joomla template

Меню користувача

Децентралізація

Про це стало відомо під час громадських обговорень у Паланській ОТГ на Черкащині, де презентували пілотний проект перспективного використання земельних ресурсів, реалізований за підтримки проекту USAID «Агросільрозвиток».

3 Під час виступу на громадських обговореннях «Перспективи використання земельних ресурсів Паланської ОТГ» керівник технічного департаменту компанії «БломІнфо-Юкрейн» Катерина Рєзнікова презентувала цифрову систему обліку земельних ресурсів на основі GIZ-технологій, яка неодмінно викличе здорову заздрість у керівника будь-якої об’єднаної громади. Чому? Бо головний ресурс ОТГ – землю – у цій системі не тільки ретельно обліковано, але й згруповано та класифіковано у відповідності до її цільового призначення.

Всі дані у вигляді візуалізованих карт знаходяться у публічному доступі. Що це дає громаді? Прозорі земельні відносини, де кожен представник громади може вирішувати долю своєї землі та створювати цільові інвестиційні проекти. Що це дає бізнесу? Впевненість у завтрашньому дні, де визначена територія з кадастровим номером, даними по власнику та цільовому призначенню чітко та прозоро облікована і перевіряється землевпорядником. У разі рейдерської атаки, такі дані є приводом для повернення території. У разі планування інвестиційної стратегії – вони є основою для прорахунку вартості будівництва об’єкту з урахуванням вільних та доступних на ринку (в ОТГ) територій.

Основною є схема сучасного використання земель, на якій зображено землі усіх форм власності, у тому числі й такі, що обробляються без належних документів, – зазначила Катерина Рєзнікова. – Завдяки нашому аудиту, у Паланській ОТГ «знайшли» близько 1000 га не облікованих земель запасу, які тепер стануть джерелом поповнення бюджету громади. Також ми «знайшли» 50 га лісового фонду, які не належать жодному лісгоспу і не приносять громаді користі.

Крім цього, ми з’ясували, що фактично громада має набагато менше земель сільськогосподарського призначення, ніж на папері. Натомість забудованих земель у ній більше, ніж у різноманітних реєстрах. Тепер ці дані неодмінно мають використовуватися при формуванні бюджету та інвестиційних планів громади.

За словами пані Катерини, на першому етапі проекту для збору інформації було подано близько 50 запитів до різноманітних установ та організацій. Другим етапом було, власне, створення електронних картосхем, а третім – громадське обговорення, «яке створило передумови для прозорості в управлінні землею».

Пілотний проект профінансував Проект Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Агросільрозвиток», певну частку внесли також бізнесмени Паланської громади та Паланська сільська рада. Вартість робіт не розголошувалася, проте Катерина Рєзнікова, відповідаючи на запитання порталу «Децентралізація», назвала наступну орієнтовну ціну послуг: близько 600 тис. грн за 300 кв. км.

Вартість подібних робіт залежить насамперед від площі громади, а також від того, наскільки ця громада є включеною у процес збору інформації, – сказала Катерина Рєзнікова. – Тобто якщо громада збирає інформацію сама, це буде коштувати менше. Тут, щоправда, треба додати, що ми беремо участь в узгодженні інформації, отриманої з різних джерел. Так, працюючи у Паланській ОТГ, ми сформували робочу групу, до якої входили представники громади, Держгеокадастру та інших розпорядників землі, й коли дані з різних джерел не співпадали – а це траплялося доволі часто, – ми узгоджували їх. Крім цього, ми навчили працівника Паланської сільської ради самостійно працювати з електронними схемами, актуалізувати їх тощо.

На схемах, що їх отримала Паланська громада, відображено всі „режимоутворюючі“ об’єкти: від ліній елекропередач до скотомогильників та стихійних звалищ. Позначено також усі господарські шляхи (їх виявилося близько 90 га), лісосмуги (215 га) та зрошувальні землі (170 га). Усі вони з 1 січня 2019 року мають перейти до комунальної власності громади у зв’язку із вступом в дію відповідного закону. Про це нагадав експерт з питань управління земельними ресурсами USAID «Агросільрозвиток» Сергій Кубах.

А про подальшу співпрацю USAID з українськими об’єднаними громадами розповів директор офісу економічного зростання Агентства США з міжнародного розвитку Фархад ГауссіЩоб досягти процвітання та економічного добробуту України, наше Агентство готове співпрацювати з партнерами як у приватному, так і у державному секторах, – сказав він. – Для нас головним є результат, яким має стати отримання громадами дієвого інструменту для прозорого та ефективного управління власними землями. Саме такий інструмент і здобула Паланська ОТГ. Тепер до нас звертаються чимало інших громад, які хочуть запровадити у себе систему, аналогічну до тієї, що ми допомогли створити у Паланській об’єднаній громаді. Тому Агентство США з міжнародного розвитку прийняло рішення про розширення підтримки українських об’єднаних громад і про запровадження цієї моделі ще у 60 інших ОТГ в Україні.

Умови конкурсу вже розроблені, і їх можна знайти за посиланням.

Між тим, Паланська ОТГ приступає до наступного кроку: безпосереднього планування власного соціально-економічного розвитку. Робота над відповідним документом не має бути дуже складною, адже мешканці громади, завдяки USAID, вже мають вичерпну інформацію про основні ресурси ОТГ. Залишилося тільки з’ясувати, як їх правильно використати.

З посиланням на сайт «Децентралізація»: https://goo.gl/H8VFJm

2 Степанецька ОТГ – громада успіху: тут навіть у маленькому селі відкрили салон краси. А ще тут придбали „Мерседес“ для перевезень мешканців громади, тут мають чим ремонтувати дороги – у перспективі, не лише на території своєї ОТГ. Це одна з небагатьох громад, що відкрила власне виробництво. Це одна із двох громад Черкащини, що віддає частину своїх надходжень державі (так звана реверсна дотація, що складає 15 млн. грн.)

Як живе одна з найбагатших громад Черкащини (за рівнем доходів на 1 мешканця ОТГ) на власні очі побачили учасники прес-туру, організованого Черкаським Центром, створеним за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону.

Степанецька ОТГ – це 17 сіл Канівського району, що об’єднали у громаду майже 5500 мешканців. Це 4 школи, 1 дитсадок, 8 ФАПів та 2 амбулаторії, громада надає також субвенцію до районного бюджету (2, 5 млн. на рік) на утримання територіального центру.

Як розповідає голова Степанецької громади Олександр Яременко, від часу об’єднання річний бюджет громади виріс із 9,5 млн. до 55 (з усіма субвенціями – 85млн.). З’явилися нові можливості і перспективи для розвитку. Уже сьогодні тут діє 21 цільова програма, що враховує вирішення проблем громади, починаючи від забезпечення АТОвців житлом, громади – якісною  питною водою, до охорони довкілля та культурної спадщини. Потурбувавшись про людей, однією з перших громад, Степанецька ОТГ прийняла програму, що гуманізує ставлення до безпритульних тварин. Тут повним ходом ремонтують дитсадки і школи, дороги і свердловини, ФАПи і будинки культури(центральний будинок культури нарешті змінив „буржуйку“ на повноцінне опалення). Тут проводять вуличне освітлення та встановлюють десятки дитячих майданчиків (і за співфінансування ОДА планують встановити для дітей футбольний зі штучним покриттям). 

Тут готують до нового сезону пляж та вже закупили контейнери для збору відходів на території всієї громади. У кожному старостинському окрузі громади є власний співробітник із благоустрою. Учителі, вихователі, лікарі громади кажуть, що такого потужного оновлення приміщень і обладнання тут не було уже багато років.

Це єдина громада, що уже створила освітній округ ‒ єдиний освітній простір для своїх школярів. До опорної інноваційної школи дітей із сіл громади доставляє новенький шкільний автобус (придбаний спільно з Черкаською ОДА). Цю школу, з євротуалетами для дітей, де відремонтовані громадою класи обставлено сучасними навчальним приладдям (аж до мікроскопів у 1 класі), де є лего-кабінет та інтерактивний тир, відвідують навіть діти з Київської області. Першокласники громади, завдяки виграному нею гранту, цього року почали навчатися за унікальними антисколіозними партами. Громада перемогла одразу у 3 конкурсах благодійного фонду „Урожай“ - громаді“ і на умовах співфінансування забезпечила ремонт приміщення під будинок культури, відкрила у малесенькому селі салон краси (раніше люди їздили аж до Канева заради банальної стрижки) та закупила антисколіозні парти. У салоні краси, до речі, стоять нові тренажери для занять спортом. А іншу частину приміщення салону краси займає відремонтований за кошти громади ФАП, обладнання якого дасть фору багатьом ФАПам області.

Тут планують «з нуля» збудувати ще один ФАП – у Степанцях, за підтримки державної програми. Так само, «з нуля» ‒ створити Центр культури та дозвілля громади. Наступного року у Степанцях буде відкрито ще й ЦНАП – громада стала однією із 11 ОТГ Черкащини, які пройшли відбір програми «U-LEAD з Європою» для отримання допомоги у модернізації та створенні центрів надання адміністративних послуг.

А цього року на території громади буде відкрито Центр безпеки, наразі триває реконструкція приміщення для розташування персоналу та автомобіля місцевої пожежної частини. Поряд розташовано комунальне підприємство «СТЕП-АГРОБУД», створене Степанецькою ОТГ. Громада уже придбала власну новеньку техніку для обкосу трави, відгортання снігу, для ремонту доріг. Сама тепер може класти асфальт і у перспективах планує надавати ці послуги сусіднім громадам та селам. А тепер на базі КП відкрито лінію із виробництва брикетів, здатну забезпечити на опалювальний сезон всі комунальні заклади громади. Це може зекономити громаді близько 1,5 млн. грн. бюджетних коштів – тож і у зиму Степанецька ОТГ входить повністю підготовленою.

З посиланням на сайт Черкаського Центру розвитку місцевого самоврядування: http://lgdc.org.ua/branch/22/cherkaskyy-crms-pokazav-zhurnalistam-odnu-iz-naybagatshyh-gromad-regionu-stepanecku-otg?fbclid=IwAR30OG-IiXxySgueGI8RxBjpTg0OY2ComIAEt4sXUbC4UenxuAgsoM0GE0g

1-1 

Мокрокалигірська сільська ОТГ – це об’єднана територіальна громада з трирічним досвідом роботи та професійною командою  менеджерів і спеціалістів-практиків. Проте, навіть  з таким позитивним заділом не просто запроваджувати новітню систему в галузі освіти, зберігши основи, що є історично важливими та територіально значимими для окремих населених пунктів.

«У громаді, яку ми відвідали, після створення ОТГ не закрито жодного загальноосвітнього та дошкільного навчального закладу. Сьогодні тут повноцінно працюють Мокрокалигірська та Ярошівська ЗОШ І-ІІІ ступенів, а також 4 ДНЗ «Ромашка» (с.Мокра Калигірка); «Веселка» (с.Суха Калигірка); «Малятко» (с.Єлизаветка); «Тополька» (с.Ярошівка)» , ‒ говорить виконавчий директор Черкаського РВ АМУ Світлана Крамар.

Голова громади Вікторія Пипа зазначає, що створення Нової української школи – це надто складне завдання, але за цим – майбутнє України і кожної громади. Вже давно назріло оновлення змісту освіти,  зорієнтованої на життя та потреби дитини, забезпечення високої кваліфікації педагогічних кадрів та низка інших новацій. Для цього необхідно змінити і просторово-предметне оточення, програми та засоби навчання, забезпечити проектну, командну  діяльність у педагогічному процесі. Освітній простір потребує широкого використання ІТ-технологій, нових мультимедійних засобів, оновлення навчального обладнання, приведення у належний стан приміщень і комунікацій, комфортність довезення учнів до навчальних закладів, створення умов для фізичного розвитку учнів, ‒ розповідає Вікторія Пипа.

Реалізуючи стратегічну освітню ціль, громада вже встановила 20 нових комп’ютерів, нові меблі, мобільні робочі місця для учнів, шкільне обладнання.

Придбано шкільний автобус, на який витратили 168 тис.грн.(840 тис.грн. – обласний бюджет, 840 тис.грн. – кошти громади). Коштом місцевого бюджету повністю оновлено котельню Мокрокалигірської ЗОШ, встановлено два сучасних твердопаливних котли. Повністю відмовившись від газу, зекономлені кошти будуть спрямовані на розбудову Нової української школи.

Проведено благоустрій пришкільної території. На завершальній стадії ‒ капітальний ремонт сільського спортзалу с.Мокра Калигірка, який вдалося здійснити за рахунок інфраструктурної субвенції (понад 1,2 млн.грн.).

В усіх дитячих садочках зроблено ремонти, замінено вікна. Нині завершуються роботи з капітального ремонту дитячого садка у с.Суха Калигірка. Звичайно, це лише частка у модернізації освіти: і за формою, і за змістом. Та у Мокрокалигірській громаді добре розуміють – створення економічно сильної громади розпочинається з якісного навчання дитини. То ж вже навчального року учні та батьки відчують перші перетворення в освітній галузі.

З посиланням на сайт «Сільські відомості»: https://goo.gl/prN19V

6

У період реформування органів влади і управління, секторальних реформ створюється поживний грунт для міфів навколо оновлення систем, запровадження новацій, порушення стереотипів. І незважаючи на очікувані та отримані позитиви, покращення  та приклади успіхів і соціальних перемог, міфи наполегливо чіпляються і продовжують жити у свідомості громадян. Такою є ситуацію і в реформуванні галузі охорони здоров’я. Але у Мокрокалигірській ОТГ ми побачили, як розвінчуються міфи навколо медичних реформ.

У громаді створено Центр первинної медико-санітарної допомоги Мокрокалигірської сільської ради, до якого входять дві амбулаторії загальної практики сімейної медицини та 4 ФАПи. Тобто, у кожному населеному пункті обʹєднаної територіальної громади є медичний заклад.

Ставши об’єднаною, громада отримала можливість приведення закладів охорони здоров’я у належний стан. Так, здійснено поточний ремонт приміщення Мокрокалигірської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, частину якого реконструйовано під реабілітаційний центр для учасників АТО та осіб з обмеженими фізичними можливостями, згодом планується капітальний ремонт цього об’єкта за кошти ДФРР та інфраструктурної субвенції. Капітально відремонтовано ФАП у с.Єлизаветка та  котельня амбулаторій загальної практики сімейної медицини в с.Ярошівка.

7 8 

Нова структура, що тепер забезпечує охорону здоров’я у громаді, поповнилася і новим обладнанням. Нещодавно придбано стоматологічну установку вартістю понад 75 тисяч гривень та кардіограф за 30 тисяч. 

9

Правда, в ОТГ зіштовхнулася із проблемою лікарських кадрів.  Шукали лікарів в області, запрошували молодих спеціалістів, та даремно. Тому пішли іншим шляхом. На сесії прийняли Цільову програму підготовки лікарських кадрів для закладів охорони здоров’я Мокрокалигірської обʹєднаної територіальної громади з перевагою для молоді, яка проживає в громаді. Виділили кошти з бюджету на навчання у медичних вишах трьох спеціалістів – у цілому  на підготовку фахівців буде спрямовано понад півмільйона гривень. Згідно з таким рішенням   громада може навчати лікарів-інтернів та студентів, які ідуть на перший курс. І сьогодні за програмою навчається двоє спеціалістів: лікар педіатр, який перейшов на другий рік навчання інтернатури у Національному медичному університеті ім.О.О.Богомольця  і наступного року його чекають у громаді,  та випускниця Мокрокалигірської ЗОШ,  яка вступила на перший курс  Вінницького медичного університету. Окрім цього, для лікаря, який виявить бажання приїхати працювати в ОТГ, громада придбала облаштований будинок з 25 сотками землі.

І це тільки перші кроки Мокрокалигірської об’єднаної територіальної громади разом з реформуванням в охороні здоров’я, далі – амбітні плани та реальні дії в покращенні медичного обслуговування жителів ОТГ.

З посиланням на сайт «Економіка сьогодення»: https://goo.gl/xpu1M1

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 Наступна > Кінець >>
Сторінка 2 з 7