joomla template

Меню користувача

Інформує податкова інспекція
Четвер, 27 липня 2017, 16:36

Відповіді на запитання

Відповіді на запитання «Спеціальна гаряча лінія для роботодавців і працівників» 20.07.2017

(провели ГУ ДФС в області та Управління Держпраці в області)

Назва суб’єкта господарювання

Запитання

Відповідь

Олесієнко І.Д.

На підставі яких документів роботодавець зобов’язаний допустити перевіряючих до перевірки ?

 

Якщо перевірка органів ДФС то необхідно пред’явити наказ, направлення на перевірку і посвідчення

ФОП

«Ткаченко С.А.»

Працівник працює по договору ЦПХ та отримує заробітну плату нижче мінімального розміру. Чи необхідно суб’єкту господарювання здійснювати доплату ЄСВ до мінімального рівня?

 

Ні, не потрібно. Сплата ЄСВ по договорах ЦПХ здійснюється з фактично нарахованої суми за виконані роботи чи надані послуги.

ДП «Кам’янський лісгосп»

Мобілізований працівник працював за строковим трудовим договором, термін дії якого закінчується раніше його демобілізації? У якому періоді показувати результати перерахунку компенсації середнього заробітку мобілізованого працівника: коли отримано компенсацію чи нарахований заробіток?

 

У разі повернення коштів з державного бюджету у межах компенсації середнього заробітку працівника, призваного на військову службу під час мобілізації, на особливий період, роботодавець проводить перерахунок на повернення податку і зазначає результати перерахунку у податковому розрахунку за ф. 1ДФ у періоді в якому було проведено таке повернення, з від’ємним значенням

Григоренко Р.О.

Як дізнатися чи приватний підприємець сплачує за мене податки як за найманого працівника?

 

Звернутись до органів Пенсійного фонду за довідкою ОК-5

Марія Олексіївна, бухгалтер, м.Умань

Якщо у нас найманий працівник з 20 числа, чи можу я застосувати ПСП до нарахованої заробітної плати за 10 днів? Чи є відповідальність цього працівника, якщо на попередній роботі до його заробітної плати за неповний місяць була теж застосована ПСП?

 

Оскільки платник податків має право на отримання податкової соціальної пільги лише від одного працедавця і реалізував це право у звітному місяці на старому місці роботи, то така фізична особа не має права на отримання в цьому місяці податкової соціальної пільги на новому місці роботи. При цьому, при дотриманні умов отримання податкової соціальної пільги, така фізична особа має право на отримання податкової соціальної пільги на новому місці роботи з наступного місяця після прийняття на роботу.

Якщо платник податку порушує норми п. 169.2 ст. 169 ПКУ, внаслідок чого, зокрема, податкова соціальна пільга застосовується також під час отримання інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця або за кількома місцями отримання доходів, такий платник податку втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється.

Платник податку може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення, на підставі чого кожний роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 відсотків суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а у разі, коли сума виплати недостатня, - за рахунок наступних виплат.

Право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються

Микола, підприємець, Уманський район

Якщо я буду брати на роботу підсобних працівників терміном на 2-3 тижня, чи зобов’язаний я нараховувати кожному з них заробітну плату до мінімального рівня?

 

Доплата до мінімального страхового внеску здійснюється лише за основним місцем роботи, у разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід.Основне місце роботи - місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу. Якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та встановленої ставки єдиного внеску за умови перебування у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця

Павло Тимофійович, Христинівський район

Я пенсіонер, маю 40 років трудового стажу, зараз працюю охоронцем, чи має мій роботодавець за мене обов’язково перераховувати ЄСВ в сумі 704 грн.?

 

Так, якщо Ви перебуваєте на основному місці роботи. Основне місце роботи - місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу. Якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та встановленої ставки єдиного внеску за умови перебування у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця. Наймані працівники-пенсіонери не звільняються від сплати ЄСВ

Снігур М. М.

Чи необхідно платникам податків щорічно подавати заяву про застосування податкової соціальної пільги за місцем роботи?

 

Нормами Податкового кодексу України не передбачено щорічне подання заяви про застосування податкової соціальної пільги.

При цьому, якщо у платника податків виникає право на застосування податкової соціальної пільги з інших підстав ніж тих, які були зазначені у попередній заяві, то такий платник повинен надати нову заяву з відповідними підтверджуючими документами.

 

ФОП Тернова Н. М.

Чи  має право скористатися  податковою соціальною пільгою самотня мати?

 

Самотня мати має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (у 2017 році – 1200,0 грн.), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, за умови дотримання процедур, зазначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, а саме якщо граничний розмір її заробітної плати протягом звітного податкового місяця у 2017 р. не перевищує добуток суми 2240 грн. та відповідної кількості дітей, та наданням відповідних підтверджуючих документів

Шевчук Д.О.

Чи можна допустити працівника до роботи в день направлення повідомлення?

Статтею 24 КЗпП України визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 17 червня 2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу». Постанова набрала чинності з моменту публікації в газеті «Урядовий кур’єр» №115 (27.06.2015) (далі – Постанова № 413). Подання Повідомлення можливе як заздалегідь, наприклад, за декілька днів до початку роботи працівника, так і в сам день прийняття. Головне, щоб повідомлення було відправлено та отримано органами ДФС до моменту фактичного допуску працівника до роботи. Якщо наприклад, зміна у робітника починається о 12.00, повідомлення надіслане о 8.00. Такий режим роботи робітника повинен підтверджуватися документально (режим роботи, графік роботи, табелі обліку робочого часу).

Проте, щоб уникнути непорозумінь, рекомендуємо подавати повідомлення раніше, хоча б на день від дати початку роботи працівника. Зверніть увагу на  роз’яснення Департаменту заробітної плати та умов праці Міністерства соціальної політики України (лист №432/13/155-15 від 04.08.2015). де вказано, що інформація про зарахування працівника має бути подана до Державної фіскальної служби або її територіальних органів до початку роботи такого працівника. Отже, на думку авторів листа, дата наказу про прийняття працівника на роботу та дата початку роботи працівника не повинні співпадати

Кирпич С.С.

Як виправити помилки в повідомленні? Яка відповідальність за помилки?

На це питання надано відповідь Міністерством соціальної політики України у листі від 22.06.2016 р. N 746/13/84-16 «Щодо застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 р. N 413» в якому зазначається, що пунктом 2 додатка до постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17.06.2015 р. № 413 «Про порядок повiдомлення Державнiй фiскальнiй службі та її територiальним органам про прийняття працiвника на роботу» встановлено тип повідомлення:

• "початкове" - подається інформація про прийняття працівника на роботу;

• "скасовуюче" - подається у разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до повідомлення про прийняття працівника на роботу.

У разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до повідомлення про прийняття працівника на роботу подається повідомлення типу "скасовуючи" з помилковими даними і одночасно повідомлення типу "початкове" з правильними даними.

Також, у вказаному листі Мінсоцполітики України дійшло до думки, що накладення штрафу за подання уточнюючої інформації про прийнятих працівників до Державної фіскальної служби та її територіальних органів чинним законодавством не передбачено

Івахнюк М.Д.

Працівник не вийшов на роботу. Чи потрібно «скасовуюче» повідомлення?

Частиною третьою статтi 24 Кодексу законiв про працю України визначено, що працiвник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повiдомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалiзацiї державної полiтики з адмiнiстрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соцiальне страхування про прийняття працiвника на роботу в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Враховуючи положення вищезазначеної статтi, було прийнято постанову Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17.06.2015 р. № 413 «Про порядок повiдомлення Державнiй фiскальнiй службi та її територiальним органам про прийняття працiвника на роботу».

Міністерство праці та соціальної політики у листі від 29.04.2016 № 492/13/84-16 «Про розгляд звернення (щодо порядку повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу)» роз’яснило, що пунктом 2 додатка до зазначеної постанови встановлено реквiзити, якi дають можливiсть подання уточнюючого повiдомлення у разi допущення помилки роботодавцем або необхiдностi внесення змiн до повiдомлення про прийняття працiвника на роботу (тип: «початкове» або «скасовуюче»).

Тобто, у разi якщо роботодавцем було подано повiдомлення про прийняття працiвника на роботу, але працiвник так i не приступив до виконання обов’язкiв, то роботодавцем подається повiдомлення про прийняття працiвника на роботу типу «скасовуюче».

Разом з тим варто звернути увагу, що якщо працівник не прийшов на роботу, то це вже є порушенням трудової дисципліни, адже на цей момент трудовий договір фактично укладено, і відносини оформлені. В такому разі трудові відносини припиняються за нормами КЗпП України.

 

Пістун О.Л.

 

Яка відповідальність за неподання повідомлення?

 

Оскільки подання повідомлення про прийняття на роботу це одна з умов оформлення працівників на роботу, то відповідальність за неподання повідомлення до Державної фіскальної служби та її територіальних органів, така як за порушення законодавства про працю, тобто адміністративна та фінансові санкції. Наприклад є наказ про прийняття працівника на роботу, працівник проінформований про права, обов’язки, умови праці, ознайомлений з правилами внутрішнього трудового розпорядку, йому нараховується, виплачується заробітна плата, сплачуються внески, тобто роботодавець не забезпечив лише повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівника на роботу. У такому випадку керівник несе адміністративну відповідальність – складається протокол про адмінправопорушення за ч. 1 чи 2 ст. 41 КУпАП, який направляється на розгляд до суду. За  неподання повідомлення зазвичай виноситься штраф  510–1700 гривень, Якщо протягом року аналогічне порушення повториться, штраф складе 1700–5100 гривень.

Фактичний допуск працiвника до роботи без повiдомлення Державної фiскальної служби, при тому, що особа продовжує працювати, є триваючим порушенням, а тому повиннi застосовуватись норми ч. 1 ст. 38 КпАП щодо притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi не пiзнiш як через три мiсяцi з дня його виявлення.

За неподання або несвоєчасне подання повідомлення застосовуються санкції як за інші порушення законодавства про працю (абз.8 ч. 2 ст.265 КЗпП). Так, роботодавця можуть притягнути до відповідальності у вигляді фінансових санкцій (штрафу) у розмірі 1 мінімальної заробітної плати – 3200 грн (з 1 січня 2017 року).

Водночас, варто зауважити, що відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України штраф у 30-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення,  застосовується лише за такі порушення:

·- фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);

·- оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;

· - виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків.

ДП «Спектр»

Який розмір штрафу за неподання «Повідомлення про прийняття на роботу»?

 

Оскільки подання повідомлення про прийняття на роботу це одна з умов оформлення працівників на роботу, то відповідальність за неподання повідомлення до Державної фіскальної служби та її територіальних органів, така як за порушення законодавства про працю, тобто адміністративна та фінансові санкції. Наприклад є наказ про прийняття працівника на роботу, працівник проінформований про права, обов’язки, умови праці, ознайомлений з правилами внутрішнього трудового розпорядку, йому нараховується, виплачується заробітна плата, сплачуються внески, тобто роботодавець не забезпечив лише повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівника на роботу. У такому випадку керівник несе адміністративну відповідальність – складається протокол про адмінправопорушення за ч. 1 чи 2 ст. 41 КУпАП, який направляється на розгляд до суду. За  неподання повідомлення зазвичай виноситься штраф  510–1700 гривень, Якщо протягом року аналогічне порушення повториться, штраф складе 1700–5100 гривень.

Фактичний допуск працiвника до роботи без повiдомлення Державної фiскальної служби, при тому, що особа продовжує працювати, є триваючим порушенням, а тому повиннi застосовуватись норми ч. 1 ст. 38 КпАП щодо притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi не пiзнiш як через три мiсяцi з дня його виявлення.

За неподання або несвоєчасне подання повідомлення застосовуються санкції як за інші порушення законодавства про працю (абз.8 ч. 2 ст.265 КЗпП). Так, роботодавця можуть притягнути до відповідальності у вигляді фінансових санкцій (штрафу) у розмірі 1 мінімальної заробітної плати – 3200 грн (з 1 січня 2017 року).

Водночас, варто зауважити, що відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України штраф у 30-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення,  застосовується лише за такі порушення:

·- фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);

·- оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;

· - виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків.

Пономаренко Ніна Іванівна

 

Яка відповідальність передбачена чинним законодавством за несвоєчасне повідомлення органів ДФС про прийняття працівника на роботу?

Оскільки подання повідомлення про прийняття на роботу це одна з умов оформлення працівників на роботу, то відповідальність за неподання повідомлення до Державної фіскальної служби та її територіальних органів, така як за порушення законодавства про працю, тобто адміністративна та фінансові санкції. Наприклад є наказ про прийняття працівника на роботу, працівник проінформований про права, обов’язки, умови праці, ознайомлений з правилами внутрішнього трудового розпорядку, йому нараховується, виплачується заробітна плата, сплачуються внески, тобто роботодавець не забезпечив лише повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівника на роботу. У такому випадку керівник несе адміністративну відповідальність – складається протокол про адмінправопорушення за ч. 1 чи 2 ст. 41 КУпАП, який направляється на розгляд до суду. За  неподання повідомлення зазвичай виноситься штраф  510–1700 гривень, Якщо протягом року аналогічне порушення повториться, штраф складе 1700–5100 гривень.

Фактичний допуск працiвника до роботи без повiдомлення Державної фiскальної служби, при тому, що особа продовжує працювати, є триваючим порушенням, а тому повиннi застосовуватись норми ч. 1 ст. 38 КпАП щодо притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi не пiзнiш як через три мiсяцi з дня його виявлення.

За неподання або несвоєчасне подання повідомлення застосовуються санкції як за інші порушення законодавства про працю (абз.8 ч. 2 ст.265 КЗпП). Так, роботодавця можуть притягнути до відповідальності у вигляді фінансових санкцій (штрафу) у розмірі 1 мінімальної заробітної плати – 3200 грн (з 1 січня 2017 року).

Водночас, варто зауважити, що відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України штраф у 30-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення,  застосовується лише за такі порушення:

·- фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);

·- оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;

· - виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків.

Ляшенко В.В.

Якщо я працюю на двох роботах (основне місце роботи та по сумісництву). Чи маю я право на отримання премії на роботі де працюю по сумісництву?

Вiдповiдно до ч. 2 ст. 21 КЗпП України працiвник має право реалiзувати свої здiбностi до продуктивної i творчої працi, укладаючи трудовий договiр на одному або одночасно на кiлькох пiдприємствах, в установах, органiзацiях, якщо iншого не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Це дозволяє працiвникам, крiм основного трудового договору, додатково укладати трудовi договори (угоди) за сумiсництвом.

Порядок i умови сумiсництва визначенi постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 03.04.93 р. № 245 «Про роботу за сумiсництвом працiвникiв державних пiдприємств, установ i органiзацiй» (далi - постанова № 245) та Положенням про умови роботи за сумiсництвом працiвникiв державних пiдприємств, установ i органiзацiй, затвердженим наказом Мiнпрацi, Мiн'юсту i Мiнфiну України вiд 28.06.93 р. № 43, зареєстрованим у Мiн'юстi України 30.06.93 р. за № 76 (далi - Положення № 43).

Вiдповiдно до п. 1 Положення № 43 сумiсництвом вважається виконання працiвником, крiм своєї основної, iншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вiльний вiд основної роботи час на тому самому або iншому пiдприємствi, в установi, органiзацiї або в громадянина (пiдприємця, приватної особи) за наймом.

Вiдповiдно до п. 1 постанови № 245 робiтники, спецiалiсти i службовцi мають право працювати за сумiсництвом, тобто виконувати, крiм своєї основної, iншу роботу на умовах трудового договору. На умовах сумiсництва працiвники можуть працювати на тому самому або iншому пiдприємствi, в установi, органiзацiї або в громадянина у вiльний вiд основної роботи час.

Пiд час прийняття на роботу працiвника-сумiсника та оформлення з ним трудових вiдносин обидвi сторони (власник або уповноважений ним орган та працiвник) насамперед повиннi визначити режим роботи за сумiсництвом та порядок оплати працi.  Працiвник може укласти трудовий договiр на роботу за сумiсництвом на пiдприємствi, в установi, органiзацiї, де вiн працює за основним мiсцем роботи. Таке сумiсництво буде вважатися внутрiшнiм сумiсництвом.

Якщо трудовий договiр про роботу за сумiсництвом укладено на iншому пiдприємствi, в установi, органiзацiї (поза основним мiсцем роботи працiвника), то така робота є  зовнiшнiм сумiсництвом.

На сумiсника поширюються всi права, гарантiї та обов'язки, передбаченi чинним законодавством, колективним договором i правилами внутрiшнього трудового розпорядку.

Не вважається сумiсництвом поєднання професiй, розширення зон обслуговування та тимчасове заступництво, якi виконуються працiвниками одночасно з основною роботою у робочий час.

Однiєю з найважливiших умов роботи за сумiсництвом є наявнiсть вакантної посади (професiї).  Вiдповiдно до ст. 102-1 КЗпП працiвники, якi працюють за сумiсництвом, одержують заробiтну плату за фактично виконану роботу.

Пiд фактично виконаною роботою слiд вважати роботу, виконання якої вiдображено у вiдрядному нарядi, або роботу, виконання якої зафiксовано в табелi облiку робочого часу.

Незалежно вiд того, який розмiр заробiтної плати та надбавки, доплати працiвник одержує за основним мiсцем роботи, за виконання обов'язкiв за iншою посадою на умовах сумiсництва йому встановлюється оплата вiдповiдно до посади за сумiсництвом.

Таким чином, надбавки, доплати, премiї та iншi виплати, передбаченi умовами оплати працi, виплачуються сумiсникам у порядку, передбаченому для таких працiвникiв на пiдприємствах, в установах, органiзацiях.

Стеценко П.Б.

Коли почнуться перевірки по легалізації найманої праці?

Державна служба України з питань праці спільно з Міжнародною організацією праці впродовж квітня – серпня 2017 року проводить пілотну інспекційну кампанію щодо виявлення фактів незадекларованої праці у чотирьох областях України, зокрема у Черкаській області.

Пілотна інспекційна кампанія проводиться з метою розширити вплив Держпраці на неформальний сектор економіки України. Ця робота здійснюватиметься на основі співпраці з іншими органами державної влади та соціальними партнерами.

Основною метою проекту є не лише виявлення фактів неофіційного працевлаштування, але й з’ясування причин, які його зумовлюють.

Кампанією передбачено реалізацію інспекційного блоку, в межах якого проводитимуться інспекційні відвідування щодо виявлення фактів незадекларованої праці.

Зауважимо, що 16.05.2017 набув чинності Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю  (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017.  № 295), яким визначено процедуру здійснення контролюючих заходів з питань дотримання законодавства про працю у формі інспекційних відвідувань та невиїздних інспектувань.

Також, наказом Міністерства соціальної політики України від 24.05.2017  № 866 затверджено форму та опис службового посвідчення інспектора праці.

На даний час посадовими особами Управління Держпраці у Черкаській області отримано посвідчення інспектора праці нового зразка.

Таким чином, беручи до уваги наявність процедури проведення контролюючих заходів щодо дотримання законодавства про працю, отримання посадовими особами Управління Держпраці у Черкаській області посвідчень інспектора праці згідно нової форми, інспекційні відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин в Черкаській області вже розпочалися

Томіленко В.І.

Як правильно оформити працівника на роботу і нараховувати податки, якщо цикл виробництва кожного місяця з 1 по 10 число, а потім іде реалізація продукції і найманий працівник не потрібен?

Законодавством про працю передбачена можливість при укладенні трудового договору застосовувати різні форми його оформлення: строковий трудовий договір, безстроковий, робота в умовах неповного робочого часу, робота за сумісництвом. Умови, на яких буде укладатися трудовий договір з працівником узгоджуються між сторонами при його укладенні. Для оформлення всіх трудових договорів необхідні наказ та повідомлення органів ДФС про прийняття працівника на роботу.

Визначений режим роботи необхідно погодити з працівником та довести до його відома.

Також, статтею 24 КЗпП України визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 17 червня 2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».

Окрім того, згідно до ст. 3-1 Закону України «Про оплату праці» розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.

Разом з тим слід наголосити, що відповідь на поставлене питання в частині нарахування податків може бути отримана від фахівців Державної фіскальної служби України.

Т. Чернюк, головний бухгалтер, Маньківській район

 

Чи є відповідальність та яка, якщо необхідно терміново прийняти працівника на роботу в суботу, а повідомлення про його прийняття в податкову буде подано в понеділок?

Оскільки відповідно до ст. 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без наказу та повідомлення органу ДФС, а працівника необхідно прийняти в суботу, то наказ та повідомлення оформляють напередодні.

Якщо наказ виданий, працівник фактично приступив до роботи в суботу, а повідомлення надіслане в понеділок, то мова йде про порушення строків подання повідомлення.

За вказане порушення законодавства про працю ч. 1 ст. 41 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від 30 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає від 510 до 1700 грн. відповідно. Окрім цього, вказане порушення є підставою для притягнення роботодавця до відповідальності передбаченої абзацом 8 частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України у вигляді штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати (3200 грн.) – як за інші порушення законодавства про працю

Ольга Юрковська, підприємець, м.Жашків

З центра зайнятості взяла найманого працівника на роботу, хто має надавати повідомлення про найманого працівника в податкову?

Постановою від 17 червня 2015 р. № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній  та її територіальним органам про прийняття 
працівника на роботу» встановлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою, незалежно від того чи працевлаштовується працівник через службу зайнятості або ж самостійно

СТОВ «Пальміра»

Як правильно оформити та нарахувати заробітну плату студенту на літній період, якому не виповнилося 18 років

Праці неповнолітніх в Кодексі законів про працю України присвячений розділ «Праця молоді», де зазначені основні вимоги при використанні праці неповнолітніх.(ст. 187 - 200). Звертаємо увагу на вимоги законодавства:

-          Не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років.

-          За згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п'ятнадцяти років.

Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.

-          Роботодавець зобов’язаний вести спеціальний облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років, із зазначенням дати їх народження.

-          Забороняється застосування праці осіб молодше вісімнадцяти років на важких роботах і на роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

-          Усі особи молодше вісімнадцяти років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному оглядові.

Статтею 51 Кодексу законів про працю для неповнолітніх працівників встановлюється скорочена тривалість робочого часу. Зокрема:

-          для працівників віком від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень,

-          для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) - 24 години на тиждень.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку.

Заробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

При відрядних роботах, оплата проводиться за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їх щоденної роботи скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників.

Щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років надаються у зручний для них час.

Таким чином, при прийнятті неповнолітнього на роботу, наприклад під час літніх канікул, необхідно забезпечити:

- проведення попереднього медичного огляду;

- укладення строкового трудового договору шляхом видачі наказу (розпорядження) та повідомлення територіальних органів ДФС, укладення трудового договору у письмовій формі;

- залежно від віку для неповнолітнього працівника встановлюється скорочений робочий час, а нарахування та виплата заробітної плати здійснюється, як за повністю відпрацьовану місячну норму праці;

- до початку роботи неповнолітньому роз’яснюють його права та обов’язки, інформують під розписку про умови праці, ознайомлюють з правилами внутрішнього трудового розпорядку.

При використанні праці неповнолітнього суб’єкту господарювання необхідно дотримується також інших вимог трудового законодавства.

 

В рамках проведення операції «Акциз-2017» співробітниками податкової міліції встановлено факт зберігання та реалізації паливно-мастильних матеріалів без наявності дозвільних документів на двох автозаправних станціях Черкаської області.

За результатами проведеного огляду бензин марок А-95, А-92, дизпаливо, Євро пальне та скраплений газ, а також обладнання двох автозаправних комплексів вилучено із незаконного обігу. Вилучені товарно-матеріальні цінності попередньо оцінено на суму понад 2,6 мільйони гривень.

На даний час вилучене майно передано на відповідальне зберігання до прийняття рішення згідно з чинним законодавством. Проводиться подальша перевірка.

Загалом з початку року на території Черкаської області працівниками податкової міліції виявлено порушення в діяльності 13 автозаправних станцій, вилучено майже 220 тонн паливно-мастильних матеріалів орієнтовною вартістю 3,75 мільйонів гривень, що знаходились в незаконному обігу.

http://sfs.gov.ua/baneryi/pripinennya-reestratsii-pn/303782.html

Актуальні питання щодо реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування (2 частина)

19.07.2017 - Прес-служба Державної фіскальної служби України

Якщо платник подає карту платника, то блокування ПН не відбувається?

За результатами проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування здійснюється оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 74.2 статті 74 розділу ІІ, підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України).

Разом з цим, наказом Міністерства фінансів України  від 13.06.2017 №567 Зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за № 754/30622 затверджено відповідні критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії) та вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до яких здійснюється можливе зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Крім того, відповідно до пункту 3 та 4 Критеріїв платник податків у разі отримання квитанції про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН має право подати в електронному вигляді засобами електронного зв’язку(«Єдине вікно/електронний кабінет платника) Таблицю даних платника податків за встановленою наказом формою.

Як довести реальність операції? Щоб не подавати всі можливі і неможливі документи – «докази», як правильно сформувати пакет документів, достатній для ДФС, щоб розблокувати ПН?

Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за № 754/30622. Крім того, для відповідних Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначено конкретний перелік документів.

Нагадуємо, що для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній платник має право подати визначені документи до ДФС протягом 365 календарних днів (п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України), з дати виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

У який черговості розглядаються заяви бізнесу на розблокування? Умовно кажучи-хто перший подав, ту заявку й розглядають чи віддається перевага великим компаніям чи виробникам, чи компаніям, які мають позитивну податкову історію, чи податкове навантаження?

Платник має право подати документи та пояснення до ДФС протягом 365 календарних днів (п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України), з дати виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Всі надані платником податків пакети документів (вичерпний перелік яких затверджено наказом Міністерства фінансів України  від 13.06.2017 №567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за № 754/30622) опрацьовуються щоденно в порядку отримання документів.

Відповідно до п. 21 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України  від 13.06.2017 №566, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за № 752/30622, рішення Комісії про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації складається за формою згідно з додатком до цього Порядку. Це рішення підписується, реєструється та надсилається платнику податку на додану вартість у порядку, встановленому статтею 42 розділу ІІ Кодексу, протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Виробники говорять про невідповідність кодів. На вході – сировина (один код), на виході – готова продукція (інший код). Як бути?

Платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків (далі – Таблиця) за встановленою формою, яка є додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621.

Чи є систематизований перелік документів для отримання позитивного рішення комісії ДФС, яка розглядає заяви на розблокування ПДВ?

Пунктом 74.2 статті 74 Кодексу запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН (далі – СМКОР). Платник податку у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН подає на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі – Комісія ДФС) вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, який затверджено наказом Міністерства фінансів України  від 13.06.2017 №567, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за                                  № 754/30622.

Які критерії і яким чином можуть бути змінені і коли?

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621 (далі – Наказ).

Відповідно до пункту 4 Наказу Державна фіскальна служба України щокварталу надає пропозиції щодо удосконалення Критеріїв Міністерству фінансів України.

Чи блокуються ПН, виписані на залишки, невикористані минулого року? Те ж саме питання по послугам (транспортні, будівельні).

Якщо за результатами автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Моніторинг) визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає умовам, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 16.06.217 за №753/30621 (далі – наказ), реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податково кодексу України (далі – Кодексу).

З метою уникнення зупинки податкових накладних/розрахунків коригування, які подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних та свідчать про постачання (виготовлення) товарів/послуг платником на постійній основі, такий платник відповідно до пункту 3 Критеріїв наказу має право надати інформацію за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності окремо за кожним видом економічної діяльності (далі – Таблиця даних платника податку).

Моніторинг здійснюватиметься ДФС з урахуванням поданої Таблиці даних платника податку, якщо така таблиця буде врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.


Вебінар «ЄСВ – 2017 для ФОП, самозайнятих осіб та громадян»

Рекомендуємо платникам єдиного внеску обов’язково переглянути тематичний вебінар заступника начальника управління – начальника відділу аналізу та прогнозування надходжень податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Черкаській області Наталії Бойко.

Фахівець наголосила, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, нагадала який день вважається днем сплати єдиного внеску при використанні різних форм оплати. Також викладено  порядок справляння єдиного внеску підприємцями та особами, що здійснюють незалежну професійну діяльність, з наведенням прикладів та розглядом конкретних ситуацій і надані відповіді на запитання учасників.

Зокрема йдеться про сплату єдиного внеску та подання звітності ФОП, який припинив діяльність; про нарахування внеску працівнику, що працює неповний робочий час, перебував у відпустці, на лікарняному, знаходиться у декретній відпустці; висвітлені питання подання звітності з ЄСВ, а також про добровільну участь громадян у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Посилання на відео: https://www.youtube.com/watch?v=oYskJUWzMC8 Завантаження презентації, тез, оновлених Табличок-2017 для підприємців, відповідей на запитання за посиланням: http://ck.sfs.gov.ua/okremi-storinki/arhiv2/301966.html

Додаткові запитання можна ставити у коментарях до відео або за адресою Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Рекомендуємо також завантажити і використовувати матеріали останнього (червневого) семінару ГУ ДФС у Черкаській області для ФОП та громадян (тези лекторів, відповіді на запитання): http://ck.sfs.gov.ua/zahodi-dlya-platnikiv/303526.html

Днями запланований запис чергового вебінару для підприємців та надалі – консультації з акцизного податку. Чекаємо питань за темами за адресою Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Підписуйтеся на канал проекту «Допомога платнику» https://www.youtube.com/channel/UCKJFJnNkoRLlDwMm0nUi8Nw і оперативно отримуйте  актуальну інформацію і роз’яснення з оподаткування:

Ми працюємо для вас!


Оподаткування товарів громадян, які виїжджають з України

- Податки нараховуються із розрахунку вартості товарів, для чого вам слід пред’явити митнику товарні чеки, ярлики та інші наявні документи.

- Якщо такі документи відсутні, митники визначатимуть митну вартість товарів на підставі цін на ідентичні або подібні товари.

- Товари, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10 000 євро, підлягають письмовому декларуванню з поданням митної декларації, яка передбачена для підприємств, та зі сплатою вивізного мита у випадках, установлених законами України.

З детальнішими правилами обмеження чи заборони вивезення товарів за межі митної території України можна ознайомитися в постановах Кабінету Міністрів України від 21.05.2012р. №436 «Про затвердження переліків товарів, на які поставлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України» та від 28.05.2012 №468 «Про затвердження переліку товарів, вивезення (пересилання) яких громадянами за межі митної території України не допускається».


Пам’ятка для подорожуючих за кордон в рамках дії безвізового режиму з країнами ЄС

Нагадуємо, що Державна фіскальна служба України у рамках безвізу проводить інформаційну кампанію по роз`ясненню громадянам правил перетину державного кордону.

Кожен пропускний пункт обладнаний інформаційними стендами, де подорожуючі можуть ознайомитися з основними вимогами законодавства. На веб-порталі ДФС розміщена пам`ятка для подорожуючих за кордон: http://sfs.gov.ua/data/files/205211.pdf у режимі on-line працює сервіс «Кордон» http://kordon.sfs.gov.ua/ за допомогою якого громадяни матимуть можливість перевіряти завантаженість пунктів пропуску і таким чином, планувати оптимальний маршрут та розрахувати час на перетин кордону.


Звертаємо увагу на перелік товарів/речей, які вивозяться без заповнення митної декларації та на пропуск яких потрібні дозвільні документи.

1) Товари, що дозволені до вивезення за межі митного кордону України і переміщуються без заповнення митної декларації (зелений коридор):

  • Особисті речі

2 мобільні телефони

2 персональні комп’ютери

1 фото-, відео-, аудіоапаратура

1 одиниця кожного найменування

2 електронні книги

особисті прикраси, в тому числі дорогоцінних металів та каміння з ознаками б\в

інвалідна коляска

спортивне спорядження 1 шт. чи 1 комплект

0,5 туалетної води та\або 100 мл  парфумів

2 годинники

дитяча коляска

індивідуальні медичні вироби з ознаками б\в

косметичні засоби


  • Товари загальна вартість яких не перевищує 10 000 євро, що не оподатковуються вивізним митом, не потребують дозвільних документів


  • Готівкова валюта України або іноземна валюта у сумі, яка в еквіваленті не перевищує 10 000 євро на одну особу


  • Підакцизні товари – алкогольні напої та тютюнові вироби лише для громадян, які досягли 18-го віку


  • Лікарські засоби – не більше 5 упаковок кожного найменування на одну особу


2) Товари, що дозволені до вивезення за межі митного кордону України і переміщуються за умови обов’язкового декларування та дозвільних документів на переміщення (червоний коридор):


  • Товари, на пропуск яких потрібні дозвільні документи

загальна вартість яких перевищує 10 000 євро, що не оподатковуються вивізним митом та\або потребують дозвільних документів

загальна вартість яких перевищує 10 000 євро

лікарські засоби із вмістом наркотичних, психотропних речовин або прекурсорів

культурні цінності

інші, визначені законом України


  • Готівкова валюта готівкова валюта України або іноземна валюта, яка в еквіваленті перевищує 10 000 євро на особу


  • Домашні тварини за наявності оригіналів міжнародних ветеринарних сертифікатів та ветеринарного паспорта


  • Вогнепальна зброя на підставі дозволів правоохоронних органів України


3) Товари, що заборонені або обмежені до вивезення за межі митного кордону України, переміщуються за умови обов’язкового письмового декларування  та дозвільних документів на переміщення (червоний коридор):


  • Лікарські засоби понад дозволену норму


  • Наркотичні та психотропні речовини


  • Вивезення за межі митної території України алкогольних напої та тютюнових виробів громадянами, які не досягли 18-го віку


  • Вивезення товарів, валюти, зброї, тварин та транспортних засобів понад установлену норму та без відповідних дозвільних документів


  • Культурні історичні цінності без спеціальних дозволів на вивезення


  • Вогнепальна зброя без дозволів правоохоронних органів України

 

Щодо підписання Меморандуму про співпрацю

«Метою є консолідація зусиль, спрямованих на захист, дотримання та забезпечення гарантій державного захисту конституційних прав і свобод громадян, зокрема осіб на безоплатну вторинну правову допомогу. Предметом цього є координація зусиль та спільна діяльність Смілянської ОДПІ та Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги», - зазначив начальник Смілянської ОДПІ Костянтин Синьогуб.

З цієї нагоди відбулось підписання Меморандуму між Смілянською  ОДПІ та Смілянським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги про співпрацю задля досягнення мети за такими напрямками:

- обмін інформацією;

- здійснення робочих зустрічей;

- організація спільних заходів, спрямованих на підвищення рівня правової поінформованості громадян щодо захисту своїх прав;

- розроблення та реалізацію спільних проектів;

- оперативне розміщення інформації на веб-сайтах та інших засобах масової інформації;

- організація щодо попередження випадків порушень прав і свободи людини;

- збирання, проведення аналізу, узагальнення, обговорення та використання кращих напрацювань з питань надання безоплатної вторинної правової допомоги та інше.

Смілянська ОДПІ

Щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суму допомоги по вагітності та пологам, отриманої ФОП

Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) визначено принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платників єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску.

Фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, визначені платниками єдиного внеску відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464.

Згідно з п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування єдиного внеску для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, є суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Для платників, віднесених до першої групи платників єдиного податку, визначених у п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України, ця сума не може бути меншою за 0,5 мінімального страхового внеску із зарахуванням відповідних періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу, який обчислюється відповідно до ст. 24 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пропорційно до сплаченого єдиного внеску.

Пунктом 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 встановлено, що для фізичних осіб - підприємців, які застосовують загальну систему оподаткування, базою нарахування єдиного внеску є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до змін, внесених Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», зокрема до Закону № 2464, з 01.01.2016:

- встановлено єдиний розмір єдиного внеску на рівні 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для всіх категорій платників єдиного внеску (крім пільгових категорій);

- фізичні особи - підприємці, у тому числі фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, виключені із переліку платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску.

Правове регулювання надання допомоги по вагітності та пологах здійснюється відповідно до норм Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XІV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Оскільки фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, визначають для себе базу нарахування єдиного внеску самостійно, для фізичних осіб - підприємців на загальній системі оподаткування базою нарахування єдиного внеску є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а зазначені виплати не є доходом (прибутком), отриманим від такої діяльності, то обов’язок нараховувати і сплачувати єдиний внесок з сум допомоги по вагітності та пологах для таких осіб чинним законодавством не передбачений.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись у Загальнодоступному  інформаційно – довідковому ресурсі (категорія: 301.04.02).

 Які штрафні санкції застосовуються контролюючим органом за не дотримання працедавцем законодавства щодо працевлаштування

Відповідно до п.171.1 ст.171 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 ПКУ (пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ).

Особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташуванняп.176.2 ст.176 ПКУ.

Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.110.1 ст.110 ПКУ).

У разі виявлення під час перевірки фактів не дотримання працедавцем (податковим агентом) законодавства щодо укладення трудового договору, не оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), якщо ці дії призвели до порушення таким працедавцем правил нарахування, утримання та сплати в бюджет податку на доходи фізичних осіб, до такого працедавця застосовуються штрафні санкції у порядку та розмірах, встановлених ст.123 ПКУ. Так, коли сума податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб при перевірці визначається конторлюючим органом, на таку особу накладається штраф в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання. При повторному протягом 1095 днів визначені контролюючим органом суми податкового зобов’язання, накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання.

У разі порушення порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків, до таких працедавців (податкових агентів) застосовуються штрафні санкції у порядку та розмірах, встановлених ст.119 ПКУ.

Згідно з ст.163 прим.4 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X із змінами та доповненнями неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, - тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Такі ж дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім цього, статтею 212 Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-III із змінами та доповненнями (далі – ККУ) встановлена відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), що входять в систему оподаткування.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись у Загальнодоступному  інформаційно – довідковому ресурсі (категорія: 138.01.).

 Смілянська ОДПІ


Новації законодавства

 Смілянська ОДПІ повідомляє, що 21.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.05.2017 № 545 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з рентної плати» (далі – Наказ № 545), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.06.2017 за № 778/30646, який вніс зміни до наказу Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 «Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати» (далі – Наказ № 719), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1051/27496.

Зокрема, Наказом № 545 викладено в новій редакції форму Розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (додаток 1 до Податкової декларації з рентної плати), внесені зміни до форми Розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини (додаток 2 та додаток 21 до Податкової декларації з рентної плати) та Переліку кодів видів радіозв’язку (додаток 15 до Податкової декларації з рентної плати) у частині стільникового радіозв’язку.

Одночасно звертаємо увагу, що згідно з пунктом 46.6 статті 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

З оновленим текстом Наказу № 719 Ви можете ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

Смілянська ОДПІ

Повноваження працівників митниці у пунктах пропуску

Мають право

  • отримувати від громадян документи на право переміщення через митний кордон України товарів, валютних цінностей;
  • проводити огляд товарів,які не переміщуються громадянами;
  • у виняткових випадках проводити особистий огляд громадян;
  • вимагати від громадян заповнити митну декларацію;
  • відмовити в пропуску чи митному оформленні товарів, що переміщуються громадянами;
  • визначати митну вартість товарів за відсутності у громадянина документів, які підтверджують їх вартість

 Зобов’язані

  • виявляти високий рівень культури, професіоналізм та витримку, не допускати проявів порушення службової дисципліни, грубого та нетактовного ставлення до громадян;
  • надавати громадянам у межах компетентності роз’яснення щодо порядку переміщення товарів через митний кордон України;
  • контролювати належне заповнення декларацій, нарахування податків;
  • видавати громадянам письмові повідомлення про причини відмови в пропуску чи митному оформленні товарів

Також радимо прочитати інформацію у спеціальному банері «Митна інформація для громадян» суб-сайту головного управління ДФС у Черкаській області http://ck.sfs.gov.ua/anonsi-ark/13951.html Зворотній зв'язок за адресою Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду


Щодо дій платника у разі зупинення реєстрації ПН / РК - актуальний коментар головного управління ДФС у Черкаській області

У разі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, платник податку має право подати (протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній) пояснення та копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Як подати пояснення Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312601. Повідомлення (J(F)1312601) формується по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в Реєстрі.

До Повідомлення по кожній податковій накладній (!) в обов’язковому порядку додаються у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF копії всіх первинних документів, зазначених у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за конкретним критерієм та бухгалтерську довідку з інформацією про наявність приміщень (власних, орендованих); виробничих потужностей (власних, орендованих); земельних ділянок (власних, орендованих); найманого персоналу (власного, за сумісництвом); доходу від проведення діяльності за попередній період; залишки готової продукції (найменування); залишки сировини (найменування).

При формуванні пакету документів – додатків до Повідомлення форми J(F)1360101 варто враховувати, що розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 мГб.

Як завантажити електронні формати Повідомлення та додатки до нього, сформувати та надіслати Повідомлення

Завантажити електронні формати Повідомлення та додатки до нього можна через офіційний веб-портал ДФС, розділ «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.

Сформувати та направити Повідомлення з додатками можна:

1)  через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (режим «Ведення звітності»), вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua

2) через офіційний веб-портал ДФС України за допомогою безкоштовного програмного забезпечення ДФС та будь-якого програмного забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту) – за вибором платника самостійно на власний розсуд.

Перша квитанція, яку отримає платник після відправлення Повідомлення та додатку, підтверджує передачу платником документа в електронному вигляді, та у другій квитанції визначається статус документу (Прийнято/Не прийнято).

У яких випадках платник може подати додатки до Повідомлення до державної податкової інспекції за місцем обліку

Якщо платник не зумів приєднати до Повідомлення та надіслати всі додатки за вищенаведеним переліком, він може в день відправлення Повідомлення та додатків подати до державної податкової інспекції за місцем обліку копії таких первинних документів та бухгалтерську довідку.

У такому випадку бажано подати паперові копії документів та в електронній формі у форматі PDF (на з’ємному флеш-носії).

Що слід зробити для запобігання у подальшому зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування

Задля упередження в подальшому зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, платник може подати ДФС інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків за встановленою формою J(F)1312301. Таблиця надсилається виключно в електронному вигляді засобами електронного зв'язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб. Електронні формати Таблиці розміщенні: Реєстр електронних форм податкових документів. Таблиця може бути сформована та надіслана через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника», а також через офіційний веб-портал ДФС України. Також для формування Таблиці в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

В обов’язковому порядку платнику податку одночасно (в день відправлення Таблиці) слід подати до державної податкової інспекції за місцем обліку бухгалтерську довідку з інформацією про наявність приміщень (власних, орендованих); виробничих потужностей (власних, орендованих); земельних ділянок (власних, орендованих); найманого персоналу (власного, за сумісництвом); доходу від проведення діяльності за попередній період; залишки готової продукції (найменування); залишки сировини (найменування) та копії відповідних документів.

Вказані копії документів та бухгалтерську довідку бажано подати до державної податкової інспекції за місцем обліку ще і в електронній формі у форматі PDF (на з’ємному флеш-носії).

Які дії ДФС після отримання Повідомлення, додатків, Таблиці та їх копій

Отримані відповідальними особами державної податкової інспекції у платника документи та копії документів будуть направлені на розгляд Робочій групі ДФС в області (підстава: наказ Державної фіскальної служби України від 26.06.2017 №450 «Про затвердження Регламенту комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації»).

Робоча група за результатами розгляду документів направляє відповідний Висновок Комісії Державної фіскальної служби України.

Комісія ДФСУ приймає рішення або про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, або про  відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Рішення надсилається платнику протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Кодексу.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.


Щодо реєстрації  податкових накладних та/або розрахунків коригування складених 1 - 30 червня та незастосування штрафів за порушення граничних строків реєстрації

        13 липня Верховна Рада України розглянула законопроект №6684: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=62232 та прийняла Закон «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (щодо  не застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платників податків». Закон після його прийняття набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування (на даний час не опублікований). 

Так, не штрафуватимуть за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, складених у період з 1 до 30 червня лише тих платників податку, які зареєструють ПН/РК до 31 липня включно. Вказані накладні /РК будуть вважатися своєчасно зареєстрованими.


Нормативна база:

- Постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації»: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/190-2017-%D0%BF

- Наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017  №566 «Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації»: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0752-17

- Наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017  №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0753-17

- Наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017  №567 «ВИЧЕРПНИЙ ПЕРЕЛІК документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0754-17

- Постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №485 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/485-2017-%D0%BF

Перелік

документів, копії яких додаються до Повідомлення та до державної податкової інспекції за місцем обліку у разі зупинення реєстрації ПН / РК

(наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017  №567)

1. Документи для критерію «Обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у ПН/РК, зареєстрованих з 1 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75% загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється):

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2. Документи для критерію «Відсутність ліцензій, які засвідчують право суб’єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією) стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі»:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Зупинення реєстрації ПН / РК: Актуальні питання – відповіді

Державна фіскальна служба України оприлюднила на офіційному веб-порталі (Банер «До уваги платників ПДВ! Припинення реєстрації ПН»  актуальні питання – відповіді за темою. Наводимо деякі з них, решту можна прочитати: http://sfs.gov.ua/baneryi/pripinennya-reestratsii-pn/303280.html

Питання 1: По даним на декілька днів тому, реєстрація ПН практично по всіх підприємствах, які надають послуги, зокрема, вантажні перевезення, припинена. Підстава: коди на надання послуг не співпадають з кодами на «вхідні» товари.

Відповідь: Якщо за результатами автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає умовам, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 16.06.217 за №753/30621, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податково кодексу України (далі – Кодексу). З метою уникнення зупинки податкових накладних/розрахунків коригування, які подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних та свідчать про постачання (виготовлення) товарів/послуг платником на постійній основі, такий платник відповідно до пункту 3 Критеріїв наказу має право надати інформацію за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності окремо за кожним видом економічної діяльності (далі – Таблиця даних платника податку).

Моніторинг здійснюватиметься ДФС з урахуванням поданої Таблиці даних платника податку, якщо така таблиця буде врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

Питання 2: - Блокується реєстрація ПН, виписаних на неплатників ПДВ, що суперечить наказу МФУ № 567 від 13.06.2017. Згідно з п. 5, якщо ПН, складена за операцією, яка звільнена від оподаткування така ПН/РК не підлягає автоматичному моніторингу відповідності критеріям оцінки

Відповідь: Питання щодо блокування реєстрації податкових накладних, виписаних на неплатників ПДВ вирішено. На сьогодні податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю), та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування не підпадає під автоматизований моніторинг відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Питання 3: Що робити, якщо реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних  зупинено?

Відповідь: У разі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Реєстр) відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку має право подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу. Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312601.  Повідомлення (J(F)1312601) по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в Реєстрі, та до такого Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ). Обмеження диктується обмеженнями системного програмного забезпечення, яке не залежить від Державної фіскальної служби України. Як свідчить практичний досвід, 2 Мб достатньо для 1 вкладеного документа.

Питання 4: Для виробників товарів/послуг проблемою є відсутність процедури розгляду Таблиці даних платників податків. Багато з них отримують відмову по відправленим таблицям, хоча згідно з наказом платники мають право направляти одну лише Таблицю без додаткових документів (якщо квитанції до накладних були отримані у період тестового режиму). Причина відмови відсутня.

Відповідь: Інформація, подана платником податку за формою згідно з додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 16.06.217 за №753/30621, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, розглядається  комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації протягом 5 робочих днів. Відповідно до останнього абзацу пункту 5 Критеріїв наказу передбачено, що у разі якщо до контролюючого органу надійшла інформація, що свідчить про надання платником недостовірної інформації згідно з додатком до Критеріїв, Комісія ДФС має право прийняти рішення про неврахування інформації, наданої платником за встановленою формою, при здійсненні ДФС автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Нагадуємо платникам ПДВ, що 14 липня набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №485 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/485-2017-%D0%BF

       13 липня Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (щодо  не застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платників податків». 14 липня Закон підписаний Головою Верховної Ради України.

Зокрема, за Законом платників не штрафуватимуть за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, складених у період з 1 до 30 червня лише тих платників податку, які зареєструють ПН/РК до 31 липня включно. Вказані накладні /РК будуть вважатися своєчасно зареєстрованими.

Закон після його прийняття набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування (на даний час не опублікований). 
 

Також радимо прочитати актуальний коментар головного управління ДФС у Черкаській області щодо дій платника у разі зупинення реєстрації ПН / РК: https://www.facebook.com/sfs.cherkasy/posts/901826529971230:0

Куди подавати ф. 1ДФ та сплачувати ПДФО у разі зміни СГ протягом бюджетного року місцезнаходження

Відповідно до підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Крім того, згідно з підпунктом 168.4.5 пункту 168.4 статті 168 ПКУ фізична особа, відповідальна згідно з вимогами Розділу IV ПКУ за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, зокрема, у разі коли така фізична особа є податковим агентом, - за місцем реєстрації у контролюючих органах.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.

Відповідно до пункту 10.13 розділу Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588 у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання - платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

До закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) - з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

Враховуючи викладене вище, у разі зміни місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, суб’єкт господарювання до закінчення поточного бюджетного року сплачує податок на доходи фізичних осіб та подає податковий розрахунок за ф. № 1ДФ за попереднім місцезнаходженням.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись у Загальнодоступному  інформаційно – довідковому ресурсі (категорія: 103.25).

Смілянська ОДПІ

Порядок оподаткування нецільової благодійної допомоги, яка надана ЮО своєму працівнику

Відповідно до підпункту 170.7.3 пункту 170.7 статті 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим підпунктом 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року.

Положення підпункту 170.7.3 пункту 170.7 статті 170 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені підпунктом 165.1.47 пункту 165.1 статті165 ПКУ.

Благодійник - юридична особа зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у податковій звітності.

У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника - фізичної чи юридичної особи платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПКУ.

Враховуючи вищевикладене, сума нецільової благодійної допомоги, яка надається юридичною особою своєму керівнику або іншій фізичній особі та не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року, не оподатковується, незалежно від того, що на фізичну особу не поширюється право на застосування податкової соціальної пільги.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись у Загальнодоступному  інформаційно – довідковому ресурсі (категорія: 103.15).

Смілянська ОДПІ

Анонс! Спеціальна гаряча лінія для платників у прес-центрі газети «Нова Доба»

20 липня з 11-00 до 12-00 год. у прес-центрі «Нової Доби» відбудеться «Спеціальна гаряча лінія для роботодавців і працівників» за участі провідних фахівців фіскальної служби та держпраці.

Черкащина – одна з 4 областей України, де реалізується Пілотна кампанія з виявлення незадекларованої праці. По серпень ц.р. включно триватиме інформаційний блок кампанії – надання роз’яснень з питань легального працевлаштування. Потому – інспекційні відвідування фахівцями Державної служби України з питань праці роботодавців з метою виявлення фактів незадекларованої праці. Особлива увага на Черкащині – галузям сільського господарства та сфери торгівлі.

Державна фіскальна служба України – партнер Держпраці при проведенні Пілотної кампанії.

Як правильно оформити працівника на роботу, коли і в які терміни повідомити про це ДФС, як нараховувати зарплату працівникам і розрахувати правильно податки (на прикладах), а також які наслідки незадекларованої праці – пропонуємо читачам Черкаської обласної газети «Нова Доба» почути відповіді на ці та інші запитання за темою цього четверга.

Спікер від Держпраці – начальник управління Держпраці у Черкаській області Олена Миколаївна Лазарєва

Спікер від ДФС – заступник начальника управління податків і зборів з фізичних осіб головного управління ДФС у Черкаській області Наталія Вікторівна Бойко

Номер телефону гарячої лінії 54-20-86 (0472)

Питання для висвітлення приймаються на адресу ДФС Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

та адресу «Нової Доби» Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Стан розгляду звернень громадян у Смілянській ОДПІ

Конституція України надає право всім направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

З метою практичної реалізації громадянами України права на звернення в Україні діє Закон України від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян». Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності,  для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення

У системі органів, що забезпечують реалізацію прав громадян на звернення, є, зокрема, і органи державної фіскальної служби.

Смілянська ОДПІ приділяє особливу увагу реалізації права на звернення, як через особистий прийом громадян посадовими особами інспекції, так і шляхом  об’єктивного та своєчасного  розгляду кожного письмового та усного звернення.

Протягом шести місяців 2017 року до Смілянської ОДПІ надійшло 5 письмових звернень громадян, що на 4 звернення менше ніж за відповідний період 2016 року.

У письмових зверненнях громадяни цікавилися питаннями щодо застосування норм податкового законодавства та інформували про ухилення від сплати податків.

Всі звернення були розглянуті уважно та об’єктивно. Відповіді громадянам надані по суті та в установлений законодавством термін.

Смілянська ОДПІ

Внесення змін до установчих документів неприбуткової організації

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 (далі – Порядок).

Згідно з п. 14 Порядку у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) до контролюючого органу подається реєстраційна заява з позначкою «зміни», до якої додаються копії документів відповідно до п. 6 Порядку. Заява та копії документів повинні бути подані протягом 30 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін, а у разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, протягом 30 календарних днів з моменту виникнення зазначених у п. 14 обставин.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі – Закон), а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом. Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.

Реєстраційна заява та копії зазначених документів можуть бути подані (надіслані) неприбутковою організацією в один із таких способів:

- особисто керівником або представником неприбуткової організації (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та її повноважень) або уповноваженою на це особою;

- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону;

- державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи або змін до відомостей про юридичну особу. Така заява передається в електронній формі в установленому порядку технічним адміністратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань до контролюючих органів разом з відомостями про державну реєстрацію створення юридичної особи або змін до відомостей про юридичну особу згідно із Законом.

За результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, протягом 14 календарних днів з дня їх отримання контролюючим органом приймається рішення, зокрема про включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру (п. 8 Порядку).

Пунктом 15 Порядку визначено, що за результатами розгляду реєстраційної заяви з позначкою «зміни» контролюючий орган відповідно до пунктів 7 і 8 Порядку вносить записи (зміни) до Реєстру та видає неприбутковій організації рішення про повторне включення неприбуткової організації до Реєстру або про зміну ознаки неприбутковості, або про відмову у повторному включенні організації до Реєстру.

Під час повторного включення неприбуткової організації до Реєстру ознака неприбутковості та дата її присвоєння не змінюються.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись у Загальнодоступному  інформаційно – довідковому ресурсі (категорія: 102.04).

Смілянська ОДПІ

Відображення коштів на відрядження у податковому розрахунку за ф. 1ДФ

Відповідно до Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Порядок), кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт, у тому числі надміру витрачені та не повернуті у встановлені законодавством строки відображаються у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «118».

Згідно з п.п. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

При цьому підпунктом 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 ПКУ передбачено, що не включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

Нормами п. 170.9 ст. 170 ПКУ визначено порядок оподаткування сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк.

Враховуючи викладене вище, в податковому розрахунку за ф. 1 ДФ під ознакою доходу «118» відображаються кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт, які надміру витрачені та не повернуті в установлені законодавством строки.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись у Загальнодоступному  інформаційно – довідковому ресурсі (категорія: 103.25).

Смілянська ОДПІ


Обмеження щодо періодів на подання уточнюючого звіту щодо сум нарахованого ЄВ

Відповідно до п. 1 частини 2 ст. 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄВ.

Виправлення страхувальником помилок у звіті по ЄВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування передбачено розділом V Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдииного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок № 435).

У разі виявлення помилки у звіті до закінчення терміну подання цього звіту страхувальник повторно формує та подає звіт у повному обсязі до фіскального органу за місцем обліку.

Чинним вважається останній електронний або паперовий звіт, поданий страхувальником до закінчення термінів подання звітності, визначених Порядком № 435

Якщо страхувальником до закінчення терміну подання Звіту подаються лише окремі таблиці за поточний звітний період Звіту зі статусом ”скасовуюча”, ”додаткова” цей Звіт не вважається звітом і вважається таким, що не подавався (п. 1 розд. V Порядку № 435).

Пунктом 2 розд. V Порядку № 435 визначено, що у разі виявлення страхувальником у Звіті після закінчення звітного періоду помилки в реквізитах (крім сум), що стосується страхувальника або застрахованої особи, подаються скасовуючі документи, тобто страхувальник повинен сформувати та подати Звіт за попередній період, який містить: перелік таблиць Звіту, відповідну таблицю зі статусом ”скасовуюча” з відомостями, які були помилкові, на одну або декількох застрахованих осіб та відповідну таблицю зі статусом ”початкова” із зазначеними правильними відомостями на одну або декількох застрахованих осіб, при цьому таблиця 6 додатка 4 до цього Порядку повинна містити дані по кожній застрахованій особі окремо.

Згідно з абз. другим п. 2 частини 1 ст. 13 Закону № 2464 документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755 зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Так, відповідно до п. 50.2 ст. 50 ПКУ платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Враховуючи зазначене вище, роботодавець до початку його перевірки контролюючим органом має право подати до відповідного територіального органу ДФС необхідні скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних відомостей про застрахованих осіб та одночасно початкові документи із зазначеними вірними відомостями разом з пояснювальною запискою щодо їх зміни.

Обмежень щодо періодів, за які роботодавець має право подати уточнюючий звіт щодо сум нарахованого ЄВ з метою виправлення самостійно виявлених недостовірних відомостей, чинним законодавством не передбачено.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись у Загальнодоступному  інформаційно – довідковому ресурсі (категорія: 301.06).

Смілянська ОДПІ

Щодо подання заяви про застосування податкової соціальної пільги

Відповідно до пп. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Згідно із пп. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги).

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.

Враховуючи вищевикладене, нормами ПКУ не передбачено щорічне подання заяви про застосування пільги.

При цьому, якщо у платника податків виникає право на застосування податкової соціальної пільги з інших підстав ніж тих, які були зазначені у попередній заяві, то такий платник повинен надати нову заяву з відповідними підтверджуючими документами.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись у Загальнодоступному  інформаційно – довідковому ресурсі (категорія: 103.08.03).

 Смілянська ОДПІ


За півроку відділом проведено 617 профілактичних заходів з упередження вчинення посадовими особами ДФС області та митниці корупційних правопорушень.

Відбулось 79 службових розслідувань і перевірок, за результатами яких  керівництву державних податкових інспекцій області внесено 11 подань для вжиття заходів реагування відносно підлеглих працівників. 9 працівників притягнуто до дисциплінарної відповідальності. 7 працівникам фіскальної служби області винесені офіційні застереження про недопущення вчинення протиправних дій.

До органів прокуратури за півроку направлено 26 матеріалів для надання правових висновків діям податкових та митних працівників.

За результатами розгляду матеріалів перевірок відділу внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Черкаській області відкрито 8 кримінальних проваджень – 5 відносно співробітників ДФС у Черкаській області щодо вчинення ними кримінальних проступків, 3 – за фактами передачі суб’єктами господарювання неправомірної вигоди (хабара) працівникам фіскальної служби.

Відносно 3 працівників ДФС складено протоколи про вчинення корупційних правопорушень, які направлено до суду для прийняття відповідних рішень та 1 працівника притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу.

По кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі) суб’єкту господарювання оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, складено обвинувальний акт та направлено матеріали до суду для прийняття відповідного рішення.

По  кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-1 КК України (декларування недостовірної інформації) оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення працівнику ДФС в області, складено обвинувальний акт та направлено матеріали до суду для прийняття відповідного рішення.

Робота з упередження і виявлення кримінальних та адміністративних корупційних правопорушень в органах ДФС області та митниці триває

Чи вважаються доходом ФОП та оподатковуються кошти, що надійшли на його рахунок у вигляді поворотної позики/кредиту? – відповідь на це та ще 8 актуальних запитань підприємців

Пропонуємо традиційну підбірку питань – відповідей  для фізичних осіб – підприємців. Тема: визначення об’єкту оподаткування в окремих випадках та сплата податків ФОП. Питання – відповіді взяті з бази «ЗІР», категорія 104.04, 104.07. Адреса розміщення ресурсу: http://zir.sfs.gov.ua

1. Чи є об’єктом оподаткування сума поворотної фінансової допомоги (позики) отримана фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування?

Відповідь: Враховуючи те, що отримання фізичною особою – підприємцем поворотної фінансової допомоги (позики) відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначений строк, то протягом дії договору сума поворотної фінансової допомоги не включається до складу доходу суб’єкта господарювання. При цьому, слід зазначити, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів фізичної особи – підприємця та оподатковується на загальних підставах (ПДФО за ставкою 18 відс. та 1,5 відс.військового збору).

2. Чи включається до доходу фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування помилково перерахована сума коштів на його розрахунковий рахунок, а потім повернута?

Відповідь: Якщо отримана фізичною особою – підприємцем на його розрахунковий рахунок помилково перерахована сума коштів була повернута, то така сума не включається до складу доходу суб’єкта господарювання.

3. Чи має право фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування здійснювати бартерні операції (взаємозалік)?

Відповідь:  Обмежень щодо здійснення бартерних операцій (взаємозаліків) фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування не передбачено.

4. Чи включається до складу доходу фізичної особи – підприємця сума кредиту, що отримана на розрахунковий рахунок ФОП?

Відповідь:   Загальна сума кредиту, яка отримана фізичною особою - підприємцем на розрахунковий рахунок не включається до складу доходу протягом дії договору кредиту. При цьому, слід зазначити, якщо сума кредиту не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів фізичної особи – підприємця та оподатковується на загальних підставах.

5. Чи включається до складу доходу фізичної особи – підприємця вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг)?

Відповідь:   Фізична особа – підприємець включає до складу загального оподатковуваного доходу вартість безоплатно отриманих товарів по даті їх реалізації за ціною, визначеною на рівні не нижче звичайної ціни. При цьому, вартість безоплатно отриманих послуг включається до складу загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця за ціною не нижче звичайної по даті їх отримання.

6. Чи включає фізична особа – підприємець до загального оподатковуваного доходу суму коштів, яка була отримана на розрахунковий рахунок та повернута у зв’язку з розірванням договірних відносин?

Відповідь:  Відповідно до п. 177.2 ст.177 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.  Статтею 334 Цивільного кодексу України визначено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі розірвання договірних відносин покупцеві не переходить право власності на товар та не складається документ, яким підтверджується виконання робіт або надання послуг, відповідно відсутній і дохід від проведеної операції.  Таким чином, фізична особа - підприємець не включає до загального оподатковуваного доходу суму коштів, яка була отримана на розрахунковий рахунок та повернута у зв’язку з розірванням договірних відносин.

7. В який термін потрібно сплатити ПДФО фізичній особі – підприємцю, який отримував доходи як від здійснення підприємницької діяльності та як фізособа (інвестиційний прибуток, спадщина, іноземний дохід тощо)?

Відповідь: Сума податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначена фізичною особою – підприємцем за підсумками остаточного розрахунку і зазначена ним у річній податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання такої податкової декларації. Так, граничний термін подання декларації ФОП на загальній системі за 2016 рік – 9 лютого 2017 року, сплата – по строку 17 лютого 2017 року.

8. До якого бюджету необхідно ФОП на загальній системі оподаткування перераховувати ПДФО, з виплачених найманим працівникам доходів, якщо вона має кілька підрозділів?

Відповідь: До відповідного бюджету за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця у контролюючих органах.

9. Протягом якого терміну ФОП на загальній системі оподаткування повинен сплатити ПДФО у разі припинення підприємницької діяльності з 1.01.2017?

Відповідь:   Фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування, стосовно якої проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності за її рішенням, подає податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, в якій відображає виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, та сплачує податок на доходи фізичних осіб і військовий збір протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання такої податкової декларації.

Запрошуємо усіх бажаючих на щовівторкову податкову консультацію для підприємців – фізичних осіб і громадян з податкового законодавства. Консультанти – провідні фахівці Головного управління ДФС у Черкаській області. Дати найближчих консультацій 11, 18 та 25 липня. Консультація працює з 10.00 год. до 16.00 год. у центрі обслуговування платників ДПІ у м.Черкасах (м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, каб. 111 – перший поверх будівлі головного управління ДФС у Черкаській області).

Також запрошуємо на щомісячний безкоштовний семінар Головного управління ДФС у Черкаській області для підприємців – фізичних осіб і громадян з питань оподаткування. У липні семінар відбудеться 31 числа для платників м.Черкас, Черкаського, Смілянського, Золотоніського районів. Місце проведення заходу: актова зала будівлі головного управління ДФС у Черкаській області (м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, другий поверх).

ДФС закликає дотримуватись порядку ведення касових операцій та  застосування РРО

Державна фіскальна служба України звертає увагу на дотримання порядку ведення касових операцій та обов’язкового застосування реєстраторів розрахункових операцій окремими підприємцями – платниками єдиного податку.

Фахівці ДФС констатують, що продовжують мати місце порушення вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 в частині:

- зарахування готівкових коштів на розрахунковий рахунок без оприбуткування у касі підприємства;

- необлікування готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій (КОРО) реєстратора розрахункових операцій (РРО) на підставі фіскальних звітних чеків;

- оформлення з порушеннями касових документів при оприбуткуванні або видачі готівкових коштів у касах (з кас) підприємств (відсутність підписів уповноваженої особи, особи, що отримала кошти).

За посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/302531.html наведені конкретні випадки встановлених порушень та відповідальності підприємств за їх вчинення.

Радимо також прочитати попереднє нагадування «ДФС закликає дотримуватись порядку ведення касових операцій та  обліку товарів»: http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/294885.html

Також Державна фіскальна служба України постійно здійснює контроль (http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/301899.html)

за дотриманням фізичними особами - платниками єдиного податку ІІ та ІІІ групи вимог чинного законодавства щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій у разі перевищення обсягу доходу більше 1 млн. грн. за календарний рік.

Нагадуємо, що відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України реєстратори розрахункових операцій не застосовуються, зокрема платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000 000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

ДФС звертає увагу ФОП - платників єдиного податку ІІ та ІІІ груп на необхідність самостійного здійснення контролю за обсягом доходу та безумовного дотримання вимог чинного законодавства з питань застосування РРО у разі перевищення обсягу доходу за календарний рік більше 1 млн. гривень.

Ще важливе нагадування для підприємців – платників єдиного податку.  Наведені пільгові норми п. 296.10 ст. 296 Кодексу взагалі не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року №231.

Норми щодо обов’язкового застосування РРО для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту діють з 8 травня 2017 року і поширюються зокрема на продаж технічно складних побутових товарів, що були раніше у використанні, незалежно від їх гарантійного строку експлуатації.

Також якщо ФОП – підприємець – платник єдиного податку здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту в одній із декількох господарських одиниць, то він зобов’язаний проводити розрахункові операції за однаковим порядком на усіх своїх господарських одиницях - застосовувати реєстратори розрахункових операцій незалежно від асортименту товарів на інших господарських одиницях, застосовувати РРО при наданні послуг та ін., оскільки законодавством передбачені вимоги до платника податків – суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.

 

Рекомендуємо також переглянути відео огляд щодо типових порушень у підприємців, у т.ч. платників єдиного податку: https://www.youtube.com/watch?v=rBzcHrO223U Також варто прочитати актуальні роз’яснення щодо застосування РРО при продажу технічно складних побутових товарів підприємцями – платниками єдиного податку: http://ck.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/297747.html http://ck.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/301986.html і продажу пива на розлив спрощенцями: http://ck.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/297750.html

Надання адміністративних послуг 

Надання якісних адміністративних, консультаційних, інформаційних послуг, впровадження прогресивних методів і форм обслуговування та створення сприятливих умов для платників є пріоритетними завданнями у діяльності Кам’янського відділення Смілянської ОДПІ.

За перше півріччя 2017 року Центром обслуговування платників Кам’янського відділення Смілянської ОДПІ у (далі - ЦОП) надано 1 081адміністративних послуг, з них у червні надано 135.

Користуються попитом адміністративні послуги: видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина даних про реєстраційний номер облікової картки платника – 550, надання витягу з реєстру платників єдиного податку – 174, реєстрації книг обліку розрахункових операцій – 68, реєстрація платника єдиного податку – 111, з видачі довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету - 23 тощо.

Крім того, у ЦОП оформлено інформаційні та тематичні стенди з корисною інформацією. Для зручності платників забезпечено доступ до мережі Інтернет, обладнані місця для заповнення звітності та очікування.

Нагадуємо, ЦОП розміщений за адресою: ; м. Кам’янка, вул. Декабристів, 2, тел. 04732-6-19-57. Працює ЦОП з понеділка по четвер з 9-00 до 18-00 год., у п‘ятницю з 9-00 до 16-45 год., у суботу – з 9 до 13 год., обід – з 13-00 до 13-45 год., неділя – вихідний.

Смілянська ОДПІ

Анонс! Заходи для платників у прес-центрі газети «Нова Доба»

Головне управління ДФС у Черкаській області запрошує читачів Черкаської обласної газети «Нова Доба» та усіх зацікавлених черкащан взяти участь у спеціальних гарячих лініях, які відбудуться у липні у прес-центрі «Нової Доби» за участі провідних фахівців фіскальної служби:

Дата, час

Тема

13 липня, четвер

11-00 год.

12-00 год.

«Справляння податку на майно громадянами у 2017 році»

20 липня, четвер

11-00 год.

12-00 год.

«Спеціальна гаряча лінія для роботодавців і працівників»

Детально про заходи, тему, спікерів та номер телефону

13 липня з 11-00 до 12-00 год. відбудеться гаряча лінія «Справляння податку на майно громадянами у 2017 році»

До 1 липня ДФС направила власникам земельних ділянок, окремих транспортних засобів і нерухомості податкові повідомлення – рішення про сплату сум земельного, транспортного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Деякі з власників отримали податкові повідомлення – рішення і за попередні періоди. Як власнику майна перевірити правильність нарахування податку? Куди прийти для звірки даних, якщо платник вважає, що обрахування проведені невірно? Як реалізувати право на пільгу? В яких випадках  пенсіонери – пільговики сплачують земельний податок? Коли і чому бійці АТО зобов’язані сплачувати податки за виділену їм безоплатно земельну ділянку? – На ці та інші питання за темою відповість заступник начальника відділу аналізу та прогнозування надходжень податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску управління податків і зборів з фізичних осіб головного управління ДФС у Черкаській області Віталій Леонідович Лушников.

Номер телефону гарячої лінії 54-20-86 (0472)

Питання для висвітлення приймаються на адресу ДФС Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

та адресу «Нової Доби» Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

20 липня з 11-00 до 12-00 год. відбудеться «Спеціальна гаряча лінія для роботодавців і працівників»

Черкащина – одна з 4 областей України, де реалізується Пілотна кампанія з виявлення незадекларованої праці. По серпень ц.р. включно триватиме інформаційний блок кампанії – надання роз’яснень з питань легального працевлаштування. Потому – інспекційні відвідування фахівцями Державної служби України з питань праці роботодавців з метою виявлення фактів незадекларованої праці. Особлива увага на Черкащині – галузям сільського господарства та сфери торгівлі.

Державна фіскальна служба України – партнер Держпраці при проведенні Пілотної кампанії.

Як правильно оформити працівника на роботу, коли і в які терміни повідомити про це ДФС, як нараховувати зарплату працівникам і розрахувати правильно податки (на прикладах), а також які наслідки незадекларованої праці – пропонуємо читачам Черкаської обласної газети «Нова Доба» почути відповіді на ці та інші запитання за темою наступного четверга.

Спікер від Держпраці – начальник управління Держпраці у Черкаській області Олена Миколаївна Лазарєва

Спікер від ДФС – заступник начальника управління податків і зборів з фізичних осіб головного управління ДФС у Черкаській області Наталія Вікторівна Бойко

Номер телефону гарячої лінії 54-20-86 (0472)

Питання для висвітлення приймаються на адресу ДФС Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

та адресу «Нової Доби» Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Щодо податкової знижки для громадян, які скористалися іпотечним житловим кредитом

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі - ПКУ) (пп. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з пп. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.

Відповідно до п. 175.1 ст. 175 ПКУ право на податкову знижку у платника податків виникає в разі, якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

При цьому, відповідно до пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу, до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними розрахунковими документами зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Згідно із п. 175.4 ст. 175 ПКУ право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно зі ст. 175, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:

- об'єкт житлової іпотеки придбавається;

- збудований об'єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.

У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 05 червня 2003 року N 898 "Про іпотеку" (далі - Закон N 898) іпотека припиняється у разі, зокрема:

- припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

- реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

- набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.

Отже, як і придбавання предмета іпотеки, так і його припинення може здійснюватися протягом звітного податкового року. При цьому, нормами ПКУ не передбачений обов'язок платника податків мати на останній день звітного (податкового) року основне місця проживання за адресою де об'єкт житлової іпотеки будувався чи купувався, у разі якщо такий об'єкт нерухомості відчужено протягом звітного (податкового) року.

Таким чином, платник податків, який протягом звітного (податкового) року здійснив реалізацію предмета іпотеки має право на податкову знижку за умови здійснення таким платником податків протягом такого звітного (податкового) року витрат у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, який був визначений платником податків як основне місце його проживання, зокрема, згідно із позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла, в період здійснення понесених витрат.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись у Загальнодоступному  інформаційно – довідковому ресурсі (категорія: 103.06).

Смілянська ОДПІ

Право на відпустку і лікарняні для платників єдиного податку

Відповідно до п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної  відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п.295.2 ст.295 ПКУ).

Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (п.295.5 ст.295 ПКУ).

Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі (пп.298.3.2 п.298.3 ст.298 ПКУ).

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись у Загальнодоступному  інформаційно – довідковому ресурсі (категорія: 107.12).

Смілянська ОДПІ

 

З 10 липня нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису

Смілянська ОДПІ інформує, що наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 29.06.2017 № 88 "Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису" затверджено нові форми реєстраційних документів:

- Договір про надання послуг електронного цифрового підпису;

- Реєстраційна картка (для юридичної особи);

- Реєстраційна картка (для фізичної особи/фізичної особи – підприємця);

- Додаток до Реєстраційної картки;

- Заява про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа;

- Додаток до заяви про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа.

Нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису набувають чинності з 10 липня 2017 року.

Форми реєстраційних документів попереднього зразка будуть прийматися віддаленими пунктами реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС до 07 липня 2017 року включно.

Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису можна у розділі"Реєстрація користувачів" на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС  www.acskidd.gov.ua.

Смілянська ОДПІ

 

Новий порядок інформування про порушення застосування ПСП

Смілянська ОДПІ інформує, що 30.06.2017 набув чинності наказ Мінфіну від 19.05.2017 № 514, яким затверджено Порядок інформування роботодавців платника податку про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або відновлення його права на податкову соціальну пільгу та форму Повідомлення про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або відновлення його права на податкову соціальну пільгу.

Контролюючий орган, що здійснює аналіз показників податкової звітності, повідомляє роботодавця про наявність виявлених на підставі даних податкової звітності чи документальних перевірок порушень платником податку - працівником такого роботодавця застосування ПСП, про позбавлення платника податку або відновлення його права на ПСП відповідно до норм пп. 169.2.1, 169.2.4 п. 169.2 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.

У зазначених випадках структурний підрозділ контролюючого органу, до функцій якого належить аналіз даних податкової звітності чи проведення документальних перевірок, складає Повідомлення про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або відновлення його права на податкову соціальну пільгу за встановленою формою, якщо платник податку отримував її більше ніж за одним місцем нарахування (виплати) доходу або у разі отримання доходів, зазначених у пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 розд. IV ПКУ.

Смілянська ОДПІ

 

До 1 серпня 2017 року фізичні особи мають сплатити суми податкових зобов’язань

Смілянська ОДПІ нагадує платникам, що відповідно до п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.

Крім цього, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після закінчення 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись у Загальнодоступному  інформаційно – довідковому ресурсі (категорія: 103.24).

Смілянська ОДПІ

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 1 з 95