joomla template

Меню користувача

Територіальний центр соціального обслуговування

Усе далі відходять у минуле грізні роки Другої Світової війни. Але не згасає пам'ять про тих, хто пережив цю війну і ніколи не зможе про неї забути. Вона назавжди залишиться в їх пам’яті і серці.

З почуттям безмежної вдячності і любові ми віддаємо данину поваги  ветеранам Другої Світової війни.

У День Перемоги над нацизмом ми вшановуємо всіх, хто подарував майбутнє нам та нашим нащадкам. Це свято залишиться для всіх поколінь зі сльозами на очах.

За сприяння благодійників Чорнобривця С.В., Шохи Ю.В., Лісковського М.Д., Крука В.Ф., Ніжнікова В.М. територіальний центр підготував подарунки дванадцяти інвалідам та учасникам бойових дій, що обслуговуються соціальними робітниками, які і вручать їх підопічним ветеранам.

8 травня у День пам’яті і примирення та напередодні Дня Перемоги до ветеранів сіл Костянтинівка та Березняки Смілянського району завітали заступник голови райдержадміністрації Глізнецов С.В., директор територіального центру Кравченко Г.О. та голови цих сіл. 

тер

тер2 

тер5 

Зі словами глибокої шани та подяки за їх подвиг та перемогу, гості вручили вітальні листівки та продуктові набори нашим землякам - ветеранам.

Ми пишаємось Вами  і щасливі тим, що Ви живете серед нас  трохи посивілі, посічені ранами і часом, але горді й непохитні.

Ви – наша громадянська совість і сивочола мудрість.

Дякуємо  Вам  за подвиг та мужність, витривалість і любов до рідної землі!

Зичимо Вам добра, здоров’я і щастя, радості і сонячних днів, мирного неба, злагоди, добробуту і всіх земних благ!

 

Щиро вітаємо вас із Днем Перемоги у Другій Світовій війні!

Це свято – символ гордості за наших дідів, прадідів, батьків і всіх, хто відстояв свободу нашої Вітчизни.

Подвиг тих військових років залишиться вічним прикладом для всіх майбутніх  поколінь.

 Тож схиляємося у шані перед ветеранами і бажаємо доброго здоров’я ще на багато літ, щастя в дітях та внуках. А всім нам – радості і мирного неба, гарного настрою, міцного здоров'я, достатку, успіхів і сил для здійснення всіх планів і починань!

Пам’ятаємо подвиги та шануємо ветеранів!

                                                                                      За дорученням колективу територіального центру директор          Г.О.Кравченко

3 травня відбулося чергове заняття Університету ІІІ віку «Осіннє золото» с.  Балаклея. Оскільки програма курсу «Гармонія в житті, краса та етикет на кожен день» передбачає вивчення не лише загальноприйнятих правил етикету та факторів, які впливають на поведінку та стосуються внутрішньої краси людини, а й чинників, які впливають на красу зовнішню. 

терцентр

Саме тому темою заняття було «Догляд за обличчям, шиєю та тілом у зрілому віці». Лектором на занятті була  директор терцентру, ректор Університету Галина Кравченко.  Заняття одразу наповнилося теплою та святковою атмосферою, адже розпочалося воно  з привітання іменинників квітня, яких аж 4 особи. Ректор приготувала для ювілярів не лише невеличкі подаруночки, а й присвятила кожній власні вірші. А колеги – студенти обдарували іменинниць духмяними весняними квітами. 

терцентр1

Після привітань Галина Кравченко розпочала заняття, на якому розповіла  слухачам  про  основні правила догляду за шкірою у поважному віці, надавала практичні поради щодо приготування різних масок та кремів з природних матеріалів, які є в кожній господі, та  підготувала буклети з рецептами.   Від теорії перейшли до практики. На майстер-клас погодилася Лідія Коротич, було продемонстровано, як очищати, тонізувати  та зволожувати шкіру обличчя  доступними засобами. Поважні студенти з цікавістю сприйняли майстер-клас, занотовували корисні поради від ректора Університету.

А завершилося заняття солодощами та запашним чаєм від іменинників.

Довгоочікувана весна в сотий раз заспівала нашій землячці Махині Олені Пантелеймонівні  свою життєдайну пісню.

Охоплюючи її  такий довгий життєвий шлях, дивуєшся: це ж скільки пережити і витерпіти довелося, а в душі – сама доброта і любов.

А народилася наша ювілярка 1 травня 1918 року  в с.Макіївці.

Все життя ця жінка – трудівниця пропрацювала у місцевому колгоспі, пережила голод, війну. Тут знайшла свою долю, народила дочку Галину, з якою й зараз проживає. Олена Пантелеймонівна має 3 онуків, 3 правнуків, 5 праправнуків.

Ще до недавнього часу, незважаючи на досить поважний вік, допомагала дочці на городі, пекла хліб.

Привітати шановну ювілярку зі 100-річчям прийшли голова ради ветеранів с.Макіївки Крамар Людмила  та члени ветеранської організації. Вони вручили квіти та  передали подарунки від народного депутата Рудика Сергія і від територіального центру та побажали Олені Пантелеймонівні міцного здоров’я, родинного затишку, тепла, турботи від рідних та близьких, та многая літа! 

     Незважаючи на розпал весняно – польових робіт, в Університеті ІІІ віку с. Ташлик тривають заняття. Цього року відповідно до навчальної програми «Бо ти на землі людина» поважні студенти вивчають, як жити в гармонії з людьми, природою, ознайомлюються з різними видами мистецтва.

     26 квітня на запрошення територіального центру до слухачів завітав фахівець із соціальної роботи ЦСССДМ Пархоменко Максим, адже тема заняття «Статус, роль, поведінка та соціальні зв’язки».

     Спочатку  поважні студенти вчилися визначати свій статус та роль у суспільстві, а потім дізнавалися, які саме фактори та обставини в житті впливають на поведінку людини, як формуються соціальні зв’язки та як на них впливає статус людини. Незважаючи на поважний вік та життєвий досвід кожного, пенсіонери з цікавістю поринули у вивчення своєї особистості, виконували практичні заняття. Адже пізнання себе, визначення факторів, що впливають на формування особистості та поведінки людини, корисні у будь – якому віці.

     За цікавою роботою година заняття пролетіла дуже швидко, на знак подяки гостинні студенти наприкінці зустрічі пригостили  гостя запашним трав’яним чаєм.  

 

     20 квітня 2018 року завідуючою відділенням соціальної допомоги вдома територіального центру Жук Л.О., соціальним працівником Яшутіною Д.Д. було проведено перевірку якості роботи соціальних робітників сіл Пастирське Заїченко Лариси Володимирівни, Щербатюк Любові Іванівни та с. Сердюківка Вітів Алли Павлівни.

     Це найвіддаленіші села Смілянського району. Але хоч і розташовані вони на значній відстані, та сестри милосердя добросовісно виконують свою роботу, завжди допомагають одиноким людям похилого віку.

     Перевіряючі завітали до 13 одиноких громадян с. Пастирське та 5 одиноких громадян с.Сердюківка, які знаходяться на обслуговуванні. Відвідування одиноких непрацездатних громадян соціальні робітники здійснюють згідно маршрутного листа, послуги надаються в повному обсязі за Державним стандартом згідно індивідуальних планів та договорів, укладених між відділенням соціальної допомоги вдома та підопічними.

     Впродовж уже 20 років щодня і в дощ, і в мороз поспішає до своїх одиноких односельців Щербатюк Любов Іванівна. Вона добра, працьовита, відповідальна людина, постійно дбає, щоб у її 13 підопічних, яких вона обслуговує, в оселях було охайно, городина зібрана вчасно, старенькі мали хліб і до хліба, і субсидію оформить, і ліки принесе, і просто вислухає кожного.

     12 років по-материнськи піклується про своїх 17 підопічних Заїченко Лариса Володимирівна. Це мудра, добра і відповідальна жінка, яка  навчилася розуміти проблеми старшого покоління, радіти разом з ними, сумувати і сприймати їх біль, як свій, вона вміє слухати і знаходити потрібні слова, щоб втішити і розрадити. Постійно дбає, щоб всі були забезпечені продуктами харчування, ліками, допомагає по господарству, прибирає  оселю та надає інші послуги. Всім бажаючим були оформлені субсидії та завезені дрова.

     Вітів Алла Павлівна за час роботи на цій посаді встигла багато зробити для своїх підопічних. Вона завжди готова прийти на допомогу стареньким, постійно дбає, щоб її 16 підопічних, яких вона обслуговує, були забезпечені всім необхідним і ні в чому не мали потреби, а ще вміє вислухати, порадити і поспілкуватися.

     Часто, не рахуючись зі своїм часом, у вихідні дні, під час відпустки вона готова прийти на допомогу до своїх стареньких, оточити їх своєю увагою та турботою. А вони, як вже свою рідну донечку, чекають, виглядають і з радістю зустрічають.

     Приємно, що люди села, ветерани так тепло відгукуються про жінок, які пов’язали свою долю з малою батьківщиною і щиро служать землякам, віддаючи їм частинку тепла своїх небайдужих сердець.

     26 квітня вся Україна, запаливши свічки, складає шану мужнім людям, які у трагічний час Чорнобильської катастрофи приборкували ядерну стихію, захищали українську землю та увесь світ від смертельної небезпеки. Минуло вже 32 роки, але пам’ять не має строку давності. Час не загоїв чорнобильських ран, не стер важкі й героїчні події та імена мужніх захисників, які виявили патріотизм, жертовність і ціною власного життя та здоров’я зупинили ядерну катастрофу.

     Наші ветерани, слухачі Університетів ІІІ віку, члени клубів та любительських об’єднань, що діють в селах району, вшанували учасників ліквідації аварії на ЧАЕС на своїх заняттях, схиливши голови перед мужніми героями, що відійшли у вічність та віддали шану живим.

     Так, у с.Балаклеї у сільському будинку культури провели вечір пам’яті «Поріс чорнобилем Чорнобиль – бідою нашою поріс». На захід були запрошені ліквідатори аварії на Чорнобильській АЕС, слухачі Університету ІІІ віку, жителі села. Ведучі вечора завідуюча сільським музеєм, декан Університету ІІІ віку Тамара Лихолай та бібліотекар сільської бібліотеки Іраїда Бондаренко згадали трагічні події 26 квітня 1986 року. І хоча кожен знає основні факти, пов’язані із катастрофою, але щоразу чуєш щось нове, від чого мороз іде по шкірі.

     У заході взяли участь і учні місцевої школи № 2, які читали вірші, присвячені Чорнобильській трагедії, та взяли інтерв’ю у ліквідаторів аварії, жителів села В. Іванченка, І. Пугача, Д. Панасенка. Вдова ліквідатора Л. Розломій поділилася гіркими спогадами, які запам’яталися їй із розповідей чоловіка.

     На вечір пам’яті завітав сільський голова Ростислав Ситнік, який подякував усім ліквідаторам за мужність, самовідданість і побажав міцного здоров’я та повідомив, що всім ліквідаторам надана матеріальна допомога.

     У с.Ротмістрівці соціальний працівник Інна Танцюра також провела захід, присвячений Дню пам’яті Чорнобильської трагедії. Крім розповіді про страшні події теплого квітневого дня, вона підготувала для слухачів-ветеранів декілька відеороликів. Один із них розповідав про час перед вибухом, інший був присвячений самій ліквідації та встановленню саркофага над реактором. Але найбільше усіх вразило відео спогадів учасників ліквідації, бо біль та страх, який відчували реальні люди, не може не зачіпати за живе. А тому присутні хвилиною мовчання вшанували тих, хто поклав власне життя задля порятунку інших.

     Тематичні заходи відбулися у багатьох клубах та любительських об’єднаннях району. І кожен із них став моментом пам’яті та вдячності ліквідаторам – героям, які приборкали далеко не мирний атом.

 

Чорнобильська аварія стала не лише величезною трагедією і екологічною катастрофою ХХ століття, але і уроком всьому людству, тому що ядерна енергія, яка вийшла з-під контролю, не має меж. Її відгуки будуть звучати ще довго не для одного покоління людей.

І тільки завдяки мужності і самопожертві працівників, вчених, військових та добровольців, які, ризикуючи життям і здоров’ям, виконували у 1986 році роботу по ліквідації наслідків цієї трагедії, вдалося запобігти більш жахливим наслідкам.

Не залишилися осторонь і наші земляки. З перших днів катастрофи у Чорнобилі гасив пожежу житель с.Балаклея Малишев Олег Ігорович. Протягом трьох років, починаючи із 1988, ліквідовував наслідки аварії його односельчанин Пугач Іван Іванович. 

13

12 

Напередодні Міжнародного дня пам’яті про Чорнобильську катастрофу територіальний центр запросив цих мужніх чоловіків, щоб вшанувати їх силу духу та витривалість. Обидва ліквідатори отримали подарунки та слова вдячності від нинішнього і майбутніх поколінь за те, що вони виконали свій обов’язок громадянина України і рятували не тільки свою Батьківщину, але і народи інших країн від ядерної небезпеки.

Хай залишиться у минулому і ніколи не повториться цей жах. А пам’ять  про ті події  навчать нас цінувати мир, спокій і життя.

Про хороших працівників кажуть, що у них робота горить у руках. Але є й інша сторона медалі, коли сама людина згорає на робочому місці. Втома дає про себе знати різними способами: роздратуванням, нервовістю, байдужістю чи у найгіршому випадку депресією. І тоді можна сміливо говорити про те, що працівник підпав під вплив синдрому професійного вигорання.

Саме темі «Позитивного мислення та профілактики професійного вигорання» був присвячений семінар-тренінг, участь у якому взяли усі соціальні працівники та робітники територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Смілянського району. Такі заходи проходять постійно, адже вже протягом 4 років у закладі діє «Школа соціальної роботи».

Цього разу організатором та ведучою семінару стала головний спеціаліст обласної ради профспілки працівників соціальної сфери Валентина Даник. Вона підготувала для присутніх цікаві тренінгові завдання, вправи, а також блок теоретичної інформації, яка мала на меті пояснити усі нюанси озвученої теми.

2

Як виявилося, професійне вигорання торкається усіх без винятку спеціалістів, зокрема тих, хто має безпосередній контакт із людьми. Це саме та категорія, в яку потрапляють працівники соціальної сфери. Особливо яскраво усі труднощі такої праці на собі відчувають соціальні робітники, які надають соціальні послуги одиноким та одиноко проживаючим жителям району.

Вони мають справу із людьми поважного віку, спілкування із якими має певні особливості. І, як правило, соціальні робітники справляються із усіма проблемами, що можуть виникнути у процесі роботи. Натомість вони співпереживають своїм підопічним, беруть близько до серця їхні проблеми, а як результат - перенесення робочих проблем додому, іноді роздратування та професійне вигорання.

Валентина Даник провела декілька вправ, які мали на меті визначити рівень стресу, який відчувають члени колективу терцентру, їхню схильність до емпатії, позитивного мислення. Кожен мав можливість висловити власну думку чи навести приклад із життя, який ілюстрував би тему семінару. 

1

Одним із головних елементів заняття стала інформація про те, як же вберегтися від професійного вигорання. Для кожного рецепт розслаблення буде свій, але варіантів безліч: отримання емоційного ресурсу від рідних та друзів (спілкування, проведення часу разом), позитивне мислення, міцне здоров’я, спорт, хобі, аутотренінги, навички планування часу, вміння казати «ні» та навіть прості прогулянки. 

4

Кожен обере свій рецепт емоційної підзарядки. А старт позитивним змінам дала сама ведуча семінару. Наостанок вона запропонувала присутнім обрати листочок із побажанням на найближчий час. Приємні слова підбадьорили учасників заходу, а тому завершувався семінар із усмішками на кожному обличчі та аплодисментами, адресованими Валентині Даник.

Крапку у цікавій зустрічі поставила директор територіального центру Галина Кравченко. Вона побажала колективу, членами якого, в основному, є жінки, берегти себе, вміти розділяти роботу та дім, а також залишати в своєму житті місце для відпочинку. Бо, як кажуть, якщо вам вже зовсім ніколи відпочити — значить, саме час відпочити. 

3

Село Макіївка здавна славиться працьовитими людьми, господарями землі. Макіївка стала колискою для відомих людей: науковців, державних діячів, заслужених вчителів, людей мистецтва, поетів, артистів, співаків. Макіївчани від діда-прадіда, як одна родина, яка має міцне коріння, з роками не втратила вічні людські цінності, поваги до людей, добра, взаємодопомоги і підтримки одне одного.

Добрі люди, щирі посмішки, тепла атмосфера – все це додає бажання повертатися сюди знову і знову. Адже макіївчани – народ хлібосольний: і пригостять, і розважать. Перш за все, це стосується когорти односельчан, які навіть на заслуженому відпочинку не полишають активного життя, а беруть участь у всіх заходах і самі стають організаторами сільських свят.

А почалося все 22 квітня 2013 року, коли у Макіївці відкрився філіал відділення денного перебування терцентру. Очолила його ветеран праці, бібліотекар, голова ради ветеранів села Крамар Людмила Антонівна. При філіалі діє клуб «Ми іще молоді» та любительське об’єднання «Берегиня», які сьогодні святкують свій п’ятирічний ювілей. Тож на свято з нагоди дня народження прибули й шановані гості: голова районної ради Володимир Грошев, заступник голови РДА Сергій Глізнецов, помічник народного депутата Рудика С.Я. Лідія Зайва, голова сільської ради Людмила Жижка, директор територіального центру Галина Кравченко, завідуюча відділенням денного перебування Людмила Король. 

3

Зі звітом про історію створення та діяльність клубів ветеранів виступила соціальний працівник, керівник клубів Людмила Крамар, яка подякувала своїм землякам за активність, за небайдужість і прагнення бути в строю за будь-яких обставин. Привітали з ювілеєм макіївчан заступник голови райдержадміністрації Сергій Глізнецов і директор територіального центру Галина Кравченко, які також вручили подяки членам клубів: Євдокії Беребені, Ніні Зозулі, Галині Кушковії, Варварі Ващенко та Любові Яблоньці. Відзнаку за свою роботу одержала і соціальний працівник Людмила Крамар. А місцевий ансамбль «Біла криниця» кожному із них присвятив пісенний дарунок.

Колектив територіального центру з нагоди ювілею приготував для членів клубів стінгазету з фотографіями, які висвітлюють найяскравіші моменти з життя  клубів. Розглядаючи світлини, ветерани занурилися в спогади про найцікавіші  бесіди та лекції, години спілкування, дискусії, круглі столи, тренінги.

4 

За ці 5 років не злічити і тієї кількості свят, які ветерани провели разом. Стало традицією віншувати ювілярів, довгожителів, вітати подружні пари з срібним та золотим весіллям. Проводяться Дні вулиць, відзначаються всі знакові дати за державним та релігійним календарем, організовуються різноманітні кулінарні, пісенні конкурси – будь-яка ініціатива обов’язково підтримується і втілюється у життя.

2 

Родзинкою свята стали пісенні вітання від голови села Людмили Жижки та голови районної ради Володимира Грошева, які розчулили присутніх та подарували їм прекрасний настрій. 

1

Найтелішими словами вітала макіївчан їх землячка, помічник Народного депутата Лідія Зайва. Вона пригадала ті роки, які вона прожила поряд з ними, знайшла тепле слово для кожного, адже з усіма вона знайома особисто.

Приїхали привітати пенсіонерів і колеги з с. Лебедин, які подарували виготовлену власноруч вітальну листівку та веселі пісні.

Продовжили свято всі присутні у затишному залі місцевого кафе, де ювіляри щедро пригощали всіх смаколиками, які так майстерно приготували самі.

Спостерігаючи за щирою радістю ветеранів, за тим, які вони енергійні, проживають кожен день наповнено, із користю, відкривають для себе нові грані життя, розумієш, що недарма клуб має назву «Ми іще молоді», а любительське об’єднання «Берегиня», бо запалу у них вистачить іще на декілька п’ятирічок. 

5

І хто сказав – пора схилити плечі?

Вперед і прямо – воля і мета!

Іще не вечір, друзі, ще не вечір,

Це просто вдруге квітка розквіта.


Все ж так принадно, ніжно і жагуче.

Бо на шляху – ще нові відкриття,

Бо прийде завтра радість неминуче

Повнішим і яскравішим життям.

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 3 з 59