joomla template

Меню користувача

Інформує податкова інспекція
Вівторок, 26 березня 2019, 15:23

Перший мільярд гривень єдиного внеску

На сьогодні надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від платників Черкаської області перетнули мільярдну позначку та склали 1 024 млн.грн. Це на 42 млн.грн. більше, ніж за І квартал 2018 року. За перший квартал очікується надходження 1,2 млрд. гривень єдиного внеску – на понад 200 млн.грн. більше, ніж за три місяці минулого року.

Як раніше повідомлялося, за перший квартал очікується збір до державного бюджету у сумі понад 1,3 млрд. грн. податків, до місцевих надійде 1,5 млрд.грн.

У зв’язку з численними запитаннями та із значною сумою боргу з єдиного внеску нагадуємо про порядок справляння ЄСВ фізичними особами – підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність та членами фермерського господарства у 2017-2019рр.

Так, починаючи з 1 січня 2017 року сума єдиного внеску фізичних осіб – підприємців та самозайнятих осіб не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (у 2017 році – 704 грн. на місяць, у 2018 році 819,06 грн. на місяць та у 2019 – 918,06 грн. на місяць) та більшою за максимальну величину бази нарахування єдиного внеску (у 2017 році: з 1 січня 40000 грн.; з 1 травня 42100 грн.; з 1 грудня 44050 грн.; у 2018 році 55845 грн. та у 2019 – 62595 грн.).

З 1 січня 2018 року на загальних підставах не менше за 819,06 грн. на місяць сплачують ЄСВ фізичні особи – підприємці віднесені до першої групи платників єдиного податку (у 2017 році вони мали право сплачувати половину від мінімального страхового внеску) та члени фермерського господарства. Від минулого року термін сплати внеску для фізичних осіб – підприємців, осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність та членів фермерських господарств – щокварталу.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Обов'язки платників єдиного внеску виникають у ФОП, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування, членів фермерського господарства та осіб які провадять незалежну професійну діяльність з дня їх державної реєстрації/ з початку провадження діяльності та припиняються після державної реєстрації закриття (припинення) ФОП/припинення відповідної діяльності. При цьому сплата внеску проводиться за місяць, у якому відбулася така реєстрація/припинення. За несплату, несвоєчасну сплату єдиного внеску передбачено застосування штрафних санкцій, пені та адміністративна відповідальність. Розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати ЄСВ не передбачено. Заборгованість не підлягає списанню. Особа, яка має борг з ЄСВ, обмежена у доступі до соціальних гарантій, позбавляється відпустки, лікарняного, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, допомоги у разі втрати роботи, субсидій, пенсії.

Платники внеску, які протягом року або двох років не сплачували ЄСВ за себе, зараз сплатять у рази більше – разом із штрафом та пенею.

Звільнення від сплати єдиного внеску за себе передбачено:

– у 2017 році для ФОП, якщо вони є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу;

– у 2018 – 2019 рр. для ФОП та членів фермерського господарства, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Не передбачено звільнення від сплати єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

 

 Інформаційно – роз’яснювальні заходи для платників

на 21 – 27 березня

Рекомендуємо черкащанам долучитися до заходів, які відбудуться у березні у прес-центрі газети «Нова Доба» і дізнатися вичерпну інформацію про важливість своєчасної сплати ЄСВ, перебіг деклараційної кампанії, необхідність постановки на податковий облік самозайнятими особами, зокрема адвокатами, про особливості продажу алкогольних напоїв та проведення касових операцій у 2019 році, а також про роботу ДФС спільну з іншими контролюючими органами.

21 березня відбудуться два заходи за участі ДФС. Об 11-00 год. черговий інформаційно – роз’яснювальний захід – спеціальна гаряча лінія «Що треба знати про справляння ЄСВ». Питання для висвітлення приймаються на адресу ДФС Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду та адресу «Нової Доби» Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду Нагадуємо, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Обов'язки платників єдиного внеску виникають у ФОП з дня їх державної реєстрації та припиняються після державної реєстрації закриття (припинення) ФОП. При цьому сплата внеску проводиться за місяць, у якому відбулася така реєстрація/припинення. За несплату, несвоєчасну сплату єдиного внеску передбачено застосування штрафних санкцій, пені та адміністративна відповідальність. Розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати ЄСВ не передбачено. Заборгованість не підлягає списанню. Особа, яка має борг з ЄСВ, обмежена у доступі до соціальних гарантій, позбавляється відпустки, лікарняного, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, допомоги у разі втрати роботи, субсидій, пенсії. Підприємці, які протягом року або двох років не сплачували ЄСВ за себе, зараз сплатять у рази більше – разом із штрафом та пенею. Оскільки «Вимога про сплату боргу (недоїмки)»  містить виключно суму боргу з ЄСВ, розмір штрафу та пені можна дізнатися лише після сплати боргу. Особа, яка змінила адресу проживання і не повідомила ДФС, позбавляє себе права на адміністративне оскарження вимоги про сплату боргу.

О 12-00 год. 21 березня відбудеться відео тренінг: «Податковий облік самозайнятих осіб».

22 березня об 11-00 год. розпочнеться інформаційно – роз’яснювальний захід головного управління ДФС у Черкаській області «Навіщо декларувати доходи». Захід відбудеться за участі заступника голови Громадської ради при головному управлінні ДФС у Черкаській області, члена регіональної ради підприємців Черкаської області Ольги Ракової та регіонального представника редакції газети «Все про бухгалтерський облік» Наталії Романової.

27 березня за участі керівництва та профільних фахівців головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та головного управління ДФС у Черкаській області розпочнеться інформаційно – роз’яснювальний захід «Як реалізувати право на пільгу». Початок: 11-00 год. Питання для висвітлення приймаються на адресу ДФС Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду та адресу «Нової Доби» Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

На 12-00 год. 27 березня заплановано проведення відео тренінгів для підприємців «Як правильно продавати алкогольні напої» та «Розрахункові і касові операції – 2019».

Виконання бюджетів двох місяців та перспективи надходження податків за квартал

За січень – лютий п.р. від Черкаської області до бюджетів всіх рівнів надійшло майже 2 млрд. грн. податків, зборів, платежів. З них 343 млн. гривень – додаткові надходження.

Збір до державного бюджету України становить за звітні два місяці 839 млн.грн.

На розвиток місцевих громад бюджети Черкаської області отримали 1,067 млрд.грн. податків. Поставлені міськими та районними радами завдання перевиконано, додатково надійшло 55,2 млн.грн. У порівнянні з минулим роком надходження більші на 170,5 млн. гривень.

У кошик пенсійного фонду спрямовано за два місяці 794 млн.грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Додаткові надходження за рік становлять 147 млн. гривень.

За перший квартал очікується збір до державного бюджету у сумі понад 1,3 млрд. грн. податків, до місцевих надійде 1,5 млрд.грн. Надходження єдиного внеску також перевищать мільярд гривень.

Головне управління ДФС у Черкаській області дякує платникам за сумлінне виконання зобов’язань, що є свідченням патріотизму і вкладом у розвиток нашої країни та області.

Загалом в Україні у січні – лютому 2019 року надходження (збір) до загального фонду державного бюджету по платежах, що контролюються ДФС, склали 129,8 млрд.грн. Це на 9,4 млрд грн, або на 7,8 відс. перевищує відповідний показник січня – лютого 2018 року. До місцевих бюджетів надійшло 40,4 млрд. грн. платежів, що на 22,6 відс., або на 7,5 млрд. грн більше, ніж торік за два місяці.

 

Основні дати Деклараційної кампанії – 2019 та відповідальність за неподання декларації про доходи

Відсьогодні до настання граничного терміну подання декларації про доходи для громадян, які зобов’язані задекларувати доходи та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – 29 робочих днів

Нагадуємо про основні дати деклараційної кампанії – 2019:

11 лютого

– граничний термін подання декларації для фізичних осіб – підприємців на загальній системі (протягом звітного року отримували дохід виключно від підприємницької діяльності на загальній системі; провадили незалежну професійну діяльність та одночасно здійснювали підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування; протягом звітного року отримали ще й інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи як громадяни (дохід від надання майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм); інвестиційний прибуток; дохід від успадкованого чи отриманого у дарунок майна і т.д.); протягом звітного року здійснили перехід зі спрощеної системи оподаткування на загальну та отримали дохід виключно від підприємницької діяльності)

21 лютого

– граничний термін сплати податкових зобов'язань з ПДФО та військового збору, зазначених у податковій декларації про майновий стан і доходи, поданої по строку 11.02.2019

2 травня

– граничний термін подання декларації для громадян, які зобов’язані декларувати доходи та самозайнятих осіб

31 липня

– граничний термін сплати податкових зобов'язань з ПДФО та військового збору, зазначених у податковій декларації про майновий стан і доходи, поданої по строку 02.05.2019

31 грудня

– граничний термін подання декларації для реалізації права громадян на податкову знижку за 2018 рік

Звертаємо увагу на відповідальність за неподання декларації та несплату податкових зобов’язань та пропонуємо 7 питань – відповідей за темою з бази «ЗІР», категорії  103.28, 132.05, 132.06.

1. За неподання або несвоєчасне подання декларації про майновий стан і доходи – штраф від 51 грн. до 136 грн.

Відповідно до ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, -    тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 136 грн.). Ця відповідальність не розповсюджується на випадки добровільного подання декларації (в т.ч. при реалізації права на податкову знижку).

2. За несвоєчасну сплату визначених у декларації податкових зобов’язань – штраф від 10% до 20% суми до сплати

За несплату узгодженої суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи у строк до 1 серпня року, що настає за звітним, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

– при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

–    при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Крім того, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня.

Фізична особа, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму військового збору, зазначену в поданій нею податковій декларації, подання якої є обов’язковою.

3. За неведення декларантом Книги обліку доходів і витрат – штраф від 51 грн. до 136 грн.

Відповідно до п.п. «а» п. 176.1 ст. 176 розд. IV Податкового кодексу України платники зобов’язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов’язаний відповідно до розд. IV Кодексу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

Форма Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2017 №591. Не ведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн. до 136 грн.). Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4. ДФС може нарахувати особі податкові зобов’язання за даними ф. 1ДФ

У разі неподання платником податків в установлений термін податкової декларації про майновий стан і доходи (якщо таке подання є обов’язковим), ДФС на підставі наявної податкової інформації за результатами документальної позапланової перевірки має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податку.   При цьому, у відповідності до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України до платника податків застосовується фінансова відповідальність (штраф у розмірі 25% або 50% суми донарахованого податкового зобов’язання) та до ст.164 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення – адміністративна відповідальність.

5. ДФС може нарахувати особі зобов’язання з військового збору, якщо особа не сплатила збір до нотаріального оформлення договору купівлі-продажу нерухомого (рухомого) майна та не задекларувала доходи

У разі несплати фізичною особою військового збору до нотаріального оформлення продажу нерухомого (рухомого) майна, вона зобов’язана відобразити дохід від продажу майна в податковій декларації та сплатити, зазначену в ній суму податкового зобов’язання.  Якщо фізична особа відобразить дохід в декларації та сплатить, зазначену в декларації, суму податкового зобов’язання, то відповідальність до неї застосовуватись не буде.   Водночас у разі не подання в установлений законом строк податкової декларації ДФС має право проводити документальні позапланові перевірки і зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, якщо, зокрема платник податків не подає в установлені строки податкову декларацію.  У разі якщо ДФС самостійно визначає суму податкового зобов’язання платника податків, то це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов’язання. Крім того, неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи, - тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

6. Не штрафуватиметься орендодавець, який не сплачував щокварталу податків при отриманні доходу від надання в оренду нерухомого майна орендарю – фізичній особі

Враховуючи те, що сума податку на доходи фізичних осіб, яка сплачується фізичною особою – орендодавцем щоквартально, не є узгодженою (оскільки податкове зобов’язання буде вважатись узгодженим тільки на підставі річної податкової декларації), то відповідальності за порушення строків сплати не передбачено. Аналогічно і щодо військового збору.

 

7. Нерезидент, який самостійно здає в оренду власну нерухомість ухиляється від сплати податків

Нерухомість, що належить фізичній особі - нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу - підприємця або юридичну особу - резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору.  За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна.

 

Прочитати про сервіс ДФС «Автозаповнення Декларації на основі даних ДФС»: goo.gl/QcZjwV та про отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків: goo.gl/4G42tb

 

Як порахувати податки із заробітної плати: 9 простих прикладів

Корисна інформація для роботодавців – як правильно рахувати податки із заробітної плати та єдиний внесок і які документи вимагати у працівника для підтвердження права на пільги.

Корисна інформація для працівників –  як перевірити, скільки отримає «на руки» особа, що працює повний місяць, на умовах неповного робочого часу, за договором ЦПХ, та/або має податкову пільгу, після вирахування податків із заробітної плати. В яких випадках пільговик, який отримує зарплату понад 2690 грн. на місяць, може реалізувати право на пільгу. І ще: сума ЄСВ не вираховується із зарплати працівника, внесок за ставкою 22% нараховує і сплачує роботодавець.

Законом України від 23.11.2018 №2629-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі з 1 січня 4173 гривні; у погодинному розмірі з 1 січня – 25,13 гривня, прожитковий  мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року 1921 гривня, з 1 липня - 2007 гривень, з 1 грудня 2102 гривні.

Податкова соціальна пільга становить у 2019 році для будь-якого платника  960,50 грн. Розмір підвищеної податкової соціальної пільги: 150% ПCП = 1440,75 гpн; 200% ПCП = 1921 гpн.

Граничний розмір зарплати, до якої застосовується податкова соціальна пільга, у 2019 році дорівнює 2690 грн. Вказаний граничний розмір зарплати для застосування пільги залишається незмінним у 2019 році і діятиме до 31 грудня п.р. включно.

Приклад 1. Працівникові нараховано за повний відпрацьований місяць 4173 грн. – мінімальну зарплату. Податкова соціальна пільга до такої заробітної плати не застосовується, оскільки вона  більша за граничний розмір доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу 2690 грн.)

1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб:  4173 Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 751,14 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 4173 Х 1,5% (ставка військового збору) = 62,60 грн.

Утримання з заробітної плати = 813,74 грн. (751,14 грн. + 62,60 грн.)

До виплати працівникові – 3359,26 грн. (4173 грн. – 751,14 грн. – 62,60 грн.)

Єдиний внесок 22% - нараховує і сплачує роботодавець: 4173 Х 22 % = 918,06 грн.

Приклад 2. Працівникові (самотня мати, яка виховує двох неповнолітніх дітей) нараховані за повний відпрацьований місяць 4173 грн. Вона повідомила в заяві роботодавцю про те, що має право на підвищену 150%-ову податкову соціальну пільгу згідно пп. а) п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України), та додала відповідні документи.  При визначенні граничного рівня доходу, який у даному випадку дає право на отримання податкової соціальної пільги слід керуватись абз.2  п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, згідно якого граничний розмір доходу для самотньої матері, визначається як добуток суми у 2690 грн. та відповідної кількості дітей. Отже, для самотньої матері розрахункова межа для нарахування ПСП складатиме 5380 грн. (2690 Х 2), а податкова соціальна пільга складатиме 2881,50 грн. (1440,75 Х 2).

1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб:  (4173 – 2881,50) Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 232,47 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 4173 Х 1,5% (ставка військового збору) = 62,60 грн.

Утримання = 295,07 грн. (232,47 грн. + 62,60 грн.)

До виплати працівникові – 3877,93 грн. (4173 грн. – 232,47 грн. – 62,60 грн.)

Єдиний внесок 22% - нараховує і сплачує роботодавець: 4173 Х 22 % = 918,06 грн.

Приклад 3. Працівникові (мати, яка виховує двох неповнолітніх дітей, одна з яких – особа з інвалідністю) нараховані за повний відпрацьований місяць 4173 грн. Вона повідомила в заяві роботодавцю про право на 100%-ову податкову соціальну пільгу на одну дитину та на підвищену 150%-ову податкову соціальну пільгу на дитину-інваліда, згідно п.п. 169.1.2 та пп. б) п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України, та додала відповідні документи.  При визначенні граничного рівня доходу, який у даному випадку дає право на отримання податкової соціальної пільги слід керуватись абз.2  п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу: граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги для матері, яка виховує двох дітей, одна з яких є інвалідом,  визначається як добуток суми в 2690 грн. та відповідної кількості дітей. Отже, для матері, яка має двох неповнолітніх дітей, одна з яких – особа з інвалідністю, розрахункова межа для нарахування ПСП складатиме 5380  грн. (2690 Х 2), а податкова соціальна пільга складатиме 2401,25 грн. (960,50 грн. + 1440,75 грн.), оскільки пп. 169.3.1 ст. 169 ПКУ передбачено застосування основної та підвищеної соціальної пільги одночасно.

1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: (4173 – (960,50+1440,75)) Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 318,92 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 4173 Х 1,5% (ставка військового збору) = 62,60 грн.

Утримання = 381,52 грн. (318,92 грн. + 62,60 грн.)

До виплати працівникові – 3791,48 грн. (4173 грн. – 318,92 грн. – 62,60 грн.)

Єдиний внесок 22% - нараховує і сплачує роботодавець: 4173 Х 22 % = 918,06 грн.

Приклад 4. Працівникам – чоловіку і дружині, які працюють у одного роботодавця та виховують трьох дітей віком до 18 років нараховано за повний відпрацьований місяць 7000 грн. та 4173 грн. відповідно. Оскільки згідно із абз.2  п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги збільшується до відповідної кількості дітей тільки одному з батьків, подружжю потрібно визначитись, хто саме буде використовувати право на податкову соціальну пільгу і збільшену розрахункову межу доходу, про що зазначити в поданій роботодавцю заяві. Заяву та документи про право на пільгу вони подали і про право на збільшення розрахункової межі доходу заявив чоловік/батько, який отримує більшу зарплату.

Отже,

1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб:  (7000 – (960,50 Х 3 дітей)) Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 741,33 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 7000 Х 1,5% (ставка військового збору) = 105 грн.

Утримання = 846,33 грн. (741,33 грн. + 105грн.)

До виплати працівникові – 6153,67 грн. (7000 грн. – 741,33 грн. – 105 грн.)

Єдиний внесок 22% - нараховує і сплачує роботодавець: 7000 Х 22 % = 1540 грн.

Оскільки заробітна плата дружини/матері 4173 грн. – більша за 2690 грн., вона не має право на застосування ПСП. Утримання становлять 813,74 грн.; «на руки» – 3359,26 грн. (4173 грн. – 813,74 грн.)

Розглянемо альтернативу – в заяві про право на збільшення розрахункової межі доходу заявила дружина/мати, яка отримує зарплату у 4173 грн.

1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб:  (4173 – (960,50 Х 3 дітей)) Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 232,47 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 4173 Х 1,5% (ставка військового збору) = 62,60  грн.

Утримання = 295,07  грн. (232,47 грн. + 62,60  грн.)

До виплати працівникові – 3877,93 грн. (4173 грн. – 232,47 грн. + 62,60 грн.)

Єдиний внесок 22% - нараховує і сплачує роботодавець: 4173 Х 22 % (ставка ЄСВ) = 918,06 грн.

Оскільки заробітна плата чоловіка/батька 7000 грн. – більша за 2690 грн., він не має право на застосування ПСП. Утримання в такому разі становитимуть 1365 грн.; «на руки» – 5635 грн.

Приклад 5. Працівник працює на умовах неповного робочого часу. За відпрацьований час йому нараховано 2650 грн. заробітної плати. В даному випадку працівник має право на загальну податкову соціальну пільгу у 960,50 грн. (оскільки заробітна плата менша за граничний розмір доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу), за умови подання відповідної заяви роботодавцю – п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України.

1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб:  (2650 – 960,5) Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 304,11 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 2650 Х 1,5% (ставка військового збору) = 39,75 грн.

Утримання = 343,86 грн. (304,11 грн. + 39,75 грн.)

До виплати працівникові – 2306,14 грн. (2650 грн. – 304,11 грн. – 39,75грн.)

Єдиний внесок 22% - нараховує і сплачує роботодавець: 4173 Х 22 % = 918,06 грн. Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України від 08.07.2010 № 2464–VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», якщо база нарахування єдиного внеску менше встановленого розміру мінімальної заробітної плати то єдиний внесок розраховується, як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на цей місяць, та відповідної ставки.

Приклад 6. Фізична особа надала у період з 4 по 14 березня 2019 року послуги/виконала роботу на умовах договору цивільно-правового характеру. Складений акт наданих послуг/виконаних робіт. Винагорода фізичний особі за договором цивільно-правового характеру склала 4000 грн.

1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб:  4000 Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 720 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 4000 Х 1,5% (ставка військового збору) = 60 грн.

Утримання = 780 грн. (720 грн. + 60 грн.)

До виплати фізичній особі – 3220 грн. (4000 грн. – 720 грн. – 60 грн.)

Єдиний внесок 22% - нараховує і сплачує роботодавець: 4000 Х 22 % = 880 грн. Єдиний внесок нараховується за ставкою 22 відс. на фактично нараховану винагороду за договором цивільно-правового характеру незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.

Приклад 7. Працівник звільнився  за власним бажанням 15 березня 2019 року. За відпрацьований  період (березень) йому нараховані 2500 грн. Заяву на отримання податкової соціальної пільги згідно пп.169.1.1. п.169.1. ст.169 Податкового кодексу України працівник подав роботодавцю завчасно. Податкова соціальна пільга надається з урахуванням останнього місяця, в якому платник був звільнений з роботи. Податкова соціальна пільга у даному випадку застосовується, оскільки дохід працівника менший за граничний розмір доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (2690 грн.).

1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: (2500 – 960,50) Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 277,11 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 2500 Х 1,5% (ставка військового збору) = 37,50 грн.
Утримання = 314,61 грн. (277,11 грн. + 37,50 грн.)

До виплати працівникові – 2185,39 грн. (2500 грн. – 277,11 грн. - 37,50 грн.)

Єдиний внесок 22% - нараховує і сплачує роботодавець: 2500 Х 22 % = 550 грн. При звільненні працівника єдиний внесок нараховується за ставкою 22 відс. на фактично нараховану заробітну плату незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.

Приклад 8. Працівникові – особі, віднесеній законом до другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, нараховані за повний відпрацьований місяць 4230 грн. Він повідомив в заяві роботодавцю про те, що має право на підвищену 150%-ову податкову соціальну пільгу згідно пп. в) пп. 169.1.3 п.169.1 ст.169 Податкового кодексу України та додав відповідні документи. Податкова соціальна пільга до такої заробітної плати не застосовується, оскільки вона  більша за граничний розмір доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу 2690 грн.

1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: 4230 Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 761,40 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 4230 Х 1,5% (ставка військового збору) = 63,45 грн.
Утримання = 824,85 грн. (761,40 грн. + 63,45 грн.)

До виплати працівникові – 3405,15 грн. (4230 грн. – 761,40 грн. – 63,45 грн.).

Єдиний внесок 22% - нараховує і сплачує роботодавець: 4230 Х 22 % = 930,60 грн.

Приклад 9. Учасника операції Об’єднаних сил (учасника АТО) прийнято на роботу  15 лютого 2019 року. За відпрацьований час йому нараховано 2690 грн. заробітної плати. Вказаній категорії працівників Податковим кодексом України не передбачено надання «підвищеного» розміру податкової соціальної пільги, але вони мають право на отримання «звичайної» податкової соціальної пільги, за умови дотримання граничного розміру заробітної плати (2690 грн.), який дає право на застосування податкової соціальної пільги та поданні відповідної заяви роботодавцю. Заява на отримання податкової соціальної пільги  учасником операції Об’єднаних сил (учасником Антитерорестичної операції) подана вчасно.

1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: (2690 – 960,50)  Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 311,31 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 2690 Х 1,5% (ставка військового збору) = 40,35 грн.
Утримання = 351,66 грн. (311,31 грн. + 40,35 грн.)

До виплати працівникові – 2338,34 грн. (2690 грн. – 311,31 грн. – 40,35 грн.).

Єдиний внесок 22% - нараховує і сплачує роботодавець: 2690 Х 22 % = 591,80 грн. При прийнятті працівника на роботу єдиний внесок нараховується за ставкою 22 відс. на фактично нараховану заробітну плату незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.

 

Звертаємо увагу пільговиків, які отримують дохід понад 2690 грн. на місяць, на можливість реалізації права на пільгу!

До прикладу, учасники бойових дій на території інших держав, особи з інвалідністю, учасники  операції Об’єднаних сил (АТО) які мають право, крім відповідних пільг також пільги з підстав, за якими передбачено збільшення розрахункової межі заробітної плати – утримують двох і більше неповнолітніх дітей, за домовленістю з матір’ю дітей можуть використовувати збільшений розмір розрахункової межі заробітної плати та застосовувати податкову соціальну пільгу – 960,50 грн. на кожну дитину – див. Приклад 4.

Щодо права на пільгу та його підтвердження.

Згідно п.169.2 статті 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем роботи. Якщо їх декілька, працівник самостійно обирає місце застосування податкової соціальної пільги і подає роботодавцю відповідну заяву. Пільга починає застосовуватись з дня отримання роботодавцем заяви про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.

Отже, працівникові треба вчасно подати заяву про застосування податкової соціальної пільги (а за наявності декількох місць роботи – обрати місце застосування податкової соціальної пільги і подати заяву) та надати відповідні документи, що підтверджують право на пільгу. Також відповідна заява і документи подаються роботодавцеві одразу після виникнення права на підвищену пільгу (пільги). В іншому випадку роботодавець пільгу не нараховує.

Перелік документів, які необхідно своєчасно, разом з відповідною заявою, надати роботодавцю для отримання податкової соціальної пільги, визначений Порядком подання документів для застосування податкової соціальної пільги,  затверджений Постановою Кабінету міністрів 29 грудня 2010 року за №1227: goo.gl/xHNXZ2


Нагадуємо, від 18 лютого діє друга фаза Пілотного проекту Державної фіскальної служби України з митного оформлення товарів юридичних осіб зі сплатою митних платежів із застосуванням авансових платежів (передоплати) через «єдиний рахунок» – рахунок 3734. Рахунок відкритий 19 січня 2019 року в Державній казначейській службі України на ім’я Державної фіскальної служби України.

Переведення підприємств Черкаської області на обслуговування через «єдиний рахунок» проводиться з 18 лютого по 15 березня 2019 року. Участь в проекті братимуть всі підприємства, які прийняли рішення про участь у пілоті та перерахували кошти на «єдиний рахунок»

Черкаська митниця нагадує (для участі в Пілотному проекті) реквізити «єдиного рахунку» для зарахування коштів попередньої оплати за митне оформлення (авансових платежів):

Отримувач: Державна фіскальна служба України

ЄДРПОУ: 39292197

Аналітичний рахунок: 37341039292197

МФО: 899998

Банк: Казначейство України (ел.адм.подат)

Звертаємо увагу, що з 18 березня 2019 року припиняється зарахування коштів у вигляді авансових платежів (передоплати) на депозитні рахунки 3734, відкриті в Головному управлінні Державної казначейської служби України у м.Києві на ім’я митниць ДФС, а митне оформлення товарів підприємств через такі рахунки припиняється з 16 квітня 2019 року.

За додатковою інформацією звертатись до Черкаської митниці ДФС за номерами  (0472) 37-70-03,  54-27-00,  33-19-69,  36-11-66.

Пілотний проект з переведення підприємств на обслуговування через «єдиний рахунок» стратував 23 січня. Це принципово нова, сучасна система справляння митних платежів, яка відповідає кращим світовим митним стандартам.

Детально про пілот можна прочитати на офіційному порталі ДФС за посиланням: goo.gl/5ugz1G

Також нагадаємо, що з 23 лютого власники автомобілів з іноземною реєстрацією  сплачують акцизний податок за повною ставкою. Тепер легковий транспортний засіб із застосуванням коефіцієнта 0,5 по оподаткуванню акцизним податком, може бути випущено у вільний обіг, якщо до 22 лютого (включно) подана з метою оформлення транспортного засобу для вільного обігу та прийнята митницею електронна митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа, по якій відсутні зауваження (наявні необхідні документи, достатня сума коштів тощо).

Коефіцієнт 0,5 по оподаткуванню акцизним податком не застосовується:

якщо до 22 лютого (включно) оформлено картку відмови чи відкликано митну декларацію і відсутня можливість (у тому числі недостатньо часу) для подання декларантом і прийняття митницею нової митної декларації, по якій відсутні зауваження і транспортний засіб може бути оформлено у вільний обіг;

якщо станом на 22 лютого транспортний засіб заїхав або перебуває в пункті пропуску через державний кордон України та оформлюється чи очікується оформлення попередньої митної декларації.

Від 23 лютого митниця працює у звичайному режимі.

1 березня – граничний термін подання декларації за 2018 рік платниками податку на прибуток, неприбутковими та платниками єдиного податку І і ІІ груп!

Два дні інтенсивного декларування для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку, підприємств та неприбуткових. 1 березня 2019 року – граничний термін подання:

– податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2018 рік;

– звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2018 рік;

– декларації платника єдиного податку за 2018 рік фізичними особами – підприємцями, що обрали спрощену систему оподаткування І та ІІ груп;

– розрахунка частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності, за 2018 рік;

– розрахунка податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності за 2018 рік платниками, у яких податковий період дорівнює календарному року;

– розрахунка податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7, за 2018 рік платниками, у яких податковий період дорівнює календарному року.

Наводимо відповіді на три запитання декларантів

1) Чи потрібно подавати податкову декларацію та фінансову звітність платникам податку на прибуток підприємств та/або неприбутковим організаціям у яких 2018 року не було об’єктів оподаткування або показників, які підлягають декларуванню?

Найпоширеніша помилка – неподання звіту за наявності показників, які слід декларувати.     Платники податку на прибуток та неприбуткові установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, мають право не подавати податкову декларацію з податку на прибуток підприємств та/або звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та фінансову звітність за умови відсутності об’єктів оподаткування та показників, які підлягають декларуванню відповідно до вимог Податкового кодексу України, в тому числі у фінансовій звітності, оскільки вона подається платниками податку на прибуток та неприбутковими установами та організаціями як додаток до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та є її невід’ємною частиною.

2) Яка відповідальність передбачена за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності?

Фінансова звітність – невід’ємна частина податкової звітності та за її неподання  передбачена відповідальність. При поданні платниками податку на прибуток і неприбутковими установами та організаціями фінансової звітності слід керуватися нормою п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України, якою передбачено, що фінансова звітність є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств і звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та її невід’ємною частиною.

У разі неподання до ДФС фінансової звітності разом з Декларацією (Звітом) як її невід’ємної частини, така податкова звітність не визнається податковою декларацією.

Тобто, неподання або несвоєчасне подання платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами, установами та організаціями) Декларації (Звіту), обов’язок подання яких передбачено Кодексом, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

При цьому нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачено право органів ДФС складати протоколи про адміністративні правопорушення за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності.

3) Як у податковій декларації платника єдиного податку другої групи заповнюється поле «Фактична чисельність працівників у звітному періоді», якщо кожного місяця кварталу чисельність найманих осіб або осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, була різною?

Якщо кількість осіб, які перебувають з платниками єдиного податку другої групи у трудових відносинах, кожного місяця кварталу була різною та враховуючи, що для таких платників єдиного податку однією з основних умов перебування на спрощеній системі оподаткування є не перевищення 10-ти осіб, то у полі «Фактична чисельність працівників у звітному періоді» податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця зазначається найбільша чисельність працівників за будь-який місяць податкового (звітного) періоду.

Нагадуємо, що платники єдиного податку першої та другої груп подають до ДФС податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України.

У разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 Кодексу, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи - підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок авансами не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Вони можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Сплата єдиного податку платниками першої та другої груп здійснюється за місцем податкової адреси.

Спеціально для декларантів сьогодні вийдуть розширені коментарі по звітності  платників податку на прибуток, неприбуткових та ФОП І та ІІ груп.

Смілянське управління ГУ ДФС у Черкаській області

В управлінні податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Черкаській області поінформували про поточні результати роботи фіскальної служби області з підвищення рівня заробітної плати в регіоні, виплати зарплатних боргів, висвітлили результати контролю за сплатою податків із заробітної плати та нагадали роботодавцям про підвищену відповідальність роботодавців за неофіційне працевлаштування.

Так, проведеними першого місяця цього року перевірками з повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб донараховано 3940 тис.грн. податку на доходи фізичних осіб, 1883 тис.грн. єдиного внеску та 14 тис.грн. військового збору.

За результатами перевірочної роботи та роз’яснювальних заходів ДФС у січні додатково працевлаштовано 1140 найманих осіб, праця яких використовувалась роботодавцем без оформлення трудових відносин та без сплати податків; легалізовано 6464,1 тис.грн. доходів, до бюджету надійшло 1163,5 тис. грн. податку на доходи фізичних осіб.

В результаті заслуховування у січні п.р. працедавців на засіданнях комісій і робочих груп, створених при органах виконавчої влади (за участі ДФС) підвищили рівень заробітної плати 173 роботодавці – юридичні особи та 66 фізичних осіб – підприємців, і як наслідок, місцеві бюджети отримали додаткових 359,3 тис.грн. податку на доходи фізичних осіб.

За результатами проведеної роз’яснювальної роботи з керівниками підприємств – боржників 11 погасили заборгованість з заробітної плати в сумі  13687,3 тис.грн. Як результат, місцеві бюджети одержали додаткових 3 млн.грн. податку на доходи фізичних осіб.

Нагадуємо роботодавцям, що згідно чинного законодавства працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу в установленому порядку.

Повідомлення ДФС подається:

  • засобами електронного зв’язку з використанням ЕЦП відповідальних осіб згідно з вимогами законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
  • на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
  • на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше, ніж з 5 особами.

Повідомлення подається:

  • за працівників – резидентів, прийнятих за трудовим договором;
  • за працівників – нерезидентів, прийнятих за трудовим договором;
  • за працівників – сумісників (зовнішніх і внутрішніх).

Не подається повідомлення:

  • за осіб, що надають послуги за ЦПД;
  • за практикантів та стажистів (без укладання трудового договору)

Звертаємо увагу підприємців – платників єдиного податку на те, що за нормами Податкового кодексу України у платників єдиного податку першої групи не може бути найманих працівників; у платників єдиного податку другої групи – не більше 10 працівників без врахування мобілізованих та тих, хто перебуває у декретній відпустці, та третьої і четвертої груп – без обмежень.

ДФС продовжує у взаємодії з іншими контролюючими органами заходи з детінізації, які були впроваджені у вересні минулого року за розпорядженням Кабінету Міністрів України №649-р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення». Тривають перевірки укладення трудових договорів з найманими працівниками, реєстрації ФОП, повноти сплати податків із зарплати і доходів.

Нагадуємо, що з 1 січня посилено відповідальність за неофіційне працевлаштування – розмір штрафу становить 125190 грн. за кожного не оформленого працівника (до 1 січня 2019 – 111690 грн. за кожного працівника). Детально:

порушення

відповідальність

Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту)

125190 грн. за кожного працівника

Виплата зарплати (винагороди) без нарахування і сплати ЄСВ та податків

125190 грн. за кожного працівника

Оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного повноцінного робочого дня

125190 грн. за кожного працівника

Підміна трудових відносин цивільними = Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту)

125190 грн. за кожного працівника

Смілянське управління ГУ ДФС у Черкаській області

Нагадуємо про наближення граничного терміну подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової  організації за 2018 рік – 1 березня 2019 року.

Такий звіт подають протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року неприбуткові установи та організації, що відповідають вимогам, встановленим у п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, зокрема внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій.  Зокрема:

бюджетні установи;

громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;

спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб;

житлово-будівельні кооперативи, дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);

об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;

професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання;

сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;

інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу.

Переконатися, що організація є неприбутковою та ознайомитися з відповідним Реєстром можна у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету, розміщеного на офіційному веб-порталі ДФС https://cabinet.sfs.gov.ua

Коли не потрібно подавати звіт? – за відсутності показників, які підлягають декларуванню. Втім звертаємо увагу, що найпоширенішою з помилок  неприбуткових організацій є неподання звіту за наявності показників, які слід декларувати.

Так, неприбуткові установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, мають право не подавати звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та фінансову звітність за умови відсутності  показників, які підлягають декларуванню відповідно до вимог Податкового кодексу України, в тому числі у фінансовій звітності, оскільки вона подається неприбутковими організаціями як додаток до звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та є її невід’ємною частиною.

Які особливості подання звітності профспілковими організаціями? –  для професійних спілок, їх об’єднань та організацій профспілок передбачено подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації лише у разі порушень вимог п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України.

Які форми фінансової звітності повинні подаватися неприбутковими організаціями? – неприбутковими установами та організаціями (крім неприбуткових установ та організацій, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, бюджетних установ) подається разом зі звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річних звітів (форми №№1-5). Неприбуткові установи, організації, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, подають скорочену за показниками фінансову звітність (Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва, Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва) у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (форми № 1-м, № 2-м або № 1-мс, № 2-мс).

Суб’єкти державного сектора разом зі Звітом подають наступні форми фінансової звітності: Баланс (форма № 1-дс) та Звіт про фінансові результати (форма № 2-дс), Звіт про рух грошових коштів (форма № 3-дс), Звіт про власний капітал (форма № 4-дс), Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5-дс).

Підтвердженням подання фінансової звітності разом з Звітом є позначка «+» в Звіті у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків» та у таблиці «Наявність поданих до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації додатків – форм фінансової звітності».

Неприбутковою організацією проставляється позначка у тих графах таблиці, що відповідають назвам форм фінансової звітності, поданої разом зі Звітом. Питання – відповідь із «ЗІР», категорія 102.23.02.

Яка форма Звіту та який порядок заповнення Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації? – Форма Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №469), передбачає, зокрема заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.   У рядках 1.1 - 1.11 частини І Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями, а у рядках 2.1 - 2.6 – суми видатків (витрат).  При цьому у зазначених рядках показники заповнюються з урахуванням особливості діяльності неприбуткової організації відповідно до закону, що регулює діяльність такої неприбуткової організації.  Питання – відповідь із «ЗІР», категорія 102.04.

Яка відповідальність за неподання або несвоєчасне подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації? –  штраф у розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.  Вказана норма не поширюються на випадки, коли звітність (у т.ч. фінансову, яка є невід’ємною частиною звітності) не потрібно подавати, оскільки відсутні показники, які підлягають декларуванню відповідно до вимог Податкового кодексу України, в тому числі у фінансовій звітності.

Яка відповідальність передбачена за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності? Фінансова звітність – невід’ємна частина податкової звітності та за її неподання передбачена відповідальність. При поданні неприбутковими організаціями фінансової звітності слід керуватися нормою п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України, якою передбачено, що фінансова звітність є додатком до звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та її невід’ємною частиною.

У разі неподання до ДФС фінансової звітності разом із звітом як його невід’ємної частини, така податкова звітність не визнається податковою декларацією. За неподання або несвоєчасне подання неприбутковими організаціями звіту, обов’язок подання якого передбачено Кодексом передбачено накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Смілянське управління ГУ ДФС у Черкаській області


<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 1 з 170