joomla template

Меню користувача

Інформує Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області

До 2013 року реєстрація права власності на майно проводилася в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, який зараз є архівною складовою частиною Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав).

З 22 червня 2018 року змінено Порядок ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Порядок).

До  змін Порядку державні реєстратори використовували відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно виключно як архів у електронній формі до якого жодні відмітки не вносилися.

У разі  зміни права власності на майно у період з 01.01.2013 по 22.06.2018 року  відомості про нового власника вносилися до Державного реєстру прав, при цьому інформація про старого власника цього майна залишалася в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Якщо ж отримати інформацію з Державного реєстру прав то Державний реєстр прав відобразить як запис, що міститься в ньому, так і запис, що міститься в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Відтепер Порядок передбачає погашення записів в Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Єдиною  умовою для погашення запису про право власності в Реєстрі прав власності на нерухоме майно є відкриття чи наявність уже відкритого розділу на відповідний об’єкт нерухомого майна в Державному реєстрі прав.
Так, зокрема, у разі якщо під час проведення наступних реєстрацій прав державним реєстратором буде встановлено, що відносно одного і того ж об’єкта є відкритий розділ в Державному реєстрі прав та запис про право власності в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, такий реєстратор погашає запис в Реєстрі прав власності без подання додаткових документів.

У той же час, якщо ніяких реєстраційних дій не відбувається щодо об’єкта нерухомого майна, а щодо архівного запису про право власності в Реєстрі прав власності на нерухоме майно необхідно провести погашення, так як вже є відкритий розділ на об’єкт нерухомого майна в Державному реєстрі прав, то погашення запису може бути проведено на підставі окремо поданої заяви про внесення змін до запису Державного реєстру прав. Таку заяву може подати як особа, відносно якої  містяться записи в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, так і особа, яка відповідно до відомостей Державного реєстру прав  є на сьогодні власником такого об’єкта нерухомого майна.

Що стосується строку, протягом якого вносяться зміни до записів Державного реєстру прав, то він не перевищує одного робочого дня з дня реєстрації відповідної заяви у Державному реєстрі прав. Також заявник має сплатити адміністративний збір (у 2018 році  - 70 гривень).

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державній реєстрації підлягають лише ті права, які спадкодавець набув за жита, однак з тих чи інших причин не зареєстрував.

Раніше, якщо права на момент їх виникнення підлягали державній реєстрації, то відсутність такої реєстрації не давала можливості оформити спадкові права у нотаріуса.

Сьогодні є можливість вносити до Державного реєстру прав інформацію про право власності спадкодавця на нерухоме майно, що набуто ним за життя.

Реєстрація права власності спадкодавця за заявою спадкоємця є наслідком не виникнення права власності спадкодавця в момент такої реєстрації, а офіційне визнання і підтвердження державою факту набуття спадкодавцем речових прав на нерухоме майно, що відбулось в нього за життя.

Для того, щоб зареєструвати право власності за померлою особою спадкоємець повинен звернутись із заявою до державного реєстратора. Разом із заявою заявник повинен подати:

документи, які підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно за життя;

витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи;

документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову.

Строк протягом якого має бути проведена державна реєстрація складає п’ять робочих днів з дня реєстрації заяви у Державному реєстрі прав. Також заявник має сплатити адміністративний збір (у 2018 році - 180 гривень).

За бажанням заявника строк державної реєстрації може бути зменшений, але сума адміністративного збору відповідно збільшена.

Особа, яка вважає, що її права у сфері державної реєстрації бізнесу та нерухомості порушено, може оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації до Міністерства юстиції України, його територіального органу або до суду. Для розгляду скарг створена постійно діюча Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області. Дана комісія розглядає скарги на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють діяльність у межах Черкаської області.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, подається протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

У разі якщо останній день строку для подання скарг, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Термін розгляду скарги становить 30 календарних днів ( у деяких випадках може бути продовжений до 45 днів).  

2222-300x55

Відповідно до статті 7 Закону України «Про громадські об’єднання» засновниками громадської організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 18 років, а молодіжної та дитячої громадської організації - 14 років.

Засновниками громадської спілки можуть бути юридичні особи приватного права, у тому числі громадські об’єднання зі статусом юридичної особи. Засновниками громадської спілки не можуть бути політичні партії, а також юридичні особи, щодо яких прийнято рішення щодо їх припинення або які перебувають у процесі припинення.

Кількість засновників громадського об’єднання не може бути меншою, ніж дві особи.

Засновниками громадської спілки не можуть бути юридичні особи приватного права, єдиним засновником яких є одна і та сама особа.

Засновником громадської спілки не може бути юридична особа приватного права, якщо засновник (власник істотної участі) цієї юридичної особи внесений до переліку осіб, пов'язаних зі здійсненням терористичної діяльності, або щодо яких застосовано міжнародні санкції.

Під істотною участю у цьому Законі слід розуміти пряме та опосередковане, самостійне або спільно з іншими особами володіння 10 і більше відсотками статутного (складеного) капіталу або голосів за придбаними акціями (частками) юридичної особи або незалежно від формального володіння можливість значного впливу на управління чи діяльність юридичної особи.

Засновником громадської організації не може бути особа, яку визнано судом недієздатною. Повноваження засновника громадського об’єднання закінчуються після державної реєстрації громадського об’єднання в установленому законом порядку. 

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 3 з 69