joomla template

Меню користувача

Інформує Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області
Середа, 16 травня 2018, 15:40

«До уваги громадян»

На виконання рішення Міжвідомчої комісії з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 18 квітня 2018 № 286 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» (далі - Постанова), яка набула чинності 24 квітня 2018 року.

Постановою, зокрема, вставлено обов’язок повідомлення осіб, запрошених до розі ляду скарги по су ті, про час і місце розгляду скарги у спосіб, визначений Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги суб’єктом розі ляду скарги.

Також збільшено до п’яти місяців строк, після спливу якого юридична особа публічного права може повторно звернутися із заявою про акредитацію з моменту прийняття Міністерством юстиції України рішення про скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації.

Крім того, встановлено обов'язок акредитованого суб’єкта державної реєстрації повідомляти Міністерство юстиції України про звільнення з посади державного реєстратора, зміну місцезнаходження акредитованого суб’єкта та/або місця проведення державної реєстрації.

Документом надано можливість іпотекодержателю отримувати сервісну послугу з інформування про реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про подані заяви у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень стосовно об'єкта нерухомого майна, який передано в іпотеку такому іпотеко держателю.

З текстом Постанови можна ознайомитись за посиланням:

https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-deyakih-a 

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

При Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області працює Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі – Комісія).

Скарга розглядається Комісією виключно за умови, що вона подана особою, права та законні інтереси якої порушено рішеннями, діями або бездіяльністю державних реєстраторів, діями або бездіяльністю суб’єктів державної реєстрації.

Під час розгляду скарги по суті Комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об’єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб’єкта оскарження, і вирішує:

1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб’єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб’єкта оскарження;

2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб’єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб’єктом оскарження на законних підставах;

3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора);

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

За результатами розгляду скарги приймається рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні у формі наказу.

Копії рішення, прийнятого за результатом розгляду скарги, засвідчені в установленому законодавством порядку, надсилаються скаржнику, суб’єкту оскарження, а також заінтересованим особам, які брали участь у розгляді скарги по суті, протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Об'єднані територіальні громади – це адміністративно-територіальні одиниці в Україні, які утворюються внаслідок добровільного об'єднання суміжних територіальних громад сіл, селищ, міст та діють відповідно до зазначеного Закону.

Згідно з частиною дев'ятою статті 7 Закону про об'єднання у разі, якщо до складу об'єднаної територіальної громади увійшла територіальна громада (територіальні громади), розташована на території суміжного району, розширенню підлягають межі району, на території якого розташований адміністративний центр утвореної об'єднаної територіальної громади. У такому разі проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж району розробляється відповідно до постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, розпорядження голови обласної державної адміністрації.

Частинами першою та другою статті 8 Закону про об'єднання встановлено, що об'єднана територіальна громада вважається утвореною за цим Законом з дня набрання чинності рішенням всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об’єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об'єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону.

Повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об'єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об'єднаною територіальною громадою.                                                                       

Об’єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків територіальних громад, що об'єдналися з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об’єднаною територіальною громадою (частина третя статті 83акону про об'єднання).

Відділи державної реєстрації актів цивільного стану до прийняття рішення Верховною Радою України про зміни в адміністративно - територіальному устрої у зв’язку з утворенням об’єднаної територіальної громади забезпечують у межах компетенції реалізацію громадянами прав у сфері державної реєстрації актів цивільного стану за зареєстрованим місцем проживання.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Категорія власності посідає особливе місце в суспільній свідомості та загалом у суспільному житті. Беззаперечним є положення про те, що тільки в країні, де недоторканність власності не лише декларується, але й гарантована громадянину, можуть бути забезпечені вільний розвиток особистості, інтелектуальної, творчої діяльності, добробут і спокій.

Правом власності визнається право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону, незалежно від волі третіх осіб. Це право передбачає для власника можливість на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Для офіційного визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав необхідно внести відповідні відомості про речові права до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Які саме речові права та обтяження підлягають державній реєстрації визначено ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до п. 54 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (із змінами) (далі-Порядок), державна реєстрація права власності на нерухоме майно, утворене шляхом поділу майна, у тому числі в результаті виділення окремого об’єкта нерухомого майна із складу нерухомого майна, що складається з двох або більше об’єктів, або об’єднання майна, проводиться за умови наявності технічної можливості такого поділу або об’єднання нерухомого майна та можливості використання такого майна як самостійного об’єкта цивільних правовідносин.

Для державної реєстрації права власності на земельну ділянку, що створюється шляхом поділу або об’єднання, подаються:

-  документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку до її поділу або об’єднання (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав).

Для державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна, що створюється шляхом поділу або об’єднання, подаються:

- документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його поділу або об’єднання (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

- документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (крім випадків, коли об’єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу або об’єднання без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення);

- технічний паспорт на новостворений об’єкт нерухомого майна;

- документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси (крім випадків поділу або об’єднання таких об’єктів нерухомого майна, як квартира, житлове або нежитлове приміщення тощо).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, обов’язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Пунктом 55 Порядку встановлено, що для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу або об’єднання майна, що перебуває у спільній власності, крім документів, передбачених пунктом 54 цього Порядку, також подається письмова згода всіх співвласників на проведення поділу або об’єднання майна, що перебуває у спільній власності.

У разі коли в результаті поділу або об’єднання майна, що перебуває у спільній власності, змінюється розмір часток у такому праві спільної власності, також подається письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на таке майно.

При цьому право спільної власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу або об’єднання майна, не припиняється.

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 1 з 43