joomla template

Меню користувача

Територіальний центр соціального обслуговування

     20 квітня 2018 року завідуючою відділенням соціальної допомоги вдома територіального центру Жук Л.О., соціальним працівником Яшутіною Д.Д. було проведено перевірку якості роботи соціальних робітників сіл Пастирське Заїченко Лариси Володимирівни, Щербатюк Любові Іванівни та с. Сердюківка Вітів Алли Павлівни.

     Це найвіддаленіші села Смілянського району. Але хоч і розташовані вони на значній відстані, та сестри милосердя добросовісно виконують свою роботу, завжди допомагають одиноким людям похилого віку.

     Перевіряючі завітали до 13 одиноких громадян с. Пастирське та 5 одиноких громадян с.Сердюківка, які знаходяться на обслуговуванні. Відвідування одиноких непрацездатних громадян соціальні робітники здійснюють згідно маршрутного листа, послуги надаються в повному обсязі за Державним стандартом згідно індивідуальних планів та договорів, укладених між відділенням соціальної допомоги вдома та підопічними.

     Впродовж уже 20 років щодня і в дощ, і в мороз поспішає до своїх одиноких односельців Щербатюк Любов Іванівна. Вона добра, працьовита, відповідальна людина, постійно дбає, щоб у її 13 підопічних, яких вона обслуговує, в оселях було охайно, городина зібрана вчасно, старенькі мали хліб і до хліба, і субсидію оформить, і ліки принесе, і просто вислухає кожного.

     12 років по-материнськи піклується про своїх 17 підопічних Заїченко Лариса Володимирівна. Це мудра, добра і відповідальна жінка, яка  навчилася розуміти проблеми старшого покоління, радіти разом з ними, сумувати і сприймати їх біль, як свій, вона вміє слухати і знаходити потрібні слова, щоб втішити і розрадити. Постійно дбає, щоб всі були забезпечені продуктами харчування, ліками, допомагає по господарству, прибирає  оселю та надає інші послуги. Всім бажаючим були оформлені субсидії та завезені дрова.

     Вітів Алла Павлівна за час роботи на цій посаді встигла багато зробити для своїх підопічних. Вона завжди готова прийти на допомогу стареньким, постійно дбає, щоб її 16 підопічних, яких вона обслуговує, були забезпечені всім необхідним і ні в чому не мали потреби, а ще вміє вислухати, порадити і поспілкуватися.

     Часто, не рахуючись зі своїм часом, у вихідні дні, під час відпустки вона готова прийти на допомогу до своїх стареньких, оточити їх своєю увагою та турботою. А вони, як вже свою рідну донечку, чекають, виглядають і з радістю зустрічають.

     Приємно, що люди села, ветерани так тепло відгукуються про жінок, які пов’язали свою долю з малою батьківщиною і щиро служать землякам, віддаючи їм частинку тепла своїх небайдужих сердець.

     26 квітня вся Україна, запаливши свічки, складає шану мужнім людям, які у трагічний час Чорнобильської катастрофи приборкували ядерну стихію, захищали українську землю та увесь світ від смертельної небезпеки. Минуло вже 32 роки, але пам’ять не має строку давності. Час не загоїв чорнобильських ран, не стер важкі й героїчні події та імена мужніх захисників, які виявили патріотизм, жертовність і ціною власного життя та здоров’я зупинили ядерну катастрофу.

     Наші ветерани, слухачі Університетів ІІІ віку, члени клубів та любительських об’єднань, що діють в селах району, вшанували учасників ліквідації аварії на ЧАЕС на своїх заняттях, схиливши голови перед мужніми героями, що відійшли у вічність та віддали шану живим.

     Так, у с.Балаклеї у сільському будинку культури провели вечір пам’яті «Поріс чорнобилем Чорнобиль – бідою нашою поріс». На захід були запрошені ліквідатори аварії на Чорнобильській АЕС, слухачі Університету ІІІ віку, жителі села. Ведучі вечора завідуюча сільським музеєм, декан Університету ІІІ віку Тамара Лихолай та бібліотекар сільської бібліотеки Іраїда Бондаренко згадали трагічні події 26 квітня 1986 року. І хоча кожен знає основні факти, пов’язані із катастрофою, але щоразу чуєш щось нове, від чого мороз іде по шкірі.

     У заході взяли участь і учні місцевої школи № 2, які читали вірші, присвячені Чорнобильській трагедії, та взяли інтерв’ю у ліквідаторів аварії, жителів села В. Іванченка, І. Пугача, Д. Панасенка. Вдова ліквідатора Л. Розломій поділилася гіркими спогадами, які запам’яталися їй із розповідей чоловіка.

     На вечір пам’яті завітав сільський голова Ростислав Ситнік, який подякував усім ліквідаторам за мужність, самовідданість і побажав міцного здоров’я та повідомив, що всім ліквідаторам надана матеріальна допомога.

     У с.Ротмістрівці соціальний працівник Інна Танцюра також провела захід, присвячений Дню пам’яті Чорнобильської трагедії. Крім розповіді про страшні події теплого квітневого дня, вона підготувала для слухачів-ветеранів декілька відеороликів. Один із них розповідав про час перед вибухом, інший був присвячений самій ліквідації та встановленню саркофага над реактором. Але найбільше усіх вразило відео спогадів учасників ліквідації, бо біль та страх, який відчували реальні люди, не може не зачіпати за живе. А тому присутні хвилиною мовчання вшанували тих, хто поклав власне життя задля порятунку інших.

     Тематичні заходи відбулися у багатьох клубах та любительських об’єднаннях району. І кожен із них став моментом пам’яті та вдячності ліквідаторам – героям, які приборкали далеко не мирний атом.

 

Чорнобильська аварія стала не лише величезною трагедією і екологічною катастрофою ХХ століття, але і уроком всьому людству, тому що ядерна енергія, яка вийшла з-під контролю, не має меж. Її відгуки будуть звучати ще довго не для одного покоління людей.

І тільки завдяки мужності і самопожертві працівників, вчених, військових та добровольців, які, ризикуючи життям і здоров’ям, виконували у 1986 році роботу по ліквідації наслідків цієї трагедії, вдалося запобігти більш жахливим наслідкам.

Не залишилися осторонь і наші земляки. З перших днів катастрофи у Чорнобилі гасив пожежу житель с.Балаклея Малишев Олег Ігорович. Протягом трьох років, починаючи із 1988, ліквідовував наслідки аварії його односельчанин Пугач Іван Іванович. 

13

12 

Напередодні Міжнародного дня пам’яті про Чорнобильську катастрофу територіальний центр запросив цих мужніх чоловіків, щоб вшанувати їх силу духу та витривалість. Обидва ліквідатори отримали подарунки та слова вдячності від нинішнього і майбутніх поколінь за те, що вони виконали свій обов’язок громадянина України і рятували не тільки свою Батьківщину, але і народи інших країн від ядерної небезпеки.

Хай залишиться у минулому і ніколи не повториться цей жах. А пам’ять  про ті події  навчать нас цінувати мир, спокій і життя.

Про хороших працівників кажуть, що у них робота горить у руках. Але є й інша сторона медалі, коли сама людина згорає на робочому місці. Втома дає про себе знати різними способами: роздратуванням, нервовістю, байдужістю чи у найгіршому випадку депресією. І тоді можна сміливо говорити про те, що працівник підпав під вплив синдрому професійного вигорання.

Саме темі «Позитивного мислення та профілактики професійного вигорання» був присвячений семінар-тренінг, участь у якому взяли усі соціальні працівники та робітники територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Смілянського району. Такі заходи проходять постійно, адже вже протягом 4 років у закладі діє «Школа соціальної роботи».

Цього разу організатором та ведучою семінару стала головний спеціаліст обласної ради профспілки працівників соціальної сфери Валентина Даник. Вона підготувала для присутніх цікаві тренінгові завдання, вправи, а також блок теоретичної інформації, яка мала на меті пояснити усі нюанси озвученої теми.

2

Як виявилося, професійне вигорання торкається усіх без винятку спеціалістів, зокрема тих, хто має безпосередній контакт із людьми. Це саме та категорія, в яку потрапляють працівники соціальної сфери. Особливо яскраво усі труднощі такої праці на собі відчувають соціальні робітники, які надають соціальні послуги одиноким та одиноко проживаючим жителям району.

Вони мають справу із людьми поважного віку, спілкування із якими має певні особливості. І, як правило, соціальні робітники справляються із усіма проблемами, що можуть виникнути у процесі роботи. Натомість вони співпереживають своїм підопічним, беруть близько до серця їхні проблеми, а як результат - перенесення робочих проблем додому, іноді роздратування та професійне вигорання.

Валентина Даник провела декілька вправ, які мали на меті визначити рівень стресу, який відчувають члени колективу терцентру, їхню схильність до емпатії, позитивного мислення. Кожен мав можливість висловити власну думку чи навести приклад із життя, який ілюстрував би тему семінару. 

1

Одним із головних елементів заняття стала інформація про те, як же вберегтися від професійного вигорання. Для кожного рецепт розслаблення буде свій, але варіантів безліч: отримання емоційного ресурсу від рідних та друзів (спілкування, проведення часу разом), позитивне мислення, міцне здоров’я, спорт, хобі, аутотренінги, навички планування часу, вміння казати «ні» та навіть прості прогулянки. 

4

Кожен обере свій рецепт емоційної підзарядки. А старт позитивним змінам дала сама ведуча семінару. Наостанок вона запропонувала присутнім обрати листочок із побажанням на найближчий час. Приємні слова підбадьорили учасників заходу, а тому завершувався семінар із усмішками на кожному обличчі та аплодисментами, адресованими Валентині Даник.

Крапку у цікавій зустрічі поставила директор територіального центру Галина Кравченко. Вона побажала колективу, членами якого, в основному, є жінки, берегти себе, вміти розділяти роботу та дім, а також залишати в своєму житті місце для відпочинку. Бо, як кажуть, якщо вам вже зовсім ніколи відпочити — значить, саме час відпочити. 

3

Село Макіївка здавна славиться працьовитими людьми, господарями землі. Макіївка стала колискою для відомих людей: науковців, державних діячів, заслужених вчителів, людей мистецтва, поетів, артистів, співаків. Макіївчани від діда-прадіда, як одна родина, яка має міцне коріння, з роками не втратила вічні людські цінності, поваги до людей, добра, взаємодопомоги і підтримки одне одного.

Добрі люди, щирі посмішки, тепла атмосфера – все це додає бажання повертатися сюди знову і знову. Адже макіївчани – народ хлібосольний: і пригостять, і розважать. Перш за все, це стосується когорти односельчан, які навіть на заслуженому відпочинку не полишають активного життя, а беруть участь у всіх заходах і самі стають організаторами сільських свят.

А почалося все 22 квітня 2013 року, коли у Макіївці відкрився філіал відділення денного перебування терцентру. Очолила його ветеран праці, бібліотекар, голова ради ветеранів села Крамар Людмила Антонівна. При філіалі діє клуб «Ми іще молоді» та любительське об’єднання «Берегиня», які сьогодні святкують свій п’ятирічний ювілей. Тож на свято з нагоди дня народження прибули й шановані гості: голова районної ради Володимир Грошев, заступник голови РДА Сергій Глізнецов, помічник народного депутата Рудика С.Я. Лідія Зайва, голова сільської ради Людмила Жижка, директор територіального центру Галина Кравченко, завідуюча відділенням денного перебування Людмила Король. 

3

Зі звітом про історію створення та діяльність клубів ветеранів виступила соціальний працівник, керівник клубів Людмила Крамар, яка подякувала своїм землякам за активність, за небайдужість і прагнення бути в строю за будь-яких обставин. Привітали з ювілеєм макіївчан заступник голови райдержадміністрації Сергій Глізнецов і директор територіального центру Галина Кравченко, які також вручили подяки членам клубів: Євдокії Беребені, Ніні Зозулі, Галині Кушковії, Варварі Ващенко та Любові Яблоньці. Відзнаку за свою роботу одержала і соціальний працівник Людмила Крамар. А місцевий ансамбль «Біла криниця» кожному із них присвятив пісенний дарунок.

Колектив територіального центру з нагоди ювілею приготував для членів клубів стінгазету з фотографіями, які висвітлюють найяскравіші моменти з життя  клубів. Розглядаючи світлини, ветерани занурилися в спогади про найцікавіші  бесіди та лекції, години спілкування, дискусії, круглі столи, тренінги.

4 

За ці 5 років не злічити і тієї кількості свят, які ветерани провели разом. Стало традицією віншувати ювілярів, довгожителів, вітати подружні пари з срібним та золотим весіллям. Проводяться Дні вулиць, відзначаються всі знакові дати за державним та релігійним календарем, організовуються різноманітні кулінарні, пісенні конкурси – будь-яка ініціатива обов’язково підтримується і втілюється у життя.

2 

Родзинкою свята стали пісенні вітання від голови села Людмили Жижки та голови районної ради Володимира Грошева, які розчулили присутніх та подарували їм прекрасний настрій. 

1

Найтелішими словами вітала макіївчан їх землячка, помічник Народного депутата Лідія Зайва. Вона пригадала ті роки, які вона прожила поряд з ними, знайшла тепле слово для кожного, адже з усіма вона знайома особисто.

Приїхали привітати пенсіонерів і колеги з с. Лебедин, які подарували виготовлену власноруч вітальну листівку та веселі пісні.

Продовжили свято всі присутні у затишному залі місцевого кафе, де ювіляри щедро пригощали всіх смаколиками, які так майстерно приготували самі.

Спостерігаючи за щирою радістю ветеранів, за тим, які вони енергійні, проживають кожен день наповнено, із користю, відкривають для себе нові грані життя, розумієш, що недарма клуб має назву «Ми іще молоді», а любительське об’єднання «Берегиня», бо запалу у них вистачить іще на декілька п’ятирічок. 

5

І хто сказав – пора схилити плечі?

Вперед і прямо – воля і мета!

Іще не вечір, друзі, ще не вечір,

Це просто вдруге квітка розквіта.


Все ж так принадно, ніжно і жагуче.

Бо на шляху – ще нові відкриття,

Бо прийде завтра радість неминуче

Повнішим і яскравішим життям.

     17 квітня  цього року  соціальні працівники  територіального центру Демиденко О.Ю. та Яшутіна Д.Д. здійснили перевірку надання  якості послуг, що надаються   соціальним  робітником с. Будки Кудренко Світланою Анатоліївною.  

     Вони завітали до осель її підопічних,  познайомилися з виконанням умов договорів про соціальне обслуговування, вияснили  в бесідах з обслуговуваними перелік  та якість  соціальних послуг, що надаються соціальним робітником, поспілкувалися з ветеранами, самотніми.

     І як приємно, що всі люди, яким надає соціальні послуги Кудренко С.А., із задоволенням відгукувались про  її роботу, щиро дякували за її невтомну працю, щедре серце і готовність  завжди прийти на допомогу. І це при тому, що  обслуговує соціальний  робітник в день по 6 осіб.

     Світлана Анатоліївна вже майже 16 років працює в територіальному центрі, 7 з яких -  на посаді соціального робітника.  До кожного з них вона  знаходить підхід, кожного терпляче вислухає, завжди відгукується на всі прохання та оперативно їх вирішує. І тому так її люблять, поважають і надзвичайно цінують підопічні. Адже вона як мама, дочка  для сім’ї Мех Валентини та Сокуренко Надії, які без неї не можуть обійтися. Вона завжди прийде на поміч, і в лікарню відвезе зуби лікувати, і потурбується  всім за дрова, а зараз  домовляється за оранку, щоб вчасно  її підопічні могли обробити присадибні ділянки.  Про кожного  свого  підопічного Світлана Анатоліївна може розповідати годинами , бо знає про  них все:  і що болить, і  які  ліки треба  придбати, і що в оселі  зробити, часто не рахуючись зі своїм часом, і у вихідні, і під час відпустки  біжить провідати своїх стареньких.   

     Приємно, що наші соціальні робітники працюють на совість і віддають частинку тепла своїх небайдужих сердець. 

     Вже іде до завершення вивчення програми «Гармонія в житті, краса та етикет на кожен день» Університету ІІІ віку «Осіннє золото» с.Балаклея. Прослухано чимало лекцій з цього курсу, проведено корисних зустрічей  та цікавих тренінгів. Але всі погодяться, що гармонії в житті неможливо досягти без міцного здоров’я та гарного зовнішнього вигляду.

     Саме тому сьогоднішнім гостем на засіданні Університету була завідувач дерматовенерологічним відділенням міської поліклініки Литвин Ганна Олексіївна, яка розповіла поважним студентам про основні принципи підтримки здорового функціонування організму.

     Ганна Олексіївна відмітила, що зашлакований організм не може нормально функціонувати, а тому періодично необхідно проводити правильне його очищення. Вона поділилася з присутніми простими та доступними рецептами, а також наголосила на необхідності щоденного вживання простої питної води в кількості не менше 1,5 літра на добу. Лікар розповіла присутнім про дефіцит вітамінів та мінералів у відповідному віці, а також як, а головне,  за допомогою яких простих та доступних продуктів харчування,  цього дефіциту можна уникнути.

     Також Ганна Олексіївна розповіла про шкідливі речовини, які містяться в деяких  засобах гігієни та побутової хімії, про вплив цих речовин на організм людини. Лікар радила поважним слухачам, як правильно обирати косметичні засоби та засоби гігієни, на що звертати увагу та яких принципів дотримуватися про виборі даних товарів.

     На завершення зустрічі Ганна Олексіївна відповіла на всі питання, які турбували слухачів та виникли в процесі зустрічі. Пенсіонери були у захваті від такого корисного спілкування і навіть подарували лікарю пісню та квіти.

     А запросили авторитетного і в місті, і в районі лікаря директор територіального центру Галина Кравченко та завідуюча відділенням денного перебування Людмила Король, які теж були присутні на занятті.

 

     Незважаючи на початок весняно-польових робіт, в Університеті ІІІ віку  «Осіннє золото» с. Балаклея продовжується навчання.  А сьогодні у студентів була не просто лекція, а тренінг, який провела соціальний працівник Дарина Яшутіна. Тема тренінгу  «Як навчити радіти і співчувати». І хоча наші поважні студенти вже в досить зрілому віці і їх манера поведінки та  риси характеру вже сформовані, проте ніколи не пізно пізнавати себе, вчитися керувати своїми емоціями та правильно реагувати на різні життєві ситуації.

     На сьогоднішньому тренінгу пенсіонери виявляли свої позитивні та негативні риси характеру, аналізували різні життєві випадки, мудрі цитати різних відомих людей, наводили приклади поведінки в тій чи іншій життєвій ситуації з власного досвіду. А ще – вчилися розпізнавати позитивні та негативні емоції один одного. На завершення заняття Дарина Яшутіна поділилася порадами, як навчитися радіти життю кожен день, адже для цього потрібно зовсім небагато – це  бачити щастя в кожній хвилині життя, змінити уявлення про себе на позитивне, рухатися до нової мети та ставитися до всього з позитивом.

     Соціальний працівник  так зацікавила присутніх, що година заняття пролетіла, як одна мить. Така форма навчання дуже сподобалася ветеранам, вони щиро подякували за зустріч та висловили бажання  проводити заняття такого формату частіше.

Лише той колектив, який завжди разом відзначає спільні свята і будні, можна вважати згуртованим та дружним. Слідуючи цій логіці, впевнено можна сказати, що колектив територіального центру заслуговує на такі визначення. 

20180413_140724

Цього року, вже освоївшись у новому приміщенні, його працівники під керівництвом директора організовано вийшли на суботник. Замітали, загрібали та виносили сміття швидко та з розумінням справи, адже кожен член колективу – це господиня зі стажем. В опалого листя, пилу та бруду, що лишився після зими, не було жодного шансу встояти під натиском жіночої армії чистоти і порядку.

20180413_135900

Корпоративний дух, підкріплений бажанням зробити добру справу, став прекрасною рушійною силою, а тому запланований обсяг роботи виконали швидко та, головне, якісно.

Естафетну паличку весняного суботника терцентр передав працівникам Смілянської ОДПІ, адже ці два колективи ділять одне приміщення. Тепер дихати та працювати стало легше, бо чистота - це запорука здоров’я та гарного настрою.

     На сьогоднішній день  тема медичного обслуговування для усіх громадян України стоїть дуже гостро, оскільки у цьому році  Уряд проводить медичну реформу. Заплановані зміни  стосуються кожного громадянина, незалежно від віку та статусу, а запитань у громадян більше, ніж відповідей. Особливо у людей похилого віку, яким складно пристосовуватись до змін.

     Саме тому  сьогоднішнім гостем на засіданні Університету ІІІ віку «Осіннє золото» с. Балаклея була головний лікар КЗ Смілянського РЦПМСД Тетяна Григорівна Проценко. Вона розповіла присутнім, як саме реформа вплине на   первинну ланку медицини, тобто на сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів.

     Кожен громадянин має обрати будь-якого терапевта для дорослого, педіатра для дитини або сімейного лікаря для всієї родини, незалежно від місця вашого проживання чи реєстрації.

     Якщо ви вже маєте лікаря, який доглядає вас або членів вашої родини, ви до нього звикли і ви йому довіряєте, треба просто підписати з ним декларацію. Декларація підписується безстроково і діє до моменту, поки ви не вирішите змінити лікаря.  Максимальна кількість пацієнтів для одного лікаря – 2000 осіб.

     Із впровадженням цієї реформи  ваш лікар стане агентом сім’ї в системі охорони здоров’я. Він буде слідкувати за здоров’ям і повністю забезпечувати первинну діагностику.

     Інформація про стан здоров’я пацієнта буде міститися в електронній системі охорони здоров’я — eHealth. Навіть коли громадянин перейде до іншого лікаря, уся інформація буде доступна.

     Головний обов’язок сімейного лікаря — вчасно попередити або виявити захворювання на ранній стадії. А також надати невідкладну допомогу при гострих станах і раптових погіршеннях стану здоров’я: високій температурі тіла, гострому і раптовому болю, порушенні серцевого ритму, кровотечі, інших станах, захворюваннях, отруєннях і травмах, що потребують невідкладної допомоги.

     У Смілянському районі робота із підпису декларації з лікарями розпочнеться, як тільки сільські ФАПИ та амбулаторії будуть забезпечені відповідними технічним засобами та високошвидкісним інтернет зв’язком. Тетяна Проценко повідомила, що зараз іде робота у цьому напрямку, і про готовність установ заключати декларації та повний список лікарів буде повідомлено у засобах масової інформації.

     У ході цієї лекції у слухачів виникало багато запитань, на які Тетяна Проценко надавала вичерпні відповіді. На завершення поважні студенти щиро дякували лікарю за змістовну корисну та дуже актуальну лекцію.

 

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 5 з 60