joomla template

Меню користувача

Вівторок, 19 листопада 2019, 13:28

Соціальний робітник зі Смілянщини отримала нагрудний знак

Керівника профспілкової організації районного територіального центру, завідуючу відділенням догляду вдома Людмилу Жук з нагоди 60-річчя від дня народження привітали працівники обласної профспілки працівників соціальної сфери. На обласних урочистостях з нагоди ювілею їй вручено нагрудний знак Федерації профспілок України «Профспілкова звитяга».

З цієї нагоди працівники районного територіального центру підготували тематичну розповідь:

Так влаштована душа жінки, її єство – дарувати чоловікові, дітям, онукам любов, турботу, випромінювати світло, тепло, добро, нести в життя злагоду, спокій, виваженість, якусь надійність і мудрість. Саме такою дочкою, дружиною, матір’ю, бабусею є наша ювілярка, завідуюча відділенням догляду вдома Жук Людмила Олександрівна.

А народилась і виросла Людмила Олександрівна у козацькому селі Мигія на Миколаївщині. Батьки своїм трьом донечкам, а особливо середній Людмилі подарували і вроду, і щасливе дитинство, і надзвичайну працьовитість та завзяття.

І мама, і батько, які й нині проживають на Миколаївщині, душі не чаять у своїх донечках, які зараз по черзі допомагають стареньким, дбають про них так, як вони з любов’ю ростили їх.

Дитинство промайнуло швидко, і після школи Людмила Олександрівна вступила до Смілянського технікуму  харчової промисловості. Доля занесла її на Черкащину випадково, але дуже вдало. Саме тут зустріла свою долю, а потім і улюблену роботу у територіальному центрі, якій віддала вже 27 років трудового життя. Як згадує її чоловік Василь Андрійович:

Зачарувала й заворожила,

На все життя мене до себе прихилила.

А ще найбільша є для мене насолода –

Її любов, повага й врода.

Цим віддячує Людмила Олександрівна своєму чоловіку за його спокійну й виважену вдачу, за розуміння і господарський хист.

І хоча в дитинстві Людмила Олександрівна мріяла стати лікарем, проте ні на мить не жалкує, що саме так склалася доля, адже працює вона з людьми, і лікує вона і соціальних робітників, і підопічних теплим словом, материнською турботою. А як голова профспілки постійно дбає про соціальний захист дівчат, сестер милосердя, як ніжно їх називає. Вона переконана: коли допомагаєш іншим, твоя власна душа зцілюється.

Людмила Олександрівна – гармонійна особистість, любить наводити лад в усьому, любить свою садибу, землю, а особливо тварин і квіти. Її подвір’я густо засаджене айстрами і трояндами, яких у неї понад 100 кущів. Вона обожнює все красиве, без квітів просто не уявляє свого життя, плекає та вирощує їх, вкладаючи всю свою любов.

Літа цвіли не просто цвітом,

А проростали у труді,

Дорослими вже стали діти,

А Ви душею молоді.

Людмила Олександрівна дуже любить свою родину, онука Максима, часто відвідує свою малу Батьківщину, де її з нетерпінням чекають батьки.

У листопаді наша колега зустрічає свій 60-річний ювілей, та, поглянувши на цю красиву жінку, можна тільки позаздрити, як палко горять її очі, захоплений погляд тепліє від побаченої краси навколо, як радіє її душа своїм синам, донечці, онукам.

Колектив територіального центру щиросердно вітає Людмилу Олександрівну з ювілейним днем народження. Зичить, щоб життя грало всіма барвами, щоб тепло душі не вигасало, щоб робота приносила задоволення, вдячність, шану від людей, а відпочинок – умиротворення.

До привітань приєдналась і обласна профспілка працівників соціальної сфери, адже Людмила Олександрівна 25 років очолює профспілкову організацію терцентру. На обласних урочистостях до ювілею їй вручено нагрудний знак Федерації профспілок України «Профспілкова звитяга».

Тож зичимо Людмилі Жук завжди бути оточеною увагою, турботою, теплом своїх рідних і близьких, радіти життю, насолоджуватися кожним його моментом.

Хай добрий Ангел береже повік

Вогонь зорі, що долею зоветься.

Життя, неначе вишитий рушник,

Багрянцем калиновим усміхнеться.

В житті хай завжди буде свято,

Поруч і всюди друзі й доброта,

Успіхів у всьому, радості багато,

Хай життя встеляє ясен цвіт,

А наше щире привітання

Звучить для Вас не менше сотні літ.

Додати коментар

Захисний код
Оновити