joomla template

Меню користувача

Територіальний центр соціального обслуговування

Для багатьох людей поважного віку перебування на пенсії – період безкінечних домашніх турбот. Але не для членів любительських клубів та об’єднань,  для  яких пенсія – це період пізнавати, активно та з користю проводити свій час, займатися улюбленими справами, художньою самодіяльністю, а ще – це час подорожей. І хоча стан здоров’я не всім дозволяє здійснювати довготривалі поїздки, проте поїздки рідним краєм – це саме те, що треба. Зокрема і учасники любительського об’єднання «Горлиця», які вже здійснили не одну екскурсію, знову зібралися в дорогу. Цього разу місцем призначення обрали Красногірський монастир, що біля м.Золотоноша. А соціальний працівник Галина Кулик, як завжди, з ентузіазмом підхопила цю ідею та організувала для ветеранів  поїздку. І вже не вперше допоміг їм у цьому перевізник Олександр Зінченко, який завжди відгукується на прохання пенсіонерів та надає транспорт для подорожей.

image-0-02-04-9359e018c57920ddec8fa0534f96264e8ae45309bbf343339438b31f89a1027f-V

Тому 23 червня пенсіонери здійснили задумане і відвідали Свято-Покровський Красногірський жіночий монастир. Ветерани поринули у атмосферу спокою, захищеності та благодаті. Після релігійної служби, відпочивши душею, всі бажаючі замовляли молитву  за своїх рідних, купували різні атрибути та сувеніри. Далі кожен бажаючий отримав благословення від священника. Ветерани мали змогу прогулятися затишним двором монастиря, полюбуватися красою природи та мистецтвом архітектури, ознайомитися з побутом  та щоденними турботами монашок. 

image-0-02-04-f82db3bc5277db4a537e3eec07c2867d31f81fd611343f59258b6031df1abbfb-V

День видався пізнавальним та насиченим. Втомлені, але задоволені, вони повертались додому і  дорогою вже спланували наступну поїздку до м.Чигирина, а потім, можливо, ще й здійснять омріяну поїздку до моря.

Нещодавно працівники терцентру взяли участь у тренінгу щодо профілактики професійного вигорання та зміну виду діяльності. У ході заходу присутні дізналися, як же вберегтися від емоційного виснаження на робочому місці, і тоді ж зрозуміли, що рецепт у кожного свій. Але спільне проведення часу та ще й на лоні природи – це чи не найкращий спосіб перезавантаження і для колективу загалом, і для окремого фахівця зокрема. І майже відразу теорію втілили на практиці.

IMG_20180614_155038

Вже не вперше емоційне розвантаження для колективу територіального центру організувала директор Галина Кравченко, а зустрічала колег у мальовничому місці Тамара Лихолай, декан Університету ІІІ віку «Осіннє золото» с.Балаклеї. Що ще потрібно для відпочинку: сонячний день, аромат трав, звуки природи та свіжість від ставка. Меню також було різноманітним: і каша, і юшка, вареники та смажена риба, щойно виловлена із водойми, сезонні овочі та фрукти. Душевні розмови, жарти, різноманітні історії та навіть пісні прикрасили цей день та зробили його особливим.

20180614_135003(0)

IMG_20180614_125519

У такій невимушеній атмосфері працівники соціальної сфери підзарядили свої внутрішні акумулятори. Адже із впевненістю можна констатувати факт, що ефективна праця будь-якого колективу залежить не лише від професійності його членів, але й від правильного розподілу часу. І не останню роль у тісному робочому графіку відіграє відпочинок. Саме таке перезавантаження дає можливість людям набратися сил для нових звершень.

     Серед 18 клубів та любительських об’єднань у Смілянському районі є лише один унікальний клуб, і  створено його в с.Балаклея – це клуб рибалок-любителів «Форель». А особливість клубу полягає в тому, що його членами є виключно чоловіки.  Ще в 2014 році соціальний працівник Тамара Лихолай  ініціювала його створення, а досвідчений риболов-любитель Андрій Глінецький одразу підхопив цю ідею та об’єднав навколо себе своїх друзів-рибалок, серед яких більшість - ветерани.

     А ще цей клуб цікавий тим, що його засідання зазвичай проходять не у приміщенні, а біля мальовничої водойми в с.Балаклея.  І кожної пори року завзятим рибалкам є чим зайнятися. Восени – зарибнюють та готують ставок до зими, взимку – це зимова риболовля, навесні – прибирання та облаштування водойми, а влітку – насолода риболовлею та чудовий відпочинок біля ставка. А  інколи, збираючись разом,  влаштовують  конкурс на найсмачнішу юшку.

     От і нещодавно, чудової літньої пори, зібравшись біля ставка та наваривши смачної юшки, члени клубу підводили підсумки своєї діяльності, та, як і годиться у рибалок,  кожний з них хвалився найбільшим уловом.

     А ще планували свою подальшу роботу, адже ставок потребує очищення, благоустрою та зарибнення.

     У нинішньому мінливому світі, коли інформація змінюється із неймовірною швидкістю, одержання чинних, достовірних даних з перших вуст є великою вдачею, особливо, коли є ще й можливість поставити питання і отримати відповіді. Керівництво територіального центру завжди пильнує за тим, щоб усі працівники закладу мали найновішу інформацію, що потрібна їм для роботи. Тому вже протягом 5 років при терцентрі діє школа соціальної роботи.

    Цього разу семінар-навчання був присвячений декільком важливим питанням, з якими соціальним робітникам і працівникам доводиться стикатися як на роботі, так і вдома. Бажаним гостем стала начальник відділу грошових виплат та компенсацій управління соціального захисту райдержадміністрації Ірина Храпська, адже вона розповіла про зміни в порядку та механізмі призначення субсидій на ЖКП. Питання масштабне та навіть болюче, бо воно вимагає врахування багатьох нюансів. А тому після розповіді фахівця із залу відразу ринула хвиля запитань та конкретних життєвих ситуацій, які потребували роз’яснення. Соціальні робітники цікавилися тими питаннями, які стосувалися, у першу чергу, їхніх підопічних. 

1т

     Наступними взяли слово фахівці Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Валентина Линник та Максим Хоменко. І якщо Валентина Павлівна коротко зупинилася на особливостях роботи центру, то Максим Миколайович детально охарактеризував ті проблеми, що виникають при оформленні спадщини. До доповідача також було безліч питань, адже юридична галузь особливо вимагає чіткості і знань. 

2т

     Коли гості висловилися, а питання до них вичерпалися, слово отримала завідуюча відділення надання допомоги вдома Людмила Жук, яка проаналізувала роботу соціальних робітників за 5 місяців поточного року, підняла питання охорони праці і техніки безпеки, а також окреслила шляхи вдосконалення якості надання соціальних послуг. Продовжила думку колеги соціальний працівник Дарина Яшутіна, яка зупинилася на плані та порядку проведення моніторингу і внутрішньої оцінки якості надання соціальних послуг. Фахівці зійшлися в думці, що працівники терцентру, зокрема соціальні робітники, виконують свою роботу добре, відповідно до Державного стандарту, стараються дотримуватися маршрутних листів, але є й певні зауваження, на які варто звернути увагу.

      Коротко про дотримання вимог Трудового законодавства розповіла інспектор відділу кадрів Галина Косодрига, а завершила семінар-навчання директор територіального центру Галина Кравченко. Керівник була щедрою не тільки на подяки за плідну роботу, але й зупинилася на проблемах, які виникають під час діяльності соціальних робітників. Це ті внутрішні питання, що з’являються у будь-якій організації та стосуються людського фактора. 

3т

     Тим не менше, наприкінці зустрічі Галина Олександрівна побажала присутнім плідної, результативної роботи та висловила впевненість, що наступні навчання будуть не менш корисними і змістовними. Адже щоразу із подібних семінарів працівники терцентру виходять ще більш обізнаними з фахових питань.

     У філіалі відділення денного перебування територіального центру соціального обслуговування с. Ротмістрівка відбулося засідання клубу «Струни душі»,  на якому присутні мали можливість заочно відвідати Києво-Печерську Лавру, адже поїхати туди в них поки що немає змоги.

     За допомогою технічних засобів та завдяки цікавій інформації соціального працівника Інни Танцюри відвідувачі філіалу перенеслись до столиці нашої Батьківщини м.Києва та відвідали Києво-Печерську Лавру — цю сакральну для українців святиню.

     Після короткого екскурсу в історію виникнення та побудови Лаври, а також після ознайомлення із усіма перепетіями, які відбулися із цим незвичайним святим місцем протягом років і до сьогодні, присутні вирушили в безпосередню подорож для того, щоб краще роздивитись все те, що вміщає на своїх 22 га  Києво-Печерська Лавра.  Спочатку відвідали Троїцьку Надбрамну церкву,  піднялися сходами на вершину Великої лаврської  дзвіниці, при чому в обов’язковому порядку перерахували всі сходинки, які подолали, і після недовгих дискусій виявилося, що їх там 374. А ще побожно схилили голови перед неймовірною красою та духовною силою Успенського собору. Перебороли всі страхи і таки спустились до печер, які розташовані на території Лаври, де побачили мощі Святих, що там знаходяться. Ну і звісно не переставали милуватися красою всього архітектурного комплексу Києво-Печерської Лаври.

     Дуже не хотілося повертатись до мирських турбот, адже Києво-Печерська Лавра неймовірна і багатогранна, тому що змушує задуматись кожного про те, ким він є в цьому світі, і чи правильно він живе. А ще навіть повітря там інше, життєдайне, насичене почуттям миру та спокою. Такі заочні подорожі дійсно цікаві, пізнавальні і надихають ветеранів на справжні екскурсії рідним краєм. От тільки б ще знайти спонсорів, які б допомогли  здійснити їхні мрії.

Прийшло літо, а з ним і канікули в Університеті  ІІІ віку «Цвіт осені» с.Ташлик. Позаду залишилось насичене навчання, цікаві зустрічі, свята у дружньому колі. Але поважні студенти не звикли сидіти вдома. А тому на завершення навчального року вирішили організувати подорож у м.Канів. 

photoeditorsdk-export 

Фінансову підтримку для поїздки ветеранів надав  засновник ТОВ «Агро-Рось» Анатолій Семенога, виділивши для поїздки безкоштовний автобус.

Екскурсія пройшла якнайкраще – в цьому поважним студентам сприяла навіть погода. За день вони відвідали Тарасові місця, поклали квіти великому Кобзарю на Чернечій горі, оглянули музейний комплекс, у десяти залах якого знаходиться більше трьох тисяч експонатів  Встигли побувати і в музеї декоративно-прикладного мистецтва. Експозиція цього музею вразила ветеранів своєю насиченістю. 

3-3

2-2 

Стомлені, але задоволені, з веселою піснею та чудовими враженнями повертались ветерани додому. А дорогою  планували наступний навчальний рік, адже саме вони визначають, за якою саме темою буде складено програму навчання, яке розпочнеться після літніх канікул і куди протягом року поїхати в подорож по історичних місцях України.

     День за днем швидко спливають дні, роки. Особливо хвилюючими є ювілейні дати. Саме таке свято, свої 60 років на початку літа відзначала прекрасна жінка – Надія Іванівна Мифодюк – завідуюча відділенням організації надання адресної натуральної та грошової допомоги малозабезпеченим верствам населення територіального центру Смілянського району.

     У цей день очі ювілярки світилися радістю, бо її огорнули турботою та приємними несподіванками і вдома, і на роботі. Кожен день народження у закладі відзначається по-особливому, тому і для Надії Іванівни колектив приготував декілька сюрпризів. Перш за все, це святкова газета, наповнена теплими словами та калейдоскопом фотографій різних років. Кожне із фото відгукнулося у серці ювілярки, адже на них вона різна: тут вона зовсім маленька із батьками, тут юна дівчина на виданні, і кохана дружина, і мама, і бабуся, і колега.

     Звісно, Надію Іванівну скупали у морі квітів і вітань, що йшли від серця. Адже її люблять і поважають як мудру, толерантну, цікаву, позитивну жінку, до неї йдуть за порадою, їй довіряють меценати, спонсори і благодійники, за рахунок яких і поповнюється відділення та з якими вона налагодила співпрацю.

     Надія Мифодюк відзначила, що вітання від колег є для неї особливо важливими, адже стільки приємних слів та побажань дійсно повинні збутися. Ми ж, увесь колектив терцентру, ще раз хочемо привітати ювілярку та побажати

     Хай пахучим цвітом стелиться дорога,

     Хай відходять в далеч горе і біда,

     Хай же будуть щастя і міцне здоров’я,

     Радість і повага на многії літа!

     За пройденим не треба сумувати,

     Попереду щаслива жде пора,

     Хай буде щедрим ювілейне свято,

     Здоров’я Вам, любові і добра!

     Хай доля піднесе іще сповна

     І радості, й наснаги, і здоров’я!

     Нехай завжди в душі цвіте весна

     І серце зігрівається любов’ю!

     Є така народна мудрість: «Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього»! Саме тому  5 червня у філіалі відділення денного перебування  с.Ротмістрівка відбулося засідання клубу «Промінь добра», присвячене історичному минулому села Ротмістрівки.

     А дізнаватися є про що, адже перше поселення на території села датується ще  ХІV ст.. Соціальний працівник Інна Танцюра  підготувала для членів клубу цікаву розповідь про рідне село, як воно розвивалось та розбудовувалось, і вже в 1866 році налічувало 3087 жителів. Саме у цей період на території Ротмістрівки діяли: православна церква, римсько-католицька каплиця та два єврейських молитовних будинки. А ще саме в той період щотижня в четвер відбувався ярмарок, який діє і по цей час.

     А ще пригадали, що до 1954 року саме Ротмістрівка була районним центром Київської області, потім – селищем міського типу.

     Пенсіонери завзято ділились своїми спогадами, згадували знатних людей села, цікаві історії з минулого, своє дитинство та юність, які пройшли в рідному селі.

     Зустріч пройшла жваво та весело, а на завершення, за чашкою чаю, пенсіонери дякувати соціальному працівнику за цікаво проведений час.

     04 червня 2018 року завідуюча відділенням соціальної допомоги вдома Жук Людмила, соціальний  працівник Яшутіна Дарина здійснили перевірку якості роботи соціальних робітників с.Носачів Осаули Світлани, Педан Алли та с.Мельниківка Зеленого Юрія.

     Під час перевірки ми відвідали 15 одиноких та 6 одинокопроживаючих громадян, які знаходяться на обслуговуванні.  Приємно,що в усіх домівках підопічних, яких ми відвідали, були прибран, посаджені та просапані городи. Соціальні робітники дбають, щоб у них   завжди були ліки та свіжий хліб, вчасно домоглися та  оформили  субсидії на тверде паливо і  вже почали отримувати кошти та завозити дрова.

     Теплі слова та подяка від підопічних за якісне та своєчасне надання соціальних послуг - це  оцінка нашої роботи.

     01 червня 2018 року завідуючою відділенням соціальної допомоги вдома Жук Людмилою, соціальним працівником Яшутіною Дариною було перевірено якість роботи соціальних робітників с.Плескачівка Смаглій Тетяни, с. Шевченко Клименко Ніни та с.Голов’ятино Нарадько Наталії.

     Під час перевірки ми відвідали 17 одиноких та 2 одинокопроживаючих громадян, які знаходяться на обслуговуванні. Відвідування одиноких непрацездатних громадян соціальні робітники здійснюють згідно маршрутного листа, послуги надаються в повному обсязі за Державним стандартом відповідно до індивідуальних планів та договорів, укладених між відділенням соціальної допомоги вдома та підопічними. Приємно, що наші соціальні робітники знають потреби кожного свого підопічного і намагаються вчасно їх вирішувати, турбуються про забезпечення паливом та оформляють їм субсидію .

     “Доця, донечка, мама,”- так ласкаво називають старенькі соціального робітника Смаглій Тетяну, яка ось уже 25 років щоранку поспішає до своїх людей. Відповідальна, грамотна, працьовита та по-материнськи турботлива Тетяна Валентинівна постійно дбає, щоб її підопічні, яких вона обслуговує, були забезпечені всім необхідним. А ще її тепле слово, посмішка рятує стареньких від самотності.

     7 років працює соціальним робітником с.Шевченко Клименко Ніна. Це щира та порядна людина, яка добросовісно виконує свою роботу, морально підтримує своїх підопічних, допомагає вирішувати їх питання. А ще Ніна Володимирівна прекрасно справляється з усіма ролями, які доля дарувала їй. Вона добра господиня, турботлива та любляча мама, яка завжди зрозуміє, порадить і підтримає свою доцю.

     Лише два місяці працює на посаді соціального робітника Нарадько Наталія. Толерантна, вимоглива, завжди готова прийти на допомогу своїм 10 підопічним, яких вона оточила увагою і турботою, неодмінно вислухає, дасть пораду.  

     Приємно, що всі підопічні тепло відгукуються про соціальних робітників, дякують за людяність, милосердя, небайдужість, якісне та своєчасне надання соціальних послуг.

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 5 з 63