joomla template

Меню користувача

Децентралізація

8 

Ірина Семенова

журналіст

Черкаська область є одною із лідируючих по впровадженню децентралізації в Україні. У зв’язку із цим багато об’єднаних територіальних громад починають співпрацювати між собою.

Детальніше про укладання угод та чим вигідна співпраця між громадами для їх мешканців, дізнавалися кореспонденти Zmi.ck.ua.

Розвиток співробітництва територіальних громад є одним з кроків на шляху реформування місцевого самоврядування і об'єднання громад. Мета такого співробітництва є підвищення якості надання послуг населенню, розвитку територій та добробуту громад на основі спільних інтересів та цілей.

Юрист Черкаського Центру розвитку місцевого самоврядування Наталя Даньковська каже, що такий вид співробітництва у нас в області ще є не дуже популярним.

„Хоч Черкащина і лідирує по швидкості створення ОТГ, мало які громади між собою планують співробітництво, - каже вона. – Наразі кілька громад лише планують заключати договори про співпрацю або закупівлю спільного обладнання, тощо“.

Радник з регіонального розвитку в Черкаському Центрі розвитку місцевого самоврядування Григорій Перерва розповідає, станом на 1 січня 2018 року, на Черкащині було зареєстровано всього 6 договорів про муніципальне співробітництво, коли у Полтавській – п’ятдесят. Всього в Україні було зареєстровано 118 договорів.

„Співробітництво між громадами - досить новий інструмент для Черкащини. Більшість форм співробітництва потребують дотримання певних процедур узгодження з населенням громад та прийняття депутатських рішень, - пояснює він. - Цей процес, як правило, займає кілька місяців. Це, не рахуючи витрат часу на підготовку самого проекту (економічне обґрунтування, фінансовий план, індикатори виконання, можливі наслідок тощо).Тому, хоча Черкаська область входить в число лідерів серед регіонів України, за кількістю укладених угод в поточному році, суттєвого приросту не відбулося“.

За його словами, на сьогодні укладено і зареєстровано одну угоду про придбання пожежної машини і розвиток центру безпеки у селищі Стеблів Заріччя, Корсунь-Шевченківського району.

1-1 

„Ще кілька угод в рамках створення ЦНАПів зараз розглядають юристи. Разом з тим, область віддає перевагу якісним проектам, які мають надати реальну вигоду громадам. Того число угод зростає повільно“, - розповідає Перерва.

Найбільш популярною сферою співробітництва територіальних громад, за статистикою Мінрегіону, є житлово-комунальна. На неї припадає 27 % зареєстрованих проектів. На благоустрій – 13 %, пожежну безпеку – 16 %, освіту, охорону здоров’я, соцзабезпечення – 25 %, інше – 27 %.

Директор Черкаського Центру розвитку місцевого самоврядування Сергій Слинько зазначає, що через те, що ця тема для Черкащини досить нова, тому фахівців, які мають гарні практики, в області поки немає.

Об’єднали зусилля – отримали ЦНАП

Завідувач сектору економічного розвитку та інвестицій Наталія Сушко Іркліївської сільської ради ділиться, перші кроки у сфері співробітництва територіальних громад вони розпочали з можливості реалізації спільного проекту „Надання адміністративних послуг“ новоствореним центром з надання адміністративних послуг при Іркліївській сільській раді жителям Іркліївської ОТГ та жителям сусідньої Придніпровської територіальної громади.

„Було затверджено проект договору про співробітництво, підписано представниками обох сторін та надіслано в Мінрегіон на реєстрацію. Проект реалізується на безоплатній основі, з метою налагодження партнерських зв'язків з суміжною громадою та з надією на об'єднання, згідно перспективного плану формування територій громад Черкаської області, та розвитку об'єднаних територій, - каже вона. - Надалі в планах реалізація спільного проекту – це придбання сміттєвозу та контейнерів для сортування сміття через ДФРР, що дасть можливість зменшити навантаження на бюджет та стимулюватиме сусідні громади до об'єднавчих процесів“.

Міжмуніципальне співробітництво територіальних громад передбачає об’єднання ресурсів та зусиль місцевого самоврядування на договірній основі. Все – для вирішення нагальних питань розвитку громад. Таке співробітництво даєможливість протестувати готовність до об’єднанняв ОТГ, а також його розширення, за рахунок приєднання інших територіальних громад.

Основними завданнями співробітництва є підвищення якості послуг, що надаються громадянам, розвиток місцевої інфраструктури, а також покращення муніципального менеджменту та ефективності діяльності органів місцевого самоврядування. Водночас при спільній роботі територіальних громад покращується здатність освоєння інвестицій та довіра з боку кредиторів, що дозволяє швидше отримувати позики та залучати кошти від міжнародних донорів.

„Результатом укладання договорів про співпрацю між об’єднаними громадами є, насамперед, обопільна вигода. Це дасть змогу, ефективно об’єднувати ресурси громад, їх фінансовий, майновий та трудовий ресурси, - розповідає Наталія Сушко. – Це допоможе більш плідно взаємодіяти, зокрема, й у вирішенні різноманітних питань місцевого значення. Це і у сферах освіти, культури, утворення спільних комунальних установ тощо“.

У Іркліївській ОТГ впевнені, перші успіхи у реалізації спільних проектів їхніх територіальних громад, мають стати добрим прикладом для інших. Реформа місцевого самоврядування продукує нові можливості, і справа в тім, настільки швидко та правильно  ними скористаються громади заради власного розвитку та поліпшення добробуту своїх мешканців.

2-2 

Амбітні плани

У коментарі кореспонденту „Нової Добизаступник директора Департаменту регіонального розвитку Черкаської ОДА Сергій Даниленко зауважив, що Черкаська область на наступні три роки має амбітні плани міжмуніципального співробітництва: у 2018 році планується зареєструвати у Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 20 договорів міжмуніципального співробітництва, у 2019 році – 30, у 2020 році – 30. Аби досягти поставленої мети для територіальних громад Черкаської області проводитимуться навчання та кущові тренінги. – У грудні (22 грудня 2017 року) був прийнятий План реалізації стратегії розвитку Черкаської області на період 2018−2020 рр.

Однією із проектних ідей Плану є „Співробітництво територіальних громад Черкащини як важливий фактор регіонального розвитку“, яке стало одним із стратегічних напрямків, – розповідає Сергій Миколайович. У 2018 році у Черкаській області відбудеться 5 кущових навчань: 21−22 лютого
у Білозір’ї (Черкаський, Смілянський, Чигиринський і Кам’янський райони), 2 березня у Корсуні-Шевченківському (Корсунь-Шевченківський, Городищенський і Канівський райони), 15 березня у Золотоноші (Чорнобаївський, Драбівський та Золотоніський райони), 22 березня у Звенигородці (Лисянський, Тальнівський, Катеринопільський, Шполянський і Звенигородський райони),29 березня в Умані (Жашківський, Монастирищенський, Маньківський, Христинівський та Уманський райони).

Спільно з Черкаським обласним центром перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців за результатами проведеного навчання видаватимемо сертифікати державного зразка, – ділиться планами Сергій Даниленко.

Регіональне відділення „Асоціації міст України“ за участі Центру розвитку місцевого самоврядування надаватиме юридичний супровід і допомогу в укладені міжмуніципальних договорів. Департамент регіонального розвитку спільно з ЦРМС займатиметься координаційною роботою організації проведення навчальних заходів, також щоквартально проводитиме моніторинг реалізації договорів та допомагатиме в їх реєстрації у Мінрегіоні. Черкаська агенція регіонального розвитку бере на себе інтелектуальне наповнення семінарів та їх модерування. Сергій Даниленко наголосив, що Черкаська область на сьогодні єдина, котра реалізовує реформу децентралізації
у плідному партнерстві: Департамент регіонального розвитку Черкаської ОДА, Черкаський центр розвитку місцевого самоврядування, Черкаське відділення АМУ, Черкаська агенція регіонального розвитку та Черкаський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців.

Досвід європейців: перемоги та „провали“

Не завжди досвід муніципального співробітництва був вдалий у міжнародному досвіді. От як в Канаді.

Аналітик ВГО „Асоціація сприяння Самоорганізації населення“ Олександра Калашнікова, спеціально для „Української правди“ розповіла,
що муніципалітети Канади співпрацюють у випадках, коли вирішити місцеву проблему неможливо власними силами, або ж через небажання бути приєднаними до більш спроможної громади. Причини об'єднання громад в Канаді схожі до українських – економія бюджетних коштів, підвищення якості та розширення кількості публічних послуг.

Дослідження показали, що у великих консолідованих громадах мешканці втрачали можливість впливати на рішення муніципалітету. 
В окремих випадках після об'єднання бюджетні витрати зростали, а не скорочувались.

До прикладу, консолідація муніципалітетів навколо міста Торонто призвела до витрат на 275 мільйонів доларів. Кошти були втрачені переважно на перебудову системи обслуговування по всій об'єднаній громаді. В результаті консолідації було ліквідовано близько 2700 посад, але за той же період часу було додано ще 3600 позицій для того, щоб справлятись із усім спектром муніципальних задач.

Консолідація громад в Канаді не стала універсальним рішенням проблем регіонального розвитку.

І приклади роз'єднання громад після десятків років співіснування в єдиній територіально-адміністративній одиниці – яскраве тому підтвердження.

Досвід Канади не найвдаліший, але це крапля в морі, порівняно з кількістю прикладів вдалого співробітництва. Ось, наприклад, у Румунії, в місті Хорезу, який є адміністративним центром регіону, зосереджено установи, які надають послуги у таких галузях, як охорона здоров’я, освіта, допомога у надзвичайних ситуаціях, стягнення податків, юридична консультація, судочинство тощо.

Адміністративні відносини між 5 муніципалітетами існували завжди. Місто Хорезу виконує роль економічного центру регіону, у ньому працюють банки та страхові компанії, які відсутні в інших муніципалітетах, ‒ коментує журналіст ГО „УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЛІТИКИ“ Катерина Потапенко.

На сьогодні Хорезу надає сусіднім муніципалітетам деякі послуги, які фінансуються виключно з бюджету міста (наприклад, допомога у надзвичайних ситуаціях та реєстр громадян). Наразі в місто працює над розвитком  туристичної інфраструктури та сприяння розвитку туризму.

Україна має можливість скористатись передовим досвідом румунів і врахувати помилки канадців, щоб співпраця громад була максимально ефективною для усіх сторін процесу.

З посиланням на сайт Zmi.ck.ua: http://zmi.ck.ua/longread/spvpratsya-gromad-yak-tse-pratsyu-na-cherkaschin.html

8 

Ірина Семенова

журналіст

Однією з основних цілей створення об’єднаних територіальних громад є наближення якісних послуг до споживача. Щоб житель найменшого села міг отримати послуги (а серед них і адміністративні), не виїжджаючи з населеного пункту. Таку можливість мешканцям ОТГ Черкащини дають центри адміністративних послуг, які активно створюють у громадах.

Чому майбутнє – за віддаленими робочими місцями адміністраторів та мобільними ЦНАПами та чим один великий міськрайонний центр надання адмінпослуг кращий за 3 маленьких дізнавався кореспондент Zmi.ck.ua.

Зараз у Черкаській області власні ЦНАПи мають уже 4 ОТГ. Серед них 3 сільських – Білозірська, Єрківська та Мокрокалигірська, та одна міська – Шполянська. Ще 5 громад –на етапі створення власних ЦНАПів або ж підписують меморандуми про співпрацю з сусідніми ОТГ чи містами, щоб їхні жителі обслуговувалися в єдиному просторі і могли отримати якомога більше послуг у одному місці.

Закордонні паспорти та ID-картки у межах села

Білозірська ОТГ стала не лише першою на Черкащині та однією з перших в Україні об’єднаною територіальною громадою, а й територією якісного адмінсервісу. Власний ЦНАП білозірці отримали 2,5 роки тому. Профінансували його створення Державний фонд регіонального розвитку та інші міжнародні програми.

Водночас мешканці селища Ірдинь, що входить до Білозірської ОТГ, користуються послугами спеціаліста-адміністратора, який працює в селищі, на місці (так зване „віддалене робоче місце“). В ОТГ не обмежилися „стандартним“ і найбільш популярним серед сільського населення пакетом послуг: оформленням субсидій, реєстрацією місця проживання, майнового та земельного права та реєстрацією юридичних і фізичних осіб. 

9-1

Півроку тому коштом Державного фонду регіонального розвитку закупили робочу станцію для оформлення біометричних закордонних паспортів та ID-карток. Облаштування робочої станції обійшлося у 100 тисяч гривень, 20% від вартості проекту проспівфінансували з місцевого бюджету. Ще 140 тисяч гривень вклали в підключення та роботу каналу зв’язку.

Відтепер ID-картку видають жителям громади, які мають отримати паспорт уперше, а також тим, хто потребує заміни старого паперового паспорту. Біометричні ж закордонні паспорти у Білозірській ОТГ може оформити будь-який громадянин України.

Власне, багато жителів обласного центру так і робили, коли наприкінці зими та навесні черкаські „паспортні сервіси“ були перевантажені, а в системі електронних черг постійно відбувалися збої.

Ініціаторами створення такої станції стали самі жителі ОТГ, – говорить голова Білозірської ОТГ Володимир Міцук. – Півтора роки тому ми запустили в роботу наш Центр надання адмінпослуг, а вже зараз маємо можливість приймати замовлення у ньому на видачу біометричних паспортів та ID-карток. На станції працюють двоє спеціалістів, щоб уникнути перевантажень та збоїв у роботі у разі відпусток.

11-1 

Мобільний ЦНАП: адміністратор, комп’ютер і банківський термінал

ЦНАП у Шполянській міській ОТГ запрацював з 1 січня 2018-го року. Установа обслуговує понад 18-тисячне населення громади. Окрім того, клієнтами ЦНАПу є і жителі Шполянського району. Тут надають біля 135 адміністративних послуг, працюючи у режимі „єдиного вікна“. 

12-1

Хоч громада й невелика і включає лише місто Шполу та два села – Кримки і Скотареве, селянам не доводиться їздити до адмінцентру по кожну довідку. В кожному з сіл є працівник, який відповідає за своєчасну видачу документів. Також щотижня працівник центрального ЦНАПу приїжджає до них, такий собі виїзний варіант. Адміністратор має ноутбук зі спеціальними програмами. Клієнти отримують частину послуг прямо на місці, а документи, для оформлення яких потрібен час, адміністратор привозить їм через тиждень. Нині за платні послуги чи ті, за які вноситься адмінзбір, у ЦНАПі клієнти можуть розрахуватися безготівково через банківський  термінал.

13-1 

- Ми плануємо поширити практику надання якісних адмінпослуг і на село Капустине, жителі якого прагнуть також приєднатися до Шполянської ОТГ, - коментує начальник відділу економічного розвитку та інвестицій Шполянської міської ОТГ Наталія Коваль.

За словами чиновниці, Шполянська ОТГ разом із Матусівської та Мліївською стали переможцями конкурсу від Програми „U-LEAD з Європою“. Трійка громад-переможців отримають допомогу в рамках Раунду 1 Фази впровадження напряму з покращення якості надання адмінпослуг Програми. В ОТГ підтвердили спроможність створити належний ЦНАП в партнерстві з Програмою.

Загалом таку допомогу до кінця року отримають 115 громад з 22 областей України. У рамках Раунду 1 буде створено 86 (72%) звичайних ЦНАП, 24 (20%) міськрайонних, 6 (5%) мобільних ЦНАП, 4 (3%) ЦНАП в рамках міжмуніципального співробітництва. Існують випадки інтеграції різних моделей в громади, наприклад, міськрайонний мобільний ЦНАП, повідомляє портал  decentralization.gov.ua.

Наразі, для всіх 115 громад затверджується Технічне завдання (ТЗ) – індивідуальний документ з максимально детальним описом всіх аспектів створення ЦНАП.

Технічне завдання складається з детального опису інституційного та фізичного аспектів створення ЦНАП. Для кожного аспекту ТЗ з громадою погоджений план реалізації з термінами та сферами відповідальності.

За рахунок програми восени ми отримаємо нові меблі, комп’ютерну техніку, інформаційну систему „Вулик“ та 5 навчальних тренінгів для персоналу. Як на мене, то підтримка програми дозволяє систематизувати роботу ЦНАПів, наблизити їх до стандартів центрів надання адмінпослуг у великих містах України та країнах Європи, - коментує Наталія Коваль.

  У ЦНАПі має бути відкритий простір, зручна зона очікування, рівні умови доступу до приміщення для людей з інвалідністю, дитячі кімнати чи куточки, де батьки могли б спокійно лишити малюків на час оформлення документів. Нині ми працюємо, щоб Шполянський ЦНАП мав усе це плюс позитивних і кваліфікованих адміністраторів, які б уміли грамотно працювати за умови виникнення конфліктних ситуацій, а в ідеалі – попереджувати їх. Основна наша ціль – щоб жителі ОТГ і району могли швидко і комфортно отримати максимальну кількість послуг в одному місці.

Для цього частина послуг, які раніше надавали різні спеціалісти міської ради – наприклад, соціальні та матеріальні допомоги, теж „переадресовуються“ через ЦНАП. Це реально зручніше для людей, адже їм не потрібно ходити кабінетами, очікувати прийому необхідних спеціалістів та бути залежними від їх графіку роботи. Ми прагнемо, щоб людина звернувшись до нашого ЦНАПу швидко отримала всі необхідні їй послуги в комфортних умовах.

Нагадаємо, що у березні 2017-го року європейську допомогу в частині розбудови Центрів адміністративних послуг отримали також Мокрокалигірська та Єрківська ОТГ з Черкащини.

Один замість трьох: чому ЦНАПи теж треба об’єднувати

14-1 

Те, що зі створенням ОТГ ЦНАПи ростуть, як гриби, має не лише позитивний вплив. Інша сторона медалі – це плутанина, яка виникає у головах клієнтів центрів надання адмінпослуг, коли в одному місті функціонує і районний, і міський ЦНАПи (або додатково ще й центр надання адмінпослуг від ОТГ).

Нині в Україні функціонують 88 ЦНАПів у об’єднаних тергромадах, коментує радник з надання муніципальних послуг Черкаського центру розвитку місцевого самоврядування Любов Полішкевич. – Це невелика цифра, враховуючи, що в нашій державі вже створено 705 ОТГ. Проте, в кожному районі кожної області існує районний ЦНАП, подекуди ще й міський, плюс по одному в обласних центрах. Якщо у місті два ЦНАПи – районний і міський, та ще й недалеко один від одного (як, наприклад, у Золотоноші, де відстань між ЦНАПами – 250 метрів) – це створює плутанину в головах відвідувачів та купу додаткової роботи для адміністраторів,
які змушені постійно „перенаправляти“ людей. А от в місті Умань унікальна ситуація – у районному центрі вже функціонують два ЦНАПи – міський, що обслуговує 84 тисячі жителів, та районний, що надає послуги 44 тисячам мешканців району, а 9-тисячна Паланська ОТГ, географічне розташування якої та протяжність громади в 57 км зумовлює розміщення центральної садиби Паланської ОТГ в місті Умані, - планує створювати власний ЦНАП також у місті Умані.

На мою думку, замість того, що будувати третій ЦНАП в одному й тому ж місті, краще цим установам об’єднатися в одну потужну. З такими ресурсами, якщо об’єднати зусилля, навіть енергоефективний ЦНАП побудувати можна. Тим більше, що приклади таких центрів є уже в Сумській та Хмельницькій області. Їх вартість – від 1 мільйона 200 тисяч до 3 мільйонів гривень.

Об’єднання ЦНАПів актуально ще й через те, що не всі районні центри надання адмінпослуг відповідають європейським нормам і вимогам чинного законодавства та є зручними для відвідувачів.

Наприклад, у Каневі районний ЦНАП розташований не в центрі міста, а у провулку, який важко знайти, а міський – на другому поверсі колишнього дитячого садка. В приміщенні тісно, зона очікування всього 6-7 метрів. І от, хоча Канівський міський ЦНАП надає широкий перелік адмінпослуг, адміністратори там активні, завжди мають багато ідей з покращення роботи, та показники по кількості відвідувачів і наданих послуг доволі низькі.
У Корсунь-Шевченківському районний ЦНАП розташований на другому поверсі адмінбудівлі. Людей з інвалідністю адміністратори обслуговують просто в холі. А коли клієнти шукають вхід в центр надання адмінпослуг, то спочатку стукають у кабінети на першому поверсі. Це відволікає і дратує і людей, що там працюють, і самих відвідувачів, – коментує Любов Полішкевич.

Тому, як на мене, для районів, які об’єднуються в одну громаду, – майбутнє за міськрайонними ЦНАПами – установами, які обслуговуватимуть жителів усього району в просторому зручному приміщенні за принципом „єдиного вікна“, та мобільними ЦНАПами – автомобілями з підсилювачами інтернет-зв’язку та місцями оператора і клієнта. Такі „мобільні ЦНАПи“ чергуватимуть за графіком у віддалених населених пунктах. Проте кожен випадок – індивідуальний. Якщо громада має кількість населення від 5 тисяч
і села розташовані близько до адмінцентру ОТГ, але далеко від районного центру, є сенс будувати ЦНАП в ОТГ. У разі, якщо об’єдналися багато дрібних населених пунктів, більш логічним буде обслуговування людей мобільним ЦНАПом. А у населених пунктах від 1 тисячі населення доцільно створювати віддалене робоче місце.

Найголовніше, за словами Любові Полішкевич, обрати такий варіант, який буде максимально ефективним і зручним для жителів конкретної громади.

З посиланням на сайт Zmi.ck.ua: http://zmi.ck.ua/longread/blijche-shvidshe-yaksnshe-cherkask-obdnan-gromadi-stvoryuyut-vlasn-tsentri-nadannya-admnposlug.html

З посиланням на сайт Zmi.ck.ua: http://zmi.ck.ua/longread/blijche-shvidshe-yaksnshe-cherkask-obdnan-gromadi-stvoryuyut-vlasn-tsentri-nadannya-admnposlug.html


Про це стало відомо під час громадських обговорень у Паланській ОТГ на Черкащині, де презентували пілотний проект перспективного використання земельних ресурсів, реалізований за підтримки проекту USAID «Агросільрозвиток».

3 Під час виступу на громадських обговореннях «Перспективи використання земельних ресурсів Паланської ОТГ» керівник технічного департаменту компанії «БломІнфо-Юкрейн» Катерина Рєзнікова презентувала цифрову систему обліку земельних ресурсів на основі GIZ-технологій, яка неодмінно викличе здорову заздрість у керівника будь-якої об’єднаної громади. Чому? Бо головний ресурс ОТГ – землю – у цій системі не тільки ретельно обліковано, але й згруповано та класифіковано у відповідності до її цільового призначення.

Всі дані у вигляді візуалізованих карт знаходяться у публічному доступі. Що це дає громаді? Прозорі земельні відносини, де кожен представник громади може вирішувати долю своєї землі та створювати цільові інвестиційні проекти. Що це дає бізнесу? Впевненість у завтрашньому дні, де визначена територія з кадастровим номером, даними по власнику та цільовому призначенню чітко та прозоро облікована і перевіряється землевпорядником. У разі рейдерської атаки, такі дані є приводом для повернення території. У разі планування інвестиційної стратегії – вони є основою для прорахунку вартості будівництва об’єкту з урахуванням вільних та доступних на ринку (в ОТГ) територій.

Основною є схема сучасного використання земель, на якій зображено землі усіх форм власності, у тому числі й такі, що обробляються без належних документів, – зазначила Катерина Рєзнікова. – Завдяки нашому аудиту, у Паланській ОТГ «знайшли» близько 1000 га не облікованих земель запасу, які тепер стануть джерелом поповнення бюджету громади. Також ми «знайшли» 50 га лісового фонду, які не належать жодному лісгоспу і не приносять громаді користі.

Крім цього, ми з’ясували, що фактично громада має набагато менше земель сільськогосподарського призначення, ніж на папері. Натомість забудованих земель у ній більше, ніж у різноманітних реєстрах. Тепер ці дані неодмінно мають використовуватися при формуванні бюджету та інвестиційних планів громади.

За словами пані Катерини, на першому етапі проекту для збору інформації було подано близько 50 запитів до різноманітних установ та організацій. Другим етапом було, власне, створення електронних картосхем, а третім – громадське обговорення, «яке створило передумови для прозорості в управлінні землею».

Пілотний проект профінансував Проект Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Агросільрозвиток», певну частку внесли також бізнесмени Паланської громади та Паланська сільська рада. Вартість робіт не розголошувалася, проте Катерина Рєзнікова, відповідаючи на запитання порталу «Децентралізація», назвала наступну орієнтовну ціну послуг: близько 600 тис. грн за 300 кв. км.

Вартість подібних робіт залежить насамперед від площі громади, а також від того, наскільки ця громада є включеною у процес збору інформації, – сказала Катерина Рєзнікова. – Тобто якщо громада збирає інформацію сама, це буде коштувати менше. Тут, щоправда, треба додати, що ми беремо участь в узгодженні інформації, отриманої з різних джерел. Так, працюючи у Паланській ОТГ, ми сформували робочу групу, до якої входили представники громади, Держгеокадастру та інших розпорядників землі, й коли дані з різних джерел не співпадали – а це траплялося доволі часто, – ми узгоджували їх. Крім цього, ми навчили працівника Паланської сільської ради самостійно працювати з електронними схемами, актуалізувати їх тощо.

На схемах, що їх отримала Паланська громада, відображено всі „режимоутворюючі“ об’єкти: від ліній елекропередач до скотомогильників та стихійних звалищ. Позначено також усі господарські шляхи (їх виявилося близько 90 га), лісосмуги (215 га) та зрошувальні землі (170 га). Усі вони з 1 січня 2019 року мають перейти до комунальної власності громади у зв’язку із вступом в дію відповідного закону. Про це нагадав експерт з питань управління земельними ресурсами USAID «Агросільрозвиток» Сергій Кубах.

А про подальшу співпрацю USAID з українськими об’єднаними громадами розповів директор офісу економічного зростання Агентства США з міжнародного розвитку Фархад ГауссіЩоб досягти процвітання та економічного добробуту України, наше Агентство готове співпрацювати з партнерами як у приватному, так і у державному секторах, – сказав він. – Для нас головним є результат, яким має стати отримання громадами дієвого інструменту для прозорого та ефективного управління власними землями. Саме такий інструмент і здобула Паланська ОТГ. Тепер до нас звертаються чимало інших громад, які хочуть запровадити у себе систему, аналогічну до тієї, що ми допомогли створити у Паланській об’єднаній громаді. Тому Агентство США з міжнародного розвитку прийняло рішення про розширення підтримки українських об’єднаних громад і про запровадження цієї моделі ще у 60 інших ОТГ в Україні.

Умови конкурсу вже розроблені, і їх можна знайти за посиланням.

Між тим, Паланська ОТГ приступає до наступного кроку: безпосереднього планування власного соціально-економічного розвитку. Робота над відповідним документом не має бути дуже складною, адже мешканці громади, завдяки USAID, вже мають вичерпну інформацію про основні ресурси ОТГ. Залишилося тільки з’ясувати, як їх правильно використати.

З посиланням на сайт «Децентралізація»: https://goo.gl/H8VFJm

2 Степанецька ОТГ – громада успіху: тут навіть у маленькому селі відкрили салон краси. А ще тут придбали „Мерседес“ для перевезень мешканців громади, тут мають чим ремонтувати дороги – у перспективі, не лише на території своєї ОТГ. Це одна з небагатьох громад, що відкрила власне виробництво. Це одна із двох громад Черкащини, що віддає частину своїх надходжень державі (так звана реверсна дотація, що складає 15 млн. грн.)

Як живе одна з найбагатших громад Черкащини (за рівнем доходів на 1 мешканця ОТГ) на власні очі побачили учасники прес-туру, організованого Черкаським Центром, створеним за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону.

Степанецька ОТГ – це 17 сіл Канівського району, що об’єднали у громаду майже 5500 мешканців. Це 4 школи, 1 дитсадок, 8 ФАПів та 2 амбулаторії, громада надає також субвенцію до районного бюджету (2, 5 млн. на рік) на утримання територіального центру.

Як розповідає голова Степанецької громади Олександр Яременко, від часу об’єднання річний бюджет громади виріс із 9,5 млн. до 55 (з усіма субвенціями – 85млн.). З’явилися нові можливості і перспективи для розвитку. Уже сьогодні тут діє 21 цільова програма, що враховує вирішення проблем громади, починаючи від забезпечення АТОвців житлом, громади – якісною  питною водою, до охорони довкілля та культурної спадщини. Потурбувавшись про людей, однією з перших громад, Степанецька ОТГ прийняла програму, що гуманізує ставлення до безпритульних тварин. Тут повним ходом ремонтують дитсадки і школи, дороги і свердловини, ФАПи і будинки культури(центральний будинок культури нарешті змінив „буржуйку“ на повноцінне опалення). Тут проводять вуличне освітлення та встановлюють десятки дитячих майданчиків (і за співфінансування ОДА планують встановити для дітей футбольний зі штучним покриттям). 

Тут готують до нового сезону пляж та вже закупили контейнери для збору відходів на території всієї громади. У кожному старостинському окрузі громади є власний співробітник із благоустрою. Учителі, вихователі, лікарі громади кажуть, що такого потужного оновлення приміщень і обладнання тут не було уже багато років.

Це єдина громада, що уже створила освітній округ ‒ єдиний освітній простір для своїх школярів. До опорної інноваційної школи дітей із сіл громади доставляє новенький шкільний автобус (придбаний спільно з Черкаською ОДА). Цю школу, з євротуалетами для дітей, де відремонтовані громадою класи обставлено сучасними навчальним приладдям (аж до мікроскопів у 1 класі), де є лего-кабінет та інтерактивний тир, відвідують навіть діти з Київської області. Першокласники громади, завдяки виграному нею гранту, цього року почали навчатися за унікальними антисколіозними партами. Громада перемогла одразу у 3 конкурсах благодійного фонду „Урожай“ - громаді“ і на умовах співфінансування забезпечила ремонт приміщення під будинок культури, відкрила у малесенькому селі салон краси (раніше люди їздили аж до Канева заради банальної стрижки) та закупила антисколіозні парти. У салоні краси, до речі, стоять нові тренажери для занять спортом. А іншу частину приміщення салону краси займає відремонтований за кошти громади ФАП, обладнання якого дасть фору багатьом ФАПам області.

Тут планують «з нуля» збудувати ще один ФАП – у Степанцях, за підтримки державної програми. Так само, «з нуля» ‒ створити Центр культури та дозвілля громади. Наступного року у Степанцях буде відкрито ще й ЦНАП – громада стала однією із 11 ОТГ Черкащини, які пройшли відбір програми «U-LEAD з Європою» для отримання допомоги у модернізації та створенні центрів надання адміністративних послуг.

А цього року на території громади буде відкрито Центр безпеки, наразі триває реконструкція приміщення для розташування персоналу та автомобіля місцевої пожежної частини. Поряд розташовано комунальне підприємство «СТЕП-АГРОБУД», створене Степанецькою ОТГ. Громада уже придбала власну новеньку техніку для обкосу трави, відгортання снігу, для ремонту доріг. Сама тепер може класти асфальт і у перспективах планує надавати ці послуги сусіднім громадам та селам. А тепер на базі КП відкрито лінію із виробництва брикетів, здатну забезпечити на опалювальний сезон всі комунальні заклади громади. Це може зекономити громаді близько 1,5 млн. грн. бюджетних коштів – тож і у зиму Степанецька ОТГ входить повністю підготовленою.

З посиланням на сайт Черкаського Центру розвитку місцевого самоврядування: http://lgdc.org.ua/branch/22/cherkaskyy-crms-pokazav-zhurnalistam-odnu-iz-naybagatshyh-gromad-regionu-stepanecku-otg?fbclid=IwAR30OG-IiXxySgueGI8RxBjpTg0OY2ComIAEt4sXUbC4UenxuAgsoM0GE0g

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 Наступна > Кінець >>
Сторінка 2 з 7