joomla template

Меню користувача

Новини

imgonline-com-ua-Resize-QaYXUWVHlbgydbJ 18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар. У цей день вшановують пам’ять жертв цього злочину (під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 осіб), а також відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу. Про це інформує Український інститут національної пам’яті.

11 травня 1944 року було прийнято цілком таємну Постанову Державного комітету оборони № 5859сс «Про кримських татар». У ній наводилися претензії до кримськотатарського населення – начебто масове зрадництво та масовий колабораціонізм, які стали обґрунтуванням депортації. Насправді жодних доказів «масового дезертирства» кримських татар не існує, а абсолютна більшість колабораціоністів загинула в боях чи була засуджена в індивідуальному порядку.

Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3 годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася, в основному, 20 травня. До операції було залучено 32 тис. співробітників НКВД. Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію в розрахунку до 500 кг на родину. У реальності ж вдавалося зібрати в середньому 20-30 кг речей та продуктів, абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою. Зафіксовано численні випадки мародерства. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід.

Під час головної хвилі депортації (18-20 травня) виселено 180 014 осіб, для перевезення яких було використано 67 ешелонів. Крім того, 6 тис. мобілізованих військкоматами протягом квітня-травня кримськотатарських юнаків окремо відправлено на наряди Головного управління формування резервів до Гурьєва (Атирау, Казахстан), Куйбишева та Рибінська, а ще 5 тис. кримських татар заслано на роботи до таборів тресту «Московуголь». Разом вигнано з Криму за перші два дні 191 044 осіб. Окремо 5989 чоловік, звинувачених у співпраці з німцями, та іншого «антирадянського елементу» заарештовано під час депортації. Вони потрапили до ГУЛАГу і в подальшому не враховувалися в загальних зведеннях про вигнанців.

Під час червневих депортацій болгар, вірмен, греків та «іноземних підданих» було додатково було виселено 3141 кримського татарина, яким пощастило врятуватися в травні. Таким чином, загальна кількість вигнаного з Криму корінного народу склала: 183 тис. осіб на загальне спецпоселення, 6 тис. у табори управління резервів, 6 тис. до ГУЛАГу, 5 тис. спецконтингенту для Московського вугільного тресту, а разом 200 тисяч осіб. Серед дорослих спецпоселенців знаходилося також 2882 росіян, українців, циган, караїмів та представників інших національностей, яких було виселено через приналежність до змішаних шлюбів.

Відразу після перемоги над нацизмом розпочалася тотальна демобілізація кримських татар з лав Радянської армії. Протягом 1945-1946 рр. в трудові табори Сибіру та Уралу було направлено 8995 військовослужбовців, яким лише через кілька років дозволили возз’єднатися із родинами на засланні. Така сама доля спіткала і відзначених воїнів – навіть двічі Герою Радянського Союзу Амет-Хану Султану не дозволили повернутися до Криму. В усіх спецпоселенців-військових вилучалися військові квитки, їм заборонялося носити зброю. При цьому старші офіцери залишалися на службі, тоді як старші офіцери-політпрацівники та співробітники карних органів відправлялися на спецпоселення.

Постановою радянського уряду від 8 січня 1945 р. «Про правовий статус спецпоселенців» відзначалося, що спецпоселенці користуються всіма правами громадян СРСР, але при цьому вони не мали права самовільно залишати райони спецпоселення, визначені для них, голови родин повинні були щомісяця реєструватися у міліції, а всі зміни у сім’ях повинні були доповідатися міліції у триденний термін.

Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників.

Після депортації радянський режим вдався до нівелювання історичної пам’яті про кримську державність та кримських татар. 25 червня 1946 року Крим був позбавлений статусу автономії та перетворений на звичайну область РРФСР, а протягом наступних двох років понад 80% оригінальної кримської топоніміки було замінено на стандартні радянські назви.

З часу проголошення незалежності Україна взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян, включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації. 20 березня 2014 р. У 2016 році Верховною Радою України перейменовано 75 одиниць адміністративно-територіального устрою АР Крим та м. Севастополь, назви яких містили символіку комуністичного тоталітарного режиму.

Розвиток і підтримка малого та середнього підприємництва на Черкащині – серед основних пріоритетів обласної влади. На цьому наголосив заступник очільника ОДА Ярослав Березань під час свого виступу на І Міжвідомчій конференції з питань регіонального розвитку під головуванням першого заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України В’ячеслава Негоди. 

imgonline-com-ua-Resize-9tqgIPlnmS9CCF

Курс на підтримку та розвиток саме малого та середнього підприємництва в області взяли минулоріч. Саме тоді спільно з партнерами розробили Стратегію розвитку МСП на 2017-2020 роки. Такий стратегічний документ для області – другий на всю країну.

Ще півроку працювали над Планом реалізації. До цієї роботи залучили понад 200 представників черкаського бізнесу, аби повною мірою врахувати їхні потреби й мати розуміння актуальні напрямку розвитку області у цій галузі.

– Зараз усе більшої актуальності набуває питання відтоку людського капіталу за кордон і, як наслідок, нестачі кваліфікованих кадрів тут, у нас, – каже посадовець. – І часто чинник заробітної плати не завжди є вирішальним, коли людина приймає рішення про виїзд закордон. Професійна реалізація та успішність людини чи членів її родини відіграють важливу роль. Якщо цього немає, то люди шукають інші варіанти вже поза Україною. Тож саме як відповідь на питання: «Що робити, аби залишити професіоналів в країні?», ми вирішили робити ставку на розвиток малого та середнього підприємництва.

У План реалізації в області заклали навчання та підготовку людей, які вже ведуть власну справу, та тих, хто прагне розпочати бізнес. У березні-квітні цього року на Черкащині спільно з Агенцією регіонального розвитку та Фондом Василя Хмельницького K-fund запустили проект «Школа малого та середнього підприємництва».

– Це вперше в Україні, коли з обласного бюджету було профінансовано навчання не пов’язане з державною службою, – зазначає Ярослав Березань. – За три тижні ми отримали понад 70 заявок на участь, захистили по завершенню курсу свої бізнес-плани більше 30 слухачів. І там були дійсно цікавій й непересічні ідеї. Зараз маємо велику кількість бажаючих пройти бізнес-навчання. Тож організовуватимемо Школу МСП і надалі. Водночас плануємо відкриття освітньо-просвітницького порталу для підприємців.

Відзначимо, на цей перший в Україні освітній курс для підприємців спрямували 109 тисяч гривень бюджетних коштів. Слухачі сплачували за навчання по тисячі гривень. Отримані від такого навчання результати можна цілком обрахувати. Так, з вкладеної тисячі гривень на кожну людину область матиме понад 3,5 тисяч гривень податків.

Окрім знань, на Черкащині напрацьовують і можливості для ведення малого та середнього бізнесу. Приміром, цьогоріч в області реалізовуватимуть проект коштом ЄС з облаштування Кам’янського каньойону. Його вартість сягає 7 млн грн.

– Ніби й невеликий локальний проект, але він дає чимало вигод, – наголошує заступник. – Адже де туризм, там і можливості для ведення бізнесу. У Кам’янському каньйоні, за проектом, побудують парковки, місця для кемпінгу. Цим займатиметься насамперед малий та середній бізнес. Переконані, ми не повинні створювати робочі місця. Бо кожне створене нами робоче місце – це додаткове навантаження на бюджет. Повинні створювати умови для відкриття нового та розширення існуючого бізнесу.

За інформацією прес-служби Черкаської ОДА

 

imgonline-com-ua-Resize-sJmmTJSkFtUQ  
  • про дороги

Нині гаряча пора для дорожніх ремонтів. Однак не всі місцеві керівники, на жаль, це розуміють. Я невдоволений темпами проектно-кошторисних робіт. Ідеться про дороги місцевого значення та комунальної власності, що ремонтуватимемо державним коштом.

Як приклад, наведу ситуацію з дорогою Золотоноша – Умань (у межах Сміли). Із Дорожнього фонду на її ремонт ми спрямуємо близько 24 млн грн. Однак проектно-кошторисна документація досі не готова. І мене дивує позиція міської влади Сміли, що зволікає з цим питанням Дорога розбита вщент, а проекту задля її ремонту досі немає.

Тому на координаційній нараді в ОДА я дав доручення всім місцевим керівникам завершити проектні роботи вже на цьому тижні. Кожен голова райдержадміністрації відзвітує за фактом і з відповідним реагуванням. Не буде проектів і об’єктивних причин – будуть дисциплінарні стягнення.

  • про освіту

Система освіти Черкащини має достатній потенціал, щоби стати однією з найкращих в Україні. Підвищення якості освіти є одним із основних завдань галузі. Новації теж надалі лишаються нашим пріоритетом. Задля цього ми докладаємо максимум зусиль і акумулюємо ресурс.

Черкаська область стала першою в Україні, що має мережу шкіл, де впроваджують STEM-освіту та навчають за програмою LEGO Education. Також ми впровадили пілотний проект в освітній галузі – створили 29 інноваційних шкіл по районах, а це 12 тисяч дітей. Окрім того, торік на Черкащині ми відкрили перший в Україні навчально-тренінговий Центр STEM-освіти – де вчителів навчають новацій.

Водночас 2018 рік мине під гаслом Нової української школи. За новим держстандартом початкової освіти навчатимуться всі першокласники. І модернізація закладів у цьому питанні надзвичайно важлива. Тому нашу мережу інноваційних і опорних шкіл будемо надалі лише розвивати. І це мусить бути серед пріоритетів усіх місцевих керівників. Щонайменше п’ять шкіл, оснащених по-сучасному, має бути в кожному районі Черкащини.

  • про медицину

Раніше я розповідав, що в нас діє програма інформатизації сфери охорони здоров’я області на 2015 – 2020 роки. Першопрохідцем у запровадженні автоматизованої системи супроводу пацієнтів став обласний кардіоцентр.

Що таке інформатизація? Це нова якість обслуговування пацієнтів і важливий захід у межах реформи медицини, ініційованої Президентом і Урядом. Простіше кажучи, це електронна черга в лікарнях, електронні картки пацієнтів, електронна книга скарг тощо. Це можливість для лікарів консультуватися з їхніми колегами з обласних закладів онлайн, надсилаючи результати обстежень.

Така практика вже впроваджена в Золотоніському районі. І вона доводить свою ефективність. Інші райони повинні були передбачити в бюджеті потрібні кошти на інформатизацію своїх закладів охорони здоров'я, мати чіткий план поетапного під’єднання до системи, бо це один із пріоритетів галузі. І ми перевіримо, як його втілюють у життя.

За інформацією прес-служби Черкаської ОДА

imgonline-com-ua-Resize-QKGDMRSj2KBsE На виконання розпорядження Черкаської облдержадміністрації від 01.07.2015 №313 «Про проведення обласного конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) «Черкаська якість», з метою популяризації місцевих виробників, що виготовляють конкурентоспроможну продукцію, надають якісні послуги, досягли успіхів у освоєнні ринку та приділяють велику увагу сучасним системам управління, Черкаська обласна державна адміністрація оголошує про початок у 2018 році обласного конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) «Черкаська якість».

Щорічний обласний конкурс якості є першим етапом до участі підприємств у Всеукраїнському конкурсі якості продукції (товарів, робіт, послуг) – «100 кращих товарів України», який проводиться під Патронатом Президента України, під керівництвом Уряду України та за сприяння Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Цей Конкурс є частиною національного руху за якість і досконалість.

Початком конкурсу вважається дата його оголошення. Заявки для участі в конкурсі «Черкаська якість» (далі - Конкурс) приймаються до 01 серпня 2018 року. 

В рамках Конкурсу визначається краща продукція (товари, роботи, послуги) за наступними номінаціями «Продукція (продовольчі товари, промислові товари для населення, товари виробничо-технічного призначення, вироби народних художніх промислів)» і «Роботи та послуги».

Критеріями оцінювання продукції (товарів, робіт, послуг), яка подається підприємствами (організаціями) на Конкурс, є:

- використання підвищених показників якості та безпечності порівняно з чинними вимогами, підтвердження безпечності заявленої продукції протоколами випробувань, наявність сертифіката відповідності або інших документів, що підтверджують відповідність заявленої продукції, робіт, послуг;

- використання регіональної та української сировини, матеріалів;

- наявність атестованої випробувальної лабораторії або договору із субпідрядними організаціями на виконання випробувань;

- забезпеченість та стан засобів вимірювальної техніки під час виробництва заявленої продукції;

- естетичні властивості, дизайн, ергономіка, відображення національної та регіональної символіки в образі товару;

- відсутність претензій (рекламацій) споживачів, контролюючих органів, закупівельних організацій щодо продукції, етика, естетика та культура поведінки персоналу під час надання послуги (виконання роботи);

- порівняння ціни та якості з кращими аналогами та доступність на вітчизняному ринку для споживачів із різною купівельною спроможністю;

- рівень інформування споживачів щодо споживчих властивостей заявленої продукції;

- соціальна значимість продукції, роботи, послуги;

- дотримання санітарно-гігієнічних норм та вплив заявленої продукції на навколишнє середовище під час виробництва, реалізації та утилізації заявленої продукції.

Організаційно-методичне та інформаційне забезпечення проведення Конкурсу на Черкащині здійснює Державне підприємство «Черкаський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації».
На підприємстві організовано консультативний пункт для надання практичної допомоги та консультацій спеціалістам підприємств та організацій області з питань підготовки матеріалів для участі у Конкурсі.

Додаткову інформацію про умови проведення Конкурсу можна отримати за телефоном/адресою: (0472) 37 15 44, м. Черкаси, вул. Гоголя, 278, ДП «Черкасистандартметрологія», 18002 (електронна адреса:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду ).


<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 4 з 838