joomla template

Меню користувача

Територіальний центр соціального обслуговування

     День за днем швидко спливають дні, роки. Особливо хвилюючими є ювілейні дати. Саме таке свято, свої 60 років на початку літа відзначала прекрасна жінка – Надія Іванівна Мифодюк – завідуюча відділенням організації надання адресної натуральної та грошової допомоги малозабезпеченим верствам населення територіального центру Смілянського району.

     У цей день очі ювілярки світилися радістю, бо її огорнули турботою та приємними несподіванками і вдома, і на роботі. Кожен день народження у закладі відзначається по-особливому, тому і для Надії Іванівни колектив приготував декілька сюрпризів. Перш за все, це святкова газета, наповнена теплими словами та калейдоскопом фотографій різних років. Кожне із фото відгукнулося у серці ювілярки, адже на них вона різна: тут вона зовсім маленька із батьками, тут юна дівчина на виданні, і кохана дружина, і мама, і бабуся, і колега.

     Звісно, Надію Іванівну скупали у морі квітів і вітань, що йшли від серця. Адже її люблять і поважають як мудру, толерантну, цікаву, позитивну жінку, до неї йдуть за порадою, їй довіряють меценати, спонсори і благодійники, за рахунок яких і поповнюється відділення та з якими вона налагодила співпрацю.

     Надія Мифодюк відзначила, що вітання від колег є для неї особливо важливими, адже стільки приємних слів та побажань дійсно повинні збутися. Ми ж, увесь колектив терцентру, ще раз хочемо привітати ювілярку та побажати

     Хай пахучим цвітом стелиться дорога,

     Хай відходять в далеч горе і біда,

     Хай же будуть щастя і міцне здоров’я,

     Радість і повага на многії літа!

     За пройденим не треба сумувати,

     Попереду щаслива жде пора,

     Хай буде щедрим ювілейне свято,

     Здоров’я Вам, любові і добра!

     Хай доля піднесе іще сповна

     І радості, й наснаги, і здоров’я!

     Нехай завжди в душі цвіте весна

     І серце зігрівається любов’ю!

     Є така народна мудрість: «Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього»! Саме тому  5 червня у філіалі відділення денного перебування  с.Ротмістрівка відбулося засідання клубу «Промінь добра», присвячене історичному минулому села Ротмістрівки.

     А дізнаватися є про що, адже перше поселення на території села датується ще  ХІV ст.. Соціальний працівник Інна Танцюра  підготувала для членів клубу цікаву розповідь про рідне село, як воно розвивалось та розбудовувалось, і вже в 1866 році налічувало 3087 жителів. Саме у цей період на території Ротмістрівки діяли: православна церква, римсько-католицька каплиця та два єврейських молитовних будинки. А ще саме в той період щотижня в четвер відбувався ярмарок, який діє і по цей час.

     А ще пригадали, що до 1954 року саме Ротмістрівка була районним центром Київської області, потім – селищем міського типу.

     Пенсіонери завзято ділились своїми спогадами, згадували знатних людей села, цікаві історії з минулого, своє дитинство та юність, які пройшли в рідному селі.

     Зустріч пройшла жваво та весело, а на завершення, за чашкою чаю, пенсіонери дякувати соціальному працівнику за цікаво проведений час.

     04 червня 2018 року завідуюча відділенням соціальної допомоги вдома Жук Людмила, соціальний  працівник Яшутіна Дарина здійснили перевірку якості роботи соціальних робітників с.Носачів Осаули Світлани, Педан Алли та с.Мельниківка Зеленого Юрія.

     Під час перевірки ми відвідали 15 одиноких та 6 одинокопроживаючих громадян, які знаходяться на обслуговуванні.  Приємно,що в усіх домівках підопічних, яких ми відвідали, були прибран, посаджені та просапані городи. Соціальні робітники дбають, щоб у них   завжди були ліки та свіжий хліб, вчасно домоглися та  оформили  субсидії на тверде паливо і  вже почали отримувати кошти та завозити дрова.

     Теплі слова та подяка від підопічних за якісне та своєчасне надання соціальних послуг - це  оцінка нашої роботи.

     01 червня 2018 року завідуючою відділенням соціальної допомоги вдома Жук Людмилою, соціальним працівником Яшутіною Дариною було перевірено якість роботи соціальних робітників с.Плескачівка Смаглій Тетяни, с. Шевченко Клименко Ніни та с.Голов’ятино Нарадько Наталії.

     Під час перевірки ми відвідали 17 одиноких та 2 одинокопроживаючих громадян, які знаходяться на обслуговуванні. Відвідування одиноких непрацездатних громадян соціальні робітники здійснюють згідно маршрутного листа, послуги надаються в повному обсязі за Державним стандартом відповідно до індивідуальних планів та договорів, укладених між відділенням соціальної допомоги вдома та підопічними. Приємно, що наші соціальні робітники знають потреби кожного свого підопічного і намагаються вчасно їх вирішувати, турбуються про забезпечення паливом та оформляють їм субсидію .

     “Доця, донечка, мама,”- так ласкаво називають старенькі соціального робітника Смаглій Тетяну, яка ось уже 25 років щоранку поспішає до своїх людей. Відповідальна, грамотна, працьовита та по-материнськи турботлива Тетяна Валентинівна постійно дбає, щоб її підопічні, яких вона обслуговує, були забезпечені всім необхідним. А ще її тепле слово, посмішка рятує стареньких від самотності.

     7 років працює соціальним робітником с.Шевченко Клименко Ніна. Це щира та порядна людина, яка добросовісно виконує свою роботу, морально підтримує своїх підопічних, допомагає вирішувати їх питання. А ще Ніна Володимирівна прекрасно справляється з усіма ролями, які доля дарувала їй. Вона добра господиня, турботлива та любляча мама, яка завжди зрозуміє, порадить і підтримає свою доцю.

     Лише два місяці працює на посаді соціального робітника Нарадько Наталія. Толерантна, вимоглива, завжди готова прийти на допомогу своїм 10 підопічним, яких вона оточила увагою і турботою, неодмінно вислухає, дасть пораду.  

     Приємно, що всі підопічні тепло відгукуються про соціальних робітників, дякують за людяність, милосердя, небайдужість, якісне та своєчасне надання соціальних послуг.

Випускний – це визначна подія у житті кожної людини. І не важливо, у якому віці і в якому закладі ви відзначаєте це свято, воно все одно залишається незабутнім, трепетним, хвилюючим. В Університеті ІІІ віку цього року вперше проходить випуск, адже перші п’ятикурсники завершили навчання у закладі, прослухавши не один курс.

31 травня слухачі Університету ІІІ віку «Осіннє золото» с.Балаклеї прийшли не просто на чергову зустріч – вони потрапили на свято випускного балу. Цей день був повністю присвячений їм. Яскраві магістерські мантії та шляпи, квіти, вітальні слова та безліч гостей – все це елементи яскравої події, яка запам’ятається поважним випускникам на усе життя. Ведучими стали гості із Ротмістрівки - Інна Танцюра та Володимир Савченко, які й запросили першою до слова ректора Університету, директора територіального центру Галину Кравченко. 

1 (1)

Вона подякувала усім тим, хто протягом п’яти років справно відвідував заняття, приходив, щоб поспілкуватися, отримати нові знання, усім лекторам і благодійникам, без яких Університет не існував би. А ще Галина Олександрівна виконала почесну місію: вручила п’ятикурсникам документи, що підтвердили проходження ними курсу навчання в Університеті ІІІ віку – дипломи із відзнакою, які вони заслужили. Декілька студентів на сьогодні завершили лише ІІ, ІІІ або ІV курс, тож вони одержали відповідні сертифікати. Крім того, кращі студенти, а також лектори отримали грамоти і подяки. 

2 (1)

Зі щирими словами вітань та із солодкими подарунками до випускників завітали ті, хто підтримував та допомагав їм протягом усього періоду їхнього навчання. Це голова районної ради Володимир Грошев, керівник апарату райдержадміністрації Олексій Пєчніков, сільський голова Ростислав Ситнік, помічник Народного депутата України С.Я. Рудика Лідія Зайва, голова ради ветеранів району Сергій Латенко, головний лікар КЗ «Смілянський центр медико-санітарної допомоги» Тетяна Проценко, головний спеціаліст Смілянського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Інна Коломієць, представник ТОВ "Кондитерська фабрика «Меркурій» Юлія Міщенко. Не залишилися осторонь і студенти Університету ІІІ віку «Цвіт осені» с.Ташлик, які також приїхали привітати колег. 

3 (1)

Кожен із них у власному виступі із захопленням відгукувався про винуватців свята, про їхню любов до життя, активність, оптимізм, творчість, а також зичили їм ще багато років залишатися в строю, вчитися та не зупинятися на досягнутому.

До мікрофона також підходила президент Університету Людмила Зубко та випускниця Марія Крупська. Вони зауважили, що навчатися в Університеті було справжньою радістю: тут всі, як одна родина, тут комфортно та неймовірно затишно, тут ветерани дізналися безліч нового і цікавого.

Пізнали ми багато й серцем прикипіли,

Для себе цілий всесвіт враз відкрили:

Якого роду-племені ми діти

І як нам до ста років ще прожити.

Нам осінь не страшна

Й самотність душі не розкрає.

Ми в колективі, як одна сім’я,

Вона нас міцно всіх тримає.

А коли завершилася урочиста частина свята, поважні студенти у формі казкової сценки продемонстрували, чого саме вони навчилися під час лекцій та занять: вони збирали цілющі трави, створювали із них лосьйони, креми, згадували правила здорового способу життя та краси. І, звісно, п’ятикурсники не могли не прикрасити свято піснею та поезією. Вони присвятили вірші кожному, хто був причетний до їхнього навчання: ректору, декану, усім лекторам, благодійникам. 

4

Свято видалося напрочуд яскравим, веселим та щирим. Але разом із тим, випускники сумували, адже завершився важливий етап їхнього життя. Тепер дипломовані магістри можуть із гордістю сказати, що точно знають, що таке активне довголіття, як піклуватися про власне здоров'я і красу, як позитивно мислити, вирішувати будь-які конфлікти, спілкуватися та залишатися завжди молодими.

Тож,  побажаєм сонця вам іскристого,

І неба неймовірно просто чистого,

Веселки, яка райдужно всміхається,

І мрії, яка світить і збувається!

 тер

Про них у Балаклеї говорять тепло і з посмішкою: студенти Університету. А це просто залюблені в життя і людей поважні сивочолі жінки й чоловіки, яких об’єднало прагнення знати більше, спілкуватися й ділитися своїм багатим досвідом. Їх старість, дійсно, дома не застане, бо впродовж року, дехто – двох і трьох років вони обрали собі життя цікаве, насичене і змінилися самі.

30 травня цього року в музейному комплексі с.Балаклеї відбулось свято останнього дзвінка для випускників факультету «Гармонія в житті, краса та етикет на кожний день».

А прийшли привітати слухачів голова районної ради Володимир Грошев, сільський голова Ростислав Ситнік, голова районної ради ветеранів Сергій Латенко, директор територіального центру Галина Кравченко, яка урочисто вручила 15 випускникам І, ІІ, ІІІ, ІV курсів сертифікати про закінчення курсу навчання. 

тер3

тер1 

Ви подолали всю науку справно,

Для внуків чим не гідний ви взірець.

Як працювали все життя ударно,

Так осягнули третій Університет.

Привітали своїх бабусь і прабабусь їх онуки і правнуки, учні Балаклеївської ЗОШ І-ІІ ступенів.

Хай вам зорями ранки всміхаються,

Доля зі старістю хай не стрічається.

І щоб на домашній поріг

Не падав печалі холодний сніг.

Школярі присвятили слухачам вірші, пісні та запальні танці. Щиро дякувала всім присутнім і гостям за можливість знову відчути себе молодими студентка Університету ІІІ віку Тетяна Зайцева.

І ось малиново задзвенів останній дзвоник із рук активної слухачки І курсу, чарівної жінки Людмили Моровик.

Хай вас зустрічає людська теплота,

І стане світ для вас теплом любові.

Росиці вам з кленового листка,

Зерна добірного з пшениці золотої.

Всі присутні заспівали Гімн України і сфотографувалися на довгу незабутню пам’ять. 

тер2

Тож, будьте щасливі, будьте здорові і вічно молоді душею, шановні наші ветерани!

     Про це ділилися слухачі V курсу  Університету ІІІ віку «Осіннє золото» 24 травня на засіданні «круглого столу», який підсумував вивчений курс. Всі ветерани-слухачі ретельно підготувались, і діалог відбувся цікавий, в невимушеній обстановці. Присутні ректор Університету ІІІ віку, директор територіального центру Галина Кравченко, інспектор із кадрів терцентру Галина Косодрига були учасниками діалогу.

     А питання розглядалися дійсно і цікаві, і корисні, і життєво необхідні: як боротися із самотністю, як досягти гармонії в житті, як навчитися бути вдячними і вміти пробачати, як наповнювати день позитивом і радістю, як зберегти молодість душі і дбати про довголіття.

     Приємно, що сивочолі студенти, які прослухали курс лекцій, тренінгів, розмірковували, використовували свій власний досвід. Вони активно обговорювали ці питання, закликаючи присутніх до розв’язання інколи складних життєвих ситуацій, наводили приклади і висловлювали свої думки, судження.

     Та найголовніше, що випускники винесли для себе уроки, яких треба дотримуватись, якщо хочеш жити в гармонії. Це знаходити радість в житті, приносити її іншим, прощати і каятися, сміятися обличчям і душею, цінувати кожну мить життя, насолоджуватися природою, оточуючим світом, цінити родину, любити себе і людей.

     Саме ці поради всі слухачі Університету ІІІ віку вирішили виконувати, щоб осінь життя була золотою, спокійною і гармонійною.

     Цю зустріч із випускниками курсу «Гармонія в житті, краса і етикет на кожний день» провела ректор Університету ІІІ віку «Осіннє золото», директор територіального центру Галина Кравченко. Для обговорення було запропоновано питання із 3 модулів:

  1. Правила хорошого тону та етикет.
  2. Краса на кожний день
  3. Гармонія в повсякденному житті

     Слухачі активно включились в обговорення запропонованих питань. Особливо жваво обговорювалися питання мовного, сімейного та сусідського етикету. Цікаві, інколи кумедні приклади із життя викликали сміх, прагнення теж поділитися життєвими випадками.

     І так було приємно, що всі ветерани-слухачі значно розширили свої знання, особливо із літературної української мови і прагнули дотримуватися її норм при спілкуванні. Виступаючі також розповідали, як наповнювати день позитивом і радістю, як зберегти молодість душі і дбати про довголіття. Всі ці знання дало їм вивчення курсу, цікаві лекції, бесіди, тренінги.

     Як висловилася одна із слухачок, вчителька-пенсіонерка Тетяна Зайцева: «Як добре, що є такий день у тижні, коли я одягаю найкраще вбрання, чепурюся і йду до закладу, де мене чекають, де мені так затишно і тепло, де можу поспілкуватися і мене розуміють».

     Такої ж думки й інші слухачі, адже головне для людей поважного віку – це бути потрібним і навіть у такому віці відкривати нові можливості для себе, просто радіти життю.

     18 травня 2018 року в приміщенні Будинку культури с.Березняки після перерви відбулося засідання любительського об’єднання «Осінь на скронях», організоване сільським головою Гончаренко Надією та працівниками  культури села, присвячене Дню матері.

     Завітала на свято та щиро привітала ветеранів директор терцентру Кравченко Галина, яка побажала всім матерям, бабусям здоров'я, терпіння, мудрості, любові і поваги від дітей та онуків, адже

     «Мама – священна молитва,

     Мій всепрощенський собор,

     Тиха, ласкава і світла,

     Як непідкупна любов»

     Прекрасним подарунком для присутніх став концерт від вихованців дитячого садка. Своїми дзвінкими голосами та дитячою безпосередністю вони заволоділи увагою слухачів, які натомість вітали артистів гучними оплесками. Малята зверталися до своїх мам і бабусь зі словами щирої любові та навіть обожнювання, адже жіноче серце створене для того, щоб любити і піклуватися про когось.

     Слово для виступу взяла і сільський голова Березняків Гончаренко Надія. Вона також привітала мам із їхнім святом, а ще висловила надію, що любительське об’єднання відтепер працюватиме постійно, збираючи активних ветеранів села.

     Наостанок усі присутні мали нагоду поласувати справжньою домашньою стравою, приготовленою мамами і бабусями, - пухкими варениками. Так за чаюванням і теплими розмовами завершилося родинне свято, що зібрало декілька поколінь.

 

     Така унікальна пара Бабенко Василь Артемович та Євдокія Панасівна із Самгородка. Тут народилися, тут навчалися, тут побралися і прожили довге, насичене і тернами, і трояндами життя. Ось уже 2 роки проживають у дочки у Смілі.

     16 травня далекого 1948 року стали на весільний рушник та й не  розлучаються, бо любов, повага живе поміж них, незважаючи на поважний вік. Добряче випробувала їх доля: Василь у 1944 році побував під Мурманськом, у Львові, Євдокія, хоч і не відривалась від рідної землі, проте на дівочі плечі лягло повоєнне відновлення – працювала трактористкою, в ланці, на різних роботах в колгоспі.

     Та все ж за своє життя побудували будинок, посадили сад, народили трьох дітей. Сьогодні радіють вісьмом онукам та чотирнадцяти правнукам. А головне надбання – прожиті 70 років у любові і злагоді, які й додають їм сили, оптимізму й щастя у дружній родині.

     Щиро і тепло вітали благодатних ювілярів голова районної ради Володимир Грошев, голова районної організації ветеранів Сергій Латенко, директор територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Смілянського району Галина Кравченко, голова ветеранів села Самгородок Анна Головченко і попросилися у гості на сторічний ювілей.

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 3 з 60