joomla template

Меню користувача

Новини
Середа, 19 червня 2019, 13:47

На Смілянщині святкували Трійцю

На Смілянщині відбулося ХХ обласне фольклорне свято «Ой, ти, Трійце, зелен-свято».

18 червня,  в селі Голов’ятино,  відбулося  фольклорне  обласне дійство «Ой, ти Трійце, зелен-свято».

Смілянщина вже 20 років поспіль збирає найкращі фольклорні колективи області. За  ці роки  учасники свята  стали  справжньою родиною, стали однією  міцною фольклорною  державою.

Цьогоріч  на свято завітали 30 колективів, які своєю майстерністю виконанням та різноманіттям костюмів просто зачарували всіх учасників дійства.

Від обласного центру народної творчості всім учасникам свята було вручено Почесні грамоти.

Із вітальним словом до учасників дійства звернувся заступник голови районної державної адміністрації Сергій Глізнецов, який подякував колективам та їх керівникам  за  ту прекрасну місію, яку вони  несуть, зберігаючи народні звичаї та традиції, примножуючи та увіковічнюючи культуру нашого краю.

На святкове дійство завітав народний депутат України Сергій Рудик, який вручив всім  учасникам  подяки та подякував за збереження української пісні.

Від районної державної адміністрації всім учасникам  обласного свята було вручено  запашні короваї  та пам’ятні сувеніри на добру згадку про Смілянщину.

Після урочистої частини розпочалося справжнє свято української народної музики та пісні. Кожен колектив зачаровував та дивував  глядачів своїм  неповторним виступом. На сцені Глов'ятинського будинку культури відбувалося справжнє дійство з театралізованими, вокальними  та хореографічними замальовками.  Панувала справжня гармонія музики, пісні та народних традицій.

Ми дякуємо всім учасникам  обласного  свята «Ой, ти, Трійце, зелен-свято» за участь у фольклорному дійстві, бажаємо їм мирного неба над головою, тепла та затишку в оселях, і з величезним нетерпінням, чекаємо нових зустрічей!

 

За інформацією сектору культури райдержадміністрації

Пропозиції щодо формування моделі адміністративно-територіального устрою базового та субрегіонального рівня Черкаської області


Завантажити модель системи можна натиснувши вкладення 


Обґрунтування

З прийняттям у 2014 р. Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні відбувається процес децентралізації. Він супроводжується як посиленням спроможності органів місцевого самоврядування реалізовувати власні та делеговані повноваження (передача повноважень та фінансового їх забезпечення), так і трансформацією (укрупненням) первинного суб’єкта місцевого самоврядування – громад (добровільне об’єднання).

Ураховуючи суспільно-політичну ситуацію в країні, на сьогодні реформування місцевого самоврядування здійснюється в існуючому правовому полі без внесення відповідних змін до Конституції України та на добровільних засадах шляхом об’єднання територіальних громад. Тому можна констатувати, що нереформовані система місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою навіть з урахуванням активного об’єднання територіальних громад зберігає значну частину притаманних їй проблем.

Європейський досвід демонструє, що успішні практики реформування місцевого самоврядування, що мають забезпечити сталий регіональний розвиток, полягають у забезпеченні реалізації принципу субсидіарності та посиленні спроможності органів місцевого самоврядування ВСІХ рівнів реалізовувати власні та делеговані повноваження.

Існуючі правове поле та адміністративно-територіальний устрій не дозволяють сформувати органи місцевого самоврядування на районному рівні, які б відповідали визначним в Європейській хартії місцевого самоврядування (ратифікована Україною у 1997 р.) критеріям з відповідними повноваженнями, матеріальними і фінансовими ресурсами, інфраструктурою, необхідними для ефективного виконання покладених на зазначені органи завдань та функцій.

Реалізація реформи з порушенням запланованої етапності її впровадження (відсутність внесення змін до Конституції України та законодавства щодо адміністративно-територіального устрою), а також процес добровільного об’єднання територіальних громад призводить до того, що потребують врегулювання взаємовідносини органів місцевого самоврядування об’єднаних територіальних громад (далі – ОТГ), місцевих органів виконавчої влади (територіальних органів центральних органів виконавчої влади, райдержадміністрацій), що здійснюють свої повноваження на районному рівні, особливо у випадках, коли такі громади сформовані в межах усієї території району, та районних рад. Постає гостра потреба у розмежуванні їх повноважень.

Практична трансформація адміністративно-територіальних одиниць  базового рівня спричинила потребу подальшого реформування органів місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою і на субрегіональному рівні та укрупнення районів.

Так, відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», об’єднана територіальна громада отримує прямі міжбюджетні відносини у випадку визнання її спроможною. За цих умов об’єднані територіальні громади створюють свої виконавчі структури для здійснення повноважень, визначених законом. У переважній більшості це  повноваження, що здійснюються відповідно районними держадміністрацією та радою.

В той же час у районі, в межах якого створюється така об’єднана територіальна громада, як правило залишаються декілька територіальних громад, які не прийняли рішення об’єднатись з іншими територіальними громадами. Тому у виконавчому органі районної ради – районній державній адміністрації - зберігаються структури, які забезпечують реалізацію визначених законом повноважень і для таких територіальних громад. При цьому навантаження на працівників таких структур є дуже низьким. Таким чином, спостерігається дублювання таких повноважень та нераціональне використання як кадрових, так і фінансових ресурсів, що спрямовуються на їх втконання.

Аналіз практичної територіальної організації територіальних органів центральних органів виконавчої влади також свідчить про відсутність єдиних підходів та критеріїв для формування їх мережі на районному рівні.

З метою унормування питань щодо територіальної основи для удосконалення системи органів влади та місцевого самоврядування на усіх рівнях адміністративно-територіального устрою країни Кабінетом Міністрів розроблено та подано до Верховної Ради законопроект «Про основні засади адміністративно-територіального устрою України» (реєстр. 8051, підтриманий відповідним Комітетом ВРУ, рекомендований до прийняття у І читанні за основу, включений до порядку денного 9-ї сесії ВРУ).

З метою моделювання практичної реалізації положень законопроекту «Про основні засади адміністративно-територіального устрою України» та виконання завдання, передбаченого пунктом 17 Плану пріоритетних дій Уряду на 2018 рік (розпорядження КМУ від 28.03.2018 р. № 244) Мінрегіоном спільно з відповідними експертами Центрального офісу реформ при Мінрегіоні (функціонує за підтримки Програми «U-LEAD з Європою») здійснено моделювання системи адміністративно-територіального устрою (далі - АТУ) базового та субрегіонального рівня та територіальної організації влади на прикладі Черкаської області.

Область обрано з урахуванням результатів практичного формування ОТГ (ОТГ утворено на 38,6 % загальної площі області) та затвердженого Урядом перспективного плану формування територій громад області (перспективним планом передбачено формування ОТГ на 64,3%  загальної площі області). У загальному рейтингу реформи децентралізації, який формується Мінрегіоном (станом на 10.02.2019), область займає 17 місце.

 

 

Щодо моделі адміністративно-територіального устрою

Черкаської області

Коротка характеристика області

  • Ø Площа:
  • загальна —20,9 тис. км2,
  • ОТГ в області — 8,076 тис. км2 (38,6% від загальної площі області);
    • Ø Населення області:
    • загальна чисельність — 1218,1 тис. осіб,
    • ОТГ області — 335,5 тис. осіб (27,5 % від загальної площі області);
      • Ø Кількість територіальних громад в області (ОМС), до добровільного об’єднання — 556;
      • Ø Кількість ОТГ в області — 55, у т. ч. 1 ОТГ очікує призначення перших місцевих виборів.

Моделюванню проектної системи АТУ передував аналіз існуючого стану добровільного об’єднання тергромад в області – фактичного укрупнення первинного суб’єкта АТУ та місцевого самоврядування – громад та його проектне відображення у відповідному перспективному плані.

Базовий рівень - громади

Перспективний план формування громад, розроблений Черкаською ОДА (зміни затверджені розпорядженням КМУ від 16 травня 2018 р. № 330)

Так, на сьогодні останні зміни до перспективного плану формування територій громад Черкаської області (далі – Перспективний план), згідно з яким на 64,3% території області були затверджені розпорядження КМУ 16 травня 2018 року.

Аналіз затвердженого Перспективного плану здійснювався за наступними критеріями:

1)    охопленість (покриття) території області проектними ОТГ;

2)    спроможність проектних ОТГ;

3)    відповідність проектних ОТГ положенням Методики формування спроможних ОТГ;

4)    наявність існуючих ОТГ.

Згідно із затвердженим Перспективним планом в області пропонується затвердити 52 ОТГ, у т. ч. 38 – існуючі ОТГ.

Середні параметри 1 проектної ОТГ у затвердженому Перспективному плані:

  • чисельність населення — 9,6 тис. осіб (без міста Черкаси);
  • площа — 240,2 км2;
  • кількість тергромад (ОМС), що об'єднуються — 6,4.

 

Аналіз спроможності затверджених проектних ОТГ свідчить:

  • 34 ОТГ (61% від загальної кількості) – мають низьку спроможність (високий рівень дотаційності бюджетів);
  • 12 ОТГ (21%) – середню спроможність (не дотаційні або мають низький рівень дотаційності);
  • 10 ОТГ (18%) – високу спроможність (не дотаційні, бюджети із реверсною дотацією).

За результатами аналізу підготовлено наступні рекомендації:

1)    Перспективний план повинен охоплювати усю територію області (затверджений КМУ Перспективний план покриває 64,3% території області);

2)    у проекті змін до Перспективного плану повинні бути передбачені усі існуючі ОТГ, у т. ч. ті, що очікують призначення перших місцевих виборів;

3)    усі проектні ОТГ, що включені до Перспективного плану, повинні відповідати Методиці формування спроможних ОТГ;

4)    Перспективний план повинен передбачати якого меншу кількість неспроможних чи малоспроможних ОТГ.

 

Модельний Перспективний план формування громад області (проект адміністративно-територіального устрою Черкаської області базового рівня)

На основі вищезазначених пропозицій та з урахуванням наступних критеріїв:

1)    всі ОТГ мають відповідати Методиці формування спроможних ОТГ;

2)    в області мають бути відсутні неспроможні ОТГ;

3)    всі приміські території мають бути включені до міських ОТГ, великі периферійні селища та села – центри ОТГ,

розроблено проект моделі адміністративно-територіального устрою базового рівня області, відповідно до якого в області передбачено 37 ОТГ, з яких -  20 існуючих та 17 проектних.

Аналіз спроможності проектних ОТГ моделі АТУ базового рівня передбачає, що:

  • 1 ОТГ (3% від загальної кількості) матимуть низьку спроможність (бюджети дотаційні або матимуть низький рівень дотаційності);
  • 9 ОТГ (24%) – середню (бюджети - не дотаційні або матимуть низький рівень дотаційності;
  • 27 ОТГ (73%) – високу (бюджети - не дотаційні, у переважній більшості із реверсною дотацією).

Середні параметри 1 проектної ОТГ:

  • чисельність населення — 25,9 тис. осіб (збільшено на 16,3 тис. осіб, порівняно із затвердженим Перспективним планом);
  • площа — 564,8 км2 (збільшено на 324,8 км2, порівняно із затвердженим Перспективним планом);
  • кількість тергромад (ОМС), що об'єднуються, — 15 (збільшено на 8,6 порівняно із затвердженим Перспективним планом).

Порівняльна характеристика запропонованих варіантів формування базового рівня адміністративно-територіального устрою області

Параметри   Перспективного плану

Проект перспективного плану, розроблений ОДА

Модельний варіант організації місцевого самоврядування на базовому рівні з урахуванням Методики формування спроможних громад

Кількість проектних ОТГ

56

37

Середньостатистичні параметри 1 ОТГ:

 

 

  • чисельність населення

9,6 тис. осіб
(без м. Черкаси);

25,9 тис. осіб
(+ 16,3  тис. осіб, порівняно із затвердженим    Перспективним планом)

  • площа

240,2 км2

564,8 км2
(+ 324,8 км2, порівняно із затвердженим    Перспективним планом)

  • к-ть тергромад (ОМС), що об'єднуються

6,4

15
(+ 8,6 порівняно із затвердженим    Перспективним планом)

Спроможні ОТГ:

 

 

  • низька (високий рівень дотаційності бюджетів);

34 ОТГ (61% від загальної кількості)

1 ОТГ (3%)

  • середня (не дотаційні або мають низький рівень дотаційності);

12 ОТГ (21% від загальної кількості)

9 ОТГ (24%)

  • висока (не дотаційні, бюджети із реверсною дотацією).

10 ОТГ (18% від загальної кількості)

27 ОТГ (73%)

Субрегіональний  рівень – укрупнені райони

Формування моделі АТУ субрегіонального рівня здійснювалося на основі  моделі АТУ базового рівня, оскільки межі одиниць АТУ субрегіонального рівня (укрупнених районів) повинні відповідати межам проектних укрупнених адмінтеродиниць базового рівня (громад), а не межам існуючих адміністративних (сільських) районів.

Також моделювання адміністративно-територіального устрою субрегіонального рівня здійснювалося з урахуванням аналізу територій юрисдикції реалізації повноважень існуючої системи територіальних органів центральних органів виконавчої влади (далі – ЦОВВ).

На прикладі Черкаської області проаналізовано ситуацію з організацією територіальних підрозділів 6 ЦОВВ, що мають міжрайонні територіальні підрозділи в області (Національна поліція, Державна фіскальна служба, Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування України, Державна служба геодезії, картографії та кадастру, Державне агентство водних ресурсів), місцевих прокуратур та окружних судів. Аналіз розміщення міжрайонних територіальних підрозділів ЦОВВ показав, що їх розташування є не раціональним, що призводить до того, що жителі одного і того ж  населеного пункту для отримання відповідних послуг у кожному міжрайонному територіальному підрозділів ЦОВВ змушені їхати у різні міста, де власне вони розміщені.

Так, наприклад жителі Корсунь-Шевченківського району, обслуговуються в 5 різних містах, щодо отримання послуг:

  • Державної фіскальної служби – Смілянському об’єднаному управлінні, яке знаходиться на відстані 57 км від районного центру;
  • Фонду соціального страхування України – Канівському об’єднаному управлінні, яке знаходиться на відстані 63 км від районного центру;
  • Пенсійного фонду України – Городищенському міжрайонному управлінні, яке знаходиться на відстані 20 км від районного центру;
  • Національної поліції – Звенигородському відділі, що знаходиться на відстані 62 км від районного центру;
  • Водних ресурсів - Черкаському міжрайонному управлінні, що знаходиться на відстані 87 км від районного центру;
  • Місцевій прокуратурі – в місті Звенигородка, що знаходиться на відстані 62 км від районного.

Крім того, жителі Корсунь-Шевченківського району отримують послуги в районному центрі – місті Корсунь-Шевченківський, де розміщений окружний суд та територіальні підрозділи наступних ЦОВВ:

  • Державної міграційної служби України;
  • Державної служби з надзвичайних ситуацій;
  • Державної служби зайнятості;
  • Державної виконавчої служби;
  • Державної казначейської служби України;
  • Державної служби статистики;
  • Державної служби геодезії, картографії та кадастру.

Проект моделі АТУ субрегіонального рівня Черкаської області, сформовано з урахуванням наступних критеріїв:

1)      розміщення адміністративних центрів одиниць АТУ субрегіонального рівня (далі – центри) враховує існуючу територіальну організацію влади районного рівня у регіоні (проектний адміністративний центр укрупненого району співпадає з  одним із існуючих районних центрів області, за виключенням окремих випадків);

2)    центри є існуючими полюсами економічного, соціального та культурного розвитку регіону;

3)      площа території одиниць АТУ субрегіонального рівня та географічне розташування центрів одиниць АТУ субрегіонального рівня враховує територіальну доступність до центрів одиниць АТУ базового рівня (громад) (середня відстань до центру одиниць АТУ субрегіонального рівня має становити 30-40 км) та їх периферійних територій (територій, які найбільш віддалені від центрів ОТГ) ;

4)      кількість жителів такої одиниці відповідає критеріям NUTS-3 (NUTS - номенклатура територіальних одиниць, яка використовується Європейським Союзом для статистичних цілей).

Відповідно до проведеного аналізу територіальної організації влади в Черкаській області (райдержадміністрації, райради, тероргани ЦОВВ, окружні суди та місцева прокуратура) визначено, що найбільшу концентрацію таких органів влади мають наступні міста області:

  • Черкаси – обласний центр, в місті розміщенні усі обласні підрозділи ЦОВВ, ОДА, обласні суди та прокуратура;
  • Умань – місто обласного значення, в місті розміщено 4 міжрайонних та 7 районних терпідрозділів ЦОВВ, місцева прокуратура та окружний суд;
  • Сміла– місто обласного значення, в місті розміщено 4 міжрайонних та 7 міськрайонних терпідрозділів ЦОВВ, місцева прокуратура та окружний суд;
  • Золотоноша – місто обласного значення, в місті розміщено 4 міжрайонних та 7 міськрайонних терпідрозділів ЦОВВ, місцева прокуратура та окружний суд;
  • Звенигородка – місто районного значення, в місті розміщено 4 міжрайонних та 7 міськрайонних терпідрозділів ЦОВВ місцева прокуратура та окружний суд.

В інших містах районного значення (в тому числі у районних центрах)  розміщено меншу кількість таких установ.

Під час моделювання проаналізовано систему надання медичних послуг вторинного рівня та її територіальної організації в області на базі 5 госпітальних округів з центрами у містах Черкаси, Сміла, Умань, Звенигородка, Золотоноша (затверджено розпорядженням КМУ № 471 від 12.07.2017) .

Параметри доступності до центрів госпітальних округів

Черкаської області

(Кількість населення, що проживає у зоні доступності до центру госпітального округу, тис. осіб)

Центр госпітального округу

до 30 км

% від заг. чисел. населення області

від 30 км до 60 км

% від заг. чисел. населення області

від 60 км і більше

% від заг. чисел. населення області

Всього населення, тис. осіб

% від заг. чисел. населення області

Черкаси

323,2

26,5

56,7

4,7

23,5

1,9

403,3

33,1

Золотоноша

89,0

7,3

50,9

4,2

4,4

0,4

144,2

11,8

Сміла

112,9

9,3

79,9

6,6

8,7

0,7

201,6

16,5

Звенигородка

95,8

7,9

54,0

4,4

0,2

0,0

149,9

12,3

Умань

161,6

13,3

145,3

11,9

12,3

1,0

319,1

26,2

Всього

782,4

64,2

386,7

31,7

49,0

4,0

1218,1

100,0

Оскільки центрами госпітальних округів визначені міста, у яких розміщено найбільшу кількість органів влади чи їх територіальних підрозділів, та які фактично є центрами економічно-соціальної активності, відповідно до цього запропоновані населені пункти можна розглядати як проектні адміністративні центри одиниць АТУ субрегіонального рівня (укрупнених районів), окрім міста обласного значення Сміла, яке розміщений на у тридцяти кілометровій зоні доступності до обласного центру – міста Черкаси.

Після проведеного аналізу територіальної доступності до міст - центрів госпітальних округів, встановлено, що межі та склад госпітальних округів області може лише у повній мірі відповідати межам та складу модельних одиниць АТУ субрегіонального рівня, окрім меж та складу одиниць АТУ субрегіонального рівня із центрами у містах Черкаси та Звенигородка.

Оскільки, місто Сміла, яке визначено як центр госпітального округу, до складу якого входять територіальні громади Смілянського, Кам’янського, Городищенського та Корсунь-Шевченківського, знаходиться у безпосередній близкості до обласного центру – міста Черкаси (30 км), місто та територіальні громади Кам’янського та Смілянського районів, окрім Ротмистрівської ОТГ, найбільш доречно включити до одиниці АТУ субрегіонального рівня із центром у місті Черкаси. Таким чином до складу одиниці АТУ субрегіонального рівня із центром у місті Черкаси мають бути включені територіальні громади Канівського, Кам’янського, Смілянського, Чигирнського, Черкаського районів та місто Сміла.

Так як, Ротмистрівська ОТГ (утворена із територіальних громад Смілянського району), знаходиться ближче до міста Звенигородка, найбільш доречно включити її до складу одиниці АТУ субрегіонального рівня із центром у місті Звенигородка. Також до цієї одиниці АТУ потрібно включити територіальні громади Корсунь-Шевченківського та Городищенського районів, оскільки вони знаходяться ближче до міста Звенигородка, ніж до міста Черкаси.

 

Таким чином, у Черкаській області змодельовано систему АТУ субрегіонального рівня у складі чотирьох обєднаних (укрупнених) районів з відповідними адміністративними центрами у містах:

1)    Черкаси, у складі 11 громад, площею 5556,2 км2 з населенням 513,4 тис. осіб;

2)    Умані, у складі 9 громад, площею 5432,0 км2 з населенням 319,1 тис. осіб;

3)    Звенигородці, у складі 11 громад, площею 5672,1 км2 з населенням 241,4 тис. осіб;

4)    Золотоноші, у складі 6 громад, площею 4239,7 км2 з населенням 144,2 тис. осіб.

 

Характеристика проектних одиниць АТУ субрегіонального рівня (укрупнених районів) Черкаської області

Назва адміністративного центру

К-ть громад у складі району

Площа обєднаного району

Населення району*

км2

%, від загальної площі області

тис. осіб

%, від загальної чисельності населення області

м.Черкаси

11

5556,2

26,6

513,4

42,1

м.Умань

9

5432,0

26,0

319,1

26,2

м.Звенигородка

11

5672,1

27,1

241,4

19,8

м. Золотоноша

6

4239,7

20,3

144,2

11,8

РАЗОМ

37

20900,0

100,0

1218,1

100,0

*кількість жителів району відповідає критеріям NUTS-3 (NUTS - номенклатура територіальних одиниць, яка використовується Європейським Союзом для статистичних цілей)

 

Додатково, було змоделювано доступність до центрів проектних одиниць АТУ субрегіонального рівня (укрупнених районів) Черкаської області.

 

Параметри доступності до центрів проектних одиниць АТУ субрегіонального рівня (укрупнених районів) Черкаської області

(кількість населення, що проживає у зоні доступності до центру обєднаного району, тис. осіб)

Центр об’єднаного району

до 30 км

% від заг. чисел. населення області

від 30 км до 60 км

% від заг. чисел. населення області

від 60 км і більше

% від заг. чисел. населення області

Всього населення, тис. осіб

% від заг. чисел. населення області

Черкаси

323,6

26,6

102,6

8,4

87,2

7,2

513,4

42,1

Умань

161,1

13,2

148,0

12,2

10,0

0,8

319,1

26,2

Звенигородка

100,3

8,2

126,4

10,4

14,7

1,2

241,4

19,8

Золотоноша

89,0

7,3

50,9

4,2

4,4

0,4

144,2

11,8

Всього

673,9

55,3

427,9

35,1

116,3

9,5

1218,1

100,0

 

 

Генеральний директор Директорату

з питань розвиткумісцевого самоврядування,

територіальної організації влади та

адміністративно-територіального устрою                                    Сергій ШАРШОВ

Успішне створення та функціонування ОТГ не можливе без чіткого розуміння людей на місцях взаємозв’язків та вигод від об’єднання. На цьому наголосив перший заступник очільника області Тарас Висоцький на ІІ Форумі громадських ініціатив «Людина. Громада. Україна», який відбувся вчора у Городищі. Тут він окреслив п’ять основних моментів з якісного упровадження децентралізації на Черкащині.

Нині в області діє 57 ОТГ, 54 з них – на прямих міжбюджетних відносинах з державою. Загалом громади-об’єднавці охоплюють 320 населених пунктів, 222 міських, селищних та сільських рад (40% від загальної кількості рад). А це близько 30% населення та 41,5% площі території області.

– Говорячи про децентралізацію і розвиток громад, хотів би виокремити п’ять основних моментів, – наголосив перший заступник голови ОДА Тарас Висоцький, звертаючись до учасників форуму. – Насамперед, треба зрозуміти, що децентралізація – незворотній процес, який дає значно більше переваг та можливостей для жителів сіл. Наступне: гостро стоїть питання лідерства на місцях. Дивлячись на окремі показники ОТГ, зокрема наповненості бюджету, програм, які реалізуються, спілкуючись з головами, розумію, що лідер має бути на своєму місці.

Він рекомендував, аби люди на місцях враховували практичні моменти, відходили від нинішнього тренду на популізм і виокремлювали бажаючих очолити ОТГ і готових працювати. Водночас, ще одним важливим моментом є комунікація. Йдеться не лише про інформування, а й налагодження спілкування між тими, на кого покладні повноваження.

– Наразі бачу, що люди мають недостатньо інформації про реформу, хоча вона упроваджується уже декілька років поспіль, – зазначив посадовець. – Однак проблемною є і комунікація між тими, на кого покладені повноваження. Маю на увазі голів ОТГ, їхні виконкоми, територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади і структурні підрозділи ОДА та РДА. Особисто моя мета – максимально швидко налагодити її, адже без співпраці на всіх рівнях результату на буде. Яким би не було бажання голови ОТГ, без підтримки інших органів, які мають повноваження, результату не буде.

Після формування лідерів на місцях, налагодження комунікації, важливим елементом є співпраця. У європейському масштабі реформа не нова, втім Україна вперше працює над нею, є багато речей, які чітко не прописані у нормативно-правових актах. Дехто з громад уже вирішив певні питання, інші – лише на шляху до цього. Тому тут треба обмінюватися досвідом, мати пряму комунікацію, бажання ділитися досвідом, підкреслив Тарас Висоцький.

– Неодноразово наголошую, що ініціатива допомагає, – зазначив він. – Тому зараз, коли є доступ громадян до різноманітних соціальних мереж, цю ініціативу треба показувати. Водночас, люди мають чітко розуміти зв’язки між процесами. Тоді буде результат. Тут має бути дві речі: роз’яснення, чому треба підтримувати ОТГ, і відразу ж звітування, куди витрачаються кошти. Тільки люди побачать чіткий взаємозв’язок між використанням коштів та ефектом для їхнього життя, тоді буде результат, особистий інтерес та бажання до змін.

 

Реформування системи інституційного догляду та виховання дітей, дотримання їхніх прав у системі альтернативної опіки, організація соціально-правового захисту дітей в умовах децентралізації влади. Саме такі питання обговорюватимуть впродовж двох днів на семінарі-нараді начальників служб у справах дітей райдержадміністрацій, міських рад та об’єднаних територіальних громад в ОДА. Сьогодні вона стартувала.

Як зауважив голова обласної державної адміністрації Олександр Вельбівець, за участі якого розпочали семінар, лише в поєднанні повноважень всіх органів управління на місцях, зокрема профільних структур чи відповідальних спеціалістів в районних адміністраціях, міськвиконкомах, територіальних громадах, результати роботи стануть кращими.– Нова форма організації роботи на місцях через створення об’єднаних територіальних громад, укрупнення районів, як другого етапу децентралізації, дасть гарний ефект, – переконаний Олександр Іванович, – сприятиме реалізації всіх завдань, що покладають на органи управління, зокрема й щодо захисту прав і свобод дітей. Сьогодні основне завдання влади – це захист прав та законних інтересів дітей. І водночас основна мета – деінституалізація цього процесу – зміна інституційного догляду дітей на виховання дитини в родині. І мені приємно, що в нашій області є розуміння й усвідомлення цінності такої мети й у цілому стратегії. Очевидними є й результати. Адже, якщо у 2005 році на Черкащині лише кожну другу посиротілу дитину влаштовували в родину, то вже у 2019 – 92% дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, живуть у сім’ях громадян (опікунів, піклувальників, прийомних сім’ях і дитячих будинках сімейного типу).

Очільник області, звернувшись до учасників семінару, наголосив на тому, що вони нині є ключовими особами щодо забезпечення контролю за вихованням дітей, які на сьогодні перебувають в родинах, що опинилися в складних життєвих обставинах, раннього виявлення знедолених дітей та належного соціального супроводу таких сімей. Це дасть змогу упередити певні негативні процеси в житті дітей.

Між тим, під час семінару Олександр Іванович також повідомив, що нині в с. Собківка на Уманщині будують малий груповий будинок, що є альтернативою  інтернатному вихованню дітей. Планують, що там уже до кінця року поселять десятеро дітей, які матимуть змогу в ньому перебувати до повноліття або ж доки не знайдеться для них родина. Умови ж у будівлі максимально наблизять до сімейних.

Водночас начальник відділу сімейних форм виховання Департаменту забезпечення прав дітей та оздоровлення Мінсоцполітики України Інна Гончарук, котра приїздила до Черкас, із приємністю відзначила роботу черкаських фахівців служб у справах дітей. Про це свідчать показники охоплення посиротілих дітей сімейними формами виховання та запровадження послуги патронату над дитиною. Нині на Черкащині створили 12 патронатних сімей, що є найбільшою кількістю в Україні.

Зауважимо, починаючи з 2006 року, коли питанням усиновлення почали займатися служби у справах дітей, в області  усиновили майже 1000 дітей. Нині на Черкащині нараховують 45 дитячих будинків сімейного типу, з них 5 протягом останніх трьох років побудували благодійники з Німеччини, а також 117 прийомних сімей, де виховують 536 статусних дітей.

У ході семінару кращих працівників служб у справах дітей області відзначили грамотами обласної державної адміністрації.

Нагадаємо, учасники семінару протягом двох днів говоритимуть про шляхи удосконалення роботи щодо захисту прав дітей.

Довідково:

2019 рік – ювілейний в історії Служб у справах дітей Черкащини. 14 червня 1999 року розпорядженням Черкаської облдержадміністрації створили обласну службу.

 

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 3 з 1023