joomla template

Меню користувача

Інформує податкова інспекція

Приватні підприємці при заповненні декларацій платників єдиного податку третьої групи допускають помилки, які можуть привести до донарахування податкового зобов’язання та застосування штрафних санкцій  під час проведення камеральних перевірок контролюючими органами.

Так, поширеною помилкою є подання декларацій, в яких невірно зазначається звітний податковий період, за який подається податкова декларація.

Наприклад, якщо фізична особа - підприємець платник єдиного податку третьої групи (ставка 5%) подає декларацію за місяць, а не за квартал, як це визначено п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України, то така декларація не вважається поданою, оскільки не відповідає звітному періоду.

Слід зазначити, що податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пп. 296.5 і 296.6 ст. 296 ПКУ (п.296.7 ст. 296 ПКУ).

Якщо при поданні наступної декларації платник єдиного податку в рядку «13» розділу VI Декларації визначає суму єдиного податку нарахованого за попередній звітний період (визначеної в декларації за місяць), це призводить до заниження суми податкового зобов’язання по єдиному податку, оскільки попередня декларація не вважається поданою.

В зв’язку з чим, під час проведення камеральної перевірки декларації контролюючим органом буде встановлено порушення п. 293.3 ст.293 та
п. 296.7 ст.296 ПКУ, донараховано податкове зобов’язання та застосовано штрафні санкції.

З метою уникнення випадків неврахування контролюючим органом податкової звітності, слід уважно перевіряти правильність заповнення всіх обов’язкових реквізитів декларації.

Смілянська ОДПІ

Первинні документи для платників податків

Відповідно до пп. 5 та 6 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та /або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у випадках, визначених Законом № 265, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) з додержанням встановленого порядку її ведення, забезпечувати зберігання використаних КОРО протягом трьох років після їх закінчення.

Згідно з п. 3 розд. І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення № 148), оприбуткування готівки – проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат.

Разом з тим, п. 11 розд. ІІ Положення № 148 визначено, що оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств/відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги/застосуванням РРО та КОРО (у разі застосування КОРО без застосування РРО), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів/фіскальних звітних чеків (або даних розрахункових квитанцій).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання –

з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності. (п. 44.3 ст. 44 ПКУ).

За незбереження первинних документів до платників податку можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПКУ, зокрема незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів (у тому числі КОРО), бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись у Загальнодоступному  інформаційно – довідковому ресурсі (категорія: 109.20.).

Смілянська ОДПІ

Нерухомість, що не оподатковується

Платниками податку на нерухомість є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (ст. 266 Податкового кодексу).

При цьому законодавчо визначено види будівель (споруд), які не є об’єктом оподаткування, до яких віднесено:

  • об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також створених ними організацій, які повністю утримуються за рахунок державного чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
  • об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;
  • будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств. При цьому необхідно мати на увазі, що такі будівлі повинні використовуватись за призначенням;
  • будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
  • об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств;
  • об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;
  • будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;
  • об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, що знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій;
  • об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
  • об’єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України.

У разі виключення установ та організацій, об’єкти нежитлової нерухомості яких не оподатковуються, з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому відбулося виключення із зазначеного Реєстру.

Смілянська ОДПІ

Надання адміністративних послуг Смілянською ОДПІ

Надання адміністративних послуг є одним з найважливіших завдань у взаємовідносинах податкових органів Державної фіскальної служби з платниками податків.

За січень-квітень 2018 року Центрами обслуговування платників Смілянської ОДПІ (далі - ЦОП) було надано  12 122  адміністративних послуг.

У зазначеному періоді видано 5 104 довідки про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків.

Видано довідок 4797 довідок з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків

Видано довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються органами Державної фіскальної служби України  158  платникам.

За реєстрацією реєстраторів розрахункових операцій,  книг обліку розрахункових операцій, розрахункових книжок до ЦОП звернулося 667 суб’єктів підприємницької діяльності.

Стати платниками єдиного податку виявили бажання 390 суб`єктів підприємницької діяльності; надано 331  послуг з реєстрації  книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платників єдиного податку.

Співробітниками ЦОП протягом січня-квітня 2018 року надано 3575 консультацій з питань податкового законодавства, отримано та відпрацьовано 3 261 одиниці вхідної кореспонденції, прийнято та внесено до бази даних  25 325  форми податкової звітності.

 

Смілянська ОДПІ

Права громадян, передбачені ЗУ «Про доступ до публічної інформації»

Смілянська ОДПІ в рамках правопросвітницького проекту «Я маю право!» наводить роз’яснення щодо Закону Украни «Про доступ до публічної інформації»

Відповідно до статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на отримання публічної інформації може бути поданий:

- на поштову адресу: 20702, м. Сміла, вул. Незалежності, 76;

- *на електронну адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду ;

- факсом: (04733) 4-25-65;

- телефоном: (04733)2-09-53.

Також запит на отримання публічної інформації може бути поданий запитувачем під час особистого відвідування Смілянської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області.

Згідно з Законом України «Про доступ до публічної інформації», відповідь на інформаційний запит має бути надано не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду запиту може бути продовжено до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитувач має право оскаржити:

1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;

2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;

3) ненадання відповіді на запит на інформацію;

4) надання недостовірної або неповної інформації;

5) несвоєчасне надання інформації;

6) невиконання розпорядниками обов’язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;

7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Надання інформації щодо реєстрації вхідної кореспонденції звернень громадян, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, арбітражних керуючих та запитів на отримання публічної інформації здійснюється відділом обліку звернень громадян та  організації доступу до публічної інформації Відділ обслуговування платників у робочі дні за графіком:

- понеділок – четвер з 900 до 1300 та з 1345 до 1800,  п’ятниця з 900 до 1300 та з 1345 до 1645 за телефоном: (04733) 2-09-53.

Смілянська ОДПІ

П'ятниця, 27 квітня 2018, 11:33

Cтавка податку для спадщини

Cтавка податку для спадщини

Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходу, отриманого фізичною особою в результаті прийняття нею у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, визначено ст. 174 Податкового кодексу.

Згідно з пп. «б» пп. 174.2.1 п. 174.2 цієї статті вартість нерухомого майна, що успадковується особою, яка є інвалідом I групи, оподатковується за нульовою ставкою податку.

При цьому доходи, що згідно з розділом IV Податкового кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, звільняються від оподаткування військовим збором.

Отже, вартість земельної ділянки та частини житлового будинку, що успадковані спадкоємцем-резидентом, який є інвалідом I групи, від спадкодавця-резидента (незалежно від ступеня їх споріднення), оподатковується податком та військовим збором за нульовою ставкою.

Зазначимо, якщо платник податку отримував доходи у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розділу IV Податкового кодексу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 цього Кодексу, та у разі відсутності інших доходів, з якими Податковий кодекс пов’язує обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі — декларація), обов’язок спадкоємця щодо подання декларації вважається виконаним і вона не подається.

Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку та військового збору до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Крім того, на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу (пп. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу).

Смілянська ОДПІ

В Смілянській ОДПІ відбулася всеукраїнська акція  “За чисте довкілля”

Щороку протягом квітня-травня проводиться всеукраїнська акція  “За чисте довкілля”, яка була започаткована розпорядженням Кабінету Міністрів України у 2010 році.

Цього року, вже за доброю традицією, до працівників  Смілянської ОДПІ на чолі  з начальником Анатолієм Мовчаном долучився Територіальний центр соціального обслуговування Смілянського району на чолі з директором Галиною Кравченко. Працівники установ з ентузіазмом прийняли участь у всеукраїнській акції “За чисте довкілля”, завдяки чому прибрано приміщення ОДПІ та  впорядковано прилеглі до приміщень території.

Проведення таких заходів підкреслює цінність природних багатств, їх охорону та збереження. Адже, від стану навколишнього середовища залежить наше здоров’я та здоров’я майбутнього покоління. Тому працівниками ОДПІ проведено ще й озеленення території, висаджено кущі троянд, бузку та ялинки.

Сподіваємось, що і кожен із Вас прийме активну участь у проведенні  днів упорядкування територій населених пунктів та  своєю сумлінною працею внесе посильний вклад в загальну справу, поліпшить та створить умови сприятливі для життєдіяльності усіх мешканців та гостей м. Сміла. Всі ми повинні розуміти, що обличчя міст, де ми живемо, залежить тільки від нас самих та від нашої поваги до самих себе і до свого рідного краю.

Смілянська ОДПІ

До уваги суб’єктів господарювання, що здійснюють торгівлю пальним

Смілянська ОДПІ повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 19.02.2018 №288 (далі – Наказ №288), внесено зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі – Положення №13).

Так, внесені зміни щодо обов’язку суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг, а також операції з прийняття готівки для подальшого її переказу, проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Крім того, передбачено застосування до вказаних суб’єктів господарювання фінансових санкцій у розмірі п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян при проведенні розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Враховуючи викладене, передбачено доповнення переліку обов’язкових реквізитів фіскального касового чека на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів (розділи II та III до положення №13) новим реквізитом: «код товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством)».

Також зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД передбачається, як додатковий реквізит чека, у фіскальному касовому чеку за операціями приймання та переказу готівкових коштів через програмно-технічні комплекси самообслуговування, якщо переказ призначений для оплати товарів (послуг), що придбаваються, а також якщо це передбачено правилами отримувача коштів.

Відповідні зміни також внесено у форму касових чеків РРО, які наведено у додатках 1, 2 та 5 до Положення №13.

Наказ №288 набрав чинності з дня опублікування – 06.04.2018 року.

Більш детально про це йдеться у листі ДФС України від 11.04.2018 №10857/7/99-99-14-05-01-17 «Про організацію роботи».

Смілянська ОДПІ

Чи можливе перенесення строку подання декларації

У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію (пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу).

Підпунктом 170.11.2 цього пункту передбачено, що у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 Податкового кодексу).

Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку (пп. 170.11.3 п. 170.11 ст. 170 Кодексу):

  • податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;
  • поштові податки;
  • податки на реалізацію (продаж);
  • інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Сума податку з іноземного доходу платника податку — резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника відповідно до законодавства України (пп. 170.11.4 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу).

Водночас абзацом другим пп. 170.11.2 цього пункту передбачено, що у разі відсутності у платника податку підтвердних документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 Кодексу, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, що настає за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену Податковим кодексом та іншими законами.

Отже, у разі відсутності від державного органу країни, де отримується іноземний дохід (прибуток), уповноваженого справляти податок, довідки про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування, платник податків може подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, що настає за звітним.

Смілянська ОДПІ

 

З початку року на сьогодні до місцевих бюджетів Черкаської області надійшло 1,528 млрд.грн. податків, що на 32 млн.грн. більше, ніж за чотири місяці минулого року.

Найзначніші находження – від податку на доходи фізичних осіб – 941 млн.грн. Частка надходжень від ПДФО становить 61,6 відс. у надходженнях до місцевих бюджетів Черкаської області.

Другий за обсягом надходжень платіж до місцевих бюджетів – єдиний податок, якого перераховано 273,3 млн.грн. – на 9 млн.грн. більше, ніж торік за чотири місяці.

Земельного податку та орендної плати за землю перераховано в сумі 194 млн.грн.

Також надійшло 19 млн.грн. податку на нерухоме майно і 1,2 млн.грн. транспортного податку. Частка податку на майно (складається з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, земельного та транспортного податку) у місцевих бюджетах Черкаської області становить 14 відс.

Головне управління ДФС у Черкаській області дякує платникам області за відповідальне ставлення до сплати податків і вклад у розвиток регіону.

За чотири місяці п.р. очікується збір до державного бюджету у сумі понад 1,3 млрд. грн. податків, до місцевих надійде 1,8 млрд.грн. Надходження єдиного внеску сягнуть понад 1,3 мільярди гривень.

Підприємці – платники єдиного податку сплатили до місцевих бюджетів 238,5 млн.грн.

До місцевих бюджетів Черкаської області надійшло за три звітні місяці п.р. 238,5 млн.грн. єдиного податку. Темп росту надходжень з єдиного податку становить 117,7 відс. Частка податку у доходах місцевих бюджетів становить 18,1 відсоток та 10 відс – у доходах зведеного.

27,1 млн.грн. з загальної суми сплаченого єдиного податку становлять надходження від юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи; 69,7 млн.грн. – надходження від сільськогосподарських товаровиробників (четверта група). Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку цього року сплатили 141,7 млн.грн. Їхня частка у загальних надходженнях цього податку становить 59 відс.

Цього року платники єдиного податку перерахували на 36 млн.грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року (у січні – березні 2017 року надходження становили 202,6 млн. грн.).

На сьогодні спрощену систему оподаткування застосовує 39172 платників. Порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість зареєстрованих платників єдиного податку збільшилась на 1,2 тис. осіб. Кількість платників єдиного податку, що обрали першу групу спрощеної системи оподаткування становить 6654 особи (або 17 відс.); другу групу – 15983 особи (або 41 відс.); третю групу складають 11582 фізичні особи – підприємці та 3377 юридичні особи (38,2 відс.). Четверта група – це 1576 підприємств.

Очікувані надходження єдиного податку за чотири місяці – 305,55 млн.грн., темп 116 відс.

Нагадуємо, що 19 квітня останній день сплати єдиного внеску фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування та платниками єдиного податку, самозайнятими особами і членами фермерських господарств.

За новаціями щодо нарахування та сплати єдиного внеску у 2018 році, які діють з 1 січня 2018 року та визначені  Законами України від 03.10.2017 №2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» і від 07.12.2017 №2246-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік»:

сплачують з 1 січня 2018 року внесок на загальних підставах – не менше 819,06 грн. на місяць ФОП віднесені до першої групи платників єдиного податку;

зобов’язані стати на облік в ДФС та сплачувати єдиний внесок за себе не менше мінімального члени фермерського господарства;

максимальна величина бази нарахування єдиного внеску становить 15 розмірів мінімальної заробітної плати і цього року дорівнює 55845 грн.;

термін сплати єдиного внеску фізичними особами – підприємцями, самозайнятими особами та членами фермерського господарства – щокварталу по строку 19 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Чи втрачається право на соціальну відпустку, якщо її не використано своєчасно

- Згідно зі ст. 19 Закону України «Про відпустки» одинокій матері щорічно надається додаткова соціальна відпустка.

- Відповідно до частини першої ст. 24 зазначеного Закону в разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

- Чинним законодавством не передбачено терміну давності, після якого працівник утрачає право на додаткову соціальну відпустку. Якщо він з якихось причин не скористався своїм правом на неї за попередній рік чи за кілька років, то має право використати її, а в разі звільнення (незалежно від підстав) йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні цієї відпустки.

- Виплату грошової компенсації за таку відпустку передбачено виключно під час звільнення працівника.

- У разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.

- За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.

- Особам віком до вісімнадцяти років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.

- У разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, виплачується спадкоємцям.

Смілянська ОДПІ

 Коли виконувана робота є сумісництвом, а коли — ні

Пунктом 11 додатка до Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого наказом Мінпраці України, Мінюсту України, Мінфіну України від 28.06.93 р. № 43 (далі — наказ), встановлено, що не є сумісництвом інша робота, яка виконується в тому разі, коли на основній роботі працівник працює неповний робочий день і відповідно до цього отримує неповний оклад (ставку), якщо оплата його праці по основній та іншій роботі не перевищує повного окладу (ставки) за основним місцем роботи.

Тобто якщо оклад працівника за основним місцем роботи, наприклад, становить 7 000 грн, а за іншим місцем роботи 2 500 грн і він працює на 0,5 ставки і за основним, і за іншим місцем роботи, нарахована йому заробітна плата за основним місцем роботи становитиме 3500 грн, а за іншим — 1862 грн (1 250 грн + 612 грн). Оскільки оплата його праці за основною та іншою роботою не перевищує повного окладу за основним місцем роботи, то зазначена робота не є сумісництвом згідно з вищеназваним пунктом наказу.

Якщо оклад працівника за основним місцем роботи, наприклад, становить 3 500 грн, а за іншим місцем роботи 2 500 грн і він працює на 0,5 ставки і за основним, і за іншим місцем роботи, нарахована йому заробітна плата за основним місцем роботи становитиме 1 862 грн і за іншим — 1 862 грн (1 250 грн + 612 грн). Оскільки оплата його праці за основною та іншою роботою перевищує повний оклад за основним місцем роботи, то зазначена робота є сумісництвом.

Смілянська ОДПІ

Деклараційна кампанія – 2018: поточні підсумки, основні випадки подання декларації та квітневий інтенсив

Останній місяць кампанії декларування доходів, одержаних протягом 2017 року!

Граничний термін подання декларації про майновий стан і доходи за минулий рік для громадян, які зобов’язані декларувати доходи та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність 2 травня і громадян для реалізації права на податкову знижку за 2017 рік до 31 грудня.

Форма декларації про майновий стан і доходи, яку слід використовувати, затверджена наказом Міністерства фінансів України  від 06.06.2017  №556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 2 жовтня 2015 року №859».  Зразки заповнення декларації можна переглянути (завантажити) за посиланням: goo.gl/AZWCVm

Декларацію про майновий стан і доходи платники податків подають до державної податкової інспекції за місцем своєї податкової адреси (реєстрації).

При декларуванні доходів застосовуються норми та ставки податку на доходи фізичних осіб, які діють на останній день звітного податкового періоду, тобто на 31 грудня 2017 року.

Подати декларацію можна особисто або за допомогою уповноваженої особи; поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення – не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання декларації; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису (не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк її подання).

За інформацією управління податків і зборів з фізичних осіб головного управління ДФС у Черкаській області державні податкові інспекції області отримали і обробили 11057 декларацій про майновий стан і доходи за 2017 рік. 2 з них склали нерезиденти та 2887 – громадяни, які торік отримали доходи від продажу сільськогосподарської продукції.

Загальна сума задекларованих доходів за минулий рік склала 351,4 млн. гривень. До сплати за поданими деклараціями підлягає 16,3 млн. гривень податку на доходи фізичних осіб та 2,5 млн.грн. військового збору. Податкова знижка до повернення склала 3,43 млн. гривень.

Також, задекларували понадмільйонні статки 6 жителів області.

Порівняно з даними минулорічної деклараційної кампанії станом на 1 квітня на 1988 збільшилась кількість поданих декларацій та на 37 мільйонів гривень більша за минулорічну сума задекларованого до сплати ПДФО. Минулого року про понадмільйонні доходи поінформували 8 осіб та податкової знижки до повернення було заявлено в сумі 2,3 млн.грн.

На нещодавньому семінарі для платників начальник відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування ДПІ у м.Черкасах управління податків і зборів з фізичних осіб головного управління ДФС у Черкаській області Віталій Лушников закликав декларантів активізуватися, адже до настання граничного терміну подання декларації залишилось небагато часу. До 2 травня очікується отримати і обробити близько 26 тисяч декларацій.

Віталій Лушников запросив декларантів взяти участь у тематичному семінарі -  інтенсиві, який відбудеться 23 квітня. На семінарі заплановано висвітлити основні помилки при складанні декларацій та як їх виправити; особливості декларування податкової знижки за 2017 рік. Також профільні фахівці головного управління нададуть відповіді на всі запитання декларантів і допомогу щодо заповнення декларації.  Місце проведення семінару: актова зала будівлі головного управління ДФС у Черкаській області (м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, другий поверх). Питання для висвітлення та пропозиції можна надсилати на адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Він нагадав і про основні випадки подання декларації про майновий стан і доходи  та випадки, коли декларація не подається.

Так, обов’язок щодо подання податкової декларації виникає при отриманні протягом звітного (податкового) року доходів:

- від провадження господарської діяльності, отриманих фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування);

- від провадження незалежної професійної діяльності;

- від особи, яка не є податковим агентом, крім випадків прямо передбачених Податковим кодексом України;

- у вигляді окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати податковими агентами, але не є звільненими від оподаткування;

- у вигляді іноземних доходів;

- від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування);

- у вигляді суми заборгованості за укладеним платником податків цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує за 2017 рік 800 грн., крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II Податкового кодексу України;

- у вигляді інвестиційного прибутку від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах;

- у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з IV розділом Податкового кодексу України;

- у вигляді частини доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.ст. 172 - 173 Кодексу;

- у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує у 2017 році 800 грн.;

- від продажу власної продукції тваринництва груп 1 - 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, якщо їх сума сукупно за 2017 рік перевищує 160000 грн.;

- отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, більших ніж встановлені Земельним кодексом України, та за умови реалізації такої продукції іншим фізичним особам;

- у разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника - фізичної чи юридичної особи, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом 2017 року перевищує 2240 грн.;

- у вигляді благодійної допомоги на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України, та яка надається згідно з п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року перевищує 1600000грн.;

- з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи, що отримуються іноземцем, який у звітному (податковому) році набув статусу резидента України.

Відповідно до п. 179.2. ст. 179 Податкового кодексу України обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:

- від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених IV розділом Кодексу;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до IV розділом Кодексу;

- у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок.

Смілянська ОДПІ

Адміністративні послуги Смілянської ОДПІ

Фахівцями Центрів обслуговування платників Смілянської ОДПІ протягом січня-березня п.р. видано, зокрема, 4111 номерів облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, видано 4286 довідок з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, 435 витягів з реєстру  платників єдиного податку, зареєстровано 272 книг обліку доходів  книг обліку доходів і витрат платникам єдиного податку, зареєстровано 268 платників єдиного податку, видано 114 довідок про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються органами ДФС, зареєстровано 35  реєстраторів розрахункових операцій, 446 книг обліку розрахункових операцій та 9 розрахункових книжок. Видано 15 довідок про сплату податку на доходи фізичних осіб платникам-резидентам, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання та 61 довідок – про підтвердження статусу податкового резидента України.

Загалом, з початку року платники отримали 10 052 адміністративних послуг.

Також, платникам надаються консультативні та інформаційні послуги щодо нарахування та сплати податків, порядку заповнення податкових декларацій та розрахунків, платіжних документів на перерахування належних податків і зборів до бюджетів,  користування електронними сервісами ДФС

Для зручності відвідувачів розміщена тематична друкована продукція, оформлені інформаційні стенди, що містять зразки заповнення заяв, декларацій та інших документів.

А також, доводимо до відома платникам податків, що Центрами обслуговування платників Смілянської ОДПІ надаються такі адміністративні послуги:

- прийом та реєстрацію вхідної кореспонденції, що надходить від суб’єктів господарювання юридичних та фізичних осіб, громадян;

- приймання звітності;

- надання консультацій суб’єктам звернень;

- видачу електронного цифрового підпису;

- видачу картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;

- реєстрацію платника єдиного податку;

- надання витягу з реєстру платників єдиного податку;

- реєстрацію книг обліку доходів та витрат для фізичних осіб – підприємців;

- видачу довідки про подану податкову декларацію про майновий стан та доходи;

- видачу довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються органами доходів і зборів;

- реєстрацію реєстратора розрахункових операцій;

- реєстрацію книг обліку розрахункових операцій;

- інші.

Смілянська ОДПІ

Інформація про результати роботи відділу внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Черкаській області за 1 квартал

За січень – березень відділом проведено 255 профілактичних заходів з упередження вчинення посадовими особами ДФС області та митниці корупційних правопорушень.

Розглянуто 17 звернень юридичних і фізичних осіб на можливі неправомірні дії посадових осіб ДФС області та проведено 25 службових перевірок. Як результат, двом посадовим особам винесено офіційні застереження, а по п’яти – матеріали направлені органам прокуратури  для надання правових висновків діям працівників та прийняття відповідних рішень.

За результатами розгляду матеріалів перевірок відділу внутрішньої безпеки відкрито 4 кримінальних провадження, з яких 3 – відносно співробітників ДФС у Черкаській області щодо вчинення ними кримінальних проступків, одне – за фактом вимагання службовою особою юридичної особи приватного права неправомірної вигоди від працівника головного управління ДФС у Черкаській області, триває досудове слідство.

З метою недопущення проникнення до органів ДФС осіб, які раніше були засуджені за скоєння корисливих злочинів, притягнуті до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, осіб, які підтримують зв’язки із злочинними угрупованнями або не відповідають встановленим кваліфікаційним вимогам, проведено перевірки 29 кандидатів на посади в органи  ДФС  області.

Задля забезпечення безпеки діяльності працівників структурних підрозділів ДФС в області проведено 7 перевірок пропускного режиму та 9 навчальних заходів по охороні службових приміщень.

Робота з упередження і виявлення кримінальних та адміністративних корупційних правопорушень в органах ДФС області та митниці продовжується.

Смілянська ОДПІ


Податкові пільги для багатодітних батьків

Головне управління ДФС у Черкаській області в рамках правопросвітницького проекту «Я маю право!» наводить роз’яснення для багатодітних батьків.

1. Батьки трьох і більше неповнолітніх дітей мають пільги з земельного податку: відповідь із ЗІР, категорія 112.04 + приклад

Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб наведено в ст. 281 Податкового кодексу України. Так, згідно з п. 281.1 ст. 281 Кодексу серед інших від сплати земельного податку звільняються фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років. Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

У пільговика є декілька ділянок одного виду використання – як щодо пільги? –За нормами Податкового кодексу України (п. 281.4 ст. 281) якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то їй слід самостійно обрати земельну ділянку для застосування пільги та до 1 травня поточного року обов’язково подати письмову заяву (довільної форми) про обрання/зміну земельної ділянки до ДФС за місцем знаходження земельної ділянки. Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

Приклад 1: Жінка, яка виховує трьох неповнолітніх дітей, має у власності земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства розміром 2 га, земельну ділянку під житловим будинком у с. Мошни Черкаської області розміром 0,21 га та ділянку для ведення дачного будівництва розміром – 0,10 га. За нормами Податкового кодексу така жінка має право на пільгу за всіма видами земельних ділянок, які знаходяться у її власності до моменту виповнення 18 років одним з трьох дітей. Для реалізації права на пільгу їй слід звернутися до ДФС за місцем знаходження земельної ділянки, подати заяву про право на пільгу (в довільній формі) та надати підтвердні документи (свідоцтво про народження дітей).

2. За яких умов не оподатковується вартість автомобіля, наданого багатодітній родині місцевою радою: відповідь із ЗІР, категорія 103.04

Відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом.

Згідно з ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону, і до їхньої компетенції відноситься, зокрема, затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування.   Відповідно до положень статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема щодо вирішення відповідно до законодавства питань про надання пільг і допомоги, пов’язаних з охороною материнства і дитинства.

Отже, якщо органом місцевого самоврядування (сільською, селищною, міською радою) на виконання наданих їй Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноважень затверджується програма соціально - економічного розвитку чи цільова програма з інших питань місцевого самоврядування, в якій передбачено надання матеріальної допомоги багатодітній сім’ї для забезпечення її автомобілем за рахунок коштів місцевого бюджету, то вартість такого автомобіля не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб на підставі п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України. Якщо ні (програму не затверджено, відповідне рішення ради про надання допомоги за рахунок коштів місцевого бюджету відсутнє) – вартість автомобіля оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.

3. За яких умов батьки, які утримують двох і більше неповнолітніх дітей мають право на використання пільг з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – відповідь із ЗІР, категорія 103.08.02

Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України будь – який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, що у 2018 році складає 881 гривню.  Платник, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відс. у розрахунку на кожну таку дитину (п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ), тобто у 2018 році – в розмірі 881 гривні за умови дотримання процедур, зазначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу та надання відповідних підтверджуючих документів. У 2018 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить – 2470 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1762 грн. х 1,4).   При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків визначається як добуток суми у 2470 грн. та відповідної кількості дітей. Платник податку, який бажає використовувати право на застосування податкової соціальної пільги і збільшеної розрахункової межі доходу, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи. Правила подання документів для отримання (застосування) податкової соціальної пільги визначено Порядком подання документів для застосування податкової соціальної пільги, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1227: goo.gl/xAdMuo

Приклад: Чоловіку і дружині, які працюють у одного роботодавця та виховують трьох дітей віком до 18 років нараховано за повний відпрацьований місяць 5900 грн. та 3723 грн. відповідно. Оскільки згідно із абз.2  п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги збільшується до відповідної кількості дітей тільки одному з батьків, подружжю потрібно визначитись, хто саме буде використовувати право на податкову соціальну пільгу і збільшену розрахункову межу доходу, про що зазначити в поданій роботодавцю заяві. Заяву та документи про право на пільгу вони подали і про право на збільшення розрахункової межі доходу заявив чоловік/батько, який отримує більшу зарплату.

Отже,

1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: (5900 – (881 Х 3 дітей)) Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 586,26 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 5900 Х 1,5% (ставка військового збору) = 88,50 грн.

3. Рахуємо єдиний внесок: 5900 Х 22 % (ставка ЄСВ) = 1298 грн.

Утримання – 674,76 грн. (586,26 грн. + 88,50 грн.)

До виплати – 5225,24 грн. (5900 грн. – 586,26 грн. – 88,50 грн.)

Оскільки заробітна плата дружини/матері 3723 грн. – більша за 2470 грн., вона взагалі не має права на застосування ПСП. Утримання з її зарплати становлять 725,99 грн.; «на руки» – 2997,01 грн. (3723 грн. – 725,99 грн.)

Розглянемо протилежний варіант – в заяві про право на збільшення розрахункової межі доходу заявила дружина/мати, яка отримує зарплату у 3723 грн.

1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: (3723 – (881Х 3 дітей)) Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 194,40 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 3723 Х 1,5% (ставка військового збору) = 55,85  грн.

3. Рахуємо єдиний внесок: 3723 Х 22 % (ставка ЄСВ) = 819,06 грн.

Утримання – 250,25  грн. (194,40 грн. + 55,85 грн.)

До виплати – 3472,75 грн. (3723 грн. – 194,40 грн. – 55,85 грн.)

Оскільки заробітна плата чоловіка/батька 5900 грн. – більша за 2470 грн., він не має право на застосування ПСП. Утримання в такому разі становитимуть 1150,50 грн.; «на руки» – 4749,50 грн.

Відповідь на запитання «Чи мають право на ПСП та у якому розмірі батьки, які мають двох дітей, одна з яких є дитиною-інвалідом?» читайте у категорії 103.08.02 ЗІР за посиланням: goo.gl/2HLVqG

4. Пільгу з ПДФО мають щодо спільних неповнолітніх дітей батьки, які не перебувають у шлюбі – відповідь із ЗІР, категорія 103.08.02

Виникнення прав та обов’язків матері, батька і дитини визначено у ст. 121 Сімейного кодексу України, які ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст.ст. 122 та 125 цього кодексу.  Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою та згідно з частиною другою ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Отже, батьки, які утримують двох і більше спільних дітей віком до 18 років, разом проживають, але не перебувають у офіційно зареєстрованому шлюбі, при отриманні доходу у вигляді заробітної плати мають право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 100 відс. у розрахунку на кожну таку дитину (п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ), тобто у 2018 році – в розмірі 881 гривні за умови дотримання процедур, зазначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу та надання відповідних підтверджуючих документів. У 2018 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить – 2470 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1762 грн. х 1,4).   При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків визначається як добуток суми у 2470 грн. та відповідної кількості дітей. Платник, який бажає використовувати право на застосування податкової соціальної пільги і збільшеної розрахункової межі доходу, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи. Правила подання документів для отримання (застосування) податкової соціальної пільги визначено Порядком подання документів для застосування податкової соціальної пільги, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1227: goo.gl/xAdMuo

5. Пільгу з ПДФО має батько трьох неповнолітніх дітей, двоє з яких проживають з першою дружиною – відповідь із ЗІР, категорія 103.08.02

Згідно з п.п. 3 п. 5 Порядку надання документів для застосування податкової соціальної пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227: goo.gl/xAdMuo

для застосування пільги з підстав, передбачених у п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України, платник податку, який має двоє чи більше дітей віком до 18 років, крім заяви подає: копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну; копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник).

Питання утримання батьками дитини визначено Сімейним кодексом України. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Таким чином, якщо батько, який має трьох дітей віком до 18 років, але двоє із них проживають з дружиною від першого шлюбу, бажає скористатися правом на застосування до його доходу ПСП, визначеної п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України, то разом із поданням до підприємства заяви щодо її застосування подаються, крім документів, визначених у Порядку, документи, що підтверджують факт утримання ним дітей. Такими документами може бути довідка органу опіки, рішення суду або нотаріально завірений договір між колишніми чоловіком та дружиною щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини, рішення суду про аліменти.

6. Батько, який виховує трьох дітей, не має права на застосування ПСП щодо не всиновленої – відповідь із ЗІР, категорія 103.08.02

Чи має право на ПСП батько, який утримує трьох дітей віком до 18 років, але двоє з яких є його рідними та одна дитина дружини, яка не всиновлена? Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини (ст. 141 Сімейного кодексу України). Разом з тим, дитина може бути усиновленою, що передбачає прийняття усиновлювачем у свою сім’ю дитини на правах дочки чи сина, яке здійснене на підставі рішення суду (ст.ст. 207 і 208 СКУ). Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов’язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини (п. 4 ст. 232 СКУ).

Оскільки чоловік не усиновив дитину дружини від першого шлюбу, у нього не виникає обов’язку щодо її утримання. Тобто, він не має права у такому випадку на застосування податкової соціальної пільги на не усиновлену дитину. Однак, такий платник при отриманні доходу у вигляді заробітної плати, розмір якої у 2018 році не перевищує 4940 грн. на місяць (2470Х2), та при додержанні всіх інших вимог ст. 169 Податкового кодексу України, має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 881 грн. у розрахунку на кожну свою дитину. При цьому треба враховувати те, що батько може визначити граничний розмір доходу як добуток 2470 грн. та відповідної кількості дітей у тому разі, якщо це право не використовує його колишня дружина, адже право щодо збільшення граничного розміру доходу надано лише одному з батьків.

7. Багатодітні родини не мають пільг із ввезення транспортних засобів з-за кордону – відповідь із ЗІР, категорія 215.05

Частиною першою ст. 377 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року
№ 4495-VI зі змінами та доповненнями встановлено, що транспортні засоби за товарними позиціями 8701 – 8707 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, які ввозяться (надходять) в Україну на адресу громадян, підлягають письмовому декларуванню органам доходів і зборів та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України.   При цьому законодавством України з питань оподаткування не передбачено надання пільг при митному оформленні транспортних засобів, які ввозяться на митну територію Україну на адресу осіб з інвалідністю, ветеранів війни, учасників бойових дій (в тому числі, що брали участь в АТО), багатодітних сімей, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Попереднє роз’яснення за темою «Права платників» – для жінок, які самостійно виховують дітей можна прочитати: goo.gl/AuPKNY

Готується коментар «Самотня мати навчає дитину за контрактом – особливості нарахування податкової знижки». Надалі за темою «Права платників» вийдуть роз’яснення і коментарі про податкові питання неповнолітніх та студентів.

Смілянська ОДПІ

Відео «Блокування податкових накладних: нові правила» - систематизована інформація по темі №1

Перший заступник начальника головного управління ДФС у Черкаській області Микола Гріднєв довів платникам податку на додану вартість систематизовану інформацію про роботу нової системи блокування податкових накладних та розповів які дії платника у разі блокування податкових накладних з 22 березня.

Головні новації:

1) єдиний нормативно-правовий документ, який визначає порядок зупинення реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригувань в ЄРПН та відновлення такої реєстрації – постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117;

2)  дворівнева система прийняття рішень ДФС – регіональний та центральний, та розгляд скарг на рішення комісій здійснюється спеціальною комісією ДФС за участю уповноваженої особи Міністерства фінансів України;

3) позитивна податкова історія платника;

4) змінено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №204): реєстрація податкових накладних відбувається лише протягом операційного дня – в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Але якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Деталі – у відео: goo.gl/8SdC4t  Презентацію можна завантажити за посиланням: goo.gl/ULRrog

Додаткові запитання можна ставити у коментарях до відео або за адресою Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Платники Черкаської області у разі ускладнення з приєднанням додатків, можуть надсилати електронні копії підтверджувальних документів (у форматі PDF) з супровідним листом просто на електронну скриньку головного управління ДФС у Черкаській області Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Підписатися на канал «Допомога платнику» і отримувати сповіщення про новини: goo.gl/XhMYTc

Смілянська ОДПІ

Статистика ГУ ДФС у Черкаській області: новозареєстровані платники - 2018, режим роботи ЦОП, найближчі «гарячі» дати і заходи

За повідомленням управління обслуговування платників ГУ ДФС у Черкаській області за перший квартал п.р. кількість новозареєстрованих суб’єктів господарської діяльності регіону склала 1713, у т.ч. 352 юридична особа та 1361 фізична особа – підприємець. За січень – березень  2017 року зареєструвалися 3327 платників (у т.ч. 2904 ФОП).

Водночас на 1 квітня 2018 року припинено 1731 суб’єкта господарської діяльності: 130 юридичних осіб та 1601 – ФОП.  У січні – березні 2017 року було припинено 5326 платників: 204 юридичні особи та 5122 фізичні особи - підприємці.

Кількість зареєстрованих на 01.04.2018 платників у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків Черкаської області 1248624. На 1 квітня 2017 року в реєстрі перебувало 1244006 осіб. Реєстраційний номер облікової картки одержав у січні – березні 8651 громадянин України та 175 іноземних громадян (у січні – березні 2017 відповідно 3846 та 191). За 2018 рік  внесено 10265 змін до реєстраційних даних (у січні – березні 2017 – 10243).

Кількість зареєстрованих платників податку на додану вартість на 1 квітня 2018 року становила 6219. Для порівняння: на 1 квітня 2017 року платниками ПДВ були зареєстровані 6062 особи.

Як поінформували в юридичному управлінні ГУ ДФС у Черкаській області цього року на користь фіскальної служби області у судах вирішено 109 справ на суму 42,2 млн. гривень. За результатами проведеної позовної роботи до бюджетів усіх рівнів надійшло 12,2 млн.грн., в тому числі внаслідок стягнення в судовому порядку податкового боргу – 5,2 млн.грн. та 5,7 млн. грн. від процедури банкрутства.

Нагадування та найближчі податкові заходи для платників

1) 8 та 9 квітня центри обслуговування платників (ЦОП) не працюватимуть – вихідні дні. 7 квітня робочий день до 13-00 год.

2) Останній місяць деклараційної кампанії – 2018! Декларацію про майновий стан і доходи подають по строку до 1 травня – громадяни, які зобов’язані декларувати доходи та особи, які провадять незалежну професійну діяльність. Про основні випадки подання декларації про майновий стан і доходи  та випадки, коли декларація не подається: goo.gl/24DmAS

3) До 1 травня громадянам – власникам земельних ділянок необхідно подати заяву про обрання земельної ділянки для застосування пільги. Це стосується фізичних осіб – пільговиків за п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України, які мають у власності декілька ділянок одного виду використання.

4)  Напередодні Великодніх і травневих свят застерігаємо від придбання фальсифікату і закликаємо відповідально ставитись до купівлі алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Про відповідальність за виготовлення, поширення, придбання з метою збуту, зберігання, транспортування з метою збуту фальсифікованих алкогольних напоїв:  goo.gl/BwkXEf

5) Розклад семінарів Головного управління ДФС у Черкаській області на квітень 2018 року:

Дата, початок

Тема

11 квітня 2018 року, понеділок

10-00 год.


Тематичний семінар для платників єдиного податку: облік, звітність, основні порушення, застосування РРО. Відповіді на питання та розгляд конкретних ситуацій

23 квітня 2018 року, понеділок

10-00 год.

Тематичний семінар для декларантів – 2018 (інтенсив): висвітлення основних помилок при складенні декларацій та як їх виправити, особливості оподаткування доходів фізичних осіб у 2018 році, податкова знижка, відповіді на запитання

Місце проведення семінарів: актова зала будівлі головного управління ДФС у Черкаській області (м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, другий поверх).

Питання для висвітлення та пропозиції можна надсилати на адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

6) Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду – адреса сервісу головного управління ДФС в області для платників Черкаської області, у яких заблоковано податкові  накладні для  приймання електронних копій підтверджувальних документів (у форматі pdf.)

Смілянська ОДПІ

Головне управління ДФС у Черкаській області застерігає від придбання фальсифікованої підакцизної продукції

Перевірки продавців алкогольних напоїв та тютюнових виробів, проведені фіскальною службою області, у тому числі і за повідомленнями небайдужих громадян, виявили численні порушення.

Так, тютюнові вироби невідомого походження та без застосування РРО продавав у мережі торгівельних закладів один з суб’єктів господарювання Черкаської області.

Зафіксовано і ряд випадків продажу алкоголю невідомого походження, у не передбаченій для цього тарі (у т.зв. баклажках) та на розлив – в магазинах і кіосках.

Фальсифікат вилучено з обігу. У порушників анульовано більше десяти ліцензій.

Закликаємо черкащан відповідально ставитись до придбання алкогольних напоїв та тютюнових виробів та уберегти від фальсифікату себе й осіб, яких плануєте пригощати.  Звертаємо увагу, що зокрема напої, які продавці фальсифікату видають за міцні, виготовляються в антисанітарних умовах з сировини невідомого походження, води сумнівної якості, з використанням невстановлених інгредієнтів, добавок й барвників та становлять загрозу для здоров’я і навіть життя людей. Це стосується і тари, у якій зберігається сировина, змішуються та розливаються підробки.

Також відмовляючись від отримання фіскального чека при покупці підакцизних товарів, споживачі свідомо позбавляються доказу щодо місця придбання товару (у разі його неналежної якості), і крім того заохочують отримання продавцем неконтрольованих доходів  та  ухилення від сплати податків.

Нагадуємо про відповідальність за виготовлення, поширення, придбання з метою збуту, зберігання, транспортування з метою збуту фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Так, за ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»: goo.gl/M3dGVn до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:

виробництва  алкогольних  напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії -  200  відсотків  вартості  виробленої  продукції  (за оптово-відпускними  цінами),  але  не менше 85000 гривень;

– виробництва алкогольних напоїв з  використанням  інших  видів спирту (крім  етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого  виноградного,  спирту  етилового  ректифікованого плодового)  -  200  відсотків  вартості  виробленої  продукції (за оптово-відпускними  цінами),  але  не менше 15000 гривень;

оптової  і роздрібної торгівлі алкогольними   напоями  та тютюновими виробами без наявності  ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень;

– роздрібної  торгівлі  алкогольними  напоями через електронний
контрольно-касовий апарат
не зазначений  у ліцензії - 200 відсотків вартості реалізованої через такий  контрольно-касовий  апарат продукції,  але не менше 10000 гривень;

– оптової   або   роздрібної  торгівлі  коньяком,  алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими  за  встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни  на  такі  напої -  100  відсотків вартості отриманої партії товару,  розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень;

– роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від
максимальних  роздрібних  цін  на  тютюнові  вироби,  встановлених
виробниками  або  імпортерами таких тютюнових виробів
, збільшеними
на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну
мережу  тютюнових  виробів,  -  100  відсотків  вартості наявних у суб'єкта  господарювання  тютюнових  виробів,  але  не менше 10000 гривень;

зберігання спирту,  або  алкогольних  напоїв, або тютюнових виробів у  місцях  зберігання,  не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться  в  такому   місці зберігання,  але  не  менше  17000 гривень;

виробництва,    зберігання,    транспортування, реалізації фальсифікованих   алкогольних   напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних  напоїв  чи  тютюнових  виробів  без  марок  акцизного податку  встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку,  або  з  використанням  тари,  що  не відповідає встановленим законом вимогам - 200 відсотків вартості  товару,  але  не  менше  17000  гривень;

розливу  алкогольних напоїв у не передбачену для цього тару - 200 відсотків вартості виробленої (реалізованої) продукції  (за  оптово-відпускними  цінами),  але  не  менше 85000 гривень.

Відповідальність, передбачена згідно ст.204 Кримінального кодексу України goo.gl/BokamM :

1. незаконне придбання з метою збуту або зберігання з цією метою, а також збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів, - караються штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. незаконне виготовлення алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів, шляхом відкриття підпільних цехів або з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів, або вчинене особою, яка раніше була засуджена за цією статтею, - карається штрафом від трьох тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. незаконне виготовлення товарів, зазначених у частинах першій або другій цієї статті, з недоброякісної сировини (матеріалів), що становлять загрозу для життя і здоров'я людей, а так само незаконний збут таких товарів, що призвело до отруєння людей чи інших тяжких наслідків, - карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

Попереджаючи про відповідальність, нагадуємо підприємцям, що перевірки фіскальної служби тривають і закликаємо не порушувати закон та дотримуватись встановленого порядку продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

2,4 млрд. грн. податків – внесок Черкаської області до зведеного бюджету за перший квартал

За січень – березень від Черкаської області до бюджетів усіх рівнів надійшло (збір) 2396 млн. гривень податків і зборів. Це майже на півмільярда гривень більше в порівнянні з показником січня – березня минулого року.

До державного бюджету зібрано 1076 млн.грн. – на 223 млн.грн. більше січня – березня 2017 року. До місцевих за три місяці надійшло 1320 млн.грн., тоді як за І квартал  2017 року місцеві бюджети отримали у 1,24 раза менше – 1069 млн.грн.

Також звітного періоду надійшло 991,2 млн. гривень єдиного соціального внеску (+229 млн.грн. в порівнянні з відповідним показником минулого року).

У розрізі основних платежів за І квартал 2018 року приріст до І кварталу 2017 року забезпечено з податку на доходи фізичних осіб (+272,2 млн. грн.),  ПДВ з вироблених в Україні товарів (+43,6 млн.грн.), податку на прибуток підприємств (+40 млн. грн.), єдиного податку (+35,9 млн.грн.), військового збору (+18,8 млн.грн.), тощо.

Увага! Нова хвиля звернень шахраїв від імені керівництва фіскальної служби

Головне управління ДФС у Черкаській області попереджає про незаконну діяльність осіб, які звертаються з незаконними вимогами до платників від імені керівництва фіскальної служби області

За повідомленнями платників зловмисники телефонували з номерів 050 825-61-74, 050 838-51-59.

Начальник головного управління ДФС у Черкаській області Максим Криштопа закликає бути обачними, не піддаватись на провокації і рішуче відмовлятись від співробітництва з такими особами, які не мають жодного відношення до служби.

Головне управління ДФС в області просить поширити вказану інформацію та   попереджати колег, знайомих, друзів про активізацію вимагателів і доводити позицію фіскальної служби з даного приводу.

Тематична гаряча лінія головного управління ДФС у Черкаській області (0472) 33-91-34.

Смілянська ОДПІ

Податкова соціальна пільга для самотньої матері

Головне управління ДФС у Черкаській області підключилося до реалізації правопросвітницького проекту «Я маю право!» та підготувало роз’яснення і коментарі за темою «Права платників». Перші два роз’яснення – для жінок, які самостійно виховують дітей та навчають їх за контрактом.

1. За яких умов самотня мати має право на використання підвищеної пільги з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО)

Порядок надання податкових соціальних пільг встановлений ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України. Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу  будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно з п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України одинока мати, вдова або опікун, піклувальник, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 150 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу (у 2018 році – 1321,50 грн.; у 2017 – 1200 грн.), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років. Відповідно до підпунктів 169.3.1 та 169.3.2 п. 169.3 ст. 169 Податкового кодексу України у разі якщо платник має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав застосовується одна податкова соціальна пільга (ПСП) з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, зокрема граничного рівня доходу, до якого застосовується податкова соціальна пільга у 2018 році 2470 грн. (у 2017 році – 2240 грн.). Для жінок, які самостійно виховують двох і більше неповнолітніх дітей при визначенні граничного рівня доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги слід керуватись абз.2  п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу: граничний розмір доходу визначається як добуток суми у 2470 грн. та відповідної кількості дітей (детально про це з прикладами – далі). Платник податку, який має право на застосування підвищеної податкової соціальної пільги, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи.

Отже, самотня мати, яка отримує дохід на місяць не більший за 2470 грн. помножений на кількість дітей віком до 18 років (а у 2017 році 2240 грн. Х кількість дітей віком до 18 років) має право на застосування підвищеної податкової соціальної пільги (150 відс.) в сумі 1321,50 грн. (минулого року 1200 грн.), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, за умови дотримання процедур, зазначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу та надання відповідних підтверджуючих документів. Вказані норми діють і для одинокого батька / вдівця, опікуна, піклувальника. У разі якщо самотня мати виховує одну дитину та отримує дохід більший за 2470 грн. на місяць, податкова соціальна пільга не застосовується.

2. Якщо одинока мати вийшла заміж, вона позбавляється права на податкову соціальну пільгу

Вказана норма діє навіть тоді, якщо чоловік її дитину не всиновив. Нагадаємо, самотня мати має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України у 2018 році – 1321,50 грн (у 2017 році – 1200 грн.), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, за умови дотримання процедур, зазначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України та наданням відповідних підтверджуючих документів.

Підпунктом 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України встановлено, що податкова соціальна пільга (ПСП) починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Згідно з пп. 1 п. 5 Порядку надання документів для застосування ПСП, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1227 (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1227-2010-%D0%BF) для застосування пільги з підстав, передбачених пп. «а» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України, платник податку, який є одинокою матір'ю, що має дитину (дітей) віком до 18 років, крім заяви подає копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа — платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну, копію паспорта. Для цілей цього пункту, зокрема, одинокою(им) матір'ю (батьком) вважаються особи, які на момент застосування роботодавцем пільги, визначеної пп. «а» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 зазначеного Кодексу, маючи дитину (дітей) віком до 18 років, не перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом.

Отже, платник податку, який користувався податковою соціальною пільгою як одинока матір, втрачає право на таку пільгу після одруження. Вказане поширюється і на одинокого батька, який одружився. При цьому податковим законодавством не передбачено урахування обставин щодо усиновлення або неусиновлення одним із подружжя (чоловіком або жінкою) дитини другого із подружжя (жінки або чоловіка) відповідно.

3. Самотня мати, яка має двох і більше дітей, має право на збільшення доходу для застосування ПСП

Однією з умов використання одинокою матір’ю права на пільгу з податку на доходи фізичних осіб є дотримання граничного рівня доходу на місяць для застосування податкової соціальної пільги. У 2018 році цей показник становить 2470 грн. на місяць. Водночас граничний розмір доходу самотньої матері, яка має двох і більше дітей віком до 18 років, збільшується і визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України та відповідної кількості дітей. Приміром, одинока мати, яка має двох дітей віком до 18 років має право (за умови дотримання процедур, зазначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу та наданням роботодавцю відповідних підтверджуючих документів) на податкову соціальну пільгу у розмірі 2643 грн. (1321,50 грн Х 2), яка застосовується до доходу у 4940 грн. (2470 Х 2). Вказане поширюється і на одинокого батька, який має двох і більше дітей віком до 18 років.  Водночас якщо самотня мати виховує одну дитину та отримує щомісяця дохід більший за 2470 грн. на місяць, податкова соціальна пільга не застосовується (про це роз’яснено раніше – див. п.1).

Прості приклади

Приклад 1: Працівникові – самотній матері, яка виховує двох неповнолітніх дітей нараховано за повний відпрацьований місяць 3723 грн. Вона своєчасно подала роботодавцю заяву про право на підвищену 150%-ову податкову соціальну пільгу згідно пп. а) п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України), та додала до заяви відповідні документи.  При визначенні граничного рівня доходу, який у даному випадку дає право на отримання податкової соціальної пільги слід керуватись абз.2  п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, згідно якого граничний розмір доходу для самотньої матері, визначається як добуток суми у 2470 грн. та відповідної кількості дітей. Отже, для самотньої матері розрахункова межа для нарахування ПСП складатиме 4940 грн. (2470 Х на 2), а податкова соціальна пільга складатиме 2643 грн. (1321,5 Х 2).

1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: (3723 – 2643) Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 194,40 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 3723 Х 1,5% (ставка військового збору) = 55,85 грн.

3. Рахуємо єдиний внесок: 3723 Х 22 % (ставка ЄСВ) = 819,06 грн.

Утримання – 250,25 грн. (194,40 грн. + 55,85 грн.)

До виплати працівникові - самотній матері, яка виховує двох неповнолітніх дітей та якій нараховано зарплату у 3723 гривні належить 3472,75 грн. (3723 грн. – 194,40 грн. – 55,85 грн.)

Приклад 2: Працівникові – самотній матері, яка виховує одну неповнолітню дитину нараховано за повний відпрацьований місяць мінімальну заробітну плату 3723 грн. До такої заробітної плати податкова соціальна пільга не застосовується, оскільки вона  більша за граничний розмір доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу – 2470 грн. До виплати працівникові - самотній матері, яка виховує одну неповнолітню дитину та якій нараховано зарплату у 3723 гривні належить 2997,01 грн.: 3723 грн. – 670,14 грн. (ПДФО) – 55,85 грн. (військовий збір).

4. Документи, які повинна подати одинока мати, вдова, або опікун, піклувальник, що має дитину (дітей) віком до 18 років, для отримання податкової соціальної пільги

Правила подання платником податку на доходи фізичних осіб документів для отримання (застосування) податкової соціальної пільги, на яку він має право згідно з Податковим кодексом України, визначено Порядком подання документів для застосування податкової соціальної пільги, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1227: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1227-2010-%D0%BF Згідно п. 2 Порядку №1227 платник податку подає роботодавцю заяву про обрання місця застосування податкової соціальної пільги за встановленою формою, та згідно з п.5 Порядку №1227 для застосування пільги з підстав, передбачених у пп.169.1.2, 169.1.3 і 169.1.4 п.169.1 ст.169 Кодексу, крім заяви про застосування пільги одинока матір, вдова, опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, подають:

- копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну;

- копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник);

- копію свідоцтва про шлюб та свідоцтва про смерть (якщо із заявою звертається вдова);

- копію паспорта.

Нагадуємо, що для реалізації права на пільгу одинокою матір’ю (батьком) або опікуном, піклувальником вважаються особи, які на момент застосування роботодавцем пільги, визначеної пп.«а» пп.169.1.3 п.169.1 ст.169 ПКУ, маючи дитину (дітей) віком до 18 років, не перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом.

Вказане поширюється і на одинокого батька, вдівця або опікуна, піклувальника, які мають дитину (дітей) віком до 18 років.

Готується коментар «Самотня мати навчає дитину за контрактом – особливості нарахування податкової знижки». Надалі за темою «Права платників» вийдуть роз’яснення і коментарі про податкові пільги для багатодітних батьків та неповнолітніх.


Смілянська ОДПІ

Строки та періодичність виплати заробітної плати працівникам регулюються ст. 115 КЗпП та ст. 24 Закону про оплату праці.

Конкретні строки виплати заробітної плати мають бути встановлені в одному з таких документів:

  • колективному договорі;
  • нормативному акті роботодавця, погодженому з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а у разі відсутності таких органів — представниками, обраними й уповноваженими трудовим колективом).

При встановлені строків виплати у вищезазначених документах слід дотримуватися того, що заробітну плату виплачують:

  • у робочі дні за графіком роботи підприємства;
  • не менше двох разів на місяць;
  • через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів;
  • не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Для встановлення строків виплати заробітної плати місяць необхідно розділити на дві частини. Першою половиною місяця вважається 15 календарних днів. Отже, заробітна плата за першу половину місяця (аванс) має виплачуватися в період з 16 по 22 число кожного місяця, а за другу — з 1 по 7 число наступного місяця.

При цьому у колективному договорі має бути зазначена конкретна дата виплати заробітної плати, наприклад за першу половину місяця — 16 число місяця, а за другу — 1 число наступного місяця.

Слід звернути увагу, що дотримання проміжку між виплатами заробітної плати не більше 16 календарних днів не є обов’язковим, важливо, аби такий проміжок був дотриманий при встановленні строків у колективному договорі (нормативному акті роботодавця).

Наприклад, у колективному договорі встановлено строк виплати заробітної плати за першу половину поточного місяця (авансу) — 16 число, а за другу (кінцевий розрахунок місячної заробітної плати) — 1 число наступного місяця. Тому заробітну плату за першу половину квітня 2018 р. необхідно виплати 16.04.2018 р., а заробітну плату за другу половину квітня 2018 р. — не пізніше 27.04.2018 р. (за графіком роботи підприємства 01.05.2018 р. — вихідний день, тому заробітна плата вплачується напередодні). При цьому виплата заробітної плати за першу половину травня 2018 р. проводиться в термін, установлений у колективному договору, а саме 16 травня.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається також колективним договором (або нормативним актом роботодавця, погодженим з профспілкою) і не може бути менше оплати за фактично відпрацьований час із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу працівника). Тобто розмір авансу має становити не менше 50 % тарифної ставки (посадового окладу) працівника за цей місяць. Ця норма повинна виконуватися як для працівників з почасовою формою оплати праці, так і для працівників з відрядною оплатою праці. При цьому для відрядників розмір авансу має розраховуватися в сумі оплати за фактичний обсяг виробленої продукції (робіт, послуг) виходячи з відрядних розцінок.

Смілянська ОДПІ

Рентна плата за спецводокористування у 2018 році: що нового

З 01.01.2018 р. ставки рентної плати за спеціальне використання води (далі — рентна плата), які застосовуються при обчисленні податкових зобов’язань з рентної плати за результатами господарської діяльності у 2018 р. збільшено на 16,8 % (порівняно з діючими у 2017 р.).

Граничними термінами подання податкових декларацій та сплати податкових зобов’язань з рентної плати вважаються за:

- ІV квартал 2017 р.: 09.02.2018 р., а останнім днем сплати податку – 19.02.2018 р.;

- I квартал цього  року: 10 травня та 18 травня 2018 р. відповідно;

- ІІ квартал цього  року: 9 серпня та 17 серпня 2018 р. відповідно;

- ІІІ квартал цього  року: 9 листопада та 19    2018 р. відповідно;

- ІV квартал цього року: 11 лютого та 19 лютого 2019 р. відповідно.

Платники перераховують суми рентної плати одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному Бюджетним кодексом із змінами, внесеними Законом України від 07.12.2017 р. № 2233-VIIІ, а саме:

- 45 % рентної плати — до загального фонду державного бюджету (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення);

- 45 % рентної плати — до загального фонду місцевих бюджетів (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення), що зараховується до АР Крим та обласних бюджетів за місцем її забору;

- 10 % рентної плати (крім рентної плати за спецвикористання води водних об’єктів місцевого значення) — до спеціального фонду державного бюджету.

Крім того, з 01.01.2018 р. обов’язок платника з рентної плати покладено на суб’єктів господарювання, що належать до первинних водокористувачів, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів без надання преференцій бюджетним установам, що належать до первинних водокористувачів.

Відповідні роз’яснення надані листом ДФС України від 19.01.2018 р. № 1579/7/99-99-12-03-04-17.

Смілянська ОДПІ

Якщо студент отримував заробітню плату

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, — це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку — резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Кодексом (пп. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Законом № 1797 було змінено редакцію пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Кодексу, згідно з яким з 01.01.2017 р. фізична особа — платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року фактично здійснені нею протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Отже, за результатами 2017 р. платник податку може скористатися правом на  отримання податкової знижки, пов’язаної з навчанням члена сім’ї першого ступеня споріднення, незалежно від того, чи одержує такий член сім’ї заробітну плату.

Смілянська ОДПІ

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 2 з 136