joomla template

Меню користувача

Інформує Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області

З метою створення належних та зручних умов для подання документів для державної реєстрації громадських формувань на сайті Головного територіального управління юстиції у Черкаській області у розділі Управління державної реєстрації можна ознайомитися з Методичними рекомендаціями щодо взаємодії територіальних органів Міністерства юстиції України з центрами надання адміністративних послуг, центрами з падання безоплатної вторинної правової допомоги при проведенні державної реєстрації громадських об’єднань (зі змінами), в яких містяться зразки заповнених форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затверджених наказом Міністерства юстиції України  Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 18.1 1.2016 №3268/5.

Крім того, на сайті розміщено типові зразки статуту громадської організації, протоколу установчих зборів засновників громадської організації та зразок відомостей про керівні органи громадської організації.

Звертаємо увагу, що подати документи для державної реєстрації створення громадської організації зі статусом юридичної особи відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» можна за допомогою сервісу «Он-лайн будинок юстиції». Документи подаються у режимі он-лайн, для цього достатньо зайти на сайт сервісу https://online.minjust.gov.ua/.

За результатом розгляду поданих документів проводиться попередня правова експертиза та на електронну пошту заявника направляється повідомлення щодо відповідності поданих документів вимогам Закону.


Відповідно до вимог ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника в результаті прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі подання скарги на рішення про державну реєстрацію прав);

6) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення до Державного реєстру прав;

7) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до територіальних органів Мінюсту протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Так, кожна особа має право оскаржити рішення, дію або бездіяльність державного реєстратора прав та державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, не тільки через суд, а й звернувшись з відповідною скаргою до Міністерства юстиції України або територіальних органів Міністерства юстиції України.

Згідно зі ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомого майна.

Про зупинення реєстраційних дій на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об’єкта нерухомого майна.

У разі наявності зареєстрованих заяв на проведення реєстраційних дій державний реєстратор, який здійснює розгляд таких заяв, невідкладно повідомляє про зупинення реєстраційних дій відповідних заявників.

Рішення суду або заява власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.

Державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій на підставі рішення суду про скасування рішення суду, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій, або на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій, зареєстрованих у Державному реєстрі прав.

Державний реєстратор також приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об’єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує десяти робочих днів, не подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

Про відновлення реєстраційних дій (крім відновлення реєстраційних дій на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій) державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об’єкта нерухомого майна.

У разі наявності зареєстрованих заяв на проведення реєстраційних дій після прийняття рішення про відновлення реєстраційних дій загальний строк розгляду відповідних заяв продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Кожна особа має право оскаржити рішення, дію або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, не тільки через суд, а й звернувшись з відповідною скаргою до Міністерства юстиції України або територіальних органів Міністерства юстиції України.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до територіальних органів Мінюсту протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги стосовно державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність лише у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Розгляд скарг у Черкаській області забезпечує постійно діюча Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, головною метою якої є захист конституційних прав та порушених інтересів фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» однією з підстав відмови в державній реєстрації прав є наявність зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно.

Однак, незважаючи на наявність обтяжень, відмова в державній реєстрації не буде надана у разі:

1.  державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо права власності та Інших речових прав на нерухоме майно;

2. державної реєстрації права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав та перенесенням щодо такого права власності обтяження, державну реєстрацію якого проведено у спеціальному розділі Державного реєстру прав, чи в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, що є невід’ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав;

3.  державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону;

4. державної реєстрації Інших обтяжень речових прав на нерухоме майно;

5. державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за наявності згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна - у разі якщо обтяженням є заборона відчуження нерухомого майна, що виникла на підставі договору, або податкова застава.

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 8 з 61