joomla template

Меню користувача

Інформує Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області
П'ятниця, 17 серпня 2018, 12:11

Припинення договору оренди землі

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон) договір оренди землі припиняється в разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;

смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у ст. 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;

ліквідації юридичної особи-орендаря;

відчуження права оренди земельної ділянки заставо держателем;

набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;

припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов’язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному ст. 148-1 Земельного кодексу України.

У проведенні реєстраційних дій може бути відмовлено з таких причин:

- неналежний пакет документів:

- майно мас зареєстровані обтяження:

- майно не підлягає державній реєстрації:

- майно, яке планується зареєструвати є вже зареєстрованим:

- документи подано особою, яка не мас на це повноважень;

- якщо строк, встановлений для зсунення обставин, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав завершився;

- інші причини, визначені законом.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав на нерухомість. За наявності підстав для відмови державний реєстратор приймає рішення про відмову.

Відмова у проведенні реєстраційних дій щодо нерухомості може бути оскаржена до територіального органу Мін’юсту або до суду.

Якщо державним реєстратором безпідставно, необґрунтовано відмовлено у проведенні реєстраційних дій то за результатом розгляду скарги приймається рішення про задоволення скарги. У такому випадку скасовується рішення про відмову в державній реєстрації прав та суб'єктом розгляду скарги проводиться державна реєстрація прав на нерухомість.

При Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері  державної реєстрації, тому скаргу можна подати або надіслати за адресою: бульв. Шевченка. 185. м. Черкаси. 18001.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» з метою врахування історичних, національно-культурних, соціально- економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування представницький орган місцевого самоврядування на основі Конституції України та в межах цього Закону може прийняти статут територіальної громади села, селища, міста.

Пунктом 48 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання затвердження статуту територіальної громади.

Умови та порядок державної реєстрації статутів територіальних громад сіл, селищ, міст визначає Положення про державну реєстрацію статутів територіальних громад (далі - Положення), затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 №1150.

Відповідно до пункту 1 Положення реєстрація статутів територіальних громад сіл, селищ, міст (крім м. Києва) здійснюється відповідними головними територіальними управліннями юстиції, статуту територіальної громади м. Києва - Мін’юстом за заявою встановленого зразка (додаток 1).

Звертаємо увагу, що заява оформлюється на бланку сільської, селищної, міської ради із зазначенням відповідних вихідних реквізитів. Відповідно до пункту 1-1 Положення прийняття та видача документів здійснюється через центри надання адміністративних послуг. 

Для реєстрації статуту разом із заявою подаються:

а) статут територіальної громади села, селища, міста (далі - статут) у двох примірниках;

б) рішення представницького органу місцевого самоврядування про затвердження статуту;

в) протокол пленарного засідання представницького органу місцевого самоврядування, на якому прийнято рішення про реєстрацію статуту.

Документи, що подаються для реєстрації статуту, мають бути оформлені відповідно до вимог законодавства та цього Положення.

Орган, що здійснює реєстрацію статуту, не має права вимагати від заявника подання документів, не передбачених законодавством та цим Положенням або оформлених Інакше, ніж визначено у цьому Положенні.

Орган, що здійснює реєстрацію статуту, в разі потреби перевіряє відомості, які містяться в поданих документах.

Заява про реєстрацію статуту розглядається в місячний термін і за результатами розгляду заяви приймається рішення про реєстрацію статуту або відмову в його реєстрації.

У разі прийняття рішення про реєстрацію статуту видається свідоцтво про державну реєстрацію статуту територіальної громади встановленого зразка (додаток 2). Відомості про це вносяться до реєстру статутів територіальних громад, який ведеться органом, що здійснює реєстрацію статутів.

Підставою для відмови в реєстрації статуту може бути його невідповідність Конституції та законам України. Орган, що здійснює реєстрацію статуту, не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про відмову в реєстрації статуту надсилає таке рішення до центру надання адміністративних послуг, що здійснював прийняття відповідних документів, для видачі його заявникові.

Рішення про відмову в реєстрації статуту може бути оскаржено в судовому порядку.

Відповідно до Закону України «Про кооперацію» кооператив - це юридична особа, створена фізичними І (або) юридичними особами, які добровільно об’єдналися на основі членства для ведення спільної господарської чи іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на основі самоврядування.

Будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним (житловим) кооперативом, перебуває у власності такого кооперативу.

У разі викупу квартири член кооперативу стає повноправним її власником (стаття 384 Цивільного кодексу України).

Але право власності фізичної особи на нерухоме майно - кооперативну квартиру, підлягає обов’язковій державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і виникає з моменту такої реєстрації.

На сьогоднішній день процедура державної реєстрації речових прав на нерухоме майно врегульована Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) від 01.07.2004 № 1952-ІУ та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету' Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок).

Пункт 80 зазначеного Порядку визначає особливості державної реєстрації права власності на квартиру, розміщену в об'єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося у результаті діяльності кооперативу.

Для проведення державної реєстрації права власності на кооперативну квартиру державному реєстратору потрібно подати лише два документа:

- довідку кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі;

- технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо).

У разі коли державна реєстрація права власності здійснюється на окреме Індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об’єкті нерухомого майна, будівництво якого завершено та який прийнято в експлуатацію після 01.01.2013, також обов’язково зазначаються у відповідній заяві відомості про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, та подаються завірені відповідним кооперативом копії:

- документа, шо підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси (крім випадків державної реєстрації права власності на реконструйований об’єкт нерухомого майна);

- документа, шо посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його реконструкції, - у разі державної реєстрації права власності на реконструйований об’єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли законодавством не передбачено оформлення та видачу документа на такий об’єкт нерухомого майна).

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, обов’язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Таким чином, для того, щоб зареєструвати своє право власності на квартиру у кооперативному будинку особа повинна вчинити наступні дії:

- звернутися до голови кооперативу, в якому розташована його квартира із заявою про видачу довідки, в якій обов’язково повинно бути зазначено дві обставини: членство у цьому кооперативі та повна виплата членом кооперативу вартості свого паю;

- звернутися до органів технічної інвентаризації (це може бути, як відповідне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації», так І будь-яка особа, яка має відповідне свідоцтво) із замовленням на проведення технічної інвентаризації квартири та виготовлення відповідного технічного паспорту;

- одержану довідку та технічний паспорт на квартиру разом зі своїм паспортом або іншим документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, передбаченим Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» подати до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса;

- сплатити адміністративний збір за проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно (крім осіб, які згідно п. 8 ст. 34 Закону звільняються від сплати адміністративного збору);

- через певний час (в залежності від вибору термінів проведення реєстрації) отримати витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Такий витяг і буде документом, який підтверджуватиме право власності особи на її квартиру у кооперативному будинку. Відтепер нерухомість може бути відчужена на підставі цивільно-правового договору (купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання), передана в іпотеку тощо.

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 4 з 60