боротьбі за незалежність України 1918-1922 рр. під проводом братів Чучупаків із с. Мельники. Після падіння УНР село Плескачівка увійшло до проголошеної Холодноярської республіки.
Придушивши селянські повстання, радянська влада сформувала у с.Плескачівка, з 1923 року віднесеної до новоутвореного Прусянського району, органи державної влади. У 1929 році, провівши загальну колективізацію, сільська влада об’єднала селян в артіль «Червоний Жовтень». Велика кількість заможних жителів Плескачівки, які відмовилися здати майно та худобу, а також увійти до колгоспу, вважаючи це новим закріпаченням, були вислані із села в Тюменську область.
Страшний голодомор 1932-1933 років не оминув Плескачівку, і, попри високий урожай хліба, багато жителів села у ті дні померло голодною смертю.
Показовою є історія родини Самсона Сахацького. Під час насильницької колективізації його син Степан, будучи заможним селянином, за відмову йти до колгоспу разом із дружиною був депортований до Сибіру, а сам Самсон Сахацький за відмову здавати хліб під час хлібозаготівель 1932 року заарештований і ув’язнений у м. Сміла. Повернувшись через півроку з-під арешту, він не застав живою дружину Матрону, яка померла під час голодомору. Син же Степан після втечі із заслання у 1937 році був засуджений рішенням суду-трійки до розстрілу в м. Сміла, а невістка Анастасія засуджена до 10 років таборів і повернулася в Україну лише в 1948 році.
У роки Великої Вітчизняної війни територія с. Плескачівка знаходилась під фашистською окупацією і була звільнена лише 9 січня 1944 року.
У Плескачівці споруджено обеліск Слави односельцям, котрі загинули в роки Другої світової війни.
Після розпаду Радянського Союзу колгосп був реорганізований у колективне сільськогосподарське підприємство (КСП) «Червоний Жовтень».


Плескачівська сільська рада

Географічне положення

Територія Плескачівської сільської ради розташована у східній частині Смілянського району. Від с. Плескачівка до м. Черкаси 34 км, а до м. Сміла 21 км. Недалеко знаходиться місто Кам'янка (25 км).
Основні вантажопасажирські перевезення здійснюються через залізничну станцію Сміла, відстань до якої 23 км.
До національної автомагістралі Н-01 Київ – Знам'янка 16 км, а до національної автомагістралі Н-16 Золотоноша — Черкаси — Сміла — Умань 22 км. До аеропорту м. Черкаси 32 км.
Структура
Село Плескачівка – центр Плескачівської сільської ради. До складу сільради входить також село Шевченка .
Територія: 5013 га
Населення: 816 осіб, з них 400 працездатних. Безробітних 200 осіб.

Історія

За історико-краєзнавчими джерелами, село Плескачівка було засновано на початку XVII ст. Але місцевість поблизу сучасного села була обжита значно раніше, а саме з IV - III ст. до н.е., про що свідчать залишки скіфського городища поблизу села Шевченка. Дослідники городища вважають, що занепад поселення відбувся внаслідок вторгнення кочівників.
Місцеве населення займалося хліборобством, садівництвом, а також виробництвом глиняного посуду, оскільки ця місцевість багата на якісні гончарні глини. Майстрів, що вміли виробляти з глини посуд, називали плескачами, а саме поселення отримало назву Плескачівка.
В 1737 р. у Плескачівці була побудована Михайлівська церква, проте вже в той час на території села в урочищі «Черешники» діяв монастир-фортеця.
Жителі Плескачівки брали активну участь у Визвольній війні 1648-1654 рр. під керівництвом Богдана Хмельницького проти польського поневолення, а пізніше у національно-визвольному селянському русі, що отримав назву Гайдамаччина (початок XVIII – к інець XIX ст.). Також мешканці Плескачівки відзначилися і під час Коліївщини (національно-визвольний рух проти польського поневолення під проводом Максима Залізняка та Івана Гонти у 1768-1769 рр. Активна участь жителів Плескачівки у гайдамацькому русі була обумовлена, перш за все, територіальною близькістю до центру українського повстанського руху – Холодного яру (села Медведівка та Мельники).
У XVIII-XIX ст. Плескачівка належала поміщику Красовському, а з початку XX ст. – поміщиці Веселкіній. На той час в селі налічувалося 323 двори, в яких проживала 1831 особа. Працювали 2 кузні, 14 вітряків, хлібний магазин, діяли православна церква і церковно-парафіяльна школа.
З проголошенням у 1917 році Української Народної Республіки «повіяв новий огонь з Холодного яру» і 87 жителів села Плескачівка на чолі з сотенним отаманом Тодосьом Смовжем увійшли до вільної казачої дружини, взявши участь у боротьбі за незалежність України під проводом братів Чучупаків із с. Мельники. У 1919 - 1922 рр. села Плескачівка і Шевченка входили до Холодноярської республіки, яка утворилася на піку повстансько-партизанського руху за незалежність України на Черкащині.
У 1929 р. в селі була створена артіль «Червоний Жовтень». У роки Великої Вітчизняної війни село Плескачівка знаходилося під фашистською окупацією. Звільнено воно було 9 січня 1944 р. У Плескачівці споруджено обеліск Слави як вшанування пам'яті односельців, котрі загинули в роки Другої світової війни. З села Плескачівка походять три Героя Радянського Союзу: Біганенко Никифор Ілліч, Гриб Михайло Іванович і Чередниченко Леонід Григорович.


ЕКОНОМІКА


Домінуючим в економіці Плескачівської сільської ради є сільськогосподарське виробництво, яке сьогодні с пеціалізується на рослинництві . Вирощуються в основному зернові та технічні культури . Загальна посівна площа 1800 га (майже 36% всієї території). Є 600 га в ільних площ для інвестування у розвиток рослинництва.
Потрібні інвестиції у будівництво центрів збору, зберігання і переробки сільськогосподарської продукції, реконструкцію млина та розвиток тепличного господарства.
Тваринництво і п тахівництво розвиваються лише у приватних господарствах. Пасовища займають 200 га (майже 4% всієї території). Місцева влада планує відновити ці галузі сільського господарства. Необхідні інвестиції у відновлення племінного стада, відновлення овцеферми на 2000 овечок, будівництво конеферми та ферм по розведенню гусей та індиків.
Необхідні інвестиції і у насадження молодих садів на площі 200 га (оскільки існуючий сад досить старий і на сьогодні продуктивними є лише 50 га саду) та відкриття консервного заводу по переробці плодів. Досить розвинене бджільництво (є 500 бджолосімей).
Виробляється екологічно чистий акацієвий і липовий мед. Потрібні інвестиції у збільшення товарної продуктивності пасік. Водойми займають площу 30 га (5 озер). Ловиться короп, карась, товстолобик і білий амур.
В сільськогосподарському секторі працюють СТОВ «Плескачівське» ( вирощування зернових і технічних культур) та виробничий сільськогосподарський кооператив «Міжгір'я», який, крім рослинництва і розведення великої рогатої худоби, займається переробкою сільськогосподарської сировини і виробництвом олії, макаронних виробів, хліба і хлібобулочних виробів та продуктів борошномельно-круп'яної промисловості.
Значний інвестиційний потенціал має деревообробна промисловість. Змішані ліси займають площу 2500 га (близько 49,9% всієї території). Необхідні інвестиції у будівництво лісопильного цеху та цеху по переробці деревини. Також потрібні інвестиції у розвиток народних промислів (лозоплетіння). Є можливість інвестування у центри збирання та переробки грибів та лікарських рослин.
На території сільради є поклади піску і білої глини. Необхідні інвестиції у розробку глиняного кар'єру та відновлення роботи заводу по виробництву цегли.

Нерухомість

В якості основи для майбутніх інвестицій місцевою владою пропонуються 600 га землі за межами населеного пункту (в урочищах), яка знаходиться у державній власності.
Також є будівля (приватна власність) в селі, до якої є під'їзні шляхи і підведений електричний струм. Вартість об'єкта – 40000 грн .
Заплановані проекти:

-         відновлення тваринницької галузі;
-         розвиток птахівництва;
-         відновлення садівництва;
-         розвиток туристичної інфраструктури.

ТУРИЗМ


Туризм і агротуризм
На території Плескачівської сільської ради можливий розвиток краєзнавчого, зеленого, спортивно-оздоровчого і гірськолижного туризму. Є природні передумови для будівництва гірськолижного комплексу (як в селі Водяники Звенигородського району Черкаської області) з гірськолижними трасами, готелями, кемпінгами, кафе і ресторанами з багатонаціональною кухнею. Також місцева влада планує залучення інвестицій у будівництво літньої бази відпочинку та дитячого табору відпочинку.Археологічна пам’ятка: городище скіфських часів (IV - III ст. до н. е.)


КОНТАКТИ

Голова сільради:  Захарченко Володимир Олександрович
Контакти: 20743, Черкаська обл.,
Смілянський р-н, с. Плескачівка, вул. Бондаренків, 15  Телефон: +38-04733-96-659