joomla template

Меню користувача

Інформує податкова інспекція

Трудовий договір укладається відповідно до глави ІІІ КЗпП. Статтею 22 цього Кодексу встановлено гарантії щодо укладення трудового договору. Трудовий договір (ст. 21 КЗпП) – угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженої органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу згідно з кваліфікацією і підлягає правилам внутрішнього розпорядку, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечити умови праці, необхідні для виконання роботи.

За трудовим договором громадянин набуває статусу «працівник», його трудові відносини регулює законодавство про працю. Він має право на відпочинок відповідно до законів про обмеження трудового дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на безпечні умови праці, матеріальне забезпечення у порядку соціального страхування в разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності та інші права, встановлені законом.

Предметом трудового договору є процес праці – виконання роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією, посадою, тобто виконання працівником певної трудової функції (ст. 23 КЗпП). При цьому трудова функція, як правило, не передбачає будь-якого кінцевого результату.

Працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншим. Крім того, він підлягає правилам внутрішнього  трудового розпорядку. Оплата праці гарантована. Заробітна плата виплачується регулярно у робочі дні не рідше двох разів на місяць. Для підприємств, установ, організацій усіх форм власності  є обов’язковими норми та гарантії оплати праці, визначені законодавством, зокрема, щодо мінімального розміру заробітної плати, норм оплати, а також  щодо гарантій  для працівників на оплату відпусток та в інших випадках.

Натомість у договорі підряду/цивільно-правовій угоді будь-які гарантії при укладанні такого виду договору ЦК не передбачено. За договором підряду одна сторона зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони. Предметом договору є кінцевий результат. Підрядник/виконавець робіт не зобов’язаний виконувати вимоги правил внутрішнього трудового розпорядку.

За договором підряду сторони рівноправні, і замовник не зобов’язаний забезпечувати належні та безпечні умови праці (глави 61 та 63 ЦК). Цей Кодекс не встановлює будь-яких вимог до замовника щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці. Слід зазначити, що за цивільно-правовим договором працівник самостійно організовує процес роботи, сам виконує її та відповідає за неї. Працівник за договором такого характеру є незахищеним та позбавлений будь-яких соціальних гарантій. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування підрядників від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які призвели до втрати працездатності або загибелі, здійснюється добровільно. Договір підряду припиняється у зв’язку з виконанням обумовленої при його укладенні роботи, про що складається акт здавання-приймання, який підписується обома сторонами.

Смілянська ОДПІ

Чи звільняється ФОП від сплати ЄСВ якщо протягом року знаходилася в декретній відпусці

Платниками єдиного внеску відповідно до п. 4 частини першої т.. 4 Закону про ЄСВ є, зокрема, фізичні особи — підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування.

Базою нарахування єдиного внеску для таких платників є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню ПДФО. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Отже, визначення бази нарахування єдиного внеску у разі неотримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року для фізичних осіб — підприємців, які перебували на загальній системі оподаткування у 2017 р., є обов’язковим.

Крім того, платниками єдиного внеску є підприємства, установи, організації, які виплачують, зокрема, допомогу для осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку (абзац сьомий п. 1 частини першої т.. 4 Закону про ЄСВ).

Нарахування та сплата єдиного внеску за таких осіб здійснюються за рахунок коштів державного бюджету відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу (абзац третій п. 1 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ).

Базою нарахування єдиного внеску в зазначеному випадку є, зокрема, суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини.

При цьому Закон про ЄСВ не містить норм щодо звільнення від сплати єдиного внеску фізичних осіб — підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування та одночасно отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народ­женні дитини.

Оскільки такою особою відповідно до Закону № 755 не припинено підприємницьку діяльність, то така особа продовжує перебувати на обліку в контролюючих органах як фізична особа — підприємець і відповідно зобов’язана своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та подавати звітність з єдиного внеску за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, визначеними законодавством (частина друга ст. 6 Закону про ЄСВ).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 ст. 9 цього Закону).

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування), за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску, подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загально­обов’яз­кового державного соціального страхування, інших відомостей, передбачених Законом про ЄСВ, фізичні особи — підприємці несуть фінансову згідно зі т.. 25 цього Закону та адміністративну відповідальність згідно зі т.. 1651 КпАП.

Смілянська ОДПІ

Який порядок оподаткування ПДФО іноземних доходів

Відповідно до підпунктів 170.11.1 та 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ.

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Згідно з п. 13.3 ст. 13 ПКУ доходи, отримані фізичною особою - резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом 13.4 ст. 13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.

Відповідно до п. 13.5 ст. 13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа - резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених цих податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.   У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

Смілянська ОДПІ

Які документи крім податкової декларації про майновий стан і доходи має надати платник податку до територіального органу Міндоходів України, щоб скористатися правом на нарахування податкової знижки щодо суми коштів, сплачених за навчання?

Відповідно до ст. 166 Податкового кодексу платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено п. 166.3 ст. 166 цього Кодексу. До зазначеного переліку включається сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати.

Згідно з пп. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно, наступного за звітним податкового року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинні відображатися вартість таких товарів (робіт, послуг) та строк їх продажу (виконання, надання).

Оригінали зазначених документів не надсилаються до територіального органу Міндоходів України, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Податковим кодексом.

На вимогу територіального органу Міндоходів України та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (пп. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу).

Отже, фізична особа, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання, на вимогу територіального органу Міндоходів України крім декларації про майновий стан і доходи надає: відповідні платіжні та розрахункові документи, зокрема квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери; договір з навчальним закладом; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення) тощо.

Для прискорення проведення податковим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до податкового органу копії таких документів.

Смілянська ОДПІ

Який строк сплати єдиного внеску фізичними особами — підприємцями?

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ платниками єдиного внеску є фізичні особи — підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Платники єдиного внеску, зазначені у п. 4 частини першої ст. 4 цього Закону, зокрема фізичні особи — підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону про ЄСВ).

Згідно з пп. 4.6.2 п. 4.6 розділу четвертого Інструкції № 21-5 платники єдиного внеску, визначені пп. 2.1.3 п. 2.1 розділу другого цієї Інструкції (фізичні особи — підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування), можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу у розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, враховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Зазначена категорія платників самостійно обчислює для себе суму єдиного внеску, яка не може бути менше мінімального страхового внеску на місяць (пп. 4.6.1 п. 4.6 розділу четвертого Інструкції № 21-5).

Смілянська ОДПІ

Куди подавати декларацію про майновий стан і доходи громадянам – переселенцям

Згідно з ст. 67 Конституції України кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Таким чином, платник податку, який відповідно до норм чинного законодавства зобов’язаний (має право) подати декларацію, у тому числі з метою реалізації права на податкову знижку, повинен подати Декларацію за податковою адресою (за місцем реєстрації).

Пунктом 45.1 ст. 45 ПКУ встановлено, що податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

При цьому платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

У зв’язку з ситуацією, яка склалася у Донецькій та Луганській областях функціональні обов’язки з обслуговування громадян-переселенців покладаються у межах компетенції на територіальні органи, які знаходяться на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Нагадуємо, що процедуру та порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та перелік необхідних для цього документів передбачено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1382).

Разом з цим, п.70.7 ст 70 ПКУ передбачено, що фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, фізичні особи – платники податків зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних шляхом подання заяви за формою № 5ДР.

Платник податку – переселенець, який вніс відомості про зміну місця проживання, відповідно до Закону № 1382, подає Декларацію до контролюючого органу за місцем його реєстрації, як тимчасового переселенця за умови подання заяви за формою № 5ДР.

Смілянська ОДПІ

Виготовлення пластикових карток для виплати заробітної плати працівникам – додаткове благо чи ні

Відповідно до статті  24 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» за особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов’язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

Законом України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що платіжна картка є власністю емітента (банку) і надається клієнту відповідно до умов договору.

Банк, який випускає платіжні картки, як правило, отримує плату за їх випуск та обслуговування. Якщо за умовами договору такі витрати бере на себе підприємство – роботодавець, то виникає питання про оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі за текстом – ПКУ) встановлено, що додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ).

До бази оподаткування включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах (підпункт «а» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПКУ).

Враховуючи вищезазначене, у разі, якщо умовами трудового договору передбачено надання працівнику в безоплатне користування платіжної картки, то у підприємства відсутні правові підстави для оподаткування послуг банку за виготовлення та обслуговування платіжних карток для виплати заробітної плати.

Якщо умовами трудового договору не передбачено надання працівникам платіжних карток у безоплатне користування, то плата за обслуговування та випуск платіжних карток буде додатковим благом такого працівника з відповідним оподаткуванням.

Смілянська ОДПІ

Четвер, 22 березня 2018, 14:30

Новації для платників податків

Кабінетом Міністрів України затверджено Постанову від 21 лютого 2018 р. № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Докладніше ознайомитися з документом можна за посиланням: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-zatverdzhennya-poryadkiv-z-pitan-75

Декларування доходів, якщо протягом звітного року змінили прізвище

Смілянська ОДПІ області звертає увагу громадян, що при заповненні декларації про майновий стан та доходи (далі – Декларація) у рядку 3 згідно з даними паспорта вказуються прізвище, ім’я, по батькові платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).

У разі якщо протягом звітного періоду, за який здійснюється декларування, або у наступному за ним році платник ПДФО змінив прізвище (ім’я, по батькові), у рядку 3 слід зазначити спочатку нове прізвище (ім’я, по батькові), а в дужках – попереднє прізвище (ім’я, по батькові).

Нагадуємо, що з 01.01.2018 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859», яким внесені зміни до форми Декларації та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859.

Отже, фізичні особи, які відповідно до норм Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) зобов’язані та/або мають право подати Декларацію, починаючи з 1 січня 2018 року повинні звітувати за новою формою Декларації.

Податкові зобов’язання з ПДФО та з військового збору, зазначені в поданій річній Декларації, фізичні особи зобов’язані сплатити самостійно до 1 серпня 2018 року – це визначено п.179.7 ст.179 ПКУ.

Смілянська ОДПІ

Дохід від продажу рухомого майна фізособою: коли оподатковується, а коли — ні

 Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна визначено ст. 173 Податкового кодексу.

Так, дохід фізичної особи від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда не підлягає оподаткуванню.

Якщо фізична особа продавала або обмінювала протягом 2017 р. два та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, то сума отриманого доходу підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 5 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.

Фізична особа зобов'язана відобразити дохід від такого відчуження у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається до органу фіскальної служби за місцем реєстрації (паспортними даними). Граничний строк подання річної податкової декларації для такої фізичної особи — до 01.05.2018 р.

Крім того, фізична особа зобов'язана самостійно до 01.08.2018 р., що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи.

Смілянська ОДПІ

Змінено порядок відкриття/закриття рахунків у Казначействі

У Мін’юсті України 05.02.2018 р. за № 229/31681 зареєстровано наказ Мінфіну України, яким затверджено зміни до Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України.

Змінами, зокрема, визначено, що рахунки із спеціальним режимом використання — рахунки, які відкриваються в Казначействі та його органах підприємствам, установам, організаціям для проведення розрахунків з надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, з погашення заборгованості перед державним бюджетом, з повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (Верховною Радою Автономної Республіки Крим, міськими радами) або під державні (місцеві) гарантії, з електронного адміністрування податків, для сплати заборгованості за електроенергію, для зарахування депозитних коштів та небюджетні рахунки розпорядників бюджетних коштів.

Водночас передбачено, що на підставі поданих управліннями (відділеннями) Казначейства переліків надходжень державного/місцевих бюджетів, що справляються/не справляються на відповідних територіях, головні управління Казначейства розблоковують/заблоковують рахунки за тими надходженнями, що справляються/не справляються на відповідних територіях.

Казначейство та головні управління Казначейства формують справи з юридичного оформлення рахунків на відповідні структурні підрозділи, які містять службові записки щодо відкриття/закриття бюджетних рахунків за надходженнями (додаток 4 до вищезазначеного Порядку), зразки підписів посадових осіб, яким надано право підпису на платіжних, розрахункових та інших розпорядчих документах (додаток 5 до цього Порядку), завірені відповідно Головою (заступником Голови) Казначейства або керівником (заступником керівника) відповідного Головного управління Казначейства.

Наказ набирає чинності з дня опублікування, крім пунктів 2, 4 Змін, затверджених цим наказом, які набирають чинності з 01.07.2018 р.

Смілянська ОДПІ

Кампанія Декларування 2018

В Смілянській ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області триває кампанії декларування громадянами доходів, отриманих в 2017 році.

Декларування – це важливий процес, який поєднує інтереси держави і суспільства, тому фахівцями податкової інспекції були проведені семінари для платників податку, сеанси телефонного зв’язку «гаряча лінія» по роз’ясненню  актуальних питань щодо заповнення декларацій, сплати податку або отримання податкового кредиту. Також, до кампанії активно залучалися поважні люди Смілянського, Городищенського, Кам’янського, Корсунь-Шевченківського, Шполянського регіонів такі, як:

- Мотузенко Олександр Олексійович  – заслужений майстер спорту  СРСР, срібний призер олемпіади в Сеулі, 5 – кратний чемпіон світу;

- Портянко Василь  Петрович – депутат  Смілянської міської ради та ФОП;

- Зозуля Олексій Миколайович  – депутат Смілянської районної ради та ФОП;

- Гладишенко Володимир  Андрійович  – депутат  5 скликань  Корсунь- Шевченківської районної ради;

- Заболотній  Валерій  Іванович  – голова  Корсунь-Шевченківської районної ради;

-  Гайдай  Олександр  Васильович  - мер міста Корсунь-Шевченківського;

-  Франчук  Роман Іванович  - керівник  Ф/Г «ЛНЗ – АГРО»;

- Чайка Віктор Миколайович  – старший офіцер мобілізованого відділу  Шполянського  РВК;

- Мальчик  Павло Олексійович – ФОП міста Шполи

-  Халудрова Алла Миколаївна – депутат  Кам’янської міської ради;

- Шульга Тетяна Олександрівна  – перший заступник голови РДА;

- Лупашка Олександра Вікторовича  - депутата обласної ради від Городищенського району.

- Конверцев Аркадій Григорович -  майстер спорту з дзюдо, багато разовий чемпіон України, Европи та призер чемпіонатів світу, керівник КП ФОСК «Атлант»

Потрібно відзначити, що свідомих платників податків стає дедалі більше, а деклараційна кампанія з кожним роком проходить дедалі активніше. Так, станом на 20.03. 2018 року подано 316 декларацій про майновий стан і доходи на суму задекларованого  доходу 17 млн. 662 тис. грн.

Смілянська ОДПІ

Неприбуткова організація виплачує дохід нерезиденту: чи утримується податок на доходи нерезидента такою неприбутковою організацією?

Смілянська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок на прибуток (далі – податок) з таких доходів, зазначених у п.п.141.4.1 п.141.4 ст.141 ПКУ, за ставкою у розмірі 15% (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п.141.4 ст.141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного, зокрема в п.141.4 ст.141 ПКУ, покладається на платників податку – резидентів, які здійснюють відповідні виплати (п.137.3 ст.137 ПКУ).

Отже, при виплаті доходу нерезиденту неприбутковою організацією на таку неприбуткову організацію покладено зобов’язання з утримання податку з доходів нерезидента, який перераховується до бюджету.

Відповідно до п.46.2 ст.46 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №469) (далі – Звіт).

Разом зі Звітом неприбуткові організації, які утримують та вносять до бюджету податок на доходи нерезидентів, мають надати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467).

Смілянська ОДПІ

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 3 з 136