joomla template

Меню користувача

Децентралізація

   Тема децентралізації та об'єднання громад нині актуальна для кожного із нас. Питання непросте, є багато незрозумілого та суперечливого. Нещодавно у Сунках пройшли збори, на яких було обговорено можливість створення Сунківської громади, до якої увійшли б с.Сунки, Плескачівка та Залевки.
   Як зазначив колишній голова Смілянської райдержадміністрації, депутат районної ради, житель села Сунки Сергій Тимофієв, об'єднання громад – це єдине, що може врятувати українське село від повного знищення. Нас поставили на той шлях, з якого неможливо зійти, бо інакшого просто не існує. За рахунок об'єднання більш заможні села повинні будуть ділитися фінансуванням, щоб за собою тягти більш неприбуткові села. І нам потрібно об'єднатися, але перш ніж це зробити, необхідно продумати усі важливі моменти. Скажімо, потрібно створити на майбутнє свої робочі місця.  Важливо пам'ятати, що кошти Фонд регіонального розвитку для об'єднаної громади надасть тільки один раз, тож необхідно, щоб громада щось створила, бо цих грошей на довго не вистачить.
   Сунківська об'єднана громада – перспективна для розвитку і впровадження чогось нового, сучасного. Територія, багата лісовими масивами, історичними подіями, унікальним природнім ландшафтом. Треба подумати, які ми можемо створити допоміжні утилізаційні, екологічно чисті підприємства, аби забезпечити людей роботою для наповнювання сільського бюджету, ми самі зможемо щось виробляти на своїй території.
   Однак, дуже важливо на шляху цих непростих починань отримати суттєву підтримку від влади. Якщо вона повернеться до нас обличчям – буде успіх.

В останній час в Україні від розмов про реформи місцевого самоврядування, децентралізацію, перейшли до впровадження її на ділі, почався процес об’єднання територіальних громад. На сьогодні їх вже 169.

Основною перешкодою реформи децентралізації є дезінформація населення, яка стала інструментом впливу політиків та окремих керівників на людей.

Ми всі з вами – громадяни України є членами тієї чи іншої громади: чи сільської, чи міської. Як до цього часу ми живемо в своїх громадах: ми сплачуємо податки в державу, їх якийсь чиновник ділить в Києві, потім в області, потім в районі. І ми ніяким чином не можемо вплинути на цей процес. Тому й з’явилась необхідність змінити цю систему, запустити зовсім інший механізм системи влади.

В Конституції України написано: «… місцеве самоврядування», а фактично його не стало. Тому реформа необхідна і відповідно до неї, громади будуть не тільки організаціями громадян, а стануть адміністративно-територіальними одиницями. В країні буде проходити процес об’єднання громад в спроможні – тобто у фінансово самодостатні. Всі ми розуміємо, що таке об’єднання, а воно повинно бути тільки на добровільній основі, затягнеться на роки.

Що ж дають нам ці реформи?

Місцеве самоврядування – це коли мешканці в містах, селах, селищах самі господарюють у себе вдома. Люди обирають місцеві ради та їх голів. Їх і вповноважують вирішувати більшість важливих питань.

Органи місцевого самоврядування відповідають за шкільну і дошкільну освіту, охорону здоров’я первинного рівня, заклади культури, благоустрій – освітлення вулиць, стан доріг, прибирання, громадський порядок і багато інших, важливих повсякденних питань.

Суть реформи: віддати право самостійно вирішувати всі питання громадянам – мешканцям міст, сіл та селищ.

Децентралізація – це передача значних повноважень та бюджетів від державних органів, органам місцевого самоврядування. Так, аби якомога більше повноважень мали ті органи, що ближче до людей, де такі повноваження можна реалізувати найбільш успішно.

Децентралізація передбачає створення фінансово-незалежних громад, які зможуть самостійно і на належному рівні утримувати школи, амбулаторії, будинки культури і клуби, дороги та інфраструктуру.

Простіше кажучи, децентралізація – це реальний шлях до підвищення якості повсякденного життя мешканців кожного села, селища чи міста. Без децентралізації, без ефективного місцевого самоврядування, ми ще надовго залишимось з дітьми, яким існуюча система не в змозі надати якісну та сучасну освіту, недолікованими хворими, розбитими дорогами, занедбаними селами, залишимось з усією тою купою проблем, які сьогодні маємо.

Чому ми обираємо шлях децентралізації?

Європейський і світовий досвід свідчить, що місцеві проблеми можуть ефективно вирішуватись тільки на місцевому рівні. Держава ніколи не дійде до проблем кожного села чи міста, кожної вулиці чи двору.

В багатьох українців вже є тверде переконання, що реформу місцевого самоврядування необхідно робити. Можна зараз говорити про повноваження, які передбачаються цією концепцією, а саме згідно Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», об’єднані громади отримають від держави фінансову підтримку на розвиток інфраструктури згідно з планом соціально-економічного розвитку такої громади. Об’єднані громади наділяються повноваженнями, рівнозначними повноваженням міст обласного значення.

Як же дати громадам більше прав?

Через децентралізацію влади. Реформа місцевого самоврядування передбачає передачу повноважень та коштів громадам. Це буде закріплено в Конституції України і в багатьох законах та визначить нові правила, по яким працюватиме нова система влади.

У чому суть перетворень які пропонує децентралізація?

Суть перетворень: органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування нарешті почнуть займатися властивими для них справами. Громади отримають повноваження, під них ресурси. Буде запроваджено відповідальність органів місцевого самоврядування перед виборцями за ефективність своєї роботи, а перед державою – за законність.

 Чи готові органи місцевого самоврядування до розширення повноважень?

За роки незалежності, усі ті, хто не хотіли реформувати самоврядування, говорили, що люди не звикли до самостійності, що громади не готові взяти на себе управління. Мовляв, нема підготовлених кадрів, на місцях буде хаос і корупція.

Це лише відмовки!

Подивимось на сусідів в Європі. Практично всюди система влади, що побудована саме таким чином і доводить свою ефективність. Чому? – «Бо якщо проблеми вирішують ті люди, які реально їх відчувають, то вони й зацікавлені в тому щоб зробити все якнайкраще».

Помилково, вважати, що на місцях люди гірші, менш чесні, менш освічені, менш відповідальні, аніж столичні чиновники. Утім, місцеві мешканці справді хочуть розвивати свою громаду (село, селище чи місто), - тож будуть шукати найкращі рішення, а також вчитись. Ще й самі люди будуть на своїх місцевих обранців тиснути щоб вони працювали професійно і відкрито. Тому нова система швидко почне сама себе вдосконалювати, залучати нових, грамотних і відповідальних людей. А завдання держави на етапі реформи – допомогти людям на місцях освоїти нові повноваження.

Хто ж буде контролювати місцеву владу?

Головним, хто контролюватиме владу на місцях є самі люди. В Законі України «Про місцеве самоврядування» обов’язковими нормами є залучення мешканців – членів громад  – до роботи спільно. Чим сильнішою буде громада, тим сильнішим буде місцеве самоврядування.

Реформа передбачає створення й державних представництв – так званий інститут префектів. Він з’являється після набрання чинності змін до Конституції щодо децентралізації та відповідно після ліквідації місцевих державних адміністрацій.

Основна мета запровадження – створення ефективного нагляду за конституційністю та законністю рішень органів місцевого самоврядування.

Хто такий префект?

- є державним службовцем;

- не належить до політичних посад;

- не змінюється зі зміною Президента чи Уряду;

- не залежить від місцевих політичних еліт.

Які повноваження має у відносинах з органами місцевого самоврядування?

- наглядає за конституційністю та законністю та законністю рішень органів місцевого самоврядування;

- не може оцінювати доцільність та ефективність рішень органів місцевого самоврядування;

- зупиняє дію незаконних актів органів місцевого самоврядування і одночасно звертається до суду;

- не приймає остаточного рішення про законність актів органів місцевого самоврядування, це може вирішувати виключно суд;

- не одразу зупиняє дію акту і звертається до суду, може порадити місцевій раді привести своє рішення у відповідність до Конституції та законів;

- оприлюднює повідомлення про зупинку акту органів місцевого самоврядування;

- має менше повноважень, ніж теперішні місцеві адміністрації;

Де працює префект?

- префекти діють в кожному районі і області;

- у Києві і Севастополі свої префекти.

Для організації роботи префектів створюються секретаріати префектів створюються секретаріати префектів.

Звідки беруться префекти?

Префекти відбираються за результатами відкритого конкурсу. Одночасно формується кадровий резерв.

Ким призначаються?

Префекти призначаються і звільняються Президентом за подання Уряду.

Кому підпорядковуються?

Префекти відповідальні перед Президентом, підзвітні та підконтрольні Уряду, щорічно звітують перед ними.

Який строк повноважень?

Працюють в області чи районі не більше 3-х років.

Головною подією децентралізації 2015 року стало ухвалення 5 лютого 2015 року Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Ухвалення Закону дало початок дуже важливому процесу укрупнення базових територіально-адміністративних одиниць в Україні, яких до реформи було надзвичайно багато, але ефективність діяльності органів влади там була низька.

В Україні є 28 тисяч сіл, але в той же час тільки 10270 сільських рад. Таким чином майже 18 тисяч сіл абсолютно не мають представництв. Та й ці сільські ради в переважній більшості мають дотаційний бюджет, та й то тих ресурсів вистачає на те, щоб утримати адміністративний апарат і то не завжди.

Після завершення об’єднавчого процесу заплановано створення  приблизно 1500 потужних дієздатних громад.

На сьогодні ми маємо 172 об’єднані громади. Загалом об’єднання вже ініціювали більше 6 тисяч місцевих рад, тобто більше половини існуючих. Цього року очікується нова хвиля створення об’єднання територіальних громад. Про це повідомив Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко у Верховній Раді підчас «Години запитань до Уряду».

Усе більше громад береться до впровадження нової системи повноважень. Він підкреслив, що новостворені громади сформують власні виконкоми, з нового року прийдуть на прямі взаємостосунки з Держказначейством, а також не будуть залежати від рішень з району чи області і зможуть оперативно вирішувати усі місцеві питання, ефективно управляти власними ресурсами, розвивати свою територію, а отже змінювати життя мешканців своїх територій на краще.

На сьогоднішній день держава передає повноваження громадам і не тільки питання фінансів, а й питання можливостей: земля, контроль, бюджетна децентралізація, надання адміністративних послуг і т.д. Уряд на місця передає можливості і контроль громади.

Європейський союз нас підтримує в цьому, допомагає інформаційно та матеріально.

Кожна громада повинна мати свого відповідального лідера, мати свою стратегію: куди громада розвивається, які галузі для розвитку є перспективними, громади інфраструктура яких повинна бути відновлена, як надаватимуться адміністративні послуги, освітні та медичні, як надаватиметься правова допомога громадянам.

Люди повинні добровільно прийняти рішення про об’єднання, із Києва ніхто не керує кому і як об’єднуватися. Це важливо, але йде воно не просто так, а обов’язково з передачею їм повноважень (бюджет, податки, прийняття самостійних рішень).

Отже, є фінансова мотивація і логіка для об’єднань і це є базисом добровільності. Держава відкриває можливості для того щоб громади могли більше отримувати доходів і відповідно на свій розсуд більше розпоряджатися видатками по місцевим бюджетам.

В більшості створених громад до влади прийдуть чесні люди і покажуть позитивний приклад. Дивлячись на них, всі інші громади отримають впевненість, що зможуть зробити свої громади спроможними та будуть успішно розвиватися. Реформа місцевого самоврядування та територіально організації влади, процес децентралізації створює нові умови, в яких ми житимемо в подальшому. Усе очевидніше, що  зворотного шляху немає, реформи вже на тій стадії, що до протилежного берега ближче, ніж повертатися.

Отже, громади об’єднуються, укрупнюються,  і одним з побоювань людей є те, що коли буде одна рада об’єднаної громади, колишні сільради приберуть і настане безвладдя, анархія і занепад. Причому побоювання звучать і з боку тих селян, які від своєї сільради ніколи і не бачили особливої роботи та ентузіазму. Але їх морально заспокоював факт наявності приміщення з прапором та представників влади, які сидять в цьому приміщенні, отримуючи зарплату з державних дотацій.

Мусимо заспокоїти, сільські території в об’єднаних громадах без максимально наближеної до людей влади не залишаться, бо у них буде староста.


Безымянный

Хто він?

Староста - це лідер, якому громада села виказала підтримку. Він - нова посадова особа місцевого самоврядування, нова інституція, створена для того, щоб інтереси всіх жителів сіл в об’єднаних територіальних громадах були належним чином представлені. Щоб соціальні, побутові та інші потреби мешканців села були задоволені. Щоб проблеми місцевого значення вирішувалися швидко, відкрито, зрозуміло...

Староста обирається на строк повноважень ради об’єднаної громади, є членом її виконавчого комітету, представляє в ньому інтереси жителів села, здійснює комунікацію між владою та громадою села.

Староста має робоче місце на території села або одного з сіл, де він обирався. У нього - чіткий графік роботи, зручний для жителів. Він організовує заходи у селі, відслідковує проблеми громади та пропонує варіанти їх вирішення.

Також староста відповідає за активізацію громади у прийнятті рішень, працює з місцевими громадськими об’єднаннями.

Які має повноваження?

Староста має як визначені державою повноваження  (прописані у законах «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про добровільне об’єднання територіальних громад»), так надані радою громади (визначені у  статуті об’єднаної громади та у затвердженому місцевою радою положенні про старосту).

Функції старости за законодавством загалом такі:

  • сприяє жителям села у підготовці документів, що подаються до органів місцевого самоврядування, здійснення нотаріальних дій (різноманітні довідки, допомога в оформленні та отриманні адміністративних і соціальних послуг);
  • бере участь у підготовці проекту бюджету територіальної громади в частині фінансування програм, що реалізуються на території відповідного села, селища;
  • вносить пропозиції до виконавчого органу об’єднаної громади з питань діяльності на території відповідного села, селища виконавчих органів об’єднаної тергромади, підприємств, установ, організацій комунальної форми власності та їх посадових осіб;
  • здійснює інші обов’язки, визначені Положенням про старосту.

У Положенні про старосту визначається порядок його обрання та припинення повноважень, порядок звітування, відповідальність та інші питання, пов’язані з діяльністю старости.

Його функції нагадують функції американських шерифів, про яких ми знаємо з вестернів та з пригодницької літератури. Фактично, вони є такими, що при належному виконанні забезпечують беззаперечний авторитет та повагу, але ж і великі зобов’язання перед людьми. А люди у нас тепер досить вимогливі.

В запропонованому експертами примірному положенні про старосту зокрема записано таке:

  • шанобливо ставиться до жителів села (селища) та їхніх звернень до органів місцевого самоврядування;
  • здійснює моніторинг за станом довкілля, станом об’єктів інфраструктури, громадським правопорядком;
  • здійснює моніторинг за дотриманням прав і законних інтересів жителів села (селища) у сфері соціального захисту, культури, освіти, спорту, туризму, житлово-комунального господарства, реалізації права на працю, медичну допомогу;
  • не допускає дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави;

Хто і як контролюватиме старосту?

Що передбачено для того, аби староста не перетворився на так званого «місцевого князька»?

Графік та розпорядок його роботи, механізм припинення повноважень, як, хто і в який спосіб його контролюватиме – усе це також прописується самою громадою в Положенні про старосту.

Наприклад, так:

  • При здійсненні наданих повноважень староста є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед жителями села (селища), відповідальним – перед радою об’єднаної територіальної громади.
  • Староста не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед жителями села (селища) на відкритій зустрічі з громадянами. На вимогу не менше половини депутатів ради об’єднаної територіальної громади зобов’язаний прозвітувати перед радою про свою роботу у будь-який визначений ними термін.
  • Повноваження старости … можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.
  • Повноваження старости за наявності підстав можуть бути припинені достроково за пропозицією, внесеною в порядку місцевої ініціативи двома третинами жителів села (селища), які мають право голосу, належать до відповідної територіальної громади та зареєстровані на території відповідного населеного пункту (села або селища), або за ініціативи однієї третини депутатів від загального складу ради рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.
  • Староста може бути притягнений до дисциплінарної, матеріальної, цивільної, адміністративної та кримінальної відповідальності, визначеної законом.

Бабуся і довідка
Дуже часто проти об’єднання наводять сакраментальний аргумент – а де ж бабусям тепер брати довідки, коли сільради не буде…

Саме староста мусить вирішувати питання «довідки» тих «бабусь», які з цими проханнями до нього звертатимуться. І це теж прописуватиметься в Положенні кожною громадою.

Організація роботи старости з документами має два варіанти:

  • Складніший: староста уповноважується радою громади на вчинення певних нотаріальних дій та реєстрацію актів цивільного стану, проходить відповідне навчання, отримує печатку виконавчого комітету ради об’єднаної громади і видає певний перелік довідок самостійно.
  • Простіший: приймає від жителів села документи і передає їх на обробку уповноваженим особам або органам, що зазвичай діють у центрі об’єднаної громади, далі він контролює обробку цих документів і надання відповідної довідки заявнику.

Який з цих варіантів обрати, самостійно вирішуватиме рада об’єднаної громади.

Чи в кожному селі буде староста?

На це питання перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України В’ячеслав Негода відповів так: «Староста має бути у кожному селі, селищі об’єднаної громади, або ж один староста надаватиме послуги жителям декількох сіл. Це рішення має приймати рада об’єднаної громади, а не визначати центральна влада, бо на місцях видніше, як ефективніше організувати надання послуг на своїй території».

Наразі в Парламенті вже зареєстровано відповідний проект Закону України N 4091 "Про внесення змін до законів України щодо виборів старост".

Питання виборів старост взагалі неоднозначне.

Дехто з експертів відстоює позицію, що старости не повинні обиратися жителями села, а призначатися радою громади за поданням голови.

На їхню думку, староста не має владних повноважень, не розпоряджається комунальним майном і коштами місцевого бюджету, а тому має не обиратися, а призначатися – наприклад, радою спроможної громади. Кандидатури на призначення старостами можуть обговорюватися населенням відповідних територій на громадських слуханнях.

Інші ж експерти твердо стоять на позиції, що староста і надалі має обиратися за результатами прямих виборів.

Чи буде у зв’язку з такою протилежністю поглядів експертів змінено законодавство, покаже час.

Але, впевнені, принципово це нічого не змінить для самих жителів сільських територій – їхня думка у раді громади буде представлена, інтереси захищатимуться.

Наостанок

В декількох об’єднаних громадах вибори старост вже відбулися, більше 100 старост приступили до роботи. Їхня історія розпочалася.

Цілком може бути так, що про старосту зніматимуть пригодницькі серіали, малюватимуть комікси, бо це буде саме та людина, той лідер, який найближче до людей, живе поряд з ними, захищає їхні інтереси, а отже гідний стати героєм нового часу.


«Пріоритетні дії Уряду на 2016 рік в сфері децентралізації» ухвалив Уряд на 2016 рік.

У фокусі уваги Мінрегіонбуду – продовження реформи децентралізації.

Як зазначив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко: «У 2016 році очікуємо до 200 нових об’єднаних територіальних громад, зростання надходень до місцевих бюджетів до 110 млрд.грн».

За 25 років Незалежності України відсутність реальних повноважень та ресурсів у громад призвела до зменшення кількості сільського населення на 2,5 млн. осіб, погіршення рівня життя на селі, збільшення кількості селищних рад на 1067 одиниць, які не спроможні сформувати громадам інструменти для розвитку.

Євроінтеграція та подальше глибинне реформування країни неможливі без кардинальної зміни системи управління. Децентралізація та створення спроможних громад – це не лише інсталяція європейських практик управління. Це також інструмент для ліквідації тих демографічних та економічних перекосів, які накопичилися за часи Незалежності.

Метою створення умов для формування спроможних територіальних громад та розподілу повноважень між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади є:

- максимальне сприяння подальшому об’єднанню громад;

- підтримка розвитку об’єднаних територіальних громад шляхом надання організаційної та фінансової допомоги;

- оптимізація правового регулювання у сфері здійснення державного контролю за використанням та охороною земель;

- забезпечення населення громади доступними та якісними послугами.

Очікувані результати – це об’єднання  ще понад 10 % від загальної кількості місцевих рад базового рівня – створення до 200 нових об’єднаних територіальних громад, затвердження методики формування госпітальних округів та формування карти опорних шкіл.

Основними кроками до формування спроможних територіальних громад та розподілу повноважень між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади є:

- корегування та затвердження перспективних планів спроможних громад областей, вирішення питань щодо об’єднань в межах декількох районів;

- формування проектних офісів для надання допомоги об’єднаним територіальним громадам в реалізації проектів розвитку їх інфраструктури;

- передача повноважень з розпорядження землями в межах територій ОТГ, оптимізація кількості розпорядників землею, запровадження механізмів контролю за використанням земель;

- передача повноважень органам місцевого самоврядування з надання адміністративних послуг ЦНАПами, формування мережі ЦНАПів та віддалених робочих місць (для старост);

- запровадження публічного контролю за діяльністю посадових осіб органів місцевого самоврядування, зокрема щодо розпорядження бюджетними коштами, комунальним майном, земельними ресурсами.


Фінансова спроможність місцевих бюджетів є однією з ключових умов впровадження реформи децентралізації. За 4 місяці 2016 року до місцевих бюджетів надійшло 41,7 млрд.грн, що на 13,3 млрд.грн більше ніж за аналогічний період попереднього року.

Метою фінансової децентралізації є посилення фінансової незалежності місцевих рад та надання повноваження та можливості щодо розбудови місцевої інфраструктури.

Очікуваним результатом фінансової децентралізації є зростання надходжень до місцевих бюджетів до 110 млрд.грн у 2016 році та посилення компетенції місцевої влади щодо ефективного використання коштів.

Основними кроками до фінансової децентралізації є:

- сприяння збільшенню доходів місцевих бюджетів;

- прийняття Законопроекту № 4355 «Про передачу у власність ОТГ земель за межами населених пунктів»;

- прийняття Законопроекту № 4388 щодо зарахування плати за надання адміністративних послуг до бюджетів ОТГ;

- проведення навчання та тренінгів для представників місцевої влади у рамках міжнародної програми ULEAD з Європою.

  

Матеріали підготовлено сектором економічного розвитку райдержадміністрації

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 Наступна > Кінець >>
Сторінка 7 з 7