joomla template

Меню користувача

Інформує Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області

1-6

Для забезпечення захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств та оперативного реагування на випадки силового захоплення земельних ділянок та об’єктів аграрної інфраструктури, інші прояви аграрного «рейдерства» при Черкаській обласній державній адміністрації діє регіональна робоча група з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств (адреса: м. Черкаси, бул. Шевченка, 185, номер гарячої лінії: (0472) 33-00-27.

Засідання регіональної робочої групи проводяться кожну другу та четверту середу місяця об 11.00 годині, а у разі необхідності негайно реагувати на ситуацію – невідкладно.

Щотижня мобільні точки доступу до надання безоплатної правової допомоги у Черкаській області,  до складу яких входять представники ГТУЮ у Черкаській  області,  Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги у Черкаській області та нотаріуси,  здійснюють виїзди у райони з метою надання  якісної  правової допомоги.

З графіком роботи мобільних точок доступу до надання безоплатної правової допомоги у Черкаській області можна ознайомитися на офіційному сайті Головного територіального управління юстиції у Черкаській області за посиланням: http://uprav.ck.minjust.gov.ua.


Загальновизнаний факт: ставлення влади до проблем національних меншин є яскравим індикатором цивілізованості держави і суспільства. У багатьох країнах поряд із державницькими націями проживають національні меншини, тобто представники інших етносів, що не мають своїх національно- державних чи національно-територіальних утворень. Національні меншини цих держав також як і в Україні, історично є невід’ємною частиною суспільства і збагачують його своєю працею, самобутністю та культурою. Тому забезпечення їхніх прав є однією з основ громадянської злагоди в суспільстві.

Європою приділяється значна увага питанням захисту прав, свобод національних меншин, зокрема, інтеграції в суспільне життя ромської національної меншини.

На відміну від більшості національних меншин роми не мають власної державності. Ромська національна меншина - друга за чисельністю національна меншина, яка зазнала геноциду під час Другої світової війни. Дискримінація ромів у деяких державах Європи спричинила послаблення їх Інтегрованості. Все це призвело до того, що ромська національна меншина є найбільш соціально вразливою національною меншиною в Європі.

В ст. 24 Конституції України передбачено, що «... не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками...».

В Україні інтеграція ромів є одним із соціально значущих питань. Роми в Україні мають проблеми, подібні до представників цього етносу в інших країнах Європи. Обмежений доступ до освіти, послуг охорони здоров’я та інших життєво важливих послуг, низький загальний освітній рівень, високі показники безробіття, неприйнятні житлово-комунальні умови у більшості місць компактного поселення ромів, погані загальні показники стану здоров’я, дискримінація та упереджене ставлення у щоденному житті та загальне виключення із суспільства є основними характеристиками їхнього життя.

Практика свідчить, що роми майже завжди відносились до тих спільнот, які найменше користуються правами, передбаченими законодавством, хоча і в Україні в останні роки також спостерігається підвищення уваги органів влади до ромського етносу.

Так, стаття 11 Конституції України наголошує, що держава сприяє розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України. Відповідно до статті 53 Конституції України громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства.

Крім конституційних положень, правовий статус національних меншин визначається нормами Декларації прав національностей України 1991 року та Законом України «Про національні меншини в Україні» 1992 року. Відповідно до цих нормативно-правових актів держава гарантує всім народам, національним групам, громадянам, які проживають на її території, рівні політичні, економічні, соціальні та культурні права, підтримує розвиток національної самосвідомості й самовиявлення. При цьому всі громадяни України користуються захистом держави на рівних підставах.

Крім того, з метою створення належних умов для захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини, забезпечення рівних можливостей для її участі у соціально-економічному та культурному житті держави Указом Президента України від 08 квітня 2013 року № 201/2013 схвалено «Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року» (далі - Стратегія). Основними завданнями з реалізації Стратегії є сприяння правовому, соціальному захисту ромів, сприяння їх зайнятості, підвищення освітнього рівня, забезпечення охорони здоров’я ромів, поліпшення житлово-побутових умов ромів, задоволення культурних та інформаційних потреб ромів, визначені конкретні заходи спрямовані на інтеграцію в українське суспільство ромської національної меншини та їх виконавці.

Зокрема, Стратегією передбачено проведення Інформаційно просвітницької роботи, направленої на протидію упередженому ставленню до осіб ромської національності і підвищення рівня обізнаності осіб ромської національності про права людини, забезпечення осіб ромської національності документами, що засвідчують особу і підтверджують громадянство. Окрім того, у місцях компактного проживання осіб ромської національності передбачено проведення правоохоронними органами та соціальними службами профілактичної роботи, направленої на запобігання безпритульності дітей,
недопущення їх втягування у злочинну та протиправну діяльність, запобігання насильству у сім’ї, наркоманії, тютюнопалІння та алкоголізму.

Та слід пам’ятати громадяни України всіх національностей зобов’язані дотримуватися Конституції та законів України, оберігати її державний суверенітет і територіальну цілісність, поважати мови, культури, традиції, звичаї, релігійну самобутність українського народу та всіх національних меншин, мають право відповідно обиратися або призначатися на рівних засадах на будь-які посади до органів законодавчої, виконавчої, судової влади, місцевого самоврядування, в армії, на підприємствах, в установах і організаціях, вільні у виборі обсягу і форм здійснення прав, що надаються їм чинним законодавством, і реалізують їх особисто, а також через відповідні державні органи та створювані громадські об’єднання.

Україна претендує на звання європейської країни, тому все громадяни повинні крокувати єдиним шляхом: спільної допомоги ромам вийти з вікової ізоляції, навчити їх жити за законами та правилами нашої спільної держави і нарешті допомогти їм інтегруватися в українське суспільство, як це зробили десятки інших національностей, що проживають в Україні.

З набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким, зокрема. Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) викладено у новій редакції.

Статтею 158 ЦПК України врегульовані питання скасування заходів забезпечення позову в цивільному процесі. А саме, частиною 7 зазначеної статті передбачено можливість припинення таких заходів автоматично по завершенню 90-денного строку з дня набрання рішенням суду про задоволення позову законної сили.

Тому, враховуючи особливості правового регулювання, державна реєстрація припинення обтяження речових прав на нерухоме майно та/або заборони проведення реєслраційних дій, що виникло на підставі рішення суду, яким були вжиті заходи щодо забезпечення позову, проводиться на підставі заяви заявника чи, у разі припинення заборони на проведення реєстраційних дій, заяви відповідної заінтересованої особи та рішення суду про задоволення позову, що набрало законної сили по завершенню 90-денного строку з дня набрання законної сили таким рішенням суду.

Проте, необхідно взяти до уваги, що якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувана) буде відкрито виконавче провадження, заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Для розгляду скарг створені постійно діючі Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерства юстиції України та Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області.

Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області розглядає скарги на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють діяльність у межах Черкаської області.

Розгляд скарги здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено, що подається у письмовій формі та повинна містити обов’язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законом.

Скарга розглядається протягом ЗО днів (у деяких випадках термін може продовжуватись до 45 днів).

За результатами розгляду скарги приймається рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законом, у формі наказу.

17.06.2018 набрав чинності Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 №2275 - VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон), зокрема, виключено пункт 4 частини 4 статті 17 Закону, яким було передбачено надання документа, що підтверджує правомочність прийняття рішення відповідно до статуту громадського формування про внесення змін до Єдиного державного реєстру, - у разі державної реєстрації змін до відомостей про громадське формування.

Крім того, частину 2 статті 14 Закону викладено в такій редакції: «Якщо документи подаються особисто, заявник пред’являє документ, що відповідно до закону посвідчує особу.

У разі подання документів представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що підтверджує його повноваження (крім випадку, коли відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі)».

Перелік документів, що відповідно до їх функціонального призначення, зокрема, посвідчують особу встановлений частиною 1 статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» включає: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну; тимчасове посвідчення громадянина України; без громадянства для виїзду за кордон; посвідка на постійне проживання; посвідка на тимчасове проживання; картка мігранта; посвідчення біженця; проїзний документ біженця; посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; проїзний документ особи, якій надано додатковий захист.

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 10 з 60