joomla template

Меню користувача

Четвер, 10 травня 2018, 11:32

Помилки у звітності можуть призвести до штрафних санкцій

Приватні підприємці при заповненні декларацій платників єдиного податку третьої групи допускають помилки, які можуть привести до донарахування податкового зобов’язання та застосування штрафних санкцій  під час проведення камеральних перевірок контролюючими органами.

Так, поширеною помилкою є подання декларацій, в яких невірно зазначається звітний податковий період, за який подається податкова декларація.

Наприклад, якщо фізична особа - підприємець платник єдиного податку третьої групи (ставка 5%) подає декларацію за місяць, а не за квартал, як це визначено п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України, то така декларація не вважається поданою, оскільки не відповідає звітному періоду.

Слід зазначити, що податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пп. 296.5 і 296.6 ст. 296 ПКУ (п.296.7 ст. 296 ПКУ).

Якщо при поданні наступної декларації платник єдиного податку в рядку «13» розділу VI Декларації визначає суму єдиного податку нарахованого за попередній звітний період (визначеної в декларації за місяць), це призводить до заниження суми податкового зобов’язання по єдиному податку, оскільки попередня декларація не вважається поданою.

В зв’язку з чим, під час проведення камеральної перевірки декларації контролюючим органом буде встановлено порушення п. 293.3 ст.293 та
п. 296.7 ст.296 ПКУ, донараховано податкове зобов’язання та застосовано штрафні санкції.

З метою уникнення випадків неврахування контролюючим органом податкової звітності, слід уважно перевіряти правильність заповнення всіх обов’язкових реквізитів декларації.

Смілянська ОДПІ

Первинні документи для платників податків

Відповідно до пп. 5 та 6 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та /або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у випадках, визначених Законом № 265, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) з додержанням встановленого порядку її ведення, забезпечувати зберігання використаних КОРО протягом трьох років після їх закінчення.

Згідно з п. 3 розд. І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення № 148), оприбуткування готівки – проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат.

Разом з тим, п. 11 розд. ІІ Положення № 148 визначено, що оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств/відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги/застосуванням РРО та КОРО (у разі застосування КОРО без застосування РРО), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів/фіскальних звітних чеків (або даних розрахункових квитанцій).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання –

з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності. (п. 44.3 ст. 44 ПКУ).

За незбереження первинних документів до платників податку можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПКУ, зокрема незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів (у тому числі КОРО), бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись у Загальнодоступному  інформаційно – довідковому ресурсі (категорія: 109.20.).

Смілянська ОДПІ

Нерухомість, що не оподатковується

Платниками податку на нерухомість є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (ст. 266 Податкового кодексу).

При цьому законодавчо визначено види будівель (споруд), які не є об’єктом оподаткування, до яких віднесено:

  • об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також створених ними організацій, які повністю утримуються за рахунок державного чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
  • об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;
  • будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств. При цьому необхідно мати на увазі, що такі будівлі повинні використовуватись за призначенням;
  • будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
  • об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств;
  • об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;
  • будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;
  • об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, що знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій;
  • об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
  • об’єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України.

У разі виключення установ та організацій, об’єкти нежитлової нерухомості яких не оподатковуються, з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому відбулося виключення із зазначеного Реєстру.

Смілянська ОДПІ

Надання адміністративних послуг Смілянською ОДПІ

Надання адміністративних послуг є одним з найважливіших завдань у взаємовідносинах податкових органів Державної фіскальної служби з платниками податків.

За січень-квітень 2018 року Центрами обслуговування платників Смілянської ОДПІ (далі - ЦОП) було надано  12 122  адміністративних послуг.

У зазначеному періоді видано 5 104 довідки про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків.

Видано довідок 4797 довідок з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків

Видано довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються органами Державної фіскальної служби України  158  платникам.

За реєстрацією реєстраторів розрахункових операцій,  книг обліку розрахункових операцій, розрахункових книжок до ЦОП звернулося 667 суб’єктів підприємницької діяльності.

Стати платниками єдиного податку виявили бажання 390 суб`єктів підприємницької діяльності; надано 331  послуг з реєстрації  книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платників єдиного податку.

Співробітниками ЦОП протягом січня-квітня 2018 року надано 3575 консультацій з питань податкового законодавства, отримано та відпрацьовано 3 261 одиниці вхідної кореспонденції, прийнято та внесено до бази даних  25 325  форми податкової звітності.

 

Смілянська ОДПІ

Права громадян, передбачені ЗУ «Про доступ до публічної інформації»

Смілянська ОДПІ в рамках правопросвітницького проекту «Я маю право!» наводить роз’яснення щодо Закону Украни «Про доступ до публічної інформації»

Відповідно до статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на отримання публічної інформації може бути поданий:

- на поштову адресу: 20702, м. Сміла, вул. Незалежності, 76;

- *на електронну адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду ;

- факсом: (04733) 4-25-65;

- телефоном: (04733)2-09-53.

Також запит на отримання публічної інформації може бути поданий запитувачем під час особистого відвідування Смілянської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області.

Згідно з Законом України «Про доступ до публічної інформації», відповідь на інформаційний запит має бути надано не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду запиту може бути продовжено до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитувач має право оскаржити:

1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;

2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;

3) ненадання відповіді на запит на інформацію;

4) надання недостовірної або неповної інформації;

5) несвоєчасне надання інформації;

6) невиконання розпорядниками обов’язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;

7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Надання інформації щодо реєстрації вхідної кореспонденції звернень громадян, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, арбітражних керуючих та запитів на отримання публічної інформації здійснюється відділом обліку звернень громадян та  організації доступу до публічної інформації Відділ обслуговування платників у робочі дні за графіком:

- понеділок – четвер з 900 до 1300 та з 1345 до 1800,  п’ятниця з 900 до 1300 та з 1345 до 1645 за телефоном: (04733) 2-09-53.

Смілянська ОДПІ

Додати коментар

Захисний код
Оновити