joomla template

Меню користувача

Децентралізація

   У Білозірську об’єднану громаду зайшли перші кошти державної субвенції на соціально-економічний розвиток села. Чекали їх тут півроку. За цей час розробили та надіслали в область та Київ купу проектів на розвиток соцсфери. Тепер почали освоювати кошти, а виконані роботи перевіряти лінійкою.
До кінця року ОТГ має освоїти 7,3 мільйона гривень. Тоді наступного року білозірці та ірдинці отримають ще стільки ж на розвиток інфраструктури громади.    Така умова державної субвенції. Кошти йдуть поступово, по 870 тисяч щомісяця.

oACzA_983 

Перші проекти – на розвиток громади


   30 червня розпочали з робіт по вулиці Лесі Українки. Це одна з центральних доріг у об’єднаній громаді, що йде до опорної школи. На черзі дорога по вул. Тичини (там на момент написання статті уже підготували основу до асфальтування), що проходить біля дитячого садка, і третя дорога по вулиці Дружби. Загалом на ремонт цих шляхів спрямують 2 мільйони гривень.
   Виконану підрядниками роботу контролюють, як кажуть, відразу на місці. Гроші – державні, тож звіт за їхнє виконання будуть тримати суворий. У сільській раді чесно зізнаються, що досі цього не робили. А тепер із лінійкою переміряють висоту встеленого асфальту.
   Альтернативні види палива вже використовують Будинок культури, сільська рада, дитячий садок. Незабаром будуть переведені на твердопаливні котли дві амбулаторії та школи. У громаді вирішили, що тепер потрібно ще й самим виготовляти це паливо. Розробили проект та отримали майже 547 тисяч на трактор та обладнання для переробки деревної тріски. Оголосили тендер на його придбання. У серпні буде налагоджено виробництво, для якого додатково створять кілька робочих місць. Все це ті ж кошти з державного бюджету на соціально­економічний розвиток села. Проте вирішили, що цього недостатньо й сільська рада взяла участь у канадському конкурсі проектів на виготовлення палетів.
   – Ця лінія коштує 800 тисяч гривень і незабаром вона запрацює в селі, бо наш проект переміг, – каже начальник відділу економічного розвитку та інвестицій Ірина Синельник. – Окрім тріски, будемо виготовляти ще й палети.
   1,5 мільйона підуть на освітлення 10 вулиць. Однак у сільській раді кажуть, що роботи розпочнуть не раніше четвертого кварталу, бо їх можна робити і в холодну пору року, а зараз треба братися за нагальні справи. Окрім того, вже з сільської ради передали до обласної адміністрації проекти, реалізація яких дасть змогу освоїти решту 3 мільйони гривень. Це, зокрема, облаштування твердопаливного котла в амбулаторії загальної практики сімейної медицини, що обійдеться, приблизно, в 698 тисяч гривень, ще на 726 тисяч буде замінено вікон і дверей у школі перших ступенів та амбулаторії, що в Ірдині, а 1,8 мільйона гривень витратять на облаштування житла для молодих спеціалістів. Крім того, білозірці виграли проекти по Державному фонду регіонального розвитку на 330 тисяч гривень. На ці гроші вони відкриють десяту групу в ДНЗ «Червона шапочка».

Замість чотирьох шкіл – одна опорна


   Опорною стала Білозірська ЗОШ І-­ІІІ ступенів, а філіалами – дві Білозірські (перших та перших­-других ступенів), а також Ірдинська ЗОШ І-­ІІІ ступенів.
   – Аби вибороти статус опорної школи, знову потрібно було підготувати відповідний проект та розрахунки. Все це робили наші фахівці відділу економічного розвитку та відділу освіти, – розповідає сільський голова Володимир Міцук. – У результаті маємо перший транш на школу 2,5 мільйона гривень. За ці кошти придбають сучасні класи хімії, фізики, англійської мови, географії та біології, а ще мультимедійний комплекс. Тут будуть проведені заходи з енергоефективності – встановлені пластикові вікна, відправляться кошти на ремонт спортзалів та кабінетів. Загалом на опорну школу буде спрямовано з державного бюджету понад 8 мільйонів гривень.
   Тепер у Білозірську ЗОШ І-­ІІІ ступенів буде ходити понад 500 учнів, проте її потужність дає змогу навчати 750 учнів. До них приєдналися вихованці новоствореної Білозірської сільської академії футболу, а також старші учні школи, що на «Капказі».
   – Школа І­ІІ ступенів переформатована в початкову, де навчатимуться близько 50 дітей 1­4 класів. Вивільнена частина приміщення школи буде переобладнана під житло – восени там зробимо євроремонт і облаштуємо п’ять квартир для молодих лікарів із сім’ями. Щойно приміщення обладнаємо – дамо заявку, і я впевнений, що вже навесні матимемо у селі молодих спеціалістів, – каже керівник громади.
   Звичайно, не можна сказати, що люди так просто погодилися перевести дітей до іншої школи, хоч відстань між ними трохи менше кілометра. Скарги, нарікання і не тільки сипалися і в сільську раду, і в район, і в область. Вчителі, які доїжджали з Черкас та Сміли, втратили роботу. З білозірських – пенсіонери пішли на заслужений відпочинок, а молодших практично всіх праце­влаштували. Батьки зрозуміли, що навчання дітей у сучасній матеріально забезпеченій та технічно оснащеній школі варте того, аби прокидатися на годину раніше і зібрати дитину до школи. Діти з віддалених мікрорайонів доїжджатимуть автобусом.
   Щотижня на практичні заняття в оснащених кабінетах будуть приїздити учні 9-­11 класів Ірдинської ЗОШ І­-ІІІ ступенів. Вже з вересня діти зможуть оцінити нововведення.
   Крім того, у Білозір’ї буде будинок для престарілих, а в Ірдині – Центр реабілітації для учасників АТО. Все це планують зробити на базі наявних медичних установ. Приміром у Білозір’ї залишать частину амбулаторії під терапевтичне відділення, а на решті облаштують Центр догляду за одинокими престарілими на 20 ліжок. В Ірдині наразі розробляють проект для створення Центру реабілітації для учасників АТО на 15 ліжок, де військові зможуть отримати комплексну психолого­медичну допомогу.


Ірдинці в Білозірську сільську раду не приїздять


   Для них навіть запустили маршрут Ірдинь­Дубіївка­Білозір’я­Сміла двічі на тиждень. У планах окремий маршрут Ірдинь­Білозір’я­Сміла, який просили люди. Вони їдуть у Смілу на базар, а в Білозір’я не мають потреби, бо все отримують на місці. З цим справляється староста Олександр Максимов. У селищі працює адміністратор, який надає повний перелік послуг населенню. Нещодавно йому вручили й печатку виконавчого комітету сільської ради об’єднаної громади, з написом «селище Ірдинь».
   – Гроші можна ділити по­різному, це правда. Якщо брати субвенцію з державного бюджету – 7,3 мільйона гривень – та розділити її на душу населення, то на Ірдинь припаде 720 тисяч гривень. А якщо розуміти, що селище треба розвивати й піднімати, бо потім податки повернуться в місцевий бюджет, то Ірдинь цьогоріч отримає 3 мільйони гривень – два мільйони на утримання школи та дитячого садка, ще 500 тисяч на будівництво омріяних і оплаканих очисних споруд. Вже цьогоріч діти в дитячому садку та школі отримували харчування, вартість якого на 30 % вище районної. На найближчій сесії сільської ради ми спрямуємо субвенцію на статутний фонд їхнього комунального підприємства, яке має проблеми. Ми це можемо собі дозволити раз на рік. Наступного року будемо виписувати проект реконструкції приміщення дитячого садка, яке не використовується, а на базі школи зробимо табір для відпочинку дітей. Причому не тільки з нашої громади, а й з інших населених пунктів району. І це ще не все. Наша об’єднана громада відібрана поляками у числі 22 із усієї країни, де вони розроблятимуть стратегічний план розвитку громади до кінця року. Їм дуже сподобалося наше селище Ірдинь, і вони приведуть сюди інвесторів. Це буде підприємство, що базуватиметься на вирощуванні ягід. А це 20­30 робочих місць. Ще один проект – туристичний бізнес і комплекс для відпочинку. Це додаткові робочі місця. Туди потрібен інвестор, який приноситиме гроші, – каже Володимир Міцук.

Для потужності громади не вистачає ще 2-3 тисячі жителів


   – Аби громада була спроможною, в середньому там мають проживати до 10­12 тисяч осіб. При нашому адміністративному штаті в 46 осіб ми здатні надати весь спектр послуг, – переконаний сільський голова.
   Попри вимоги методики формування відділів та управлінь в об’єднаній громаді він мінімізував штат. Володимир Міцук переконаний, якщо керівник на своєму місці, то наглядачів не треба.
   – Відносини мають базуватися на довірі, а кожен – працювати на своєму місці, а не бути і швець, і жнець, і на дуді грець. Це просто зробити, якщо людина готова працювати. Коли нам казали, що ланка первинної медичної допомоги повинна мати свою структуру і бути головною в послугах для населення, ми об’єднали структурний підрозділ відділу освіти та охорони здоров’я, і маємо одного головного лікаря, який прекрасно справляється з двома амбулаторіями і тою ж первинною ланкою. У відділі освіти одна контролює харчування, друга  – виховну роботу, а третя – навчальні предмети. Якщо директор школи на своєму місці, то просто треба навчитися довіряти людині. Я напишу розпорядження, а в мене є заступник з питань освіти по виховній роботі, яка має 25 років освітянського стажу, то чи вона це зробить гірше за мене? Я не бачу різниці. За потреби консультуємося в області й працюємо далі, а гроші отримуємо напряму з держави. Всі сполучні ланки – зайві, – каже керівник.
   Всього в громаді функціонують дев’ять відділів, які охоплюють всі сфери життєдіяльності, а ще працює Центр надання адміністративних послуг жителям. Незабаром на першому поверсі сільської ради запрацює «єдине вікно».

Всього і одразу не буде, а результат своєї роботи побачимо через 10-15 років


   – Проте я насолоджуватимуся ним, – переконаний Володимр Міцук. А сільським головам він радить взяти ватман, на якому розписати доходи та витрати на утримання їхніх громад:
    – Всі хочуть, щоб ось так щойно об’єдналися, а зразу і гроші пішли, і роботи в селі розпочалися з першого січня. Або щоб його дорогу ремонтували першою, або, щоб не запускали виробництво, бо, перепрошую, воно погано пахне, чи випускає пил. Так не було й не буде. Гроші легкими не бувають, а лише на реалізацію проектів, які, як це не звучить банально, треба спершу розробити і написати. Зіпсувати кілька стосів паперу і знову писати. Залишається ще багато проблем. Люди йдуть оформлювати спадщину, а ми не можемо цього зробити, бо вимоги Мінюсту до юриста такі, що жодного кандидата не знайдемо. Наші адміністратори заробили 60 тисяч, а вони пішли в район, бо немає закону ще. Землі за межами населеного пункту громаді й досі не передали. Ми не знаємо остаточної цифри наших прибутків, бо залишається багато тіньового підприємництва в селі, а механізму їх виявлення і покарання ще немає. Він буде, але на все треба час. Проте витрачати його зараз намарно не варто. Потрібно позитивно сприймати зміни і вивчати закони. Замкнутися в кабінеті на два дні і, нікого не впускаючи, вичитати, що там пишуть. Поїхати і поцікавитися, що зробили інші об’єднані громади – у Полтавській, Рівненській областях, на Закарпатті. Зібратися за досвідом в Польщу, аби подивитися, як там працюють зміни. Почніть роботу самі, аби не довелося це робити вашим внукам. А на результат піде років 10­15.
   Володимр Міцук – оптиміст, а працівники сільської ради не соромляться визнавати, що зараз помиляються, виправляються і навчаються. Очевидно, в цьому управлінська роль керівника громади і людей, які взялися робити реформу практично на голому ентузіазмі.

   26 липня 2016 року відбулась робоча поїздка до Омельницької та Недогарківської об’єднаних громад, що на Полтавщині. Метою поїздки було перейняття досвіду об’єднання, візуалізація переваг та недоліків які супроводжують цей складний процес. В заході прийняли участь голови Малосмілянської сільської ради – Іван Пономаренко, Веливояблунівської сільської ради – Тетяна Комнатна, Тернівської сільської ради – Ірина Борисенко, Попівської сільської ради – Володимир Вибивайло, Санжариської сільської ради – Юрій Черненко, голова районного відділення Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад Носачівський сільський голова – Віктор Кравченко та керівник апарату райдержадміністрації Олена Ковальська.

c2848e5f971cf277dc73ce1519e9141e_XL


   Учасники  завітали до Омельницької об’єднаної громади, головою якої є всім відома Олександра Шереметьєва, яка з радістю розповіла, що в склад створеної об’єднаної громади входить чотири сільські ради: Омельницька, Демидівська, Запсільська та Рокитненська. Населення об’єднаної громади складає 5658 чоловік. Олександра Іванівна поділилась досвідом об’єднання, зазначила всі переваги та позитивні зміни, що чекають  на громади. Наголосила на необхідності та важливості термінового впровадження цього процесу на всіх територіях. Також зазначила, що в цій справі немає місця зволіканню. Треба якнайшвидше провести всі етапи та реалізовувати проекти, розбудовувати свою громаду та наповнювати бюджет новими надходженнями.
   Після цього, учасники відвідали ще одну громаду, що зветься Недогарківською. Їх привітно зустріла голова громади – Віра Пащенко. Вона поділилась своїми враженнями від перших результатів роботи, яку вдалось провести в громаді та розповіла, що до складу громади, що налічує 3678 чоловік ввійшло дві сільські ради: Недогарківська та Максимівська. Віра Костянтинівна похвалилась тим, що перші результати роботи вражають своєю масштабністю, адже раніше сільські ради мали надзвичайно мало коштів, для проведення будь-яких ремонтних робіт. А на сьогодні вже ведуться роботи по ремонту та відновленню будинку культури, дитячого садка та школи. До бюджету надходять кошти які направляються на розвиток інфраструктури та покращення добробуту населення громади.
   За підсумками поїздки, сільським головам, що брали участь та на власні очі побачили всю необхідність, важливість та складність процесу тепер необхідно зробити крок назустріч добробуту та позитивних змін. Багато роботи ляже на плечі сільських голів, але усвідомивши, що іншого шляху до покращення ми не маємо, розумієш – воно того варте.

Об’єднання територіальних громад – безумовно позитивний досвід. У цьому переконані керівники трьох об’єднаних тергромад Черкащини – Білозірської, Мокрокалигірської та Єрківської. Відповідні заяви для журналістів вони зробили під час прес-конференції 12 липня, що пройшла в Черкаській облдержадміністрації за участі Асоціації міст України, повідомляє Прочерк.

d8cf110ce3048e825d4e1c637b059924

За словами заступника голови ОДА Ярослава Березаня, об’єднання територіальних громад в Україні стало незворотним. Зараз не йдеться про те, об’єднувати громади чи ні. Мова про те, які громади, як і коли об’єднуватимуться.

Голова Білозірської об’єднаної територіальної громади Черкаського району Володимир Міцук переконаний, що об’єднувати громади потрібно було не завтра і навіть не сьогодні – це мало бути зроблене «ще вчора».

– Утім, коли мене запрошують виступати в районах, я кажу: зараз вам легше об’єднуватися, у вас для цього все є, головне – є фахівці, є наш досвід, – наголосив Володимир Павлович. – Коли об’єднані громади створювали ми, то телефонували один одному, вирішували, як це правильно зробити. Закон ішов за нами. Тепер же необхідні закони прийнято! Об’єднуйтеся, не очікуйте того часу (як це було в Польщі), коли проснетеся – а всі рішення прийнято за вас. Звертаюся до сільських голів – не бійтеся не стати головами об’єднаних громад, а бути старостами «без повноважень». Повноваження є, і не малі! Наприклад, до нас у Білозір’я жителі селища Ірдинь щодня не їздять: там є свій адміністратор, який розв’язує майже всі питання жителів.

За словами пана Міцука, громада наразі освоює державну субвенцію – 7 млн 300 тис грн. Важливо, що сільська рада може сама розпоряджатися цими коштами, без дозволу згори. Крім того, білозірці виграли конкурс на створення опорної школи, яка дозволяє модернізувати матеріальну базу навчального закладу. Наразі у громаді діє дві школи – 11-річна і її філія, 9-річна.

– Найболючіше наше питання – дороги. Я прошу допомогти нашій громаді відремонтувати дорогу державного значення, яка об’єднує населені пункти нашої громади. Це дуже важливо і для пересування учнів-старшокласників, лікарів, і для інших селян, – наголосив Володимир Міцук. – Ще одне важливе питання – дозволити сільським громадам розпоряджатися своєю землею поза межами населених пунктів.

Позицію пана Міцука поділяє голова Мокрокалигірської об’єднаної територіальної громади Катеринопільського району Вікторія Пипа.

– Об’єднуватися варто. За підсумками першого півріччя ми виконали бюджет на 140 відсотків, – ділиться Вікторія Вікторівна. – Освоюємо державну субвенцію. Спільно з обласним бюджетом придбаваємо шкільний автобус.

Серед першочергових проблем – знов-таки відсутність можливості розпоряджатися землями за межами населених пунктів. Також у Мокрій Калигірці сподіваються на підтримку обласної влади у створенні при сільській бібліотеці інформаційного центру із підключенням до мережі Інтернет (у сільській місцевості таке підключення й досі є не повсюдним).

У Єрківської селищної об’єднаної територіальної громади Катеринопільського району – свої особливості. Але й тут об’єднанням задоволені.

– Воно варте того, – вважає голова громади Леонід Польовий. – Людям це до вподоби. Після об’єднання бюджет громади виріс у рази. За півроку бюджет виконано на 182 відсотки. Правда, на відміну від Білозір’я і Єрків, основа нашого бюджету – це не земля, а податок на доходи фізичних осіб.

Леонід Олексійович подякував державі за надану субвенцію, яка дозволяє побудувати в селі нову дорогу, відремонтувати дах в адмінприміщенні.

– Щоправда, є й нюанси: дорогу потрібно будувати зараз, а не в листопаді-грудні. А субвенцію виплачують рівними долями протягом року, – зазначив Леонід Польовий.

Водночас, Єрківський голова «обома руками за децентралізацію».

– Тим своїм колегам, які зараз стоять на роздоріжжі й не знають, об’єднуватися чи ні, дам однозначну пораду: об’єднуйтесь! – упевнено підсумував Леонід Олексійович.

   21 червня 2016 року в Одесі підчас XII Українського муніципального форуму дало старт «Децентралізаційному марафону».
   Цю Всеукраїнську акцію ініціювала Асоціація міст України з метою активізації та стимулювання процесу об’єднання і формування спроможних громад. Про початок «марафону» урочисто оголосив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Г. Зубко.
   «Децентралізаційний марафон» - це широкомасштабна акція , яка охопить всі регіони України. Протягом півроку (з червня по грудень) у громадах відбудеться 1000 виїзних заходів, які організують регіональні відділення Асоціації. Регіональні консультанти проінформують про переваги децентралізації, роз’яснять процеси та етапи об’єднання громад, проконсультують і допоможуть підготувати необхідні документи та проекти рішень. Важливим мотиваційним стимулом та чинником переконання у користі формування спроможних громад стане участь у нараді керівників уже діючих об’єднаних територіальних громад та їх розповідь про життя після об’єднання. На сьогодні вже створено 172 об’єднані територіальні громади, до яких ввійшло 847 сільських рад. На 31 липня призначено вибори ще у п’яти об’єднаних територіальних громадах.
   За 6 місяців 2016 року доходи місцевих бюджетів загалом зросли в середньому по Україні майже на 50 %, а доходи бюджетів 159 об’єднаних територіальних громад зросли більш ніж у п’ять разів.
   «Ми передаємо на місця об’єднаним територіальним громадам повноваження та гроші. Ці два кити децентралізації дозволять місцевим громадам самостійно визначити рішення та втілювати їх у життя. Реальний вимір реформи вже відчують об’єднані територіальні громади та їх мешканці. Переконаний, що успішність реформи напряму залежить від активності місцевого самоврядування», - наголосив Геннадій Зубко.
   У 2016 році з Державного бюджету об’єднаним територіальним громадам на розвиток інфраструктури передбачено субвенцію в розмірі 1 млрд.грн. Кошти розприділяють за чіткою формулою в залежності від кількості сільського населення і площі громади.
   На 21 червня комісія при Мінрегіоні вже погодила 385 проектних заявок більше ніж на 416 млн.грн. Тоді також розглядали ще 143 заявки на 100 млн.грн. Місцеві бюджети об’єднаних територіальних громад відчутно збільшуються в результаті бюджетної децентралізації. Важливо. Щоб було забезпечено ефективне управління цими коштами, покращено якість і доступність послуг для мешканців громад.

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 Наступна > Кінець >>
Сторінка 6 з 7