joomla template

Меню користувача

Новини

Щороку 22 січня, у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, Україна відзначає День Соборності. Злука задекларувала об’єднання українських земель в одній державі та продемонструвала соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини. Ця подія була знаковою для українського державотворення.

Є низка значень терміну “соборність”. Найбільш вживані з них: об’єднання в одне державне ціле всіх земель, заселених конкретною нацією на суцільній території; духовна консолідація всіх жителів держави, згуртованість громадян, незалежно від їхньої національності. Нарешті, соборність невіддільна від державності, суверенітету й реальної незалежності народу – фундаменту для побудови демократичної держави.

24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. Утім, історики завважують, що 24 серпня 1991 року насправді відбулося відновлення державної незалежності України.

Для українського народу, позбавленого власної державності і розділеного між двома імперіями, ідея соборності була однією із ключових. Ще в середині ХІХ ст. перші українські політичні організації у Західній та Наддніпрянській Україні наголошували на єдності 15-мільйонного українського народу та нероздільності його земель. Наприкінці ХІХ ст. ідея соборності стала наріжним каменем в ідеологічних декларація більшості українських політичних партій і громадських організацій. Однак можливості для її втілення відкрила лише Перша світова війна. Розпад Російської та Австро-Угорської імперій сприяв появі нових держав.

У січні 1918-го незалежність оголосила Українська Народна Республіка, а в листопаді постала Західно-Українська Народна Республіка. Лідери останньої ініціювали об’єднання. Делегація від ЗУНР розпочала переговори з гетьманом Павлом Скоропадським, а згодом продовжила їх з Директорією УНР. А 1 грудня 1918-го представники обох урядів у вагоні на станції Фастів підписали «передвступний договір». У ньому зобов’язалися найближчим часом довершити злуку УНР і ЗУНР «в одну державну одиницю».

22 січня 1919 року на Софійській площі у Києві відбулося офіційне проголошення Акта Злуки. «Однині во єдино зливаються століттям одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народня Республіка (Галичина, Буковина, і Угорська Україна) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народня республіка», – йшлося в Універсалі Директорії УНР.

Наступного дня Всеукраїнський Трудовий Конгрес офіційно затвердив об’єднання західно- та східноукраїнських земель в одній державі.

ЗУНР змінила назву на Західна область УНР. Уряд УНР надавав фінансову допомогу Західній Україні на закупівлю продовольства, налагодження транспортної системи, військове будівництво і розвиток культури. Натомість УГА влітку 1919 року підтримала Армію УНР в боротьбі з «білими» та «червоними» росіянами, спільними зусиллями дісталися Києва.

Однак війна стала головною причиною, чому не вдалося реалізувати Акт Злуки. У лютому 1919 урядові установи УНР змушені були залишити Київ, який зайняли більшовики. Згодом більшу частину Західної області УНР окупували польські війська, Північну Буковину – румунські, Закарпаття відійшло Чехословаччині. Незважаючи на це, дата 22 січня 1919-го стала символом демократичного, цивілізованого збирання земель в одній суверенній державі. А ідея соборності – визначальною для наступних борців за незалежність України.

За часів радянського тоталітарного режиму проголошення незалежності УНР і День Соборності не відзначалися. Зі встановленням радянської влади  українські свята були витіснені з суспільного простору. Пам’ять про об’єднання УНР і ЗУНР зберігали мешканці Західної України й українська політична еміграція в країнах Західної Європи й Америки. 22 січня там урочисто відзначали свято незалежності та соборності України.

Національна єдність є не тільки базовою цінністю громадян країни, а й обов’язковою передумовою успішного спротиву зовнішній агресії. Незалежність і суверенність – запорука існування нації. Втрата незалежності у результаті більшовицької окупації у подальшому призвела до мільйонних втрат серед українців від Голодомору, репресій та війн.

Перше масштабне відзначення свята Соборності відбулося 22 січня 1939 року в Карпатській Україні в місті Хусті. Закарпатці нагадали про волю українців, висловлену на з’їзді Всенародних зборів у Хусті 21 січня 1919 року про приєднання Закарпаття до Української Народної Республіки зі столицею в Києві. Це була найбільша за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини демонстрація українців. Для участі в ній до столиці Карпатської України з’їхались понад 30 тисяч осіб.

21 січня 1990 року в Україні відбулася одна з найбільших у Центрально-Східній Європі масових акцій – “Живий ланцюг” – як символ єдності східних і західних земель України. Вона була приурочена 71-ій річниці Акта Злуки. За неофіційними підрахунками, учасниками «Живого ланцюга» було від одного до трьох мільйонів людей. Узявшись за руки, вони створили безперервний ланцюг від Івано-Франківська через Львів до Києва. Акція засвідчила, що українці подолали страх перед комуністичною партією і готові протистояти тоталітарному режимові. 30 років тому ця подія стала провісником падіння СРСР і відновлення незалежної України.

Сьогодні Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісна Україна – це повернення окупованих Криму і окремих районів Донеччини та Луганщини.

За інформацією Українського інституту національної пам’яті

До Водохреща в області визначили місця для купання. Їх на Черкащині офіційно 70. Поряд із визначеними місцями, починаючи з ранку 18 січня, із складу співробітників Управління ДСНС України у Черкаській області та пожежно-рятувальних частин в регіонах, будуть встановлені спеціальні рятувальні пости. Також рятувальники здійснюватимуть посилене патрулювання місць масового перебування людей на інших водних об’єктах.

Загалом, під час свята, у заходах, спрямованих на забезпечення безпеки громадян, які прийдуть до йорданей, будуть задіяні 228 рятувальників та 34 одиниці техніки.

Крім співробітників ДСНС, біля водойм встановлять пости обласної комунальної рятувальної служби та волонтерів.

В обласному центрі йордані будуть підготовлені у п’яти місцях:

  1. пляж «Митницький» (перехрестя вул. Сержанта Смірнова – вул. Героїв Дніпра).
  2. пляж розважального комплексу «Рів`єра».
  3. пляж «Річковий порт» (вул. Козацька, район Фітнес-клубу).
  4. пляж розважально-оздоровчого комплексу «Бочка».
  5. пляж, розташований поблизу пл.700-річчя

Глибоко поважаючи прагнення віруючих саме у такий спосіб долучитися до відзначення свята Водохреща, рятувальники з урахуванням досвіду попередніх років, роблять усе необхідне, аби попередити виникнення нещасних випадків з людьми, які збираються зануритися у крижану воду.

Кілька порад громадянам щодо правил безпеки під час занурення.

Не занурюйтесь в необладнаних та не перевірених рятувальниками на безпеку дна місцях. Не варто розпочинати «хрещенські розваги» в місцях, де немає представників медичної та рятувальної служб.

Не вживайте алкоголь до і одразу після занурення.

Не дозволяйте пірнання дітей у холодну воду без нагляду батьків чи дорослих.

Не можна пірнати у воду безпосередньо з криги. Під час групового купання, кількість людей, які одночасно знаходяться у воді, не повинна перевищувати трьох осіб.

У жодному разі не пірнайте у воду. Заходьте в ополонку повільно й обережно. Уникайте великого скупчення людей біля купелі. Пам’ятайте, що глядачі не повинні виходити на кригу, а бажаючим варто дотримуватися черги та обережно підходити до ополонки.

Всім відвідувачам хрещеної купелі необхідно знати: рекомендований час перебування у холодній купелі становить не більше 10 секунд, а пірнати можна не більше трьох разів, – після чого потрібно перевдягнутися у сухий теплий одяг і піти в підготовлене обігріте приміщення або автомобіль, де відразу випити гарячого чаю з медом.

За інформацією Управління ДСНС України у Черкаській області

Цьогорічна зима продовжує вражати нас незвичним теплом, та попри такі погодні умови єгерська служба ДП «Смілянський лісгосп» не залишає без уваги лісових мешканців. Хоч відсутність снігового покриву і дає можливість тваринам знаходити собі певну кількість їжі, лісівники постійно доповнюють раціон тварин. Лісова охорона ДП «Смілянський лісгосп» заготувала та придбала для зимової підгодівлі мешканців дикої фауни 3000 шт. віників гіллячкового корму, 17 тонн зерновідходів кукурудзи та пшениці. Окрім цього, дбайливі лісівники розчистили 2 природні водопої та створили 2 штучні.

Крім того, у лісових масивах діють близько 50 підгодівельних майданчиків, біля 300 солонців та 30 годівниць, облаштовано 16 годівельних навісів, де тварини можуть заховатися від негоди.

За інформацією обласного управління лісового та мисливського господарства

Президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2020 році», яким вік призову узгоджується з вимогами Закону «Про військовий обов’язок і військову службу».

Цей указ визначає строки проведення чергових призовів громадян України на строкову військову службу та звільнення в запас військовослужбовців, які вислужили встановлені строки строкової військової служби у 2020 році.

Також указ передбачає призов на строкову військову службу осіб, які досягли 18 років, відповідно до вимог статті 15 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Військовослужбовці строкової служби не направляються для проходження служби в район проведення операції Об’єднаних сил і проходять службу виключно на мирній території України.

Водночас, згідно зі статтею 20 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», на військову службу за контрактом приймаються громадяни віком від 18 років. Військовослужбовці військової служби за контрактом беруть участь у бойових діях.

Таким чином, цим указом вік осіб, що призиваються на строкову військову службу, зрівнюється з віком осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, відповідно до законодавства.

Реалізація указу Президента України забезпечить своєчасне виконання заходів, пов’язаних з підготовкою, проведенням призову громадян України на строкову військову службу та звільненням у запас військовослужбовців, які вислужили встановлені строки строкової військової служби у 2020 році.

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 3 з 1092