joomla template

Меню користувача

П'ятниця, 10 червня 2011, 08:05

Село Пастирське

До складу Пастирської сільської ради входить село Богунове

Пастирське – село, центр сільської ради. Розташоване за 35 км на південний схід від районного центру міста Сміла та за 8 км від найближчої залізничної станції Сердюківка.
Площа адміністративно-територіальних меж сільської ради – 5318,1 га.
Кількість населення – 891 осіб.
Точна дата заснування села невідома, в документальних джерелах воно згадується з 1766 р.
Відомий дослідник-краєзнавець Лаврентій Похилевич у «Сказании о населенных местностях Киевской губернии» 1864 року звертаэ увагу на назву села: «…В самом названии селения слышится намек на нечто духовное. Действительно старожилы утверждают, что в урочище, ныне известном под названием Паланки, занятом садом крестьянина, жили некогда монахи; и в документе, данном князем Любомирским священнику Иоанну Поторжискому на сей самый сад, сказано, что он остался пустым по монахам…» Проживання в даному місці нинішнього села монахів не дає вичерпної відповіді на здогадках, припущеннях та гіпотезах. Доповнюючи Л.І. Похилевича, місцеві краєзнавці лише додають, що, можливо, серед ченців монастиря і був священнослужитель, якого чомусь називали пастором. Існує ще й таке твердження, що спочатку на цьому місці була пасіка, яка належала ігумену Ієромонаху Йосипу. Пасіка ж пастирська існувала в першій половині XVII ст., тобто ще до заснування в цій місцевості села.
Л. Похилевич стверджує, що в цій місцевості монахи перебували ще до руїни. Про те, що дана місцевість була заселена здавна, свідчить велика кількість валів. Поблизу села збереглися залишки двох городищ та кургани скіфських часів.
Пастирське, після переходу від князів Любомирського та Потьомкіна до Катерини Давидової та Софії Бороздіної, продано останньою князю Карлу Михайлловському і Герониму Грудзинському. Згодом село перейшло у власність поміщика Поджіо.
Відомо, що у 1766 році в селі існував храм Святого великомученика Дмитрія. На 1864 рік – церква Свято-Дмитрівська, дерев’яна, збудована в 1860 році коштом поміщика Поджіо на місці старої. В 1808 році населення складало 1354 особи в 115 дворах, а в 1864 році – 1318 осіб, із них 25 римських католиків і 18 євреїв.
Село Пастирське прославилося виробами так званої «димної» кераміки.
У радянський період на території села розташовувалась садиба колгоспу «Прогрес», цегельний завод, середня школа, 2 бібліотеки, медпункт, пологовий будинок, 4 магазини.
За мужність, проявлену на фронтах Великої Вітчизняної війни, 167 жителів села нагороджені орденами і медалями. В селі встановлено 2 пам’ятника воїнам-визволителям та обеліск Слави односельчанам, що загинули в роки Великої Вітчизняної війни.