joomla template

Меню користувача

П'ятниця, 27 травня 2011, 01:55

Село Голов’ятине

До складу Голов’ятинської сільської ради входять села Гуляй городок та Малий Бузуків  

Голов’ятине – село, центр сільської ради. Розташоване на правому березі річки Тясмин, за 15 км на південний схід від районного центру міста Сміла.
Площа адміністративних меж сільської ради – 1873,1 га.
Кількість населення – 511 осіб.
Голов’ятино – місцевий географічний термін. Він означає «круглий отвір на поверхні болота». В переносному значенні –«місце загибелі на болоті», «пропаща сила». Від давньоруського «головль» - «вбитий».
Стародавні гатки біля села, яри свідчать, що здавна в цих лісистих місцях були хутори, які служили притулком від ворога. Поблизу села виявлено городище та могильник доби бронзи, поселення скіфських часів.
Про походження назви села існує декілька переказів. За одним із них (розповів В.Я.Пустовіт), ще з давніх-давен на невеличкій річці оелився козак за прізвиськом Голоп’ятий. Він був бідний, і щоб зберегти взуття, ходив переважно босий. Незабаром річка, біля якої він жив, дістала назву Голоп’ятка, а з часом і поселення, яке утворилося поблизу цієї водної артерії. Спочатку це був хутір Голоп’ята, що з часом трансформувався в Голов’ятино.
Друга версія говорить про те, що нібито в основі первісного топоніма лежить давньоруське дієслово «ловити рибу», «полювати».
Село згадується у писемних джерелах XVI-XVII ст. під назвою Олов’ятин – з польської мови «Golopiatyn». Вочевидь, іде антропонім від особової назви Лов’ята (Олов’ята).
У 1804 році Іван Неплюєв купив село у графа Самолова. На 1864 році в селі проживало 986 чол. Була Успенська церква, збудована ще в 1730 році. Із візити церков Чигиринського диканата відомо, що «…священник и прихожане покровительствуемой визитатором унии знать не хотели…» Л.Похилевич, 1864 рік. У 1858 році Голов’ятино купив полковник Непман.
У 1918 році 750 жителів села виступили проти австро-німецьких окупантів. У радянський період в селі працював колгосп «Родина», восьмирічна та дві початкові школи, фельдшерсько-акушерський пункт. За мужність, проявлену на фронтах Великої Вітчизняної війни 92 жителі нагороджені орденами і медалями.
Гуляйгородок – село, що входить до складу Голов’ятинської сільської ради. В 1864 році село належало Станіславу Нейману, населення – 152 чоловіки. На кладовищі розташовувалась стара, дерев’яна церква в ім’я Покрови Пресвятої Богородиці.